У команді президента думають над реформою регулятора у сфері медіа. Радник команди президента України Володимира Зеленського з політичних питань, кандидат у народні депутати за списком «Слуги народу» Микита Потураєв уже оголосив про наміри команди ліквідувати Міністерство інформаційної політики, а також об'єднати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення з Державним комітетом телебачення і радіомовлення.

За його словами, президентська команда бачить оптимальним створення єдиного органу з розширеними повноваженнями. І, схоже, цю реформу не відкладатимуть у довгий ящик, адже після парламентських виборів «Слуга народу» планує змінювати Конституцію. А в ній, зокрема, закріплені положення про регулятора у сфері медіа. До речі, сам Микита Потураєв у 2000–2002 роках був членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Верховної Ради.

Пан Потураєв розповів «Детектору медіа» про своє бачення реформи регулятора.

Єдиний регулятор контенту й фінансово-економічної діяльності медіа

Донедавна я був прихильником перетворення Національної ради на аналог британського регулятора Ofcom чи американського FCC (Federal Communications Commission). Я цю систему добре знаю й колись їздив у США саме вивчати роботу FCC. Ці органи з-поміж іншого відповідають за розподіл частот. Тоді я вважав, що це правильний шлях. Але потім почалася війна. Тому в цих специфічних умовах, які тепер у нас склалися, я би йшов шляхом створення єдиного потужного медійного контентного регулятора. А регулятор, який відповідає за розподіл частотного ресурсу, має бути створений окремо.

Єдиний медійний регулятор має відповідати за моніторинг власності, фінансово-економічної діяльності (ці послуги можуть бути віддані на аутсорс) та моніторинг контенту.

Ви питаєте, чи можуть бути делеговані оновленому регулятору певні функції Держкіно — наприклад, видача прокатних посвідчень. Якщо ми вже створюємо медіарегулятора, то я стою за те, щоб ми передавали всі регуляторні функції в одне місце.

Коли в нас буде один регулятор, тоді там триматиметься єдина державна політика. Ми маємо чітко розуміти, що для нас прийнятно з точки зору наших національних інтересів, безпеки та оборони, а що — ні. В умовах війни це першочергове завдання. Не обмежуючи свободу слова, ми маємо чітко визначити наші червоні лінії та прозорі критерії. Щоби потім можна було йти до суду й суддя вже орієнтувався, чи мовник перейшов цю червону лінію чи ні.

Регулятор у тому числі й інтернету

Дія регулятора має поширюватися на всі медіа, в тому числі й інтернет-медіа. Але ми маємо вирішити, що саме є електронним ЗМІ. Ми не хочемо перетворитися на Роскомнадзор, який ліцензує діяльність блогерів. Я проти того, щоби лізти у блогінг. Але, може, суспільство хоче, щоб у нас був Роскомнадзор чи комітет із військової цензури? Треба обговорювати.

Збільшення повноважень та можливість припиняти мовлення до рішення суду

Я вважаю (це моя особиста думка), що в Нацради вже давно має бути право спочатку призупиняти ліцензію та виключати телеканали-порушники, а потім розбиратися в суді. Тому що складається дивна ситуація, коли на тебе йде інформаційна атака, а ти маєш спершу винести попередження, далі накласти штраф і так далі.

Може, це не дуже популярна думка, але я вважаю, що право негайно зупинити дію дозволу на мовлення має бути. Далі відповідні органи, на які це буде покладено (виконавча служба, Нацполіція чи СБУ), припиняють діяльність, а потім уже справа автоматично йде до суду. І суд визначає, чи були для цього підстави. В умовах війни, на мою думку, це правильний шлях. А не той, який закладений ще з часів Помаранчевої революції. Чинний закон писався за Ющенка, коли всі були налякані тим, що відбувалось у часи президентства Кучми. Я вважаю, що налякані були штучно й зумисне позбавили Національну раду тих нечисленних повноважень, які в неї були. І таким чином ускладнили їй можливість реагувати на такі порушення. Ось і маємо таку ситуацію.

Незалежність регулятора та новий порядок формування його складу

Квотний принцип, за яким, наприклад, трійку членів Нацради призначає президент, трійку — парламент і трійку — Кабмін, не підходить. Ми ж не узурпатори й не хочемо, щоб нас звинувачували в цьому. Якщо в нас більшість у парламенті та Кабміні, ще й президент — засновник нашої партії, то зрозуміло, до чого призведуть ці квоти.

Склад регулятора має формуватися за принципом формування керівництва Національного антикорупційного бюро та Вищого антикорупційного суду. Тобто це має бути комісія з великою кількістю представників громадянського суспільства, прозорий конкурс зі зрозумілими критеріями відбору.

Цілком нормальний термін обрання — на чотири роки, можна обирати одну й ту саму людину двічі поспіль, а от тричі — не можна. Хоча треба все обговорювати, світ змінюється.

Окремий регулятор для розподілу частот

Регулятор, який відповідає за розподіл частотного ресурсу, має бути створений окремо. Також є питання ліцензійного збору. Я взагалі не певен, що ці платежі мають обраховуватись у Національній раді. Вони можуть обраховуватись у комісії з розподілу частот — так само, як це робиться для мобільних операторів, до них Нацрада не має жодного відношення. Тому, якщо ми створимо окремого незалежного регулятора, який відповідатиме за радіочастотний ресурс, то буде прийнятна і зрозуміла система.

Регулятор як конституційний орган та зміни до Конституції

Регулятор має бути конституційним органом. Зміни до Конституції — це засіб вирішення проблеми. Від нас люди чекають обмеження депутатської недоторканності. Тому зміни в Конституцію будемо вносити швидко. Спробуємо встигнути внести все одразу. Я не прихильник того, щоби вносити поправки до Конституції по сто разів. Зібрали пакет, який потрібно внести, проголосували й забули на п’ять років. Замість смикатися кожні пів року.

Фото: Центр демократії та верховенства права