- Якщо коротко відповісти, повноцінні теледебати – не з’являться. Але вони можуть бути повноцінними у тому сенсі, коли телеглядач чи виборець, подивившись їх по різним телеканалам, зможе порівняти їх один з одним і проаналізувати. Навіть якщо кожен канал, який належить певній фінансово-політичній групі, висвітлюватиме якісь негативні речі про конкурентів і позитивні – про політичні сили, чиї інтереси він захищає, глядач зможе отримати більш широку інформацію: позитивну, пропагандистську чи компрометуючу. Піддавши аналізові ці передачі, глядач зможе зробити свій вибір.

Я не даю ніяких оцінок. Це міг би бути Перший національний канал, але в тій ситуації, в якій перебуває, він не зможе дати можливість висловитися усім бажаючим претендентам.

– Теледебати на телебаченні точно будуть, інша справа які, і як та хто їх буде оцінювати. Молодці працівники фонду “Відродження”, вже оголосили гранти в 50 000 американських доларів за таку організацію. Більше того, ряд партій, серед них СДПУ(о), оголосили про намір надати виборам максимально прозорий характер, і, відповідно, варто сподіватись, що “Інтер” допоможе їм у цьому. “1+1” досить впевнено провели попередні дебати, отже – будуть дбати за свій імідж і на виборах 2002... Власне, і ми зараз проводимо обговорення можливого формату таких дебатів. Більше того, ми вже досягнули домовленості про співпрацю з ЦВК у цьому та інших питаннях...Фактично, все, що може зашкодити – це реєстрація партій 100, які підуть на вибори, або блоків тридцять. Всі пересваряться на моменті жеребкування – хто дебатує перший, хто другий, а хто напередодні голосування...

- Мне бы лично хотелось, чтобы на нашем канале выходили полноценные предвыборные политические дебаты. Но, к сожалению, не все в этом деле зависит от желания журналистов, руководства канала. Как показывает наша практика, в частности, связанная с программой “Право выбора”, далеко не все наши политики готовы идти на контакт и отвечать на вопросы телезрителей или ведущего в прямом эфире. Хотелось бы ошибиться и хотелось бы, чтобы хотя бы накануне выборов политики, наконец, научились быть публичными.

- Скрізь у світі дебати – незмінний компонент передвиборчої кампанії, що додає гостроти перегонам. Їх потенційні учасники, особливо загартовані на трибунах ВР, ніколи не проти використати цей чудовий PR-шанс. Водночас бійки на телерингу є привабливими також для телекомпаній, стурбованих своїми млявими рейтингами. Але найголовніше - теледебати справді подобаються глядачам. Звичайний виборець здатний годинами, залюбки дивитись, як одні політики б’ють пики іншим політикам. Цим дебати вигідні і владі, і опозиції. Але поки живемо у напівдемократичному суспільстві, вони не мають можливості повноцінно виконувати свою роль. А саме, знайомити аудиторію із максимальною кількістю точок зору з широкого суспільного спектру. Чимало лишається серйозних тем, які зазвичай обговорюються неглибоко, натяками або взагалі обминаються, щоби не мати клопотів із владою.

Скажімо, з останніх проблем. Чим загрожує Україні війна її американського союзника з міжнародним тероризмом і наскільки популярною вона є в нашій державі? Народ має право знати правду про майбутні потоки біженців в Україну, про небезпеку здешевілого героїну, про те, що чекає бажаючих піти найманцями до Афганістану. Чи захоче влада дискутувати про ці речі? Великі сумніви. І не тому, що лідери настільки погані. А через те, що не мають демократичних традицій обговорювати з народом питання, відповіді на які - із зрозумілих причин - самі не мають.

На мою думку, напередодні виборів ми обов’язково станемо свідками нових дебатів. Однак з огляду на ситуацію ці дискусії будуть суттєво обмежені – у тематиці і колі учасників. Якщо в них будуть заангажовані відомі політичні сили, то навряд чи глядач часто бачитиме серед запрошених VIP “персон-нон-грата”. Крім усього, не кожний телеканал наважиться мати сильних суперників на ток-рингу. Спливли ті часи, коли ведучі напередодні виборів відверто підігрували кандидатам від влади. Колись від цього постраждав і нинішній президент, що представляв тоді - страшно сказати - опозицію. Сьогодні сильні політичні лідери, учасники перегонів можуть рвучко взяти ініціативу у свої руки і не віддати її до кінця дебатів у прямому ефірі. Кому потрібні такі несподіванки, крім прихильників демократії?

Як інформаційний менеджер я бачу, яким чином цьогорічними дебатами можна абсолютно зманіпулювати і використати у вузькопартійних інтересах, створивши ілюзію вільних дискусій. Тому ми побачимо їх скоро, формально дотриманими за останнім словом інформаційних технологій. Але навряд чи вони будуть адекватними суспільній думці.

Ігор Татарчук, "Медіа-клуб", СТБ:

- "Дебатні" проекти у прямому етері або запису намагатимуться зробити навіть ті канали, яких більше за інших критикують про заангажованість та виконання елементарних політичних замовлень. Є кілька нюансів.

З боку майже усіх телевізійників слід очікувати страху втратити голови після "невдалого" етеру, особливо якщо він прямий. Можна собі уявити, як поводитимуться кандидати, що зголосяться на дебати.

Зі свого боку кандидати усвідомлюватимуть "потужність" перебування в етері, коли невірне слово, міміка або грим, що стерся, можуть коштувати цілої армії виборців. "Нюанси" народжуватимуть відоме болото: тих, хто може добре зорганізувати дебати, гризтимуть сумніви щодо власного благополуччя. Тих, хто братиме в них участь, сумніви гризтимуть ще більше. З цієї ж причини. У моді, як і раніше, напівгерої.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись