Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2022 року. Перша частина

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2022 року. Перша частина

11 Січня 2023
2678

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2022 року. Перша частина

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
2678
Ефірна сітка, тематика й гостьова політика редакцій — виробниць марафону.
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2022 року. Перша частина
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2022 року. Перша частина

Почну, як і попереднього разу, з одного, на мій погляд, важливого застереження. Цей моніторинг, звісно, може видаватися неповноцінним, бо він є вибірковим. Щотижня я аналізую лише одну добу, а ще шість залишаються «за кадром». Але суто математично навіть такий переривчастий, «дискретний» моніторинг на довгих дистанціях (як у цьому огляді — за три місяці) показує тенденції. А мінімальна математика, відображена далі в таблицях, дозволяє ці тенденції зробити наочними. Ну і, звісно ж, із приводу будь-яких тенденцій будуть найяскравіші приклади із самого телемарафону.

Ефірна сітка телемарафону

Загальна ефірна сітка протягом трьох останніх місяців 2022 року була незмінною. Добові ефіри були розбиті на шестигодинні блоки, які заповнювали спочатку 5 каналів / медіагруп; на початку листопада додався  канал «Ми — Україна», створений працівниками колишнього медіахолдингу «Україна».

До цього моменту канали працювали в ефірі почергово за усталеним графіком. Єдиним нелогічним, на мій погляд, моментом у графіку роботи каналів було те, що той, хто забезпечував ефір марафону з 18-ї години до півночі, продовжував працювати і вночі до шостої ранку. Це призводило до того, що нічний ефір більшість учасників марафону заповнювала повторами, причому не лише з попередньої доби, а навіть записаними частинами ефірів кількаденної давнини. З появою в марафоні команди «Ми — Україна» анонімні «генерали марафону» (тобто ті, хто координує роботу медіагруп  над марафоном. — «ДМ») спершу відвели цьому каналу саме ці нічні слоти (0:00—6:00). Але згодом канал потрапив у загальну ротацію, а у графік марафону знову повернулися безкінечні нічні повтори, бо знову канали почали працювати з 18-ї до 6-ї ранку наступної доби. На мій погляд, це категорично неправильне рішення, бо більшість каналів / груп давно вже показала свою неспроможність якісно заповнювати нічний ефір після шести годин вечірнього.

Другою «хворобою» планування марафону є те, що всі канали працюють за різними сітками. У «єдиному» марафоні, який виконує функцію головного інформаційного каналу країни, нема єдиної, передбачуваної для глядача сітки виходу новин. І це теж категорично неправильно, бо та частина аудиторії, яку цікавлять не розмовні студії, а саме новини, ніколи точно не знає, в який момент ці новини в марафоні будуть.

Із загального є ще одна дивна річ. Після того, як склад учасників марафону знову збільшився до шести гравців, графік роботи каналів перестав бути, як раніше, сталим. Тепер він хаотичний. Принаймні мені за ці останні місяці так і не вдалося вловити систему. Але з точки зору інтересів глядача це — менше зло, ніж занедбаність нічних ефірів і хаос із сітками різних каналів.

Як і в попередні місяці, найбільш наближеними до логіки інформаційного каналу були ефірні сітки «Інтера» і «Ради». І там, і там годинні блоки починалися з короткого випуску новин, а продовжувалися гостьовими студіями. Але були винятки.

На телеканалі «Інтер» у нічному слоті був лише один «живий» короткий випуск новин опівночі, далі до 6-ї ранку йшли суцільні повтори. У тих же випадках, коли «Інтер» працював з 18-ї години і робив підсумковий годинний випуск новин о 20-й, наступний годинний блок, звісно ж, був без новин.

На каналі «Рада» в подібних випадках після підсумкових новин о 20-й наступна ефірна година теж була без випуску новин. Натомість на «Раді» в нічних блоках таки були щогодинні короткі випуски новин, але насправді вони були радше імітацією, бо в них ішли суцільні повтори, причому ще з попередньої доби. Ще на каналі свого часу були «оперативні новини», які час від часу (доволі хаотично) під музичку тривожними голосами начитували ведучі гостьових студій. У тих «новинах» або начитували різні БЗ-шки, які вже не раз були до того у формальних випусках новин, або ж (і навіть частіше) заповнювали їх уривками з відеозвернень президента, відверто піарними матеріалами про діяння діячів Офісу президента, або ж переказами дописів цих діячів у твітері й телеграмі. Втім у якийсь момент на каналі від цієї практики відмовилися. Сподіваюсь, назавжди.

Логічною для інформаційного каналу була й ефірна сітка об’єднаної редакції каналів ICTV й СТБ. Тут незмінно від самого початку роботи телемарафону ефір поділений на півгодинні блоки, кожний із яких складається з 15-хвилинних новин і 15-хвилинних гостьових студій (або фільмів, або сюжетів тижневика «Факти тижня»). Знов-таки, винятком є робота медіагрупи в слоті 18:00—24:00. Після великого підсумкового випуску новин о 20-й наступна година йде без випусків новин, що є логічним. І так само, як більшість учасників марафону, нічний ефір медіагрупа лише починає з короткого випуску новин, а далі йдуть суцільні повтори студій і випусків новин із дня попереднього або й давніших. Новини щопівгодини — це, звісно, добре, але оскільки медіагрупі для такого щільного новинного графіка не вистачає ресурсів, то в цих випусках, звісно ж, маса повторів одних і тих самих коротких форм і сюжетів.

На решті каналів ефірні сітки є різними і далекими від традиційної сітки інформаційного каналу.

На Суспільному найчастіше сітка була такою: 30-хвилинний випуск новин, 2,5-годинна гостьова студія, знову 30-хвилинний випуск новин, і знову 2,5-годинна гостьова студія. Ще гіршою (з точки зору оперативності) була сітка в ті дні, коли Суспільне робило підсумковий випуск о 20-й. У цих випадках з 21:00 і до півночі йшли гостьові студії, а випусків новин не було. У тих випадках, коли Суспільне змушене працювати в нічному блоці, там роблять 30-хвилинний випуск новин опівночі, а далі йдуть суцільні повтори. Дивною була сітка у слоті 6:00—12:00, на який я одного разу натрапив: протягом перших трьох ефірних годин були короткі випуски новин, але з 9:15 і до 12-ї випусків новин не було (хоча це дуже активний час доби). Ця логіка мені не зрозуміла. Як і те, чому свого часу Суспільне відмовилося від нормальної інформаційної сітки, з якою виходило в перші місяці марафону.

В ефірних блоках телеканалу «Ми — Україна» ефірна сітка кілька разів змінювалася. Спочатку, поки канал був «допущений» лише до нічних блоків марафону, сітка була такою: 30-хвилинний випуск новин, далі півтори години розмовної студії, 20-хвилинний випуск новин і година 40 хвилин розмовної студії і знову 20-хвилинний випуск новин і година 40 хвилин розмовної студії. З виходом каналу у «вільне плавання» сітка змінилася на таку ж, яку практикує в марафоні суспільний мовник — пів години новин і 2,5 години гостьової. А 24 грудня канал знов-таки скопіював у Суспільного оту дивну сітку, коли з 6-ї до 9-ї ранку ефірні години починалися випусками новин, а вже з 9:30 до 12-ї йшла суцільна гостьова студія. Що одне, що друге — далеке від функції інформаційного каналу.

У телеканалу «1+1», як і в попередні місяці, сталої сітки не було. За останні три місяці я нарахував мінімум чотири її варіанти. І всі вони більш чи менш нелогічні з точки зору функції інформаційного каналу. В чому може бути логіка, коли спочатку чергуються годинні новини з годинними гостьовими, а потім усе це йде чергою по пів години? Або теж не зовсім логічно робити, як це було 8 листопада, цілий годинний випуск новин о 9-й ранку, який складався із суцільних повторів усього того, чим наповнювалися перед тим 15-хвилинні і 30-хвилинні випуски в попередніх ефірних годинах? Нічні ефіри, коли вони припадають на канал, також заповнюються повторами.

Про ці повтори випусків новин і гостьових студій уночі є і ще одне застереження. Чомусь більшість каналів, у тому числі й Суспільне, не позначають їх титром саме як повтори. Це призводить до повного абсурду, коли о третій ночі ведучий каже глядачам: «Добрий вечір!». Але набагато гірше те, що всі маркери часу в запису стають автоматично неправдивими, бо коли ведучий вночі каже «сьогодні», це насправді означає «вчора». А коли каже «сьогодні вранці», глядачу взагалі не зрозуміло, що й думати: про який саме ранок ідеться? І головне: ще сяк-так можна виправдати повтори гостьових студій (звісно, коли теми розмови не прив’язані до конкретних подій конкретного дня) або ж документальних фільмів. А от повтор випуску новин — це нонсенс. Новини — це явище прямоефірне і неповторне.

Найголовнішою ж бідою із сітками є категорична втрата оперативності в окремі моменти. Для нічних блоків це взагалі критично. Бо насправді, на відміну від роботи «інформаційного фронту» марафонців, війна вночі не припиняється: відбуваються різні, в тому числі й масштабні події. Масовані ворожі атаки дронами чи ракетами доволі часто ворог вчиняє саме вночі. І якщо глядачам у таку ніч треба швидко отримати бодай якусь інформацію про удари та їхні наслідки, в телемарафоні (який усіляко обіцяє вустами ведучих «оперативно інформувати про події війни») глядачі точно нічого довідатися не можуть, бо там їх «годують» учорашніми новинами.

Критичними є і великі (по 2,5 години) гостьові студії на окремих каналах, оскільки, як свідчать мої спостереження, часто в гостьових студіях все йде «за попереднім планом», новинна функція «вимкнута». Це, звісно, питання до внутрішньої організації роботи редакцій, де часто новини і гостьові живуть окремо кожне своїм життям, координації і швидкого обміну інформацією між ними нема взагалі (як на телеканалі «Рада», наприклад) або ж вона є мінімальною.

Крім новин і гостьових студій в ефірах різних каналів регулярно чи час від часу з’являються й деякі інші елементи. Всі канали показують традиційні вечірні відеозвернення президента Володимира Зеленського і всі канали показують документальні фільми із серії «Герої» (як власного виробництва, так і виробництва інших колег по телемарафону). Крім того, в ефірних блоках «1+1» є документальні фільми із серій «Відбудуємо!», «Непереможні» і «Берегиня на війні». На «Інтері» — серії документалок «Україна, за яку ми боремося», «Один день» і «Європа після війни». В ефірі каналів ICTV та СТБ — документальні фільми із серії «Якби не українці». Більшість цих фільмів справді цікава і якісно зроблена (як на мій погляд, але я, звісно, не експерт з документального кіно). На ICTV та СТБ ще йдуть фільми двох анонімних проєктів «Антизомби» і «Гражданская оборона». Це — повний неформат для марафону, бо вони зроблені мало того, що ворожою російською мовою, та ще й махрово пропагандистською. Явно розраховані на російську аудиторію, яка не дивиться цей марафон.

Ще у блоках різних каналів епізодично з’являються трансляції з різних подій. Інколи це інформаційно виправдано, як трансляція на каналі «1+1» 30 вересня термінового брифінгу генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, коли Росія оголосила про «анексію» захоплених українських територій. Або відеозвернення міністра енергетики Германа Галущенка з проханням до українців зменшити навантаження на енергомережу (було 10 жовтня в ефірному блоці «Інтера»). Або ж трансляції урочистих різдвяних мес у Києві та Ватикані, які були в ефірі ICTV та СТБ 24 грудня. А інколи, даруйте, це марнування ефірного часу. Як, наприклад, трансляції щоденних брифінгів заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка про ситуацію в регіонах (як мінімум я бачив їх у блоках «Інтера», «Ради» і «Ми — Україна»). Пана Тимошенка і так непристойно багато в телемарафоні, щоб ще й повністю транслювати його рутинні брифінги, замість лаконічно подати в новинах важливу фактичну інформацію з них (якщо вона там є).

І ще є елементи, які виходять в ефір у сталий час, незалежно від того, який канал у цей момент працює в телемарафоні. Це проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої і невмирущий «Байрактар-ньюз» від «Кварталу 95», неформатний для телемарафону. Не кажучи вже про те, що геть не смішний.

Гостьові студії телемарафону

Переважна більшість гостей, як і раніше, спілкується з ведучими в режимі відеозв’язку. В листопаді-грудні, зі зрозумілих причин, проблеми зі зв’язком виникали частіше, ніж це було в попередні місяці, але зрештою в більшості випадків були не критичними. Відносна кількість заздалегідь записаних інтерв’ю теж була приблизно такою ж, як і раніше.

Загалом за цей час у моніторингу я аналізував 13 добових ефірів. Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці була такою:

Найбільше гостей запрошував телеканал «Рада». В окремі дні бувало навіть майже до 5 гостей на годину ефіру. Але, на жаль, велика кількість найчастіше супроводжувалася не дуже високою, як на мій погляд, якістю цих інтерв’ю. Крім того, цей шалений гостьовий графік часто призводив до того, що навіть цікавого гостя з цікавої теми ведучі каналу змушені були підганяти, а часом узагалі переривали на півслові, бо ж «у нас немає часу». Натомість навіть доволі велика кількість гостей у блоках Суспільного негативно на якість інтерв’ю не впливала. Тут я б окремо відзначив якісну роботу як прямоефірних ведучих Ганни Чередниченко та Андрія Діхтяренка, так і Олени Ремовської та Ігоря Шавра, які робили записані інтерв’ю. Кількість гостей на телеканалі «Ми — Україна» була близькою до середньої по телемарафону. Найбільш якісними були інтерв’ю, які вели Олена Цинтила з Микитою Міхальовим. В ефірах трьох інших учасників марафону гостей було відчутно менше. У блоках каналів ICTV та СТБ це, як і в попередні місяці, пояснювалося, по-перше, великою часткою новин (фактично це половина всього ефіру), значною кількістю сюжетів тижневика «Факти тижня» і фільмів. При цьому, вважаю, розмовні студії в ефірі медіагрупи робили дуже якісно і Вадим Карп’як, і Яна Брензей. На каналі «1+1» гостей було небагато, проте тут було більше дуже докладних розмов. Із ведучих каналу я би відзначив якісну роботу Євгена Плінського. В ефірах каналу «Інтер» кількість гостей була найменшою за рахунок того, що «гостьові» відрізки ефіру значною мірою заповнювалися сюжетами кореспондентів. Розмовні ж студії краще вдавалися ведучим Олексію Фадєєву і Олександру Просянику.

Загалом у проаналізованих ефірах у гостьових студіях телемарафону побував 801 гість. За категоріями (чи то статусами) це виглядало так:

* Тут і в наступних таблицях скорочення SLM означає «ICTV та СТБ», скорочення «Укр.» означає канал «Ми — Україна».

А ось як цей розподіл виглядав у відсотках:

 

І ще одна табличка для порівняння з попереднім періодом (березень — вересень 2022 року), тут теж у відсотках від загальної кількості:

 

Як бачимо, в якісному складі гостей телемарафону відбулися відчутні зміни. По-перше, в ефірі трохи зменшилася кількість народних депутатів та інших обраних представників влади. По-друге, відчутно зменшилася кількість посадовців різного рівня. Натомість так само відчутно зросла кількість речників. Присутність гостей решти категорій залишилася без значних змін. Із цього спостереження можна зробити висновок, що частка ньюзмейкерів (тобто людей, які приймають рішення, а отже є першоджерелами новин) зменшилася за рахунок людей, які лише озвучують інформацію, а інколи й позицію цих ньюзмейкерів. З точки зору доступу аудиторії до першоджерел це є певним хоч поки що і не критичним, але погіршенням якості контенту.

За категоріями картина така. Найбільше за останні три місяці зверталися до народних депутатів телеканали «Рада» (14% всіх гостей) і «Інтер» (12%). Всі інші канали різко зменшили спілкування з нардепами, крім Суспільного, у якого воно залишається на стабільному рівні — 4% від усіх гостей. Натомість Суспільне, як і раніше, активно спілкується в ефірі з обраними представниками місцевих влад різного рівня. Так само достатню увагу саме цій категорії ньюзмейкерів приділяє «1+1». Це я вважаю однозначним позитивом, оскільки саме ці люди добре володіють інформацією «на місцях». Дуже рідко обраних представників місцевих влад кличуть у гості канали «Рада» і ICTV з СТБ (і там, і там — лише по 3% від загальної кількості гостей). Натомість ICTV з СТБ найчастіше з усіх каналів кликали у гості посадовців (36%). Майже так само і канал «1+1» (34%). На каналі «Ми — Україна» частка ньюзмейкерів у гостьових студіях є найменшою (по 7% представників місцевої влади і посадовців і 5% народних депутатів), натомість більше половини гостей (55%) — це експерти. Не найкращий розподіл для інформаційного каналу. Коли ця команда працювала ще під знаменами медіагрупи «Україна», склад гостей у них був значно збалансованішим і ньюзмейкери заповнювали майже половину ефірів гостьових студій.

Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, є нерівномірним. У четвертому кварталі минулого року в ефірах побували народні депутати таких фракцій і депутатських груп:

У відсотках це має такий вигляд:

 

Порівняно з попереднім періодом (у відсотках від всіх народних депутатів в ефірі марафону):

 

 

Одноосібним лідером тут є «партія влади». Здається, що її частка в гостьових студіях марафону знизилася, але насправді не дуже, бо з формально позафракційних керівників ВР лише Олена Кондратюк не зі «слуг». Зменшилася частка депутатської групи «За майбутнє», бо протягом цих трьох місяців їх уже не так часто запрошували до ефірів «1+1», як це було в перше півріччя роботи телемарафону («За майбутнє», нагадаю — це політичний проєкт власника каналу Ігоря Коломойського). Натомість цього разу представник цієї депутатської групи з’являвся в ефірі телеканалу «Рада». Представництво «Голосу» і «Батьківщини» в ефірі телемарафону трохи зросло. І на межі статистичної похибки залишається представництво там нардепів від «Європейської солідарності», та й те винятково зусиллями Суспільного.

По каналах все виглядало так. На «1+1», як я вже писав, народних депутатів в ефірах було дуже мало. Одного разу був спікер парламенту Руслан Стефанчук. І двічі — представники вже згаданої групи «За майбутнє». В ефірах каналів ICTV та СТБ і каналу «Інтер» всі 100 відсотків гостей-депутатів були «слугами». Майже так само було в ефірах «Ми — Україна», лише одного разу тут з’явилася представниця іншої політсили (висуванка «Батьківщини») віцеспікерка Олена Кондратюк. В гостьових студіях Суспільного половину становили «слуги народу», були також представлені фракції «Голос» і «Європейська солідарність», одного разу також у гостях побувала віцеспікерка Олена Кондратюк. Найвідчутніших змін зазнала гостьова політика телеканалу «Рада». Протягом трьох останніх місяців року тут було значно меншим представництво «партії влади» (41% гостей порівняно з 71% у перші пів року роботи телемарафону). Насправді ж канал у всіх компонентах (у тому числі й гостьових) більше уваги приділяв представникам Офісу президента, аніж провладним депутатам. В ефірах каналу традиційно великим було представництво «Батьківщини», причому переважно її лідеркою Юлією Тимошенко. Натомість у блоки каналу почали кликати представників «Голосу» (в першому півріччі такого не було). Канал також знаходив місце для депутатських груп. Незмінною залишилася відсутність у блоках «Ради» представників «Європейської солідарності».

У сенсі персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці минулого року була такою:

 

Тут картина змінилася порівняно з першим півріччям телемарафону. Серед депутатів уже не було однозначних лідерів. Андрій Герус виправдано очолив цей список, бо є головою Комітету ВР з питань енергетики. А саме питань щодо енергетики, зрозуміло, в останні місяці року виникало багато. Чотири появи в ефірах Данила Гетманцева пояснювалися нагальними питаннями з його компетенції як голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики. Зокрема з ним говорили про макрофінансову допомогу партнерів Україні, співробітництво з Міжнародним валютним фондом і про держбюджет на 2023 рік. Народну депутатку Євгенію Кравчук кликали до ефірів як членкиню українських делегацій в ПАРЄ і в парламентській асамблеї ОБСЄ або ж як членкиню української делегації на парламентському саміті «Кримської платформи» в Загребі, коментувати конкретні питання в межах її компетентності. Віцеспікерку Олену Кондратюк на Суспільне запрошували, щоб вона розповіла про парламентський саміт «Кримської платформи», в ефірі «Ми — Україна» вона розповідала про Український жіночий форум, а в ефірі «Ради» — про свою робочу поїздку до Бельгії (останнє було, як на мене, не дуже виправдано). А от усі три появи Юлії Тимошенко в ефірах «Ради» я кваліфікую як піар, бо вона при повному запопадливому потуранні ведучих виступала у якості «експертки з усіх на світі питань», з яких у неї обов’язково були «революційні» пропозиції.

Єдина загальна тенденція, яка залишається незмінною, — це сам підхід, коли з представників різних комітетів парламенту майже завжди обирають тих, хто належить до «Слуг народу». Але протягом цього періоду я не натрапляв на ситуації, де це було би критичним з огляду на дотримання балансу думок, бо конфліктні внутрішньополітичні теми в гостьових студіях не обговорювалися в принципі. Сам же цей підхід подеколи міг впливати хіба що на якість розкриття окремих тем, бо насправді далеко не завжди в складі того чи іншого парламентського комітету саме представник «Слуг народу» є найбільш компетентним.

Загальний список гостей телемарафону, які побували в ефірах в ті дні, які я аналізував, знову є дуже великим, тож я наведу лише тих людей, які побували в ефірах марафону за цей період 5 разів і більше:

 

Цього разу все виглядає доволі логічно. На перші місця цього списку вийшли люди, які за фахом і посадою володіють реальною інформацією. Більше 10 разів гостями марафону були речники Юрій Ігнат, Наталія Гуменюк, Сергій Череватий і Сергій Братчук. Компанію їм у першій п’ятірці списку склав міський голова Мелітополя Іван Федоров. Тобто ті люди, які могли компетентно говорити про ситуацію в найгарячіших у ці три місяці півдні і сході України.

Трохи менше кликали інших речників та представників пресслужб різних структур: Олександра Хорунжого (Державна служба з надзвичайних ситуацій), Андрія Юсова (Головне управління розвідки), Олександра Шевченка («Укрзалізниця») і Тетяну Сап’ян (Державне бюро розслідувань).

Канали активно запрошували ньюзмейкерів — очільників обласних військових адміністрацій: Харківської Олега Синєгубова, Миколаївської Віталія Кіма, Київської Олексія Кулебу і Луганської Сергія Гайдая. Щоправда, дивно, що в ці місяці мало кликали в ефір голову Донецької ОВА Павла Кириленка. Про події в містах та регіонах часто говорили також з обраними представниками влади: першим заступником голови Херсонської облради Юрієм Соболевським і міським головою Харкова Ігорем Тереховим (який, до речі, в ці місяці вже перейшов на українську, браво!). Про події в окупованому Маріуполі говорили з радником мера Петром Андрющенком.

Частими гостями ефіру були представники Офісу президента: заступник його керівника Кирило Тимошенко і радники Михайло Подоляк та Олег Устенко. З посадовців ще популярними були секретар РНБО Олексій Данілов і міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко.

З представників депутатського корпусу до верхньої частини списку цього разу потрапив лише Андрій Герус. Але його виправдано кликали на ефіри обговорювати нищення енергетичної інфраструктури ворогом і її порятунок енергетиками саме як голову профільного комітету парламенту.

Усі інші в верхній частині цього списку були експертами, навіть Вадим Денисенко радше виступав у ролі експерта (як директор «Українського інституту майбутнього»), хоча інколи його «за інерцією» ведучі продовжували представляти як радника міністра внутрішніх справ. З «класичних» же експертів телемарафону в листопаді-грудні найчастіше коментували різні теми політкоментатор Володимир Фесенко, воєнні експерти Петро Черник і Сергій Грабський, експерти-міжнародники Богдан Ференс і Дмитро Тужанський. Щодо експертів єдине зауваження, що ведучі на всіх каналах майже ніколи не пояснюють глядачам їхньої компетентності, обмежуючись короткими визначеннями «політолог», «військовий експерт» чи «експерт з міжнародної політики». «Новим обличчям» верхньої частини списку гостей телемарафону став зі зрозумілих причин ще один експерт — директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Протягом цього періоду (листопад — грудень) склад гостей телемарафону був набагато більш збалансованим (принаймні, за компетенціями) і наближеним до інформаційної картини кожного дня, аніж це було в перші пів року роботи телемарафону. Також зменшилася, хоча й не зникла повністю, тенденція до використання журналістами в ролі інформаторів або ж експертів різноманітних радників. Протягом четвертого кварталу минулого року завсідниками марафону лишилися радник президента з економічних питань Олег Устенко, безумовно, людина компетентна, але знову-таки наголошу: радник не може виконувати «чисту» функцію експерта, коли йдеться про оцінки роботи тієї структури, для якої він працює (в цьому випадку президента і економічного блоку влади). І, звісно ж, у мене викликає сумніви запрошення в телемарафон радника Михайла Подоляка як «експерта з усіх на світі питань». Справжня його компетенція для мене залишається загадкою.

І ще два слова про тематику гостьових студій, принаймні за найзагальнішими категоріями. Виглядав цей розподіл так:

 

У відсотках від усіх гостьових студій:

 

Тематика війни далі домінує, що є цілком логічним, оскільки все пов’язане з війною і є основною тематикою телемарафону за визначенням. Найбільше уваги суто воєнним темам у гостьових студіях приділяв канал «1+1» (60% всіх гостьових), найменше — канал «Ми — Україна» (49%). Але в цілому всі канали тут трималися загального тренду.

Друге місце теми міжнародних подій і політики значною мірою пояснюється великою кількістю подій та інфоприводів, пов’язаних із західною військово-технічною і гуманітарною допомогою, із західними санкціями проти Росії, з роботою західної та української дипломатії і, навпаки, з пошуком союзників Росією, з постачанням Росії зброї Іраном, зі складною позицією Китаю щодо російсько-української війни тощо. Слід віддати належне редакціям: в усьому цьому масиві міжнародної тематики нічого відверто зайвого не було, всі теми так чи інакше стосувалися України в міжнародному контексті. Значно менше за інші канали міжнародній тематиці приділяли увагу в ефірних блоках ICTV та СТБ (лише 7% гостьових студій), натомість забагато, як на мене, уваги цій тематиці приділяли в гостьових студіях каналу «Ми — Україна» (30%, до речі, так само було і в першому півріччі роботи телемарафону, коли ця ж команда журналістів ще працювала в рамках медіахолдингу «Україна»). У гостьових студіях інших каналів частка була близькою до середнього значення по телемарафону.

Економічним питанням усі канали / медіагрупи приділяли приблизно однакову увагу. Як і темам, пов’язаним із відбудовою знищеного і поруйнованого ворогом. Дуже нерівною була ситуація із соціальною тематикою. Найбільше уваги їй приділяло Суспільне (11% всіх тем) і певною мірою канали ICTV та СТБ (6%). Інші канали соціальним темам приділяли небагато уваги, а канал «Ми — Україна» ці теми в студіях не обговорював взагалі.

Культурній тематиці найбільше уваги приділяли канали ICTV та СТБ (8%), мало про це говорили в гостьових студіях каналу «Ми — України» (2%) і каналу «Рада» (1%).

Тепер порівняймо тематику гостьових студій із першим півріччям роботи телемарафону:

 

З цієї таблиці видно, що частки тем, пов’язаних із війною і з міжнародною політикою, істотних змін не зазнали. В четвертому кварталі минулого року стало трохи менше економічної тематики, натомість трохи більше обговорень тем, пов’язаних із відбудовою (хоча ці два тематичні масиви є значною мірою взаємопов’язаними). На три відсоткові пункти зросла частка соціальної тематики. Натомість теми внутрішньої політики, які й без того були слабко представлені в марафоні в першому півріччі його роботи, в жовтні — грудні взагалі зійшли на маргінес. Інші зміни були незначними, в межах одного відсоткового пункту, що є не показовим. Поява в гостьових студіях релігійної тематики в останні місяці року пояснювалася двома актуальними темами: початком слідчих дій проти Московського патріархату в Україні і питанням реформи календаря церковних свят, яке актуалізувалося перед святкуванням Різдва 25 грудня.

Далі буде.

Скриншот відео: ТСН/YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2678
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду