Комітет Ради запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів

Комітет Ради запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів

22 Жовтня 2021
1152
22 Жовтня 2021
17:41

Комітет Ради запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів

1152
Комітет встановив неузгодженості у законі про олігархів і пропонуватиме спікеру Руслану Стефанчуку усунути їх під час засідання парламенту.
Комітет Ради запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів
Комітет Ради запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів

У п’ятницю, 22 жовтня, Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки запропонував переголосовувати низку положень закону про олігархів. Про це повідомив нардеп фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Згідно з опублікованим Железняком документом, комітет встановив неузгодженості у чотирьох статтях закону про олігархів.

Зокрема, це статті 4 та 5 закону щодо повідомлення потенційного олігарха про засідання РНБО та забезпечення права надати Радбезу особисті пояснення. Також потребу в уточненні знайшли у статті 6 щодо правових наслідків для визнаних олігархами осіб. Статтю 9 щодо виключення олігарху з реєстру пропонується узгодити зі статтею 3 закону.

Комітет пропонуватиме голові Ради Руслану Стефанчуку усунути неузгодженості згідно статті 131 регламенту. Питання буде винесено на розгляд Ради без попереднього включення у порядок денний.

Нардеп фракції «Слуга народу» Ірина Верещук повідомила, що парламент може розглянути відповідні зміни до статей наступного пленарного тижня, який триватиме упродовж 2-5 листопада.

«Ці виправлення не стосуються взаємовиключних правок. Вони стосуються лише технічних моментів, на які вказало юридичне управління»,цитує Верещук «Укрінформ».

23 вересня 2021 року Рада ухвалила закон про олігархів у другому читанні. Документ підтримали 279 нардепів.

Після набуття чинності закону олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

  • беруть участь у політичному житті;
  • мають значний вплив на ЗМІ;
  • громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
  • мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних громадян осіб.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації об'єктів великої приватизації.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше ніж трьом критеріям, які визначені цим законопроєктом.

Закон розкритикувала опозиція та колишній спікер Дмитро Разумков, який виступав проти наділення РНБО правом визначати громадянина олігархом. У вересні Разумков відправив законопроєкт на розгляд Венеціанської комісії. Її висновок має надійти у грудні цього року.

Пізніше стало відомо, що законопроєкт про олігархів був ухвалений із поправками, які суперечать одна одній. Зокрема, одна з ухвалених правок покладає функцію визнання людини олігархом на РНБО, інша, запропонована спікером Разумковим – на НАЗК. 

7 жовтня Рада зняла Дмитра Разумкова з посади спікера, однією з причин його звільнення стали розбіжності щодо закону про олігархів.

Фото: пресслужба Верховної Ради

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1152
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду