«Золото Партії регіонів» добиває Незалежну медіа-профспілку. Створена для захисту прав журналістів, організація загрузла у боротьбі сама з собою. Хто винен у розбраті між КНМП та НМПУ і що буде з ними далі?
«Діло з грушею скінчилось несподівано. Груша всохла, і дві сім'ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша».
Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
Від автора
На сторінках «Детектор медіа» вже давно триває полеміка щодо стосунків між Незалежною медіа-профспілкою України та Київською незалежною медіа-профспілкою. Читаючи черговий «пас» у бік противників, я постійно згадувала сім’ю Кайдашів. «Ну чого сваритися, – думала я, – адже одна сім’я. Чи й правда потрібно, щоб груша всохла, і тоді настане мир і тиша?».
Переконана, що у більшості рядових членів ця ситуація викликає дискомфорт. Кожен із журналістів хоче бути певен, що, хоч де він працюватиме, він отримуватиме належну винагороду за свою працю, чесно виконуючи свої обов’язки, й не буде без попередження викинутий на вулицю. Тому, щоб відчувати якусь захищеність, ми й страхуємо себе на майбутнє - вступаємо до профспілки. Крім того, приємно знати, що наша спільнота має організацію, яка може не тільки «розібратися» з окремим працедавцем, а й від нашого імені говорити із владою. Дехто, вступаючи до профспілки, керується й меркантильними інтересами: є можливість отримати прес-карту, міжнародну прес-карту або 10 тисяч гривень… посмертно. Зрештою, для багатьох профспілка – шанс застосувати свої знання, енергію та ентузіазм на благо професії, адже ще кілька років тому КНМП і НМПУ сприймались як авангард боротьби за права журналістів і оздоровлення медіапростору. Проте сьогодні чи не єдине, на що у обох профспілок вистачає сил – внутрішні чвари.
Протягом останнього року дискусія пожвавилась, й улітку набула характеру відкритого протистояння, яке можна спостерігати на прикладі останнього
засідання комітету НМПУ. В її центрі – питання щодо використання коштів так званого «53-го рахунку КНМП», на який рік тому було перераховано триста тисяч гривень від структур, близьких до Партії регіонів. Відтоді, як перестав працювати профспілковий сайт, «Детектор медіа», яка завжди була партнером КНМП і НМПУ, стала єдиним майданчиком для публічної полеміки між керівниками та активістами цих організацій. На жаль, публікація нових і нових реплік у розділі «Медіа-профспілка» не вносила ясності щодо причин, винуватців та перспектив вирішення конфлікту. За місяць до
конференції КНМП, учасники якої, ймовірно, змінять керівництво профспілки та вирішать її долю (як і долю сумнозвісних «грошей Ганни Герман»), «Детектор медіа» вирішила розібратись у витоках ситуації, що склалась, і дати своїм читачам, серед яких чимало членів КНМП/НМПУ, поживу для роздумів.
Яблуко розбрату
Київська незалежна медіа-профспілка була створена у листопаді 2002 року. Всеукраїнська Незалежна медіа-профспілка України – у жовтні 2004-го. КНМП увійшла до складу засновників НМПУ, проте залишилась окремою юридичною особою. В силу природних чинників - зосередження більшості всеукраїнських медіа в Києві, вищого рівня прибутків київських журналістів, зв’язків керівництва профспілки з ґрантодавцями та політиками, - КНМП залишалась доволі впливовою і вливатись у НМПУ, ставши її «першим серед рівних» регіональним осередком, не поспішала. Ця дивна ситуація стала джерелом безперервних конфліктів. Сказати, що вони шкодили діяльності профспілки та зменшували її результативність – не сказати нічого. Одна за однією всихали «груші», які не могли поділити НМПУ та КНМП: змешнувалась кількість членів, які сумлінно сплачують внески; перестав функціонувати спільний сайт; після «розселення» в різні офіси гостро постало кадрове питання. Після припинення ґрантового фінансування обидві профспілки тримались на ентузіазмі людей, які багато вкладали в життєдіяльність організацій і мало від них отримували.
Не будемо переповідати тут усі пертурбації, що відбувались за ці роки між профспілками, проте зазначимо, що їх наслідком стала висловлена на останній конференції КНМП готовність до об’єднання.
Та замість
задекларованого об'єднання і створення єдиної всеукраїнської профспілки, між НМПУ та КНМП триває протистояння. Каменем спотикання став «53-й рахунок», хоча він - лише верхівка айсберга. Утім, почнімо з 53-го.
Київська незалежна медіа-профспілка має три рахунки, останні цифри яких закінчуються на 51, 52 і 53. Перший – для ґрантових коштів, яких зараз немає, оскільки профспілка останнім часом відмовилась від ґрантового фінансування. 52-й – для членських внесків. 53-й було відкрито для перерахування благодійних коштів. Наповненню цього рахунку трьома сотнями тисяч гривень передувала
історія із закриттям газети «Без цензури». Враховуючи, що в НМПУ на рахунку загалом близько 3 тисяч гривень членських внесків, а у КНМП – трохи більше, 300 тисяч гривень для профспілки видаються просто шаленими грішми.
Згідно із звітом, який надійшов від голови КНМП Михайлини Скорик, профспілка отримала благодійні внески на підтримку незалежних медіа і журналістів від різних організацій на суму 322 000,00 грн.
Зокрема:
07.08.2007 р. – 2 000,00 грн. – від ТОВ «ЛКТ»
07.08.2007 р. – 5 000,00 грн. – від Горбаля В.М.
08.08.2007 р. – 50 000,00 грн.– від Клюєва А.П
10.08.2007 р. – 15 000,00 грн. – від Г. Герман (для журналістів «Без Цензури»)
10.08.2007 р. – 50 000,00 – від ВАТ «ЕК-Дніпрообленерго»
10.08.2007 р. – 50 000,00 грн. – від ВАТ «Укренерго»
15.08.2007 р. – 50 000,00 грн.– від ТОВ «Радік»
04.09.2007 р. – 50 000,00 грн. – від ДП НАЕК «Енергоатом»
05.09.2007 р. – 50 000,00 грн. – від Григорова М.А.
Ці надходження стали можливими після переговорів із представниками Партії регіонів, а підставою для перерахунку коштів став лист, розісланий благочинникам.
Керівнику підприємства
Шановний пане директоре!
Просимо Вас вирішити питання про надання неповерненої фінансової допомоги у розмірі 50 (п’ятдесят) тисяч гривень Київській незалежній Медіа-профспілці (КНМП) на спеціальний рахунок Фонду підтримки незалежних журналістів.
Реквізити Спецрахунку:
розрахунковий рахунок 26008013363453 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 322012 код 26385397. Призначення платежу – «благодійний внесок на підтримку незалежних журналістів».
За рахунок цих коштів Київська незалежна медіа-профспілка надає матеріальну допомогу журналістам, яким затримують заробітну плату, не виплачують декретні, звільнюють з політичних мотивів. Також КНМП фінансує родини загиблих/померлих журналістів, здійснює грантові та стипендійні проекти серед молодих журналістів.
Усі транзакції відповідного рахунку за місяць оприлюднюються на сайті Київської незалежної медіа-профспілки (www.profspilka.org.ua).
Від імені Комітету Київської незалежної медіа-профспілки
виконавчий секретар Вероніка ЖЕРНОВА
За словами
Михайлини Скорик, спершу, коли гроші надійшли на рахунок, усі були дуже задоволені. Та згодом деякі члени профспілки почали висловлювати сумніви, чи варто було у розпал виборчої кампанії брати кошти від політичної сили, яка брала участь у позачергових парламентських виборах. Дехто із членів комітету НМПУ навіть пропонував повернути ці гроші. Тим часом із боку КНМП лунали думки, що, мовляв, «
брати треба в усіх, хто дає, якщо дають». Розсудити КНМП та НМПУ
намагались колеги з Міжнародної федерації журналістів, які теж рекомендували профспілковцям триматись подалі від політиків.
Досліджуючи ситуацію з 53-м рахунком, ми намагалися спиратися тільки на факти й оцінки фахівців.
Для чого збиралися кошти? Згідно з листом – для надання матеріальної допомоги журналістам, яким затримують заробітну плату, не виплачують декретні, звільняють із політичних мотивів. Також для фінансування родин загиблих/померлих журналістів, ґрантових та стипендійних проектів серед молодих журналістів.
Надати фінансову допомогу просили на спеціальний рахунок Фонду підтримки незалежних журналістів. Про створення цього
фонду говорять давно і постійно, але конкретних кроків так і не було зроблено. Відповідно до статутів НМПУ та КНМП, принципи формування фондів та регламентація витрат коштів регулюються спеціальними положеннями про них, які затверджуються центральними статутними органами управління – відповідно, З’їздом та Конференцією.
Що ж до коштів на поточних рахунках, то, згідно зі статутом КНМП, «профспілка самостійно встановлює розмір та форму використання коштів, надання фінансової допомоги. Структура та кошторис використання коштів розробляється комітетом і затверджується головою згідно з відповідним Положенням». Оскільки ніхто не був готовий до таких надходжень, то й готового положення ніхто не мав. Його немає й досі.
Позаяк відповідного положення не існувало ані в київській, ані у всеукраїнській профспілці, то витрачати кошти з 53-го рахунку почали відповідно до рішень комітету КНМП. А підставою стали заяви від працівників ЗМІ.
Згадувана вище історія із журналістами «Без цензури» закінчилася тим, що їм (кажуть, не без сприяння Віктора Балоги) було виплачено всі борги. Але про одну людину випадково забули. Саме їй першій було виплачено кошти з 53-го рахунку. Решта ж журналістів «Без цензури» відмовилися від благодійної допомоги профспілки.
Наступними (знову ж таки, відповідно до фінансового звіту КНМП) кошти отримали:
Кому сплачено (постачальник товарів та послуг) | Назва, номер та дата документу, що є підтвердженням факту виплати мат. допомоги | Підстава для виплати | Сума (грн.) |
Хижняк Лариса Федорівна Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Хижняк Л.Ф.) | Вид. ордер № 246 від 25.09.07р. Пл. №46 від 25.09.2007р. | За рішенням комітету КНМП звільненому працівнику газети „Без цезури” Згідно законодавства 15% | 2500,00 441,18 |
Панкеєва Еріка Віталіївна Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Панкеєву) | Вид.ордер№ 248 від 25.10.2007р. Пл. № 53 від 25.10.2007р. | За рішенням комітету КНМП дружині померлого журналіста на поховання Згідно законодавства 15%. | 10 000,00 1764,71 |
Мельничук В.М. Перераховано податок з доходів фіз осіб | Пл. № 78 від 07.12.2007р. Пл. № 79 від 07.12.2007р | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту Згідно законавства 15% | 2000,00 352,94 |
Загреба Я.М. Перераховано податок з доходів фіз осіб | Вид.ордер№ 254 від 29.01.2008р Пл. від 29.01.08р. | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту 15% | 2000,00 352,94 |
Харахаш Б.Є. | Вид.ордер№ 255 від 29.01.2008р | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту | 2000,00 |
Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Харахаш) | Пл. від 29.01.08р. | 15% | 352,94 |
КоноваловВ.М. | Вид.ордер№ 256 від 29.01.2008р | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту | 5302,00 |
Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Коновалова) | Пл. від 29.01.08р. | 15% | 935,65 |
Деркач | Пл.104 від 07.02.08р. | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту | 2000,00 |
Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Деркача) | Пл. від 29.01.08р. | 15% | 352,94 |
Соболь | Пл.105 від 07.02.08р. | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту | 2000,00 |
Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Соболя) | Пл. від 29.01.08р. | 15% | 352,94 |
Самохвалова К. | Пл.105 від 07.02.08р. | За рішенням комітету КНМП звільненому журналісту | 5000,00 |
Перераховано податок з доходів фіз осіб (за Самохвалову) | Пл. від 29.01.08р. | 15% | 882,35 |
Кадочникова Оксана | Вид. касовий ордер від 26.02.08р. | За рішенням комітету КНМП | 3000,00 |
Опришко Оксана | Вид. касовий ордер від 26.02.08р. | За рішенням комітету КНМП | 3000,00 |
Коляда Світлана | Вид. касовий ордер від 26.02.08р | За рішенням комітету КНМП | 2000,00 |
Фатеєва Ліана | Вид. касовий ордер від 26.02.08р | За рішенням комітету КНМП | 1250,00 |
Козлова Наталія | Вид. касовий ордер від 26.02.08р | За рішенням комітету КНМП | 4500,00 |
Податок з доходів фіз осіб (за 5 осіб) | Пл. від 22.02.08р. | 15% | 2426,47 |
Мартинюк Т | Вид. касовий ордер від 20.03.08р | За рішенням комітету КНМП | 5000,00 |
Катеринко Н.А. | 28.05.08р.ч/з кас ордер | За рішенням комітету КНМП | 10 000,00 |
Податок з доходів фіз осіб (за 2 осіб) | Пл. від 20.03.08р. | 15% | 2648,00 |
| | Всього витрачено: | 72415,06 |
Залишок невитрачених складає 249584,94 гривень
Голова КНМП Скорик М.М.
Гол. Бухгалтер Моравецька Н.Б.
Опоненти Михайлини Скорик закидають їй, що КНМП не має необхідного пакету документів, потрібних для виплати цих коштів. Щодо пані Хижняк та допомоги сім’ям померлих, запитань не виникає. А щодо інших… Переглянувши заяви, ми виявили, що серед них є низка таких, де заявники просять надати їм допомогу у зв’язку з невиплатою заробітної плати компанією «Заграва» за січень-лютий (березень, квітень, травень) 2007 року.
Як відомо, ця телекомпанія ( «Перший діловий канал») належить регіоналу Ігорю Шкірі. Ті, хто звернувся по матеріальну допомогу до КНМП, працювали на цьому каналі неофіційно. Тобто до своїх заяв вони не доєднали ані копій трудових книжок, ані трудових угод, із яких було б видно, що вони перебувають у трудових відносинах із компанією «Заграва». Письмових підтверджень того, що їм заборговано заробітну плату, також немає.
Головний бухгалтер Надія Моравецька зазначила, що їй як бухгалтеру для видачі коштів потрібно рішення комітету. «А також ідентифікаційний код, копія паспорту – і все. Я сплачую на них податок і подаю звіт. Всі підтверджувальні документи про отримання коштів є в наявності», – запевнила пані Надія.
Коли ми показали одну із заяв Ларисі Денисенко, яка тривалий час працювала головним бухгалтером міжнародної громадської організації «Українська всесвітня координаційна рада», вона назвала трохи ширший перелік документів, необхідних для ухвалення рішення про видачу коштів. Так, для комітету КНМП підставою мали бути заява, копія трудової книжки або трудової угоди, підтвердження з бухгалтерії, що особа за певний період не отримувала заробітну плату, копія паспорту, ідентифікаційного коду.
Та Надія Моравецька переконана, що порушення закону тут немає, адже, мовляв, людина попросила матеріальну допомогу. «Вона могла і не пояснювати причини, а просто написати “у зв’язку зі складним матеріальним становищем”. Взагалі це питання до комітету КНМП: чи дійсно є такою поважною причиною те, що людині майже рік тому не виплатили зарплату? Чи не виникне у членів профспілки питань до комітету? А якщо всі почнуть писати такі заяви, то чи вистачить на всіх коштів?», – зазначила Надія Моравецька.
Справді, заявники могли і не зазначати, що їм за рік до написання заяв заборгували заробітну плату, а просто попросити матеріальну допомогу. Але вони про це написали, до того ж зазначили суми, які виявилися дуже різними: від 250 до 900 доларів. Наприклад, в одній із заяв зазначено: «Прошу надати мені благодійну допомогу на суму 600 доларів у зв’язку з недоплатою мені протягом січня-травня 2007 року ЗАТ УНТК “Заграва”, де я працювала кореспондентом енергетичної програми, а також в департаменті новин». Заяву написано 29 січня 2008 року. Комітет вирішив виплатити заявникові кошти. Звіт свідчить, що гроші видано 26 лютого 2008 року.
28 січня 2008 року датована заява колишнього головного редактора Першого ділового Світлани Коляди (також у зв’язку з невиплатою у січні-лютому 2007 року заробітної плати), яка з вересня 2007 року і до моменту одержання матеріальної допомоги працювала генеральним продюсером UBC (Українського бізнес-каналу). І все б нічого – хіба ж нам шкода чужих грошей для генерального продюсера? – якби той самий генпродюсер Світлана Коляда не звільнила з UBC Наталю Катериненко у січні вже 2008 року. Тепер Наталка судиться з каналом, а профспілка їй допомагає - не тільки судитися, а й матеріально…
Ганна Герман: «Ця профспілка більше не варта моєї уваги»
Оскільки коштів на 53-му залишається ще чимало, влітку комітет КНМП ухвалив рішення роздати їх на оздоровлення дітей журналістів, про що було прийняте відповідне
«Положення КНМП про компенсацію журналістам-членам профспілки витрат на відпочинок та оздоровлення дітей /за рахунок благочинних внесків, накопичених на спеціальному рахунку № 26008013363453».
НМПУ
виступила категорично проти такого витрачання коштів. У публічних заявах неодноразово звучало, що ці кошти краще скерувати на юридичні потреби профспілки – зокрема, найняти юристів, які надаватимуть журналістам консультації та допомогу у судах. Але, перераховуючи кошти, благочинники чітко вказали призначення: «на підтримку незалежних журналістів». Тому, вважає комітет КНМП, журналістам для оздоровлення дітей їх виділяти можна, а на юридичні послуги – ні. Саме через це відмовлено у матеріальній допомозі Ірині Опесі, яка просила оплатити юридичні послуги в судовому процесі щодо її незаконного звільнення з Національної телекомпанії України.
Противники витрачання коштів на оздоровлення дітей лякають Михайлину Скорик кримінальною відповідальністю за нецільове витрачання коштів.
Кримінальну справу може бути порушено за статтею «шахрайство», переконана бухгалтер Лариса Денисенко, якщо хтось із благодійників, який перерахував кошти на підтримку журналістів, подасть у правоохоронні органи заяву щодо використання цих коштів не за призначенням або у власних цілях. «На мою думку, потрібно було одразу просити і на оздоровлення дітей, тоді і питань не виникало б. А щоб не соромно було ще раз звертатися до благодійників, потрібно було дати звіт про використані кошти. Це питання порядності», – сказала пані Денисенко.
Ми запитали народного депутата, члена фракції Партії регіонів Ганну Герман, чи вона не проти саме такого використання її благодійної допомоги.
– Я передавала їм ці гроші, зібрані у своїх колег, для допомоги журналістів. Ми перерахували понад 300 тисяч гривень із різних рахунків. Я особисто передавала гроші для журналістів видання «Без цензури», але мені сказали, що їм уже все виплатив Секретаріат Президента. Тому я попросила передати мої гроші журналістам, яких переслідують, або дітям загиблих журналістів… Пізніше, хоч скільки я намагалась з’ясувати, де ж усе-таки ці гроші, ніхто мені жодної відповіді не давав. Я вважаю, що вони повинні принаймні відзвітувати перед журналістською громадськістю про їх використання.
Ця профспілка не варта моєї уваги, і я більше нею не цікавлюсь. Люди, які там працюють, спочатку прийшли і взяли в мене понад 300 тисяч гривень, запропонувавши написати заяву про вступ до профспілки. Я переслала їм свою заяву, навіть не знаючи, чи прийняли мені. І вже за тиждень вони викинули мене з профспілки, навіть не повідомивши, за що. Так, ніби я – якась остання з людей, яка навіть у профспілці бути не може. Але гроші не повернули. Я дарую їм ці гроші і не бажаю мати ніяких контактів із цими людьми.
Зі слів Ганни Герман можна припустити, що вона вважає свою пожертву подарунком і заяви до правоохоронних органів подавати не збирається. А от щодо інших благодійників такої гарантії немає.
«Ганна Герман не вимагала звітувати за ці кошти. Та потім дзвонили люди від неї і казали: раз ви не використали ці кошти, то віддайте їх нам. Щодо інших благочинників, то у нас був лист від НАЕК “Енергоатом” із проханням відзвітувати, як витрачаються їхні гроші. Кожен із благодійників має право знати про це, і ми можемо їх інформувати», – каже Михайлина Скорик. Інші підприємства, що перерахували кошти КНМП, теж не просили звіту.
Політичний шлейф 53-го рахунку
Дорікають Михайлині Скорик і політичним присмаком коштів на 53-му рахунку. «Ці гроші мають політичний шлейф, – впевнений голова НМПУ Роман Скрипін. – Якби тоді не було виборів, то я б ще повірив у щиру допомогу. Але гроші були перераховані одно моментно, під час виборчої кампанії. Мені здається, що політики намагались зробити на цьому піар. Тому я взагалі повернув би ці гроші».
Якщо ж не повертати благодійні внески регіоналам, то, на думку пана Скрипіна, «треба розробити механізм витрати коштів, щоб не було можливості скерувати їх у русло, яке викликатиме підозри у відмиванні грошей». «Я нічого не маю проти дітей, - запевняє Роман. – У мене самого є дитина, але вона оздоровлюється коштом своїх батьків, а не профспілки». Крім того, голова НМПУ зауважує, що не менше, ніж діти журналістів, на допомогу заслуговують їхні батьки-пенсіонери. «Або можна оплачувати комунальні рахунки членів профспілки, або бензин для їхніх машин. Чи просто розділити порівну – буде по 400 гривень на кожного», - каже він.
«Никаких политических мотивов», – стверджує народний депутат, член Партії регіонів, екс-віце-прем’єр Андрій Клюєв:
– Когда я перечислял деньги журналистам, мне было важно поддержать их в трудную минуту. Это был вопрос справедливости. Журналисты пострадали из-за наплевательского к ним отношения. Их издание («Без цензури». – Авт.) было чисто политическим проектом, и со временем на него махнули рукой. Но основатели должны были быть честными с коллективом и цивилизованно закрыть проект, выполнив все обязательства. К сожалению, журналисты слишком часто страдают в таких ситуациях.
Андрій Клюєв не проти того, щоб КНМП використала його кошти на допомогу журналістам для оздоровлення дітей:
– Хорошо, что издатели выполнили свои обязательства перед журналистами «Без цензуры». И если мои деньги пойдут на другое благое дело, я буду только рад. Для меня важно, чтобы это было действительно благородное дело. Главное, чтобы средства дошли до адресата. Если это будут дети рядовых журналистов, а не профсоюзных функционеров, то почему бы и нет? Особенно, если у кого-то есть серьезные проблемы со здоровьем. Это горе для любого человека, независимо от профессии.
Общественные организации должны быть образцом прозрачности - это вопрос цивилизованности и культуры всего общества. Во всем мире существуют традиции отчетов перед донорами о потраченных средствах. Но еще раз подчеркну: если деньги потратят на доброе и справедливое дело, это будет соответствовать их назначению.
Таким чином, поки що ніхто не прагне звинувачувати КНМП у нецільовому використанні коштів 53-го рахунку, а правова відповідальність може наступити тільки в разі, якщо жертводавець запідозрить профспілку у шахрайстві й особисто звернеться до правоохоронних органів із заявою.
У той самий час Київська профспілка може використати кошти 53-го рахунку за іншим призначенням, тільки узгодивши це з благодійником. Згідно зі ч. 2 ст. 730 ЦКУ «використання її [пожертви] за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача», – підтверджує юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. Він також певен, що всі жертводавці 53-го рахунку за бажання зможуть довести, що й їхні платежі робилися саме для допомоги звільненим журналістам.
Терміну використання перерахованих на доброчинні цілі коштів закон не встановлює. «Крім того, якщо поповнення рахунку не припиняється, а буде постійним, то існування такого терміну не матиме сенсу, – зазначає юрист. – Після зарахування на рахунок кошти втрачають індивідуальні ознаки, тому в подальшому неможливо відстежити, коли саме були витрачені кошти, внесені на рахунок конкретним благодійником».
Оскільки більш конкретизоване призначення платежу було у Ганни Герман (для журналістів «Без цензури»), то запитувати згоди КНМП мала б поки що тільки у неї. До того ж, за словами Романа Головенка, краще отримати згоду у письмовому вигляді й нотаріально засвідчену. Але вважатимемо, що публічної заяви у нашому виданні про те, що вона дарує перераховані кошти, буде достатньо.
Кошти на оздоровлення дітей поки що нікому не виплачено, хоча охочі є. Але шансів, що вони дійдуть до адресатів, мало, і не тільки через заборону комітету НМПУ. За словами головного бухгалтера Надії Моравецької, їх не виплатять, оскільки це буде порушенням статуту, у котрому чітко зазначено, що для цього має бути положення, затверджене конференцією. «Тому, якщо буде таке рішення комітету КНМП, я свого підпису для виплати коштів не поставлю. Перша ж перевірка податкової виявить це як порушення, я на себе такої відповідальності брати не хочу. Крім того, якщо кошти йдуть на оздоровлення, то на них нараховується податок не 15%, як на матеріальну допомогу, а 40%, тому що оздоровлення вважається матеріальним благом. Це собі може дозволити будь-яке ТОВ чи ПП, але не профспілка», – зазначила головний бухгалтер.
Гроші без положення, положення без податкової
Положення про використання благодійних внесків виносилося на розгляд конференції КНМП, але не було затверджене. На думку голови ревізійної комісії Тетяни Акімової, сам факт отримання внесків оцінювався членами профспілки неоднозначно, і положення було вирішено доопрацювати. «Коли на комітеті КНМП планувалося прийняти положення, де йшлося про розширення напрямів використання коштів, а саме – на часткову компенсацію вартості оздоровлення дітей членів КНМП, всередині КНМП виникла дискусія (за участі ревкому) про те, чи буде кошти в такому разі витрачено на статутну діяльність профспілки. Потім дискусія вийшла на всеукраїнський рівень (НМПУ) і стала надбанням журналістської спільноти.
Формально проблема полягає в тому, що 53-й рахунок трактують і як просто рахунок, для якого в межах компетенції комітету КНМП приймати положення, і як Фонд підтримки журналістів – тоді положення має приймати конференція КНМП».
Член комітетів КНМП та НМПУ Тетяна Якубович розповіла, що конференція КНМП та з’їзд всеукраїнської профспілки на початку цього року взяли текст Положення про порядок використання коштів спеціального рахунку для підтримки журналістів», запропонований комітетом КНМП, за основу. Рішенням з’їзду було доручено його доопрацювати. «Воно дійсно не було закінчене, в тому є і моя провина, тому що я його готувала ще восени. Затверджувати текст має комітет, але, оскільки це рішення було суперечливе, то ми вирішили спочатку винести на з’їзд, а потім затвердити комітетом. Я думаю, що це можна досить швидко зробити», – пояснила Тетяна.
Таким чином, комітет КНМП може приймати положення про використання коштів зі спеціального поточного рахунку. Якби одразу кошти просили не у Фонд, а просто на поточний рахунок, то й питань до КНМП не було б. А так і виникли питання у комітету НМПУ до рішення комітету Київської профспілки про окреме положення КНМП щодокомпенсацію журналістам – членам профспілки витрат на відпочинок та оздоровлення дітей за рахунок благочинних внесків.
На останньому засіданні комітету КНМП було розглянуто проект
Загального положення КНМП про використання благодійної допомоги (
текст додається). У ньому є однин пункт, який викликає запитання. Це стосується надання матеріальної допомоги журналістам, які отримували гроші в конвертах. «
У разі, якщо зарплату на підприємстві виплачували готівкою, через що неможливо отримати довідку про доходи з бухгалтерії, незаконно звільнений журналіст зобов’язаний надати свідченням мінімум трьох своїх співробітників про рівень чорнової зарплати на підприємстві та обставини звільнення». Хіба профспілки не повинні боротися з «чорними» зарплатами?
На думку фахівців Федерації профспілок України, медіапрофспілка запропонувала нестандартне рішення у визначенні та підтвердженні заробітку члена профспілки з метою надання йому допомоги. Але потрібно піти далі у захисті інтересів усіх своїх спілчан – для боротьби з тіньовими схемами оплати праці отриману інформацію про наявність у роботодавців конвертної системи в оплаті праці слід було б передавати до компетентних органів – податкової інспекції.
Михайлина Скорик не розуміє, на якій підставі комітет НМПУ втручається у фінансові справи КНМП. На її думку, це втручання зірвало кампанію з оздоровлення дітей.
«Є таке право у НМПУ, – впевнений перший заступник голови всеукраїнської профспілки Сергій Гузь. – Комітет НМПУ має право призупиняти рішення комітету КНМП. Ми керуємося статутом НМПУ. Найвищим керівним органом є з’їзд НМПУ, далі йде Рада профспілки, яка збирається між з’їздами. Далі – комітет НМПУ. Тобто це один із центральних статутних органів управління профспілки. Якщо ми вважаємо, що КНМП – це частина НМПУ, то логічно, що вищий керівний орган НМПУ, який розпоряджається всіма поточними справами, має право приймати такі рішення».
«Члени КНМП користуються всіма правами і привілеями членів НМПУ, зокрема можливістю отримати міжнародну журналістську прес-карту FG. КНМП не є членом Міжнародної федерації журналістів, а НМПУ є. У цій частині ми бачимо, що КНМП є складовою НМПУ», – зазначив Роман Скрипін.
Що заважає об’єднанню
Зараз до питань щодо 53-го рахунку додалися питання сплати членських внесків, переїзду до спільного офісу, відкриття оновленого сайту, видачі прес-карт. Із кожного з цих питань у обох сторін є претензії один до одного.
Коріння конфлікту сягає моменту створення всеукраїнської профспілки. Сергій Гузь роз’яснив «ТК»: «Після проведення установчого з’їзду НМПУ виникла ситуація, коли формально у деяких профспілкових організацій виник подвійний статус. З одного боку, вони є засновниками НМПУ, а з іншого, вони мають реєстраційні документи, видані ще до виникнення НМПУ, як самостійна місцева організація. Їм потрібно було пройти перереєстрацію. Майже всі так і зробили, а ось для КНМП це виявилося проблемою». Ті, хто вважав, що конфлікт є особистісним (Михайлина Скорик проти Сергія Гузя) і припиниться після того, як Сергій перейшов на суто адміністративну посаду першого заступника голови і поступився кріслом Романові Скрипіну, помилялись. Позаяк Михайлина не приховує своїх намірів залишити посаду голови КНМП у вересні, проблему, очевидно, успадкує її наступник.
Поспілкувавшись із головами НМПУ, КНМП, Одеської та Ужгородської організацій, членами комітетів, ревізійних комісій, рядовими членами профспілок, «ТК» лише від однієї людини почула висловлювання проти втрати самостійності КНМП – від члена ревізійної комісії Юрія Шеляженка. На його переконання, дві окремі профспілкові організації – це краще і надійніше, ніж одна. Решта ж співрозмовників «ТК» упевнені, що об’єднана профспілка буде набагато ефективнішою.
Як уже було сказано вище, на останній конференції у лютому 2008 року члени КНМП виступили за об’єднання. Але зважаючи на те, що для внесення змін до статуту необхідна присутність 2/3 членів профспілки, конференція виявилася неправомочною ухвалювати рішення про перереєстрацію. Тоді планувалося, що рішення про перереєстрацію КНМП на базі статуту НМПУ може бути прийняте на конференції у червні 2008 року. Вже відомо, що влітку конференції не було і вже не буде, делегати на неї зберуться 13 вересня. Але чи буде їх дві третини – невідомо. Адже попри всі декларації про об’єднання ніхто не робить для цього жодних реальних кроків, а профспілкові чвари відбивають у рядових членів КНМП та НМПУ бажання брати участь у житті організацій.
Сергій Гузь зазначає, що формально для того, щоб виконати це рішення, потрібна, за статутом КНМП, згода 2/3 членів. «Тобто, якби окрема організація захотіла влитися в НМПУ, вона мала б проголосувати на своєму з’їзді двома третинами свого складу. Але якщо брати, що КНМП є засновником, уже структурним підрозділом НМПУ, то для цього потрібно оформити відповідний юридичний документ. Тобто подати в управління юстиції статутні документи і зареєструватися як структурний підрозділ НМПУ на базі статуту НМПУ. І потім проголосувати двома третинами за рішення про ліквідацію попередньої юридичної особи, або про реорганізацію».
До речі, саме так і зробили майже всі регіональні організації. Зокрема, це підтвердили голови Одеської та Ужгородської профспілок Сніжана Павлова та Василь Бедзір. «Я не розумію, чому Київська профспілка досі не переєструвалася, як ми. Нам без столиці важко, так само, як їм без регіонів. Тільки разом ми будемо міцними. Нам зараз дуже потрібна юридична допомога, у центрі ні до кого не добитися. Був би надійний центр, всім було б легше», – каже Василь Бедзір.
Ми поставили одне й те ж запитання головам обох профспілок – Роману Скрипіну та Михайлині Скорик:
– Що стоїть на заваді об’єднання?
– Нічого, – відповів Роман Скрипін.
– Нічого, – відповіла Михайлина Скорик, – просто немає жодного кроку до цього об’єднання. Має бути проведена робота в комітетах, в осередках, індивідуально. Треба стимулювати цих людей, щоб дві третини прийшли на конференцію й ухвалили таке рішення. Інакшого механізму просто немає. Зміни до статуту правомочні приймати тільки 2/3 членів організації.
– Хто ж має всю цю роботу робити?
– Як хто? Той, хто хоче об’єднання! – зауважила Михайлина Скорик.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена