Медіарух закликав Раду доопрацювати проєкт №10242 з урахуванням гарантій захисту для журналістів і їхніх джерел

Медіарух закликав Раду доопрацювати проєкт №10242 з урахуванням гарантій захисту для журналістів і їхніх джерел

27 Жовтня 2026
0
606
27 Жовтня 2026
17:47

Медіарух закликав Раду доопрацювати проєкт №10242 з урахуванням гарантій захисту для журналістів і їхніх джерел

0
606
Як зауважили представники медійних і громадських організацій, безпека реєстрів і право суспільства на правду є обов’язками держави, що мають виконуватися одночасно.
Медіарух закликав Раду доопрацювати проєкт №10242 з урахуванням гарантій захисту для журналістів і їхніх джерел
Медіарух закликав Раду доопрацювати проєкт №10242 з урахуванням гарантій захисту для журналістів і їхніх джерел

Представники медійних і громадських організацій та Медіаруху закликали Верховну Раду не підтримувати законопроєкт № 10242 в редакції, запропонованій до повторного другого читання. На їхню думку, документ створює ризик кримінального переслідування журналістів та їхніх джерел за оприлюднення суспільно важливої інформації. Про це йдеться в заяві Медіаруху.

Автори заяви наголосили, що держава має захищати персональні дані та реєстри від незаконного втручання й торгівлі інформацією. Водночас законодавство повинно розмежовувати такі порушення та інформування суспільства про корупцію і зловживання владою.

«Саме цього розмежування запропонованому регулюванню бракує», — зазначили підписанти.

Застереження щодо документа медійні та правозахисні організації висловлювали ще в грудні 2024 року. За оцінкою авторів заяви, доопрацьована редакція не усуває загроз для журналістів.

Так, визначення несанкціонованого поширення інформації охоплює, зокрема, її безоплатну передачу та створення можливості вільного доступу до неї для невизначеного кола осіб. На думку підписантів, через це норму можуть застосувати й до журналістських публікацій.

Законопроєкт містить виняток для викривачів, які повідомляють інформацію відповідно до статей 53¹ та 53² Закону України «Про запобігання корупції». Однак ця гарантія не охоплює всіх журналістських джерел, адже не кожна людина, яка передає докази, відповідає законодавчому визначенню викривача корупції.

Крім того, суспільний інтерес стосується порушень прав людини, загроз довкіллю та громадському здоров’ю.

Автори заяви застерігають, що кримінальне провадження саме по собі може стати інструментом тиску, навіть якщо справа не завершиться обвинувальним вироком.

«Саме переслідування здатне залякати джерела, виснажити редакцію та зупинити подальші викриття», — наголосили підписанти.

Вони також зазначили, що воєнний стан не повинен бути самостійним обґрунтуванням суворішого покарання за поширення суспільно важливої інформації.

«Законодавець повинен забезпечити пропорційність відповідальності та врахування реальної шкоди, а також мотивів і обставин поширення інформації», — вважають автори заяви.

Верховну Раду закликають повернути законопроєкт № 10242 на доопрацювання і передбачити в ньому:

  • чіткі гарантії від кримінального переслідування для журналістів, їхніх джерел та інших осіб, які діють у суспільному інтересі, за правомірне поширення суспільно необхідної інформації відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію»;
  • процесуальні запобіжники від використання розслідувань для встановлення журналістських джерел і тиску на редакції, а також перегляд пропорційності запропонованих санкцій.

Крім того, автори заяви закликають забезпечити відкрите фахове обговорення за участю медійних і правозахисних організацій, журналістів-розслідувачів та експертів із кібербезпеки.

Медіаорганізації готові долучитися до підготовки змін, які забезпечать захист даних і збережуть можливість викривати порушення.

«Безпека державних реєстрів і право суспільства знати правду — обов’язки держави, які мають виконуватися одночасно», — додали підписанти.

27 жовтня стало відомо, що законопроєкт № 10242 знову внесли до порядку денного засідань парламенту цього тижня. 

Як зауважив голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, раніше профільний Комітет з питань правоохоронної політики мав ще раз розглянути проєкт, тож наразі не відомо, які зміни до нього запропонують.

Нагадаємо, ще 4 грудня 2024 року Верховна Рада не підтримала в другому читанні законопроєкт № 10242 про посилення відповідальності за публікацію інформації з публічних реєстрів і відправила його на повторне друге читання. Перед тим, 2 грудня, Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали Раду не підтримувати законопроєкт через загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підтримав заяву Медіаруху. Він закликав колег у Верховній Раді зняти з порядку денного законопроєкт № 10242 та розробити новий з урахуванням прав викривачів корупції.

Однак за два тижні законопроєкт знову з’явився в порядку денному. 17 грудня Медіарух, а також медійні та правозахисні ГО вдруге звернулися до депутатів із закликом відмовитися від підтримки проєкту, зауваживши, що оновлена редакція не усунула ризиків. Не були враховані пропозиції запровадити ефективні механізми захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції.

18 грудня 2024 року Верховна Рада не розглянула законопроєкт, але він не був знятий з розгляду. 

У січні 2025 року законопроєкт вкотре внесли до порядку денного засідань Ради без консультацій, хоча раніше Комітет з питань свободи слова надіслав перелік редакторів та медіаекспертів, яких би пропонували на зустрічі на погодження. 

Невдовзі стало відомо, що його зняли з порядку денного. За словами Ярослава Юрчишина, частина парламентарів під час обговорення наголосила на неготовності підтримувати проєкт до погодження його з медіаспільнотою. До того ж його внесення без погодження може заблокувати зал на тривалий час, оскільки він містить велику кількість правок.

«Детектор медіа» зібрав думки журналістів-розслідувачів про те, яку небезпеку вони бачать у законопроєкті № 10242 та як його прийняття може вплинути на роботу журналістів і викривачів корупції.

Читайте також: 

Фото: «Голос України»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
606
Читайте також
17.12.2024 16:11
Володимир Зеленчук, «Інститут масової інформації»
1 863
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду