„Рік свободи” у форматі документального кіно

22 Листопада 2005
1771
22 Листопада 2005
15:33

„Рік свободи” у форматі документального кіно

1771
Помаранчевий медійний фестиваль триває і сьогодні в Українському домі. Вхід вільний!.
„Рік свободи” у форматі документального кіно
„Український вибір”, „Невсеремось! („Люди з Майдану”)” та „Українська революція: за півкроку до крові” – демонстрацією цих трьох фільмів розпочався вчора медійний фестиваль „Рік свободи”, що проходить в Українському домі. Місце проведення обрано невипадково, адже рік тому саме тут розміщувався штаб Помаранчевої революції.

У центральному холі Українського дому з’явився великий монітор в центрі та ще кілька невеликих по боках, на яких безперервно транслювалися події річної давності. Поміж ними гармонійно вписалися стенди з фотографіями. На них - обличчя людей, що були тоді безпосередньо на Майдані і творили революцію, жовтогарячі кольори та відповідні настрої. Помаранчеві стрічки, закріплені на краях вирізаного у стелі кола, збігаються у одній точці, утворюючи щось схоже на яскраву квітку. З потужних колонок лунає мелодія, що свого часу стала гімном Майдану. Звісно, це пісня „Разом нас багато”.

На декілька сходинок нижче, навпроти центрального виходу з Українського дому, знайшлося місце і для книжкових новинок про революцію. Це хроніки минулорічних подій - цілком серйозні спогади учасників, документи і гумористичні розповіді, народні анекдоти. Ціна найдорожчого часопису, більше схожого на фотоальбом з креативним дизайном, перевищувала 600 гривень. Більшість видань, як зазначили працівники виставки, раніше не з’являлися на книжковому ринку, і потрапили сюди відразу з друкарень.

Окрім відвідувачів фестивалю, в залі багато людей з величезними торбами. Це учасники минулорічних подій приїхали на святкування річниці революції, щоб зустрітися з тими, з ким стояли пліч-о-пліч у листопаді 2004 року. Саме в Українському домі, як виявилось, вони призначали одне одному зустрічі, шукали комендантів та інших активістів наметового містечка. Про фестиваль дізнаються вже на місці і йдуть в кінозал, щоб першими побачити прем’єри фільмів про події, в яких вони були головними героями.

Показані фільми виявляються досить різними. Хоча всі вони про Помаранчеву революцію, всі зняті українськими виробниками, сюжетна лінія і ракурс, обрані авторами та режисерами стрічок, суттєво відрізняються.

Фільм „Український вибір” тривалістю 62 хвилини знаходить найбільше шанувальників серед присутніх глядачів. Повнометражна кінострічка від режисера Руслана Гончарова захоплює своєю динамічністю та насиченістю подіями. Все починається з промови Віктора Ющенка, тоді ще тільки кандидата в Президенти України, на горі Говерла. Далі слово надається Леоніду Кучмі, Віктору Януковичу та іншим учасникам виборчих перегонів. Пізніше своїх „п’ять копійок” вставить й російський Президент Володимир Путін з безглуздим привітанням Януковича. Взагалі, політикам відводиться значна доля кіношного часу. Постійно відчувається контраст між таборами „помаранчевих” та „блакитних”. Зокрема, за допомогою спецефектів та музичного оформлення дуже чітко розставлені акценти, проводиться чітка межа між добрим та поганим. Особливо яскраво висвітлені бійки політиків у Верховній Раді, спроба провести політреформу, вибух на Троєщині, вибори в Мукачєво, з’їзд у Северодонецьку, агітаційні акції, автобусні ешелони з псевдовиборцями, спроби Центрвиборчкому сфальсифікувати вибори... Історія з яйцем взагалі поза конкуренцією. У фільмі Гончарова вже вивчені на пам’ять кадри попадання у лідера Партії регіонів яйцем подані під пісню Селін Діон, що вкотре викликає дружній сміх у залі. Не менше розважають і документальні кадри виступу дружини Януковича про „наколоті апельсини”. Слід зазначити, що гумор – невід’ємна частина цього фільму. Переважно це заслуга оператора, який надзвичайно вдало обрав найгостріші ракурси: звичайні жести, міміка, поведінка говорять глядачеві більше, ніж слова. До того ж, ще на початку кінострічки виробники зазначили, що в кадрі говоритимуть тільки учасники Помаранчевої революції. І дійсно, вони обійшлися без жодних авторських коментарів. Тим не менш, фільм зроблено настільки яскраво, що навіть глядач, який до сьогоднішнього дня не чув жодного слова про Помаранчеву революцію, зможе цілком зрозуміти зміст картини. Прем’єра стрічки, за словами організатора фестивального кінопоказу Андрія Халапахчі, відбулася ще навесні на першому національному фестивалі „Контакт”. Тоді „Український вибір” було названо кращою повнометражною кінострічкою в українському стилі.

