Шевченківський районний суд Києва відмовив голові правління банку «Хрещатик» Дмитру Гриджуку в позові до Маргарити Ормоцадзе та ЗАТ «Картель» про захист честі, гідності та ділової репутації. Банкір просив спростувати інформацію, яку він вважав недостовірною, і стягнути моральну шкоду.  Як повідомила Маргарита Ормоцадзе у блозі на PrWeb.com.ua, у позові було відмовлено повністю.

Нагадаємо, минулого року між учасниками справи виник конфлікт. Дмитро Гриджук обурився згадкою його прізвища у списку фігурантів фінансових скандалів минулого (він очолював банк «Україна», але задовго до його банкрутства).  Відповідний список додавався до статті Маргарити Ормоцадзе у тижневику «Власть денег», видавцем якого є ЗАТ «Картель».

За словами Маргарити Ормоцадзе, на засідання суду ходила і вона, і юристи «Картелю». Як доказову базу вона використала, зокрема, звіт спецкомісії ВР по банку «Україна», статті «Дзеркала тижня» 2001 року тощо.

Як повідомили «Детектор медіа» в банку, Дмитро Гриджук подаватиме апеляцію на рішення суду, а сума моральної компенсації, яку він намагався стягнути, становить 1 грн. 

Коментар начальника управління по зв'язках з громадськістю і ЗМІ банку «Хрещатик» Тетяни Зарембо наводимо повністю:

«Говорячи про інформацію, яка стосується будь-яких повідомлень про банківську систему та особистостей банкірів, ми з вами як свідомі громадяни маємо розуміти, наскільки важливо застосовувати на практиці головні принципи цивілізованої конкуренції - прозорість, оперативність, достовірність інформації, що подається вчасно і в повному обсязі. На жаль, не всі наші колеги достеменно усвідомлюють свій суспільний статус як представників четвертої влади і не завжди поводяться толерантно і професіонально. Тож, і виникають такі, так би мовити, «смажені» матеріали, якими знана певна частина наших журналістів, котра прагне миттєвої слави, іноді за рахунок перекручених, недостовірних фактів, поданих суб'єктивно, однобічно і поза контекстом.

Стосовно Дмитра Гриджука, який дійсно очолював кілька місяців банк «Україна», то на момент приходу його на посаду голови банк мав збитки у 101 млн грн, непроплачені платіжні документи у національній валюті обсягом 120 млн грн та в інвалюті обсягом 25 млн доларів США. За півроку банк перетнув точку беззбитковості і, коли Дмитро Миколайович залишав банк, на коррахунку «України» у Національному банку розміщувалося 68 млн грн і 5 млн доларів США ресурсів, а прибуток банку становив 6 млн грн. Всі ці цифри мають офіційне підтвердження, тому говорити про Гриджука як фігуранта скандалу навколо банку «Україна», вважаю, принаймні неетично, не кажучи вже про перекручення і замовчування інформації. Та й мета публікації у тижневику «Власть денег» мені як професіоналу не зовсім зрозуміла. Може, краще було б на прикладі цього банку розглянути алгоритм виходу з кризового стану, ніж знову копирсатися у неперевірених даних з метою поставити галочку «Тему взято!».

Впевнена, що будь-яка інформація стосовно будь-якого фінансового інституту або бізнесу, будь-якої особи має ретельно перевірятися перед тим, як оприлюднюватися, що взагалі є постулатом професіоналізму та журналістської етики. Тому за допомогою вашого видання хочу ще раз звернутися до наших журналістів. Колеги! Будьте уважними - до інформації, яку ви поширюєте серед громадськості; до свого професіонального рівня, що має гарантувати ваш статус журналіста як соціально відповідального громадського діяча; до всіх учасників медіа-простору, без життєздатності якого неможливий сьогодні ні бізнес, ні політика, ні життя окремого громадянина.

Щодо ситуації з пані Ормоцадзе, то, звичайно, Дмитро Гриджук вже подав апеляцію стосовно рішення Шевченківського районного суду, аби все ж таки захистити від таких шанувальників дешевої популярності свою честь і гідність, ділову репутацію як відомого професіонального банкіра. До речі, вартує такий фахівець, як пані Людмила-Маргарита небагато - ціна позову становила 1 грн».

«Детектор медіа»