Ексміністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у першому після своєї відставки інтерв’ю для «BBC Україна» пояснив, чому напередодні та у перші дні повномасштабного вторгнення Росії влада не проводила евакуацію музейних колекцій з міст на півдні України.

Журналіст «BBC Україна» нагадав колишньому урядовцю, що відсутність превентивної евакуації музеїв — одна із головних претензій до нього.

«Ви знали, що 24 лютого зранку російські війська перейдуть кордони з Україною і Білоруссю?» — поставив запитання журналіст.

«Ні, не знав. Це не було доведено. Я про це дізнався рано-вранці з телефонних дзвінків. І, на жаль, у нас немає закону, який би дозволяв превентивну евакуацію, — розповів Ткаченко. — У мене була спроба 23-го числа, коли я просто в ютубі побачив, як грабують маріупольські магазини, про всяк випадок подзвонив керівництву міста і області і кажу: "Дивіться, у вас, напевно, люди щось знають, що не знаємо ми. Давайте щось зробимо з музеями". Кінець-кінцем була дуже гостра дискусія з мером Маріуполя, який не хотів це робити, а це комунальний заклад, не нашого підпорядкування».

Журналіст уточнив, чи йдеться про Вадима Бойченка.

«Так, — підтвердив ексміністр. — І врешті-решт ми домовилися з головою адміністрації обласної про те, що потрібно видати наказ. А виявилось, що ми наказу без воєнного стану видати не можемо про превентивну евакуацію. Ну, немає воєнного стану 23 лютого. 24-го — дата, коли були танки на півдні, біля Херсону. Тобто в деяких випадках робити просто фізично вже було неможливо. Але головне інше: буквально через день в тих містах, куди підступали війська, ця евакуація розпочалася. І за час війни це сотні тисяч предметів, які були евакуйовані. Причому в деяких випадках ми знали, що танки російські знаходяться на одному боці міста, а на іншому боці міста вивозили музейні предмети».

На питання щодо того, хто має понести відповідальність за тисячі експонатів, які російські окупанти викрали з українських музеїв, Ткаченко відповів: «Думаю, що кожен випадок потрібно розглядати окремо і досліджувати окремо».

Нагадаємо, за даними Центру національного спротиву на листопад 2022 року, росіяни розікрали культурний фонд Херсонської області та вивезли до тимчасово окупованого Сімферополя близько 15 тисяч картин.

У березні 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики України закликало журналістів та активістів не поширювати інформацію про перебування, переміщення та способи захисту музейних цінностей під час війни.

Того ж місяця МКІП під керівництвом Олександра Ткаченка запустило ресурс для збору фото- та відеодоказів руйнування культурної спадщини російськими окупантами.

27 липня 2023 року Верховна Рада України відправила у відставку міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка. Хоча напередодні, 26 липня, комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні більшістю голосів не підтримав відставку Ткаченка з посади міністра.

20 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що попросив премʼєр-міністра розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики. Він наголосив, що під час війни «максимум державних ресурсів має йти на оборону»,  а кожен проєкт, зокрема й у сфері культури, «який може бути реалізований за допомогою позабюджетних ресурсів, має бути реалізований за допомогою саме позабюджетних ресурсів».

Після цього Ткаченко повідомив у соцмережах, що сам подав прем’єр-міністру заяву про відставку. Хоча ще вдень 20 липня в інтерв’ю «Радіо Свобода» казав, що не має наміру йти з посади. 

Читайте також:

• Чим займався Мінкульт під керівництвом Ткаченка у 2020–2023 роках. Звіт міністра
• «Без стратегії нікуди». Фахівці й управлінці в культурі — про майбутнє МКІП і державну політику після відставки Ткаченка. Перша частина

Фото: скриншот