Отримавши приголомшливу перемогу під час цьогорічних виборів до Верховної Ради, фракція «Слуга народу» змогла перекроїти парламентські комітети на свій смак. Зокрема, забрати в Комітету свободи слова та інформаційної політики всі питання інформаційної політики включно з цим словосполученням у назві, утворивши натомість курдуплика, що опікується незрозумілими корпоративним юристам проблемами:

• забезпечення свободи слова;
• права громадян на інформацію;
• захист прав та свобод працівників ЗМІ;
• гарантії діяльності ЗМІ, захист прав журналістів і працівників ЗМІ.

Комітет свободи слова дали очолити Нестору Шуфричу з ОПЗЖ, тим самим до певної міри маргіналізувавши сферу роботи комітету в очах усіх непроросійських журналістів. Утім, це єдиний у комітеті представник не «Слуги народу», і це завжди дозволяє «слугам» провалювати голосування за невигідні їм питання. Хоча, як показує практика, сам факт голосування за щось не завжди є критично важливим: інколи лише розгляду дражливого питання на камери телеканалів із орбіти Віктора Медведчука цілком достатньо в очах проросійського електорату. А інколи буває навіть так, що інтереси ОПЗЖ і «Слуги народу» в комітеті збігаються, і тоді вони голосують в унісон.

Починаючи з вересня, Комітет свободи слова провів десять засідань. Основне, що він встиг зробити за цей час – це організувати парламентські слухання з безпеки журналістів та підготувати проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

Проект постанови, зокрема, пропонує Комітету свободи слова в травні 2020 року заслухати звіти міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, голови Національної поліції, директора Державного бюро розслідувань про стан розслідування кримінальних справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів та загибелі журналістів.

А власне рекомендації містять, серед іншого, згадку про Росію: «Учасники парламентських слухань вважають за необхідне нагадати, що право на свободу слова пов’язане із обов’язками і відповідальністю. Учасники слухань наголошують, що це право не може використовуватись з метою ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, національної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров’я населення. Такі дії носять як внутрішній характер, так і використовуються з боку Російської Федерації».

Наразі цей проект постанови – єдиний законопроект, з підготовки якого Комітет свободи слова є головним. При цьому члени комітету є співавторами безлічі інших законопроектів:

• Нестор Шуфрич: 37 законопроектів (двоє ухвалених), серед яких – «Про недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей», «Про порядок застосування мов в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів стосовно захисту бджільництва» тощо. Ще він є членом тимчасової слідчої комісії із розслідування придбання Тарасом Козаком (соратником Віктора Медведчука) телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK, а також діяльності цих медіа;
• заступник голови комітету Євгеній Брагар: вісім законопроектів (один ухвалений), серед яких – «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості», «Про внесення змін до Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”», «Про обговорення відповіді Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на депутатський запит народного депутата України Качури Олександра Анатолійовича щодо надання інформації відносно будівництва Шулявського шляхопроводу № 01/21-1 від 23.09.2019 року на пленарному засіданні Верховної Ради України» тощо;
• секретар комітету Сергій Швець: сім законопроектів (один ухвалений), серед яких – «Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку кінематографії в Україні” (щодо уточнення умов припинення повноважень члена Ради з державної підтримки кінематографії)», «Про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” (щодо програмної політики та території розповсюдження)», «Про обговорення відповіді Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на депутатський запит народного депутата України Качури Олександра Анатолійовича щодо надання інформації відносно будівництва Шулявського шляхопроводу № 01/21-1 від 23.09.2019 року на пленарному засіданні Верховної Ради України» тощо;
• Тетяна Циба: дев’ять законопроектів (один ухвалений), серед яких – «Про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку кінематографії в Україні” (щодо уточнення умов припинення повноважень члена Ради з державної підтримки кінематографії)», «Про внесення змін до Закону України “Про систему іномовлення України” (щодо програмної політики та території розповсюдження)», «Про обговорення відповіді Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на депутатський запит народного депутата України Качури Олександра Анатолійовича щодо надання інформації відносно будівництва Шулявського шляхопроводу № 01/21-1 від 23.09.2019 року на пленарному засіданні Верховної Ради України» тощо. Також пані Циба запропонувала 11 поправок до законопроекту «Про оренду державного і комунального майна», що стосувалися оренди приміщень реформованими державними та комунальними ЗМІ;
• Андрій Мотовиловець: 19 законопроектів (троє ухвалених), серед яких – «Про внесення зміни до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом)» тощо.

На фоні бурхливої роботи парламенту в сфері нерухомості, бджільництва, металобрухту чи будівництва Шулявського шляхопроводу Комітет свободи слова дійсно виглядає тихою гаванню, де ретельно розглядають скарги журналістів на черги на вході до Верховної Ради та не шкодують часу вислухати когось із блогерів, що скаржиться на перешкоджання з боку чиновників. Щоб іще краще зрозуміти настрої в комітеті, пропоную поглянути на три яскраві справи з першого «семестру» його роботи:

1. 16 жовтня. Телеканал NewsOne поскаржився на Нацраду, яка звернулася до суду з метою анулювати його ліцензію. Пропозицію Нестора Шуфрича звернутися до Нацради з рекомендацією переглянути своє рішення та відкликати позов до суду ніхто не підтримав. Зате пройшла інша його пропозиція: направити в Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики звернення NewsOne щодо прискорення процедури оновлення складу Нацради. Також колеги підтримали пропозицію Сергія Швеця: рекомендувати Нацраді при ухваленні рішень зважати на гарантоване Конституцією України право на свободу слова, а також на законодавчі гарантії діяльності журналістських колективів.
2. 30 жовтня. Ветеран Збройних сил України Олексій Грживач звернувся зі скаргою на «Миротворець» через те, що він розмістив особисті персональні дані кількох учасників програми «Окопная правда» на каналі «Россия 24». Комітет одноголосно підтримав пропозицію Євгенія Брагара перенаправити звернення до Комітету з питань правоохоронної діяльності, оскільки порушене питання стосується неналежного реагування правоохоронних органів.
3. 18 грудня. Холдинг «Вести» поскаржився на АРМА, яке ще в лютому 2018 року видворяло редакцію з приміщення в «Гуллівері». Нестор Шуфрич поставив на голосування пропозицію звернутися до керівника Головного управління Національної поліції в м. Києві з проханням взяти розслідування обставин справи під особистий контроль з огляду на те, що «Вести» в своєму зверненні до комітету стверджують, що мало місце перешкоджання журналістській діяльності. Рішення було прийнято одноголосно, але для того, щоб поставити його на голосування, Нестору Шуфричу довелося наполягати на ньому рази чотири: на противагу йому Сергій Швець намагався аргументувати, що мова про суто господарську суперечку, яку слід передати до Комітету з питань правоохоронної діяльності. Пан Шуфрич також повідомив «Вести», що в разі, якщо вони будуть незадоволені діями правоохоронних органів, то зможуть повторно звернутися до комітету через 60 днів.

***

Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету свободи слова за перше півріччя 2019 року, перше і друге півріччя 2018 року, друге і перше півріччя 2017-го, друге та перше півріччя 2016 року.

Фото: Комітет свободи слова