У РФ слідство попросило відправити в СІЗО журналістку татарсько-башкирської служби «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, яку 18 жовтня російські силовики затримали в Казані. Про це повідомила низка російських видань, зокрема «Медуза», із посиланням на пресслужбу суду.

Курмашеву звинувачують у відмові зареєструватися як «іноземний агент» — за частиною 3 статті 330.1 Кримінального кодексу РФ («Невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку з подання до уповноваженого органу документів, необхідних для включення до реєстру іноземних агентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у галузі військової, військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ»). Максимальне покарання за цією статтею — п’ять років позбавлення волі.

Слідство вважає, що журналістка збирала дані в галузі військово-технічної діяльності РФ і мала добровільно зареєструватися як «іноземний агент», чого не зробила.

20 жовтня на засідання Радянського районного суду Казані Курмашевій оберуть запобіжний захід.

Курмашева є громадянкою Росії та США, яка проживає в Празі (Чехія) зі своїм чоловіком та дітьми. Вона приїхала до Росії за сімейними обставинами 20 травня цього року. 2 червня вона збиралась виїхати з РФ, однак її затримали в аеропорту. Тоді в неї вилучили американський та російський паспорти. Згодом мировий суд у Казані оштрафував її за неповідомлення російської влади про друге громадянство.

Оскільки журналістці так і не повернули паспорти, вона не могла виїхати з Росії. 18 жовтня її повторно затримали в Казані у справі щодо невиконання обов’язків «іноагента».

Алсу Курмашева протягом багатьох років висвітлює проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії, зокрема питання захисту та збереження татарської мови й культури на тлі посилення за останні роки тиску російської влади на корінні народи РФ.

Як писало російське видання «Idel.Реалии», влада РФ може оголосити «іноагентом» будь-кого, хто перебуває під «іноземним впливом», визначення якого в законі прописано дуже розмито. Нині в реєстрі кілька сотень так званих агентів: фізичних осіб, ЗМІ, ГО та рухів. З кінця 2022 року новими поправками до законодавства «іноагентам» заборонили викладати в держустановах, бути організаторами публічних заходів, служити в армії за контрактом та бути членами виборчих комісій.

Мін’юст Росії у 2017 році визнав проєкти татарсько-башкирської служби «Радіо Вільна Європа» — «Idel.Реалії» та «Азатлик Радіоси» — «іноземними агентами».

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» повідомляв, що журналіста московського бюро видання The Wall Street Journal Евана Гершковича затримали в російському Єкатеринбурзі 30 березня 2023 року. ФСБ РФ заявила, що він нібито «збирав свідчення про підприємство російського ВПК». Того ж дня Лефортовський суд Москви заарештував Гершковича у справі про «шпигунство», а 7 квітня слідчі ФСБ офіційно висунули йому звинувачення у шпигунстві. 

У липні цього року стало відомо, що силовики Білорусі взяли під варту журналіста Ігоря Карнея, який співпрацював з «Радіо Свобода».

16 лютого 2022 року окупаційна «влада» Криму засудила фрилансера «Крим.Реалії» (проєкту «Радіо Свобода») Владислава Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тис. руб. (понад 41 тис. грн).

Окупанти затримали Єсипенка 10 березня 2021 року після того, як він узяв участь в акції до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі. У Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії сказали, що затримали фрилансера нібито за збирання інформації «в інтересах спецслужб України».

На фото — Алсу Курмашева / фейсбук