Українські медійники підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

Українські медійники підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

8 Грудня 2022
3500

Українські медійники підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

3500
Медійники: Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці.
Українські медійники підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»
Українські медійники підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь»

Українські журналісти й медійні неурядові організації підтримали рішення Національної ради з електронних медіа Латвії позбавити ліцензії телеканал «Дождь».

Медійники вважають це рішення вмотивованим, а міркування регулятора щодо загрози національній безпеці Латвії, яку несе це медіа, — обґрунтованими.

«Позиція окремих міжнародних, латвійських і російських організацій і людей, які закликають скасувати це рішення, на нашу думку, або заснована на непоінформованості, недостатньому розумінні контексту і суті подій, або політично вмотивована. Захищаючи телеканал, який демонстративно ігнорує закони європейської держави, що дала йому прихисток, ці люди і організації мимоволі сприяють досягненню цілей російської агресії. А агресивні наміри Росії, нагадаємо, не обмежуються кордонами України й загрожують усій Європі», — говориться в заяві.

На думку підписантів заяви, рішення Національної ради має легітимні, законодавчі, безпекові та політичні підстави, а також продиктоване міжнародними зобов’язаннями, які Латвія має в контексті свого членства у Європейському Союзі: «Це рішення не є наступом на свободу слова, бо відповідає процедурам, закріпленим у латвійському законодавстві, й загальноприйнятим традиціям співпраці».

Українські медійники нагадують, що порушення закону, які вчинив телеканал, були очевидними та трапляються не вперше.

Зокрема, 2017 року український регулятор — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення — вилучив «Дождь» із переліку іноземних каналів, дозволених до ретрансляції в Україні, через демонстрацію в ефірі мовника зображення Криму як частини Росії. Те саме «Дождь» робив і в Латвії.

Зображення тимчасово окупованого півострову як частини Росії, постійний дисклеймер «повідомлення створено іноземним агентом», а також незаконні поїздки журналістів «Дождя» у Крим з території Росії свідчать, що телеканал системно дотримується вимог саме російського законодавства. Натомість закони країн, у яких канал працює і ретранслюється, редакція «Дождя» систематично ігнорує. Свідченням цього є й відмова каналу супроводити свій ефір субтитрами державною мовою країни, в якій він працює.

«Так звані "обмовки в ефірі" — формулювання "наша армія" щодо російської армії і слова ведучого Олексія Коростельова про "допомогу мобілізованим російським військовим із оснащенням і побутовими умовами" — ми розцінюємо як свідчення того, що позиція "Дождя" у війні, де Росія є агресором, а Україна боронить свій суверенітет, є фактично проросійською. Слова про "антивоєнну" спрямованість каналу суперечать його діям, зокрема систематичному висвітленню проблем із забезпеченням російської армії, розв’язання яких допомагає Росії вести загарбницьку війну. І оскільки Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму і назвав її дії в Україні "цілеспрямованим геноцидом проти українського народу", реакція латвійського регулятора на таку позицію "Дождя" є логічною і справедливою», — говориться в заяві.

Підписанти заяви нагадують, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Латвія видала дозвіл на роботу близько 250 російським журналістам. Рішення Національної ради може стати для них сигналом, що закони країни, в якій вони живуть і працюють, слід поважати й виконувати. Якщо ж це рішення буде скасоване під тиском необґрунтованої, на думку ініціаторів заяви, критики, неконтрольована російська медіаприсутність у Латвії може стати серйозною загрозою національній і європейській безпеці.

Читайте також:

Про це свідчить і український досвід боротьби з російськими і проросійськими медіа, які працювали на руйнування української державності, поширюючи дезінформацію, фейки та пропагандистські наративи Кремля.

«Російську медійну присутність в Україні вдалося знешкодити лише рішучими діями, які теж зазнавали критики як «наступ на свободу слова». Насправді ж вони відповідали рівню загроз, які постали перед Україною у зв’язку з російськими гібридними інформаційними впливами. Так само доречними є й дії Національної ради Латвії. Кожна держава має право захищати свій національний суверенітет і безпеку в інформаційному просторі в той спосіб, який вважає за потрібне», — говориться в заяві.

Медійники  подякували Латвії за підтримку України в боротьбі проти російської агресії, за гуманітарну й військову допомогу, а також підтримку українських громадян, змушених покинути свої країну через російське вторгнення.

Заява відкрита до підписання. Надсилайте Ваші підписи (у форматі – ім’я та медіа/організація, яку представляєте) на адресу info@detector.media.

Заяву підписали:

  • Медіарух
  • ГО «Детектор медіа»
  • Інститут масової інформації
  • Hromadske
  • Фундація Суспільність
  • ZMINA
  • Інститут розвитку регіональної преси
  • Міжнародна громадська організація «Європейська Медіа Платформа»
  • Микола Чернотицький, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Дмитро Хоркін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, генпродюсер Українського радіо
  • Вадим Міський, секретар Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
  • Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»
  • Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо
  • Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
  • Тетяна Лебедєва, медіаекспертка
  • Олег Базар, головний редактор LB.ua
  • Вадим Карп'як, ведучий телеканалу ICTV і Радіо Культура
  • Олег Хоменок, медіаексперт
  • Альона Романюк, проект «По той бік путінської брехні»
  • Петро Шуклінов, редактор суспільно-політичного відділу Liga.net
  • Дмитро Тузов, ведучий «Радіо НВ»
  • Андрій Яніцький, економічний оглядач, журналіст «Еспресо ТВ»
  • Мирослава Барчук, ведуча «UA:Перший»
  • Олег Батурін, Центр журналістських розслідувань
  • Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо
  • Людмила Тягнирядно, ведуча Українського радіо
  • Ольга Червакова, журналістка
  • Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
  • Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії їм. Пилипа Орлика
  • Валерія Давидова, менеджерка нативної реклами Liga.net
  • Тетяна Вергелес, журналістка, редакторка
  • Євген Спірін, головний редактор інтернет-видання «Бабель»
  • Ганна Шеремет, журналістка 
  • Оксана Романюк, директорка ГО «Інститут масової інформації»
  • Наталія Малиновська, журналіст, викладач кафедри слов'янської філології та журналістики Навчально-наукового інституту філології та журналістики ТНУ імені В.І. Вернадського
  • Роман Чайка, телеведучий
  • Олександр Рубан, журналіст
  • Сергій Одаренко, редактор «По той бік новин»
  • Микита Потураєв, народний депутат України
  • Марина Сингаївська, заступниця гендиректора інфорагентства «Укрінформ»
  • Олександр Букалов, керівник правозахисної організації «Донецький Меморіал»
  • Олександр Чекмишев, ГО Асоціація «Спільний простір»
  • Дмитро Пальчиков, журналіст та керівник аудіонапряму в The Ukrainians Media  

Нагадаємо, 6 грудня Національна рада з електронних медіа Латвії анулювала ліцензію на мовлення російському ліберальному телеканалу «Дождь» як такому, що становить «загрозу національній безпеці та громадському порядку Латвії».  

Підставою для позбавлення ліцензії стало третє попередження від регулятора. 2 грудня Національна рада з електронних медіа Латвії (NEPLP) оштрафувала «Дождь» на 10 тисяч євро. Голова регулятора Іварс Аболіньш повідомив, що телеканал у своєму ефірі позначив Крим як «частину» Росії і назвав російську армію «нашою армією». Щодо «Дождя» також порушили справу про адміністративне правопорушення.

Причиною третього попередження стали слова ведучого Олексія Коростельова про допомогу російським військовим. Також Іварс Аболіньш додав, що канал не виконав вимогу супроводжувати російськомовний ефір субтитрами латвійською мовою, а представники «Дождя», не знаючи державної мови, намагалися спілкуватись із чиновниками регулятора російською. Служба державної безпеки Латвії почала перевірку «Дождя», аби з’ясувати, чи справді канал допомагає російській армії.

Після рішення регулятора «Дождь» втратив право мовити в кабельних мережах, однак має намір далі мовити в ютубі. Головний редактор каналу «Дождь» Тихон Дзядко назвав анулювання ліцензії «абсурдним рішенням, яке не має нічого спільного зі здоровим глуздом». Дзядко порівняв відключення каналу «Дождь» у Латвії із забороною  мовника у Росії вісім років тому. Засновниця каналу Наталія Сіндєєва, як повідомляє російське ліберальне видання Meduza, перепросила звільненого Олексія Коростельова і колег, які пішли з каналу на знак протесту проти його звільнення, і закликала їх повернутись у команду.

Кабельне мовлення російського телеканалу «Дождь» також припинене у Литві та Естонії.

Латвійську ліцензію «Дождю», який припинив мовлення в Росії у березні 2022 року, видали на початку літа. 18 липня канал почав мовлення в інтернеті та кабельних мережах вже з Латвії. В Україні «Дождь» заборонений з 2017 року — тоді Національна рада з питань телебачення та радіомовлення виключила його з переліку дозволених для ретрансляції іноземних каналів через демонстрації в ефірі мапи з Кримом, позначеним як частина Росії.  

«Детектор медіа» писав, як «Дождь» відтворює наративи російської пропаганди і вчить своїх глядачів жаліти мобілізованих. Докладніший аналіз ситуації довкола «Дождя» читайте в матеріалі Отара Довженка.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3500
Читайте також
07.12.2022 13:00
Дмитро Золотухін
для «Детектора медіа»
3 776
17.11.2022 13:00
Наталя Стеблина
«Інститут демократії імені Пилипа Орлика»
10 141
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду