Кому чхати на «Дождь»

Кому чхати на «Дождь»

9 Грудня 2022
3806
9 Грудня 2022
09:00

Кому чхати на «Дождь»

3806
Чим відрізняється медійний порядок денний у Києві та Брюсселі.
Кому чхати на «Дождь»
Кому чхати на «Дождь»

«У Києві сьогодні все гуде від новин про Дождь. Уявляю, що там зараз у вас», — написала мені колега. У нас — це в Брюсселі, у штаб-квартирі НАТО, де ми в цей час разом із міністерствами закордонних справ України, Польщі та Литви і громадськими організаціями з цих же країн презентували наш спільний аналіз російської дезінформації в країнах Люблінського трикутника. На презентації були представники більше десяти країн, включно з Латвією, і ніхто жодного разу навіть у кулуарах не захотів поговорити про «Дождь».

Натомість обговорювали:

  • небажання великих технологічних компаній (перш за все соцмереж і месенджерів) належним чином співпрацювати у сфері протидії дезінформації: неможливість для представників влади майже всіх країн достукатися до глобального керівництва цих компаній, відсутність в останніх достатніх потужностей для відстеження контенту різними мовами, їхню неготовність ділитися даними з незалежними дослідниками;
  • вихід телеграма на перше місце як джерела новин в Україні, яке він посів після початку повномасштабної війни. Той факт, що це добре відомий розсадник російської дезінформації, який не співпрацює з розробниками політик, — лише один бік проблеми. Нині українські медійники адаптують свій контент до потреб аудиторії, яка потерпає від дефіциту електрики й доступу до інтернету. І на першому місці в цих адаптаціях стоїть посилення присутності цих медіа саме в телеграмі. Виходить замкнене коло: більше аудиторії в цьому месенджері — більше контенту — ще більше аудиторії, на радість поширювачам дезінформації;
  • один із парадоксів російської збройної агресії: найбільше страждають від неї мешканці сходу і півдня України, які до повномасштабного вторгнення були найбільше лояльними до Росії і показували найвищі показники сприйняття наративів російської дезінформації. Тепер ті з них, хто не в окупації, прекрасно зрозуміли, хто саме їх атакує, — і це нарешті дає надію на помітне зменшення впливу в Україні проросійської п’ятої колони навіть після закінчення війни. Щодо тих наших громадян, які опинилися в окупації, ситуація складніша: Росія не втрачає часу і промиває їм мізки, втягнувши їх у свій інформаційний простір;
  • питання, яке випливає з попереднього: наскільки глибоко на окуповані території здатна доносити інформацію українська влада та українські медіа;
  • складнощі повернення українських медіа на звільнені території, де вкрай проблематично як працювати, так і жити. І поступова втрата регіональними медіа спроможності системно працювати, абсорбуючи ті кошти, які все-таки час від час з’являються на медіаринку. Такими темпами ми ризикуємо залишитися сам на сам із одним суцільним телемарафоном;
  • переосмислення проблемних сторінок спільної історії України та Польщі та форми, в яких воно відбуватиметься: як рефлексія щодо історичних подій чи як формулювання спільного майбутнього. І як це допоможе вибити цей важіль впливу з рук Росії, яка постійно намагається перетворити історичний дискурс на інформаційну зброю;
  • дезінформаційні наративи на релігійну та гендерну тематику. І чому українські жінки в цілому перетворилися на одну з найбільш постраждалих від війни груп населення;
  • взаємозв’язок між російською та китайською дезінформацією;
  • що з напрацювань західних країн у сфері протидії дезінформації можуть взяти для себе країни Глобального Півдня.

Написання цієї колонки перервав дзвінок від одного телеканалу:

— Галино, чи не могли б ви включитися до нас в ефір?

— З якої теми? Про «Дождь»?

— Ні, ну що ви. Про календар 5 каналу з оголеними журналістками.

Господи, точно, ще ж є календар 5 каналу у списку важливих для Києва тем.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3806
Читайте також
02.06.2023 11:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
2 158
15.07.2022 23:02
Галина Петренко
«Детектор медіа»
1 410
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду