Із початку травня «Детектор медіа» збирав дані про людей в ефірі телемарафону «Єдині новини» (читайте підсумки за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень,  листопад). Щодня в рубриці «Щоденні новини» з’являються підсумки ефіру попереднього дня. У кінці 2022 року ми підбили підсумки перших 10 місяців марафону.

Загальна кількість розмов в ефірі у грудні в порівнянні з листопадом знизилась із 1826 до 1759 (це менше, ніж у жовтні), а кількість унікальних гостей — із 763 до 731. Це можна пов’язати як із зміною конфігурації пулу виробників марафону (з’явився канал «Ми — Україна»), так і зі збільшенням кількості контенту іншого типу у спільному ефірі: документальних фільмів, концертів, прямих трансляцій.

Із 1759 розмов в ефірі 338, або 19,2%, були з жінками — це приблизно такий самий показник, як у листопаді (360 і 19,7%). 189 із 731 унікального гостя ефіру телемарафону були жінками — 25,8%. У листопаді було 196 і 25,6%. Як нещодавно констатував Ярослав Зубченко у своєму відеоблозі «Що не так», до гендерного балансу спільному телемарафону ще далеко.

На перше місце у топі найчастіше запрошуваних гостей телемарафону повернувся Сергій Братчук — речник Одеської обласної військової адміністрації. Сергій був феноменом перших місяців марафону, який «Детектор медіа» намагався розгадати в інтерв’ю. У серпні замість нього топ очолила речниця сил оборони Півдня Наталя Гуменюк, а в листопаді найчастіше в ефірі марафону говорили з Юрієм Ігнатом — речником Повітряних сил української армії. Це загалом було виправдано інформаційним контекстом; у грудні ракетні удари по Україні тривали, але були менш інтенсивними, ніж у листопаді, тож Юрія Ігната включали дещо рідше. Але і він, і Наталя Гуменюк, і речник Східного угрупування військ Сергій Черватий, який коментує події на Донеччині, залишаються найчастішими гостями спільного телемарафону. Ці четверо лідирують із величезним відривом — наступний після Ігната (32 рази за місяць в ефірі, тобто частіше, ніж один раз на день) у топі голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, який з’являвся 19 разів. Частота появи Гайдая в ефірі зросла практично вдвічі в порівнянні з листопадом, хоча не можна сказати, що ситуація на Луганщині істотно змінилась — хіба що точилися бої біля Кремінної, яку поки що не звільнили.

Часто з’являлись в ефірі керівник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Євгеній Єрін і мер Мелітополя в екзилі Іван Федоров. У топі також Олег Немчинов — ще один феномен спільного телемарафону, міністр Кабінету міністрів, який найчастіше з-поміж урядовців з’являється в ефірі й коментує теми, що виходять далеко за межі його сфери відповідальності. Втім за частотою появи в ефірі у грудні колегу майже наздогнав Олександр Ткаченко — міністр культури та інформаційної політики, який здебільшого коментував боротьбу проти російської пропаганди у світі та закон «Про медіа».

Другий місяць поспіль у топі Кирило Тимошенко, заступник голови Офісу президента України; раніше головним комунікатором Банкової в марафоні був Михайло Подоляк, якого у грудні запрошували в ефір дев’ять разів. А ось їхній керівник Андрій Єрмак, хоч як це дивно може звучати, у грудні включався в ефір марафону вперше. Його, звісно, раніше багато показували в форматі синхронів, брифінгів або у відеоряді до повідомлень, але інтерв’ювали — вперше з квітня, коли «Детектор медіа» почав фіксувати всіх гостей ефіру. Говорили з ним про поїздку Володимира Зеленського і його команди в Америку.

У топі окремих виробників марафону теж переважно речники — за винятком «1+1» і «Інтера», де розмов було значно менше і головними «завсідниками» стали, відповідно, політкоментатор і воєнний експерт Дмитро Снєгирьов і військовий Володимир Назаренко.

Лідерство у топі чотирьох речників корелює зі спостереженням Ігоря Куляса у підсумках четвертого кварталу 2022 року, що ведучі гостьових студій марафону почали частіше давати слово речникам (ніж, наприклад, політикам чи політ коментаторам). Є в Ігоря й ще одне спостереження: що у марафоні в останні місяці поменшало політиків. Наші підрахунки це загалом підтверджують.

Отже, в ефірі спільного телемарафону у грудні були 49 народних депутатів загалом 112 разів.

У вересні, коли ми останній раз робили такі підрахунки, розмов із депутатами за місяць було більше — 133, і депутатів більше — 57. Як і тоді, майже половина цих розмов припадає на телеканал «Рада». Вочевидь у такий спосіб «Рада» намагається виконати свою статутну функцію — висвітлювати роботу парламенту. Чи доречно це в межах спільного телемарафону, який об’єднує шість каналів/медіагруп, які в довоєнному житті також мали власні завдання, фокуси й цільові аудиторії, але нібито від усього цього відмовились заради «інформаційного фронту»? Питання, напевно, риторичне. В усякому разі слід констатувати, що переважно «Рада» разом із Суспільним забезпечують різноманітність фракційного представництва в ефірі марафону.  

Помітно зросла присутність фракції «Голос» і депутатської групи «Довіра», тоді як «Європейська солідарність» у блоках «Ради» взагалі не була представлена. Після вересневого конфлікту «Рада» послідовно ігнорує колишніх нардепів від «Опозиційної платформи — За життя».

А ось яка картина по марафону загалом:

Переважання «Слуги народу» стало менш вираженим, хоча, якщо до власне «слуг»  додати обраних від «Слуги народу» керівників Верховної Ради — Руслана Стефанчука і Олександра Корнієнка — то партія влади таки зберігає свою гегемонію в ефірі. Несподівано другою за представленістю у телемарафоні фракцією став «Голос» (переважно за рахунок запрошення у блоки «Ради»). Представників цієї фракції кличуть в ефір удвічі частіше, ніж у вересні. Натомість «Європейська солідарність» представлена лише в блоках Суспільного й лише трьома депутатами; також різко знизилась присутність в ефірі марафону «Батьківщини» — лише чотири розмови, і лише одне включення Юлії Тимошенко, яка раніше бувала в ефірі марафону по кілька разів на місяць.

«1+1» став значно менш інтенсивно піарити близьку до власника каналу Ігоря Коломойського депутатську групу «За майбутнє», хоча чотири з шести розмов із представниками цієї групи відбулись саме у блоках «1+1».

Отже, можна було б констатувати, що марафон став менш політизованим. Але варто також поглянути на представництво керівників, речників і радників Офісу президент: 

Отже, у грудні дванадцятеро спікерів Офісу президента з’являлись в ефірі спільного телемарафону в форматі включення/інтерв’ю 44 рази.  І 36 із цих 44 включень припадає на блоки двох каналів — «Рада» і «Ми — Україна». Диспропорція більш ніж очевидна. Якщо «Рада» й раніше посилено обслуговувала інформаційні та піар-потреби президентської канцелярії, то гостьова політика «Ми — Україна» свідчить, що легкість, із якою команда колишніх працівників холдингу Ахметова увірвалась у марафон, має свою ціну. Також це демонструє, наскільки неоднорідним є марафон сьогодні: дві редакції протягом місяця знайшли лише по одному приводу поговорити з людиною з Банкової, а інші дві — 15 і 21. І лише Кирило Тимошенко «єднає» виробників марафону: п’ять із шести (за винятком Суспільного) редакцій включали заступника голови Офісу президента в ефір. До речі, Олексій Арестович, якого багато хто згідно з «ефектом Мандели» вважає завсідником марафону, у грудні з’явився у спільному ефірі вперше за пів року — у блоці «Ми — Україна».

І останнє — розподіл найпопулярніших гостей за тематиками. Окрім уже згадуваних речників, перебіг бойових дій коментували найчастіше воєнні коментатори Сергій Грабський, Олександр Мусієнко, Дмитро Снєгирьов і Олександр Коваленко. Про гуманітарну ситуацію найчастіше говорили Сергій Братчук, голови військових адміністрацій і Кирило Тимошенко. Найчастіші коментатори економічних тем  — радник президента Олег Устенко, віцепрем’єрка Юлія Свириденко і заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Культурний фронт цього разу представляли двоє з гурту Tvorchi, який їде на «Євробачення-2023». Хоча була й низка релігійних спікерів — переважно з Православної церкви України (коментували і міжцерковні відносини, і календарну реформу).

Найчастіші коментатори міжнародних відносин — Валентин Гладких, Олексій Буряченко, Дмитро Васильєв і журналістка «Радіо Свобода» Зоряна Степаненко. Про українську політику найчастіше говорив Олег Немчинов, далі — міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко і народні депутати: Євгенія Кравчук, Данило Гетманцев, Микита Потураєв та інші. Серед людей, які коментували суспільні теми, виділяється лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року Олександра Матвійчук із Центру громадянських свобод. Хоча багато хто закидав президентові Володимиру Зеленському, що він не згадав про Нобелівську премію для української організації (нагадаємо, Центр громадянських свобод отримав її разом із російською і білоруською організаціями, і свою частину передає на доброчинність), немає ознак того, що Олександра і її колеги — в інформаційній ізоляції.

Рекомендуємо також стежити за підсумками моніторингу Ігоря Куляса — незабаром на «Детекторі медіа» вийде друга частина.

Скриншот відео: ТСН/YouTube