31 серпня 2026 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу народного депутата від партії «Слуга народу» Максима Бужанського, який оскаржував рішення суду першої інстанції у справі проти «Детектора медіа». Про це свідчить постанова суду, яка є в розпорядженні редакції.

Максим Бужанський подав позов про захист честі та гідності в червні 2025 року. Позов стосувався аналітичної статті Ярослава Зубченка «Нацистський Майдан та героїчний СРСР. Погляди Максима Бужанського», яка була опублікована в серпні 2019-го на сайті MediaSapiens. А саме фрази зі статті: «Загалом, новоспечений "слуга народу" має майже повний набір типового проросійського блогера / політика».

Бужанський просив суд, щоб ця інформація була спростована. Також він просив визнати недостовірною інформацією аналіз його діяльності, який міститься на сайті «Чесно», в якому є посилання на статтю Зубченка, і внесення Бужанського на основі цієї інформації в Реєстр зрадників, який веде Рух «Чесно».

Після вивчення матеріалів Шевченківський суд міста Києва дійшов висновку, що поширена інформація є по суті власним судженням та суб’єктивною оцінкою діяльності Бужанського як публічного діяча і політика, тож повністю відмовив у задоволенні позову. Нардеп подав апеляцію.

Апеляційний суд підтвердив, що оспорювана фраза в матеріалі на сайті MediaSapiens є підсумком аналізу публічних висловлювань Бужанського, на кожну з яких у публікації подано джерело. 

«Ця фраза не містить конкретних фактичних даних, які можна перевірити на предмет їх достовірності, а є оцінкою діяльності позивача як блогера та політика. Таким чином, суд першої інстанції правильно кваліфікував цю інформацію як оціночне судження», — йдеться в постанові апеляційного суду.

Колегія суддів також зазначила, що з контексту сайту Руху «Чесно» та методології формування Реєстру зрадників є очевидним, що йдеться не про офіційне визнання нардепа зрадником, а про оцінку його публічної діяльності. 

Окремо суд наголосив, що Максим Бужанський є публічною особою, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та Верховного Суду, межі допустимої критики щодо нього є значно ширшими, ніж щодо приватних осіб.

Крім цього, апеляційний суд повідомив, що вимоги нардепа про «видалення всієї інформації» не можуть бути виконані, бо дані про депутатську діяльність є відкритою інформацією, а її видалення означало б цензуру роботи Руху «Чесно», що суперечить принципам демократичного суспільства.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Правозахисниця Валентина Теличенко, яка надавала правову допомогу «Детектору медіа» в цій справі, зауважила, що позов був цілком безпідставний, адже в опублікованому «ДМ» матеріалі було чітко й однозначно розмежовано фактичні дані (цитати з публічних дописів Максима Бужанського) та аналіз і висновки щодо новообраного члена парламенту.

«Прикро, що народний депутат не зміг відрізнити фактичні дані від оціночних суджень та вважав, що можна оскаржити оцінку його діяльності. А ще прикріше, що він не відмовився від своїх дописів. Касаційне оскарження в цій справі не має жодного сенсу, рішення про відмову в задоволенні позову народного депутата є остаточним, воно законне, обґрунтоване і набрало законної сили», —  сказала Валентина Теличенко.

Нагадаємо, раніше Франківський районний суд Львова залишив без розгляду позов адвоката Олексія Шевчука про захист честі, гідності та ділової репутації проти редакції NGL.media. 

Фото: Максим Бужанський