«Слідство.Інфо»: Суддя Сергій Слинько ухвалював сумнівні рішення й маніпулював у деклараціях, а тепер отримує від держави близько 100 тис. грн щомісяця
«Слідство.Інфо»: Суддя Сергій Слинько ухвалював сумнівні рішення й маніпулював у деклараціях, а тепер отримує від держави близько 100 тис. грн щомісяця
Вища рада правосуддя 18 квітня 2023 року звільнила у відставку суддю Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Сергія Слинька, який має 30-річний стаж роботи. Його пожиттєве утримання за рахунок державного бюджету становитиме близько 100 тис. грн щомісячно. Слинько брав участь у політичних переслідуваннях опонентів експрезидента Віктора Януковича, ухвалював рішення всупереч рішенням Європейського суду з прав людини, подавав декларації з неправдивою інформацією, а також разом з іншими суддями відпустив з-під варти вбивцю засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе. Про це йдеться в публікації «Слідства.Інфо».
У 2017 році Громадська рада доброчесності (ГРД) визнала суддю Слинька таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Слинько був серед тих суддів Апеляційного суду міста Києва, які відпустили з-під варти вбивцю засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе — ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача. Після цього той утік та переховувався від правосуддя протягом майже 6 років, поки його не спіймали в одному з сіл на Житомирщині.
Крім цього, журналісти «Слідства.Інфо» нагадують, що суддя Слинько був причетний до засудження колишнього генерального прокурора Юрія Луценка під час президентства Віктора Януковича.
«Цей судовий процес став символом деградації судової системи України. Тоді міжнародна спільнота виступила із заявою, що в Україні відсутні суди, які дотримуються міжнародних стандартів щодо справедливого, прозорого і незалежного судового процесу», — йдеться у публікації «Слідства.Інфо».
Після того, як Юрія Луценка засудили вироком у 2012 році, він намагався оскаржити присуджене йому покарання в українському суді, але програв апеляцію і звернувся до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У липні 2012 року ЄСПЛ у своїй постанові заявив, що під час судового процесу над Луценком було порушено низку статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У квітні 2013 року касаційну скаргу Луценка на свій вирок розглянула колегія суддів, яку очолював Слинько. Попри рішення ЄСПЛ, судді одноголосно залишили вирок чинним.
Вирок Юрію Луценку таки скасували у 2014 році на підставі закону «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини».
Як зауважують журналісти «Слідства.Інфо», Слинько приховував, що брав участь у цьому судовому процесі, зокрема не згадав про це у спеціальній декларації доброчесності.
Слинько так само приховав у цій декларації, що був причетний до суду над Дмитром Павліченком та його сином Сергієм, яких визнали винними у жорстокому вбивстві судді у березні 2011 року. Через неякісну роботу правоохоронців та суддів ця справа спричинила суспільний резонанс. У громадськості виникла думка, що Павліченки є «цапами-відбувайлами» в цій історії, поки справжні вбивці гуляють на свободі.
У 2014 році Павліченків амністували як політв’язнів.
«Суддя має не тільки сумнівні рішення, а ще проблеми з деклараціями. ГРД виявила, що він купив дачний будинок і два дорогі авто, цінну зброю та приблизно раз на рік всією родиною вчотирьох з дітьми подорожують. Проте, у деклараціях судді немає грошей на це все.
Попри усі свої рішення та скандали, Слинько залишився суддею, потрапив до Верховного Суду і пішов 18 квітня 2023 року у відставку. Тепер держава зобов’язана йому вже як судді у відставці щомісяця пожиттєво виплачувати близько 100 тисяч гривень з бюджету», — підсумовують журналісти «Слідства.Інфо».
Нагадаємо, увечері 15 травня цього року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомили, що «викрили масштабну корупцію у Верховному Суді, а саме схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями ВС».
Низка ЗМІ з посиланням на джерела серед правоохоронців повідомила, що антикорупційні органи затримали голову Верховного Суду Всеволода Князєва. Його викрили на отриманні хабаря розміром приблизно 3 мільйони доларів. За даними джерел ZN.ua, гроші Князєв отримав за рішення суду на користь бізнесмена Костянтина Жеваго. 16 травня НАБУ та САП підтвердили затримання Князєва у справі про отримання хабаря від бізнесмена Костянтина Жеваго.
Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру Всеволоду Князєву та його спільникові — адвокату. Їх підозрюють в отриманні 2,7 мільйона доларів хабаря від бізнесмена Костянтина Жеваго. Їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Пресслужба бізнесмена Костянтина Жеваго заперечила його причетність до хабаря. Жеваго запевняє, що «він не має жодного відношення до ситуації з начебто одержанням хабаря головою чи суддями Верховного Суду».
Увечері 16 травня пленум Верховного Суду висловив недовіру голові відомства Всеволоду Князєву, через що той втратив посаду.
26 травня новим головою Верховного Суду обрали Станіслава Кравченка. Фахівці нагадують, що у 2017 році Громадська рада доброчесності винесла щодо нього негативний висновок. За даними джерел BBC, Кравченко в обмін на голоси обіцяв суддям добитись надання безплатних квартир. Сам суддя цю інформацію заперечує.
Колаж: «Слідство.Інфо»