Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув ситуацію з заявами щодо погроз і тиску на медіа «Бабель» та журналістку Анну Калюжну і вирішив звернутись до Офісу Генерального прокурора України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції з проханням взяти ці справи на контроль і надати пояснення щодо розслідування. Таке рішення комітет ухвалив 1 вересня.

Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник під час засідання комітету нагадала про те, що після публікації матеріалу вийшло відео військовослужбовця 425-го ОШП «Скеля» Миколи Хархана (позивний «Киянин»). У ньому він назвав авторку розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив редакцію в роботі на користь Росії і заявив, що «причетним» доведеться «гроші виригувати».

Після цього медіа подало заяву у ДБР. Хоча  8 липня в інтерв’ю Інтерфакс-Україна голова ДБР Олексій Сухачов повідомив, що Бюро нібито зареєструвало кримінальне провадження. Але за даними «Бабеля», отримавши заяву від головної редакторки Катерини Коберник і журналістки Катерини Лихогляд, ДБР не внесло відомості про неї в ЄРДР, щоб розпочати розслідування або вирішити питання підслідності. Натомість у своїй відповіді відомство повідомило про перенаправлення заяви до Нацполіції. «Нам якийсь час не відповідали, далі повідомили, що це не їхня підслідність і потрібно звертатись у поліцію», — розповіла Коберник. 

 За словами Катерини, через особисті контакти вдалося з’ясувати, що прокуратура повернула заяву в ДБР: «Десь тиждень назад нам сказали неформально, що нам призначили слідчого».

Анна Калюжна, воєнна журналістка, розповіла про ті погрози, які вона отримала після дописів та публікацій про полки, які порушують права людини.  Зокрема, 30 липня Texty.org.ua опублікувало розслідування Анни Калюжної про грубі порушення прав військовослужбовців у 225-му полку, зокрема про незаконне утримання у так званих «ямах», побиття, прив'язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.

«Я спершу думала, чи потрібно писати заяву, бо прямої погрози вбивством у повідомленнях не було. Але потім до мене підійшов невідомий чоловік і сказав: «Может, ты закроешь рот, поняла?» — розказала Калюжна. Також вона нагадала, що після її розслідування щодо  225-го окремого штурмового полку Микола Харлан у своєму відео  разом з представниками «Бабеля» згадав і її.

Також Анна нагадала, що досі немає результатів у справі щодо погроз їй у 2024 році: «Два роки тому я отримала погрози щодо вбивства, зґвалтування мене і батьків. Я одразу написала заяву, за два роки нічого не відбулось». Вона також повідомила, що бачила ознаки стеження.

Голова комітету Ярослав Юрчишин після доповідей журналісток зазначив: «Ми постійно наголошуємо на злочинах Росії. Ми маємо показати різницю, і для цього наші представники правоохоронних органів мають бути проактивними. В українській державі не може бути жодних перешкоджань роботі медіа. А ми ще маємо гендерний фактор. Ми маємо запобігти негативному сценарію».

Ігор Дем’яненко, заступник начальника слідчого управління, начальник відділу розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи Головного управління Національної поліції України, згадав два звернення, які надходили від журналістів «Бабеля». Однак, за його словами, прокурор визначав підслідність за ДБР.

Олена Діденко, керівниця управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, звертала увагу, що кваліфікація цих злочинів не передбачає підслідності ДБР: «Коли ми отримали провадження, то згідно з кримінальним процесуальним кодексом скерували його до прокурора».

Олександр Сорочко, начальник Другого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу генпрокурора, сказав, що з 20 серпня здійснюється процесуальне керівництво  спеціалізованої прокуратури, і надалі справа має бути передана поліції: «Ми лише 10 днів нею займаємось. Ми маємо провести експертизи». Також він додав, що якщо Харлан був у Дніпропетровській області, то кримінальне провадження, можливо, потрібно буде направляти до цієї області за місцем можливого скоєння злочину.

Ярослав Юрчишин підсумував, що між 16 липня і 20 серпня справа щодо погроз журналістам  перебувала «ніде», а активна робота  щодо розслідування так і не розпочалась. Він вважає таку ситуацію з розслідуванням справи щодо погроз журналістам саботажем: «Досить гучні справи не розслідуються. Цього місяця ми будемо вшановувати пам'ять Ґонґадзе, і ми зробимо все, щоб це не повторилось. Погрози проти журналістів мають присікатись одразу».

Член комітету Євгеній Брагар також зазначив, що представники комітету робитимуть усе для захисту журналістів, і запитав у журналісток, чи потребують вони надання державної охорони. Анна Калюжна у відповідь попросила дозвіл на вогнепальну зброю: «Я не вважаю, що представники держави, правоохоронних органів, мене убезпечать. Я вважаю, що якщо ці люди будуть поряд зі мною, вони можуть передавати дані про мене і вчиняти дії, які мені зашкодять.  Я не вбачаю нічого хорошого в тому, що мені буде надана державна охорона».

Катерина Коберник розказала, що після того, як «Бабель» подав заяву до правоохоронних органів, медіа винайняло приватну охорону, за яку впродовж кількох місяців витратили багато грошей, і наразі просити державну охорону видання не планує.

Комітет вирішив узяти на  свій контроль ці справи та звернутись до Офісу Генерального прокурора України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції по пояснення.

«У межах місяця ми проведемо ще одне засідання. Сподіваюсь, що потерпілі будуть допитані та долучені до процесуальних дій», — додав Ярослав Юрчишин.

Участь у засіданні взяв і народний депутат Нестор Шуфрич, якого підозрюють у державній зраді (він наразі перебуває під цілодобовим домашнім арештом). Він вів підрахунок голосів та фіксацію голосів засідання.

Після засідання в коментарі «Детектору медіа» Катерина Коберник сказала, що ситуація з розслідуванням після пояснень правоохоронців не стала кращою: «Два місяці справу кидали між собою ДБР та Нацполіція з паузою в місяць на передачу справи. А тепер виявилось, що справу знову перенаправляють в Нацполіцію. Правоохоронці не знають, чия це підслідність. При цьому сам голова ДБР казав, що справу зареєстровано, не знає, чия це підслідність. Для мене принципово те, що ми хотіли допомогти людям, які постраждали від злочинів в окремих штурмових полках. І ми бачимо, що правоохоронні органи цього ефективно зробити не можуть. Ми бачимо, як вони не розслідують медійну частину справи. Ми медійні люди. А що тоді робити людям з регіонів, чиїх родичів убили? Вони сидять залякані, без охорони (так само, як і ми), і їхні справи не рухаються. Це демонстрація безсилля правоохоронних органів, у яких немає ні ініціативи, ні бажання, ні (мені знається) і навичок розслідувати справу».

Після відео «Киянина», за словами Катерини, нових погроз журналістам «Бабеля» не було: «У нас була зустріч з відстороненим командиром “Скелі” Юрієм Гаркавим, який сказав, що “Скеля” сприятиме своїми  можливостями пошуку винних. Але командир був відсторонений, і який він має статус, ми не можемо сказати точно. Він подякував за розслідування і сказав, що корисно зрозуміти масштаби того, що відбувається».

Також під час засідання комітету Катерина Коберник розповідала, що «Скеля» сама пропонувала «Бабелю» охорону, у коментарі «Детектору медіа» вона розказала, як це відбувалося: «“Скеля” сказала, що якщо у вас немає охорони — візьміть нашу. Це пояснюється тим, що на той момент, після резонансу, “Скеля” по-своєму  переживала, щоб з нами чогось не сталось, бо це була б для них проблема, також вони боялись, щоб не втрутилась Росія, щоб дестабілізувати ситуацію. Бо вбивство журналістів — це завжди дестабілізація. Ми їм відмовили. Подякували і сказали, що це був би абсолютний нонсенс після того, що ми дізнались про полк».

Нагадаємо, 23 червня «Бабель» оприлюднив розслідування про небойові смерті щонайменше 25 новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля» від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними журналістів, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. Близькі деяких загиблих заявили про можливе насильство.

У штурмовому полку «Скеля» заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджують, що більшість смертей, про які писали журналісти, сталась у лікарні або дорогою до лікарні й була повʼязана зі станом здоровʼя мобілізованих. 

• Читайте також: Один відмовився від їжі «з власних переконань», інший впав із дерева, третій пішов за метадоном. Відповіді представників «Скелі» на розслідування «Бабеля»

25 червня військовослужбовець 425-го ОШП «Скеля» Микола Хархан (позивний «Киянин») оприлюднив відео, в якому назвав авторку розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив редакцію в роботі на користь Росії і заявив, що «причетним» доведеться «гроші виригувати». Редакція «Бабеля» повідомила про намір звернутися до поліції через погрози.

Читайте також: 

• «Свободу слова ніхто не скасовував»: у «Скелі» прокоментували погрози журналістам «Бабеля»
• У відео військовослужбовця «Скелі» Миколи Хархана є приховані погрози журналістам «Бабеля», — медіаюристи
• «Безпека журналістів не підлягає компромісам»: Медіарух вимагає розслідувати погрози команді видання «Бабель»

9 липня видання «Бабель» заявило, що Державне бюро розслідувань відмовило в реєстрації заяви його журналісток щодо погроз, хоча 8 липня в інтерв’ю Інтерфакс-Україна голова ДБР Олексій Сухачов повідомив, що Бюро нібито зареєструвало кримінальне провадження.

За даними «Бабеля», отримавши заяву від головної редакторки Катерини Коберник і журналістки Катерини Лихогляд, ДБР не внесло відомості про неї в ЄРДР, щоб розпочати розслідування або вирішити питання підслідності. Натомість у своїй відповіді відомство повідомило про перенаправлення заяви до Нацполіції.

Редакція також звернулася із заявою про погрози до Нацполіції, але через відсутність реакції подала скаргу на бездіяльність слідчого.

У липні 2026 року Нацполіція відмовила «Детектору медіа» в наданні інформації про реєстрацію заяви журналістів «Бабеля» щодо погроз.