У Львівській області залишилось демонтувати 22 об'єкти комуністичної пропаганди
У Львівській області залишилось демонтувати 22 об'єкти комуністичної пропаганди
З початку 2023 року у Львівській області демонтували 289 об’єктів комуністичної пропаганди, залишилося лише 22. Про це Укрінформу повідомила секретарка робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.
«Наразі на Львівщині демонтовано 289 об'єктів з 311, які робочій групі вдалося виявити у всіх семи районах від початку 2023 року. З них левова частка — скульптури радянських воїнів, ще частина — примітивні копії «П'єти» Мікеланджело, коли жінка тримає на колінах вбитого воїна. Залишилося 22 об'єкти. І фактично вони у п’яти районах, 11 громадах (загалом в області 73. — Ред.)», — розповіла посадовиця.
Вона уточнила, що низка об'єктів, які лишаються в області, мають під собою поховання і статус пам'яток, тому вони перебувають в черзі на дослідження і перепоховання.
«З питань декомунізації в нас найпроблемніші дві громади: це Лопатинська, де є 11 пам'ятників, і місцева рада навіть не прийняла рішення про їх демонтаж. Це просто якийсь резерват СРСР на території нашої області. Чому там так є? Напевно, в цій громаді найбільш бездієве керівництво, а коли в самій громаді керівники не розуміють, що таке декомунізація, і мають ностальгію за молодістю, "тамтими часами", то дуже важко переконати, бо такі голови самі підігрівають протестні настрої.
Подібною є Новороздільська громада, де комуністичний пам'ятник в Берездівцях переробили: поміняли написи “велика вітчизняна”, “вбиті від рук українських буржуазних націоналістів”... Натомість придумали легенду про якусь Тамару, що чекала упівця, а вбив її радянський солдат. На таких легендах можна вивчати дію пропаганди ворога, бо логіки вони не мають жодної. І дуже прикро, що таким захистом комуністичного спадку досі займається вперто сама голова громади», — сказала Герич.
За її словами, серед всіх сіл області, де було провели демонтаж, лише 7-8 виявляли супротив. Герич наголосила, що проти виступають переважно не громади, не все село, а окремі старші люди й ті, які не знають історії. Серед їхніх аргументів — це вони встановлювали і доглядали пам'ятник, вони були вищими функціонерами партії чи колгоспу, це монумент «визволителям» тощо.
«Часом люди просто повторюють тези радянської пропаганди. Але ми їм кажемо, що Червона армія — це такі самі окупанти, що війна була між двома тоталітарними режимами, що українців мобілізували так само, як мобілізують нас зараз у Криму чи на окупованій Донеччині та Луганщині. Часто “захисники” радянських пам'ятників просто не знають історії, іноді навіть ОУН-УПА називають “бандитами”. Але від 27 січня, відповідно до закону, для демонтажу та зміни топонімів потрібно буде лише розпорядження голови громади. Тому ми сподіваємося на продовження плідної роботи. В нас є ще кілька десятків вулиць по різних громадах, які потрібно перейменувати», — сказала секретарка.
Як повідомляв «Детектор медіа» раніше, 9 грудня цього року у Києві демонтували пам'ятник більшовицькому ватажку Миколі Щорсу. Надалі монумент, який був встановлений ще 30 квітня 1954 року, зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.
У Харкові на фасаді житлового будинку мурал із зображенням радянського військового діяча Георгія Жукова закрили утеплювачем.
Міська влада Дніпра відмовилась позбавляти колишнього генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва звання почесного громадянина міста.
Фото: «Вголос»