Постійний представник України при ООН Сергія Кислиця прокоментував у соцмережі Х внесення президента Росії Володимира Путіна до переліку претендентів на звання «Людина року» за версією журналу Time.

Він зауважив логічну суперечність: Time пояснює, що обирає людей року, аналізуючи, наскільки широко про них розповідали ЗМІ, в доброму чи поганому ключі. Однак така номінація провокує ще більше висвітлення особи у пресі. І тягне за собою наслідки.

Кислиця нагадав, як журнал Time 2 січня 1939-го назвав «Людиною року» за попередній рік Адольфа Гітлера. Тоді редакція визнала, що це був, мабуть, найбільш суперечливий їхній вибір: «Гітлер став у 1938 році найбільшою загрозливою силою, з якою сьогодні стикається демократичний, волелюбний світ», — пояснив журнал свій вибір.

Як пише Кислиця, відтоді Time відзначав і інші суперечливі постаті, такі як Йосифа Сталіна, Усаму бен Ладена, аятолу Хомейні та Володимира Путіна у 2007 році.

Кислиця процитував критерії відбору, які в попередні роки заявляв Time: «Особа або особи, які найбільше вплинули на новини та наше життя, в добрий чи поганий бік, і втілюють у собі те, що було важливим у році»; «Завжди є два критерії: хто мав найбільше зростання слави; і хто зробив найбільше, щоб змінити новини на краще (як Сталін у 1942 році) чи на гірше (як Сталін у 1939 році, коли його перехід на бік Гітлера розв’язав світову війну)».

Кислиця підсумовує, що журнал обирає людей року, аналізуючи, наскільки широко про них розповідали ЗМІ протягом року. «За цією логікою, що більше висвітлення, то більше визнання», — пише він і помічає в цьому логічну суперечність: «Однак номінація журналом Time [особи] провокує ще більше висвітлення [її у пресі]».

Він нагадав, що після визнання Гітлера «Людиною року» в 1938-му той вчинив вторгнення в Польщу, а після аналогічного визнання Путіна у 2007-му той здійснив вторгнення в Грузію у 2008-му.

«Можна замислитися над тим, чи є таке “визнання” морально прийнятним і яким цілям воно сприяє», — додав Кислиця.

За його словами, було б трагічно, якби, слідуючи за вибором Time, у 2024-му повторилися сценарії 1938–1939 і 2007–2008 років. Кислиця закликав не «дотримуватися традиції, яка де-факто започаткує зло у 2024 році, розмістивши його обличчя на обкладинці».

Дипломат побажав як «новорічне бажання, яке поділяють багато людей по всьому світу», побачити на обкладинці перекреслений портрет Путіна на кшталт портрету Гітлера на обкладинці Time від 7 травня 1945 року.

Нагадаємо, напередодні американський журнал Time оголосив короткий список претендентів на звання «Людини року 2023» за версією журналу. До списку ввійшло дев’ять осіб, серед них — два лідери авторитарних режимів: Володимир Путін та очільник Китаю Сі Цзіньпін. «Людину року 2023» буде оголошено вранці 6 грудня. 

У 2022 році «Людиною року» було обрано президента України Володимира Зеленського, а також людей з України та з інших країн, які стали символом «українського духу» спротиву російській агресії.  

Відзначимо, у вересні 2023-го до світового рейтингу «Time 100 Next» увійшли четверо українок, а у 2022-му ввійшов міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. 

Крім того, 2023-го перша леді України Олена Зеленська та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук увійшли до сотні найвпливовіших людей планети 2023 року за версією журналу Time. Їх віднесли до категорії «Лідери», поряд із президентом США Джо Байденом, канцлером ФРН Олафом Шольцом, прем’єром Японії Фуміо Кішидою та журналістом The Wall Street Journal Еваном Гершковичем.

У березні 2023-го Time до свого сторіччя опублікував добірку знакових обкладинок, до якої включив  грудневий номер про «дух України», а також березневу обкладинку «Стійкість України», присвячену українським дітям.

Зазначимо, що Володимир Зеленський став першим президентом України, чиє фото опублікували 16 грудня 2019 року на міжнародній обкладинці Time і якому присвятили центральну статтю випуску.

У березні 2022 року Time теж присвятив свою обкладинку Україні. На ній розмістили прапор України і слова Зеленського, які він виголосив під час промови в Європарламенті 1 березня: «Життя переможе смерть, а світ — темряву».

Фото: Сергій Кислиця / Укрінформ