Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

8 Грудня 2022
9192
8 Грудня 2022
15:00

Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

9192
Медійники: Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.
Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»
Заява на підтримку рішення Національної ради з електронних медіа Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

English here

Ми, члени Медіаруху, українські журналісти й медійні неурядові організації, підтримуємо рішення Національної ради з електронних медіа Латвії (Nacionālā elektronisko plašsaziņas līdzekļu padome) позбавити ліцензії телеканал «Дождь». Вважаємо це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, — обґрунтованими.

Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована.

Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди і організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі.

На нашу думку, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському союзі. Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.

Порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше. Нагадаємо, 2017 року український регулятор — Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — вилучила «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через зображення Кримського півострова частиною Росії. Те саме «Дождь» робив і в Латвії.

Зображення Криму частиною Росії, постійний дисклеймер, що «повідомлення створене іноземним агентом», а також незаконні поїздки журналістів «Дождя» в окупований Крим з території Росії, свідчать, що телеканал системно виконує саме російське законодавство. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція «Дождя» систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

Так звані «обмовки в ефірі» — формулювання «наша армія» щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про «допомогу мобілізованим російським військовим із оснащенням і побутовими умовами» — ми розцінюємо як свідчення того, що позиція «Дождя» у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про «антивоєнну» спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні «цілеспрямованим геноцидом проти українського народу», реакція латвійського регулятора на таку позицію «Дождя» є логічною і справедливою.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють,  слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на нашу думку, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими і проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля. Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як «наступ на свободу слова». Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії.

Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне.

Принагідно дякуємо Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свої країну через російське вторгнення.

Заява відкрита до підписання. Надсилайте Ваші підписи (у форматі – ім’я та медіа/організація, яку представляєте) на адресу info@detector.media.

Заяву підписали:

  • Медіарух
  • ГО «Детектор медіа»
  • Інститут масової інформації
  • Hromadske
  • Фундація Суспільність
  • ZMINA
  • Інститут розвитку регіональної преси
  • Міжнародна громадська організація «Європейська Медіа Платформа»
  • Микола Чернотицький, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Дмитро Хоркін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генпродюсер Українського радіо
  • Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»
  • Світлана Остапа, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Вадим Міський, секретар Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо
  • Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
  • Тетяна Лебедєва, медіаекспертка
  • Олег Базар, головний редактор LB.ua
  • Вадим Карп'як, ведучий телеканалу ICTV і Радіо Культура
  • Олег Хоменок, медіаексперт
  • Альона Романюк, проект «По той бік путінської брехні»
  • Петро Шуклінов, редактор суспільно-політичного відділу Liga.net
  • Дмитро Тузов, ведучий «Радіо НВ»
  • Андрій Яніцький, економічний оглядач, журналіст «Еспресо ТВ»
  • Мирослава Барчук, ведуча «UA:Перший»
  • Олег Батурін, Центр журналістських розслідувань
  • Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо
  • Людмила Тягнирядно, ведуча Українського радіо
  • Ольга Червакова, журналістка
  • Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
  • Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
  • Валерія Давидова, менеджерка нативної реклами Liga.net
  • Тетяна Вергелес, журналістка, редакторка
  • Євген Спірін, головний редактор інтернет-видання «Бабель»
  • Ганна Шеремет, журналістка 
  • Оксана Романюк, директорка ГО «Інститут масової інформації»
  • Наталія Малиновська, журналіст, викладач кафедри слов'янської філології та журналістики 
    Навчально-наукового інституту філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського
  • Марина Сингаївська, заступниця гендиректора інфорагентства «Укрінформ»
  • Сергій Одаренко, редактор «По той бік новин»
  • Оксана Мороз, ініціатива «Як не стати овочем»
  • Роман Чайка, телеведучий
  • Олександр Рубан, журналіст
  • Микита Потураєв, народний депутат України
  • Олександр Букалов, керівник правозахисної організації «Донецький Меморіал»
  • Олександр Чекмишев, ГО Асоціація «Спільний простір»
  • Дмитро Пальчиков, журналіст та керівник аудіонапряму в The Ukrainians Media  
  • Богдана Бабич, голова правління  Spilno.tv
  • Тарас Марусик, журналіст, публіцист, експерт з питань мовної політики
  • Алла Вєтровцова, редакторка, чеське державне радіо, радіостанція Plus, програма для нацменшин «Мezi Námi»
  • Олександр Стасов, ведучий Радіо Промінь
  • Світлана Кузьміна, директор Навчально-наукового інституту філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського, член ГО «Платформа студентської журналістики»
  • Вовкогон Юрій, менеджер культури, солдат ЗСУ 

Довідково: Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», НВ, «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, Донецький інститут інформації, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Центр прав людини Zmina. Згодом доєдналися інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об'єднуватися у професійну спільноту для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні за посиланням. Зараз триває об’єднавчий процес двох ініціатив. Повний список членів оновленої організації буде відкритим одразу після формалізації Медіаруху.  

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9192
Читайте також
09.12.2022 09:00
Галина Петренко
«Детектор медіа»
3 425
07.12.2022 13:00
Дмитро Золотухін
для «Детектора медіа»
2 987
17.11.2022 13:00
Наталя Стеблина
«Інститут демократії імені Пилипа Орлика»
8 914
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
LV
54 дн. тому
Paldies par atbalstu! Дякуємо за підтримку!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду