З 25 травня до 4 грудня 2023 року включно в Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксували сім судових рішень по суті в провадженнях, що стосувалися порушень прав журналістів. Про це йдеться в огляді ІМІ «Небезпечні тенденції в кримінальній судовій практиці із захисту журналістської діяльності».

У двох із семи рішень цьогоріч обвинувачених виправдали, в інших п’яти винуватість була підтверджена.

Верховний Суд також підтвердив покарання засудженої особи за ст. 345-1 КК («Погроза або насильство щодо журналіста»), однак у цій справі не розглядали питання винуватості. Сторона потерпілої подала касаційну скаргу з мотивів м’якості обраного покарання, та вона була відхилена Верховним Судом.

В одному з вироків та в одному з рішень апеляційної інстанції йшлось одночасно про дві інкриміновані «журналістські» статті — ст. 171 КК («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів») та 345-1 КК. Апеляція підтвердила виправдання особи за обома статтями, а суд першої інстанції засудив іншу особу за цими ж статтями.

Серед інших вироків цьогоріч: 

• апеляційний суд підтвердив засудження особи за ст. 171;
• суд першої інстанції засудив обвинуваченого за ст. 171;
• у двох випадках суди першої інстанції визнали осіб винними за ст. 345-1 (в одному з цих випадків затверджено угоду про визнання провини);
• в іншому ж провадженні суд першої інстанції визнав особу невинуватою за ст. 345-1.

За цей період не виявили вироків за статтями 347-1 («умисне знищення або пошкодження майна журналіста»), 348-1 («Посягання на життя журналіста»), 349-1 («Захоплення журналіста як заручника») та ч. 2 ст. 163 КК («Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер»).

«В одному з вироків суду першої інстанції особу виправдано, оскільки потерпілого оператора суд не вважає журналістом. Це не узгоджується з приміткою до ст. 345-1 КК, де визначено, що є діяльністю журналіста, і це тривожний випадок. Спробуємо відстежити, чи буде цей виправдувальний вирок оскаржено в апеляційній інстанції, і якщо так, то чи надасть вона іншу оцінку співвідношенню понять "журналіст" і "оператор"», — додав автор дослідження, юрист Роман Головенко.

Він також зазначив, що кількість розглянутих кримінальних проваджень за цими статтями трохи перевищила рівень, який був у 2021 році, тоді як торік їх кількість «просідала» майже вдвічі, ймовірно, через повномасштабне російське вторгнення.

Нагадаємо, у першій половині 2023 року суди першої інстанції ухвалили шість вироків у справах, що стосувалися порушень прав журналістів, а також два вироки апеляційних судів. З них п'ять вироків стосувалися діянь за ст. 171 КК і три вироки — за ст. 345-1 КК України.

За даними Офісу генерального прокурора, протягом 2022 року з 88 зареєстрованих кримінальних проваджень щодо порушень прав журналістів правоохоронці передали до суду чотири. Це на 85% менше, ніж у 2021 році. 

У відносних показниках частка доведених до суду «журналістських» справ у 2022 році впала вдвічі. Так, із 88 зареєстрованих кримінальних проваджень правоохоронці передали до суду чотири, що становить 4,5%. Натомість за 2021 рік правоохоронці передали до суду 27 із 248 зареєстрованих проваджень — 10,88%.