А от 5 канал влаштував справжню прем’єру, вперше презентувавши українському глядачу власний документальний продукт – авторський проект Святослава Цеголка „Українська революція: за півкроку до крові” дивиться картину сьогодні в ефірі 5 каналу. Як і в „Українському виборі”, головними героями картини стають політики, які борються за владу різними шляхами. Але цей фільм більше нагадує якісне журналістське розслідування, ніж публіцистичну кінострічку. Тут можна почути коментарі всіх учасників виборчого процесу, порівняти їхні виступи під час Помаранчевої революції, і сьогодні. Протягом години автор старанно намагається розібратися, хто ж сфальсифікував вибори. Також його хвилює питання, яке стає наскрізним у фільмі, і знаходить відображення у його назві: „Чи могла під час Помаранчевої революції пролитися людська кров?”. Тому увага глядача загострюється на сюжетах саме з тих подій, де така небезпека могла бути найреальнішою. Таким чином, у кадрі дуже часто з’являються правоохоронці – від їх тренувань напередодні першого туру виборів до блокування проходу в Адміністрацію Президента під час революції, обговорюється взаємодія міліції та народу, ретельно прораховуються варіанти, коли могло статися кровопролиття. Похвально, що для таких серйозних оцінок та коментарів надається слово тільки експертам, а не безпосереднім учасникам подій. Але, звичайно, в фільмі лунає і голос народу. Крім того, не поза кадром залишається автор проекту, який весь час коментує документальний відеоряд, що з’являється на екрані. Натомість музичні спецефекти майже не використовуються. Але це єдина із трьох показаних стрічок, де окрім гімну Майдану можна почути й гімн України. Взагалі, „Українська революція: за півроку до крові” красиво впишеться у формат 5 телеканалу, але навряд чи підійде для широкомасштабного кінопрокату.

На відміну від вищеописаних фільмів „Невсеремось! (Люди з Майдану)” відомого кінорежисера Сергія Маслобойщикова, знятий кіностудією Inspiration Film, майже ігнорує політиків і концентрує увагу на людях, які були присутні на Майдані. „Ми намагалися показати представників обох таборів, зберегти їхні унікальні цікаві характери”, - сказав за кілька хвилин до початку Сергій Маслобойщиков. Цей проект цікавий тим, що головних героїв не ділять на поганих та хороших, не дають оцінок їхнім діям. Просто в них запитують про особистий вибір, і просять аргументувати таке рішення, цікавляться, чи стало після закінчення виборів їхнє життя кращим. Автори документальної кінострічки проводять конкретних людей від початку до кінця фільму. Спочатку ми бачимо їх на Майдані, потім - на роботі, на відпочинку, вдома та в інших місцях, де проходить значна частина їхнього життя. Окремо висвітлюється стиль життя мешканців Західної України, Донбасу та центральної частини країни. Це допомагає зрозуміти їхні особливості, отримати відповідь, чому було зроблено саме такий вибір, простежити брутальні наслідки впливу „чорного” піару на людську самосвідомість. Тривалість фільму складає всього 27 хвилин, і він, як і продукт 5 каналу, тягне більше на збалансований журналістський сюжет. Прем’єра кінострічки відбулася нещодавно у Швеції. В Україні вчора відбувся перший показ.

Сьогодні, з 12.00 до 19.00, організатори демонструють інші документальні фільми про журналістську революцію. Це ще один проект 5 каналу – уривок фільму „День сьомий” (Режисер Олесь Санін, продюсер Володимир Ар’єв, автор Наталка Фіцич, тривалість 15 хвилин). Своє бачення Помаранчевої революціїї продемонструють також телеканали „1+1” у фільмі „Я хочу сказати... дякую” (автор Ольга Герасим’юк, режисер та оператор Андрій Нестеренко, тривалість 67 хвилин) та ТРК «ЕРА» у фільмах „Жінки революції” (Автор Наталя Федоренко, режисер Валентина Скора, тривалість 52 хвилини) і „В гостях у одного з українців” (автори Василь Климчук, Маріанна Кузан, режисер Юрій Андрущенко, оператори Костянтин Фролов, Сергій Курілик, тривалість 30 хвилин). Інші історичні кінострічки відзняті іноземними колегами. Власне, польський режисер Мірек Дембінський презентує свою роботу „Гноми їдуть в Україну” (67 хвилин), датський продюсер С. Кретц - „Ви робили історію”. Із робіт російських журналістів вдасться ознайомитися з „Особливостями національного вибору” з циклу „Професія - репортер” (автори Вадим Такменьов та Ілля Зімін, НТВ, тривалість 26 хвилин). Також в програмі показу серії репортажів телеканалів NHK (Японія), ZDF (Німеччина), Sky News (Великобританія), T-2 (Данія), AL JAZEERA (Катар).

Галина Ширшик, „Детектор медіа”

Читайте також:

Коли службовий злочин стає громадянським подвигом?

Говорить і показує Помаранчеве свято

Річниця Помаранчевої революції очима телевізійників (оновлено)

Володимир Ар'єв: “Я щасливий, що Помаранчева революція припала на моє життя”

Революція помаранчева чи радянська?

Закордонна преса про річницю Помаранчевої революції

Запитання „Детектор медіа”: Які ваші враження від телекартинки Дня свободи? Чи вдалося телеканалам адекватно відобразити і емоції, і події, і політичну суть того, що відбувалося в країні протягом "помаранчевого марафону" 19-22 листопада?

Переведіть мене через Майдан

Про нас, одного із нас, і про Помаранчеву революцію

Луканово посміхаючись Як Ющенко і Тимошенко спаплюжили мій виступ на телебаченні

Річниця революції на телебаченні: фанфари й мовчанка
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
„Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1771
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду