Cпеціалісти Інституту масової інформації відзначають, що рамки цього закону доволі розмиті і поки що складно сказати, чи загрожує він олігархам. З іншого боку, загрози для свободи слова також немає.

На думку медіаюриста Романа Головенка, закон після свого прийняття особливо не вплине на роботу медіа.

Але є кілька речей, які можна відзначити, якщо врахувати правки, внесені між І та ІІ читаннями: нечітке визначення поняття «онлайн-медіа», наприклад.

Одна правка прибирає ремарку, що сторінка у соціальній мережі не є онлайн-ЗМІ. Якщо раніше визначення й так були нечіткими – ЗМІ вважався будь-який вебсайт з регулярно оновлюваною стрічкою новин – то тепер чіткості стало ще менше.  

Медіаюристи вважають, що ця нечіткість навряд одразу торкнеться всіх онлайн-видань. Але в майбутньому, через постійне зростання ролі інтернету, розмиті рамки можуть стати причиною суперечок між держорганами та потенційними олігархами. 

Обов’язок перевіряти бездоганність репутації покупців медіа поклали на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. ІМІ вважає, що Нацрада має дещо іншу компетенцію. І цим мав би зайнятись інший, більш потужний орган з відповідними повноваженнями. Можливо, цю проблему розв'язуватимуть співпрацею Нацради з іншими державними органами.

По суті, прийнятий закон вимагає від олігархів декларуватись майже так само, як і держслужбовцям. Це збільшить кількість роботи їхніх юристів, оскільки в крупну бізнес-групу можуть входити сотні компаній, корпоративними правами на які володіють олігархи прямо чи опосередковано. З іншого боку, фіксувати свої контакти з олігархами зобов’яжуть і високопосадових чиновників. 

В цілому спеціалісти ІМІ вважають, що явних загроз свободі слова цей закон не несе. Влада і раніше мала певні важелі впливу на олігархів через їхній бізнес. І навряд закон сильно загрожує самим олігархам. Крім того, небажане фінансування можна все ж таки приховати, тому «реалістичність даних норм Закону під питанням».

Нагадаємо, що 23 вересня у другому читанні Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт №5599 про олігархів. За законопроєкт проголосували 279 нардепів

Після набуття чинності закону олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

• беруть участь у політичному житті;
• мають значний вплив на ЗМІ;
• громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
• має активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян осіб.

Визначати, хто є олігархом буде РНБО після відповідного звернення Уряду, НБУ, СБУ, АМКУ або члена РНБО.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації об'єктів великої приватизації.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше ніж трьом критеріям, які визначені цим законопроєктом.

Президентських законопроєкт про олігархів був підртриманий Радою у першому читанні 1 липня 2021 року. Тоді за документ проголосувало 275 народних депутатів. 

17 вересня профільний комітет рекомендував парламенту прийняти законопроєкт про олігархів у другому читанні та в цілому. Було враховано 13 правок із поданих 1271.

Фото: Flickr