«Детектор медіа» зустрілася з головою громадської ради при Держкомтелерадіо, а в минулому - і народним депутатом, і екс-губернатором Запорізької області, і журналістом Юрієм Артеменком. Під час останньої колегії комітету він вступив у відкриту дискусію з президентом НТКУ Василем Ілащуком, зокрема висловивши сумнів щодо його тез про корумпованість телевізійної панелі, які пізніше викликали бурхливу реакцію і в самої компанії-вимірювальника Gfk Ukraine, і в Індустріального телевізійного комітету, замовника телевимірів.

Одразу після колегії «Детектор медіа» звернулася до пана Артеменка з пропозицією про інтерв'ю, щоб обговорити і дискусію, що відбулася на колегії, й інші проблемні питання медіасфери.

- Пане Юрію, як ви оцінюєте заяви пана Ілащука під час розширеної колегії Держкомтелерадіо стосовно хабарництва в GFK?

- Напередодні президентських виборів я пропонував розглянути питання про відповідність пана Ілащука займаній посаді. Навіть не за підсумками роботи, а за фактом рішення Конституційного суду про неконституційність його призначення. Але було вирішено відкласти це питання, щоб це не сприймалося як політичне рішення.

Я не хочу оцінювати попередників  пана Ілащука (Тараса Стецьківа, Віталія  Докаленка), але все ж, якщо порівнювати, то для мене це фахівці-менеджери, а Ілащук - просто гарний ведучий-диктор. Як на мене, його кандидатура не була найкращою для Першого національного. Тим паче, що й призначення його пройшло кулуарно. Та, зрештою, річ не в дикторстві і не в призначенні, а в тому, що людина перевіряється справами. А краще на НТКУ не стало. І тут керівник має зрозуміти, що не варто перекладати з хворої голови на здорову.

І отут якраз до місця історія з GFK: Василь Ілащук замість того, щоб обговорити доповідь Наливайка, вів себе за принципом  -  хто більше всіх кричить: «Ловіть злодія!», сам... Як на мене, це або непрофесіоналізм, або звичайна брехня. Він сказав, що компанія GFK бере хабарі. Чи знає він, що GFK - велика міжнародна соціологічна компанія зі статутом 8 млрд. євро? Яка, по-перше,  дбає  про своє ім'я, а, по-друге, під  час її замірів існує сильний внутрішній контроль між тими ж телеканалами, які беруть в ньому участь? Тому я не витримав, і сказав про це у своєму виступі на колегії.

Взагалі, людина з розумом і статусом керівника, не могла говорити публічно багатьох  речей. Наприклад, вихвалятися, що на каналі побудувано ньюз-рум за 30 млн. гривень, в той час, коли найкращі студії (Савіка Шустера або  ICTV) коштують менше. Та й 30 млн. - це ж  трирічний бюджет середньої ОДТРК. То як можна хвалитися ньюз-румом, і в той же час скаржитися на бідність? За такі речі треба не аплодувати, а посилати з перевіркою КРУ. У мене ще багато питань до Першого: і стосовно трансляції футбольних турнірів (чому за менші гроші від них відмовилися комерційні канали, а пан Ілащук  погодився за більші?), і щодо «Євробачення» (де звіт про десятки мільйонів гривень, які надійшли на канал позабюджетно?). Або, приміром,  хто мав робити трансляцію візиту Варфоломея? Звичайно, Перший національний  канал. Але цим чомусь займалася приватна компанія, якій без тендеру були перераховані кошти з Першого національного. Чому пан Ілащук веде себе як керівник приватної конторки, забуваючи, що він працює у державній публічній компанії - маю на увазі недопуск журналістів на прес-конференції, кулуарність вибору співака на те ж «Євробачення» тощо.Таких фактів багато, а ми мовчимо.

До того ж у колективі нездоровий клімат. Страйки, конфлікти, вічні суперечки. Повна злиденність при величезній кількості штату (для порівняння на  тому ж  ICTV працює 500 людей, які виробляють власний продукт для цілодобового мовлення каналу. А на НТКУ - понад півтори тисячі людей заповнюють 18,5 годин мовлення).

- Як ви вважаєте, чи може Перший національний мати високі рейтинги, чи це апріорі неможливо? Якщо так, то що для цього треба зробити?

- Звичайно, він може мати рейтинг, тому що фінансово його підтримує держава. А це все-таки багатший інвестор, порівняно з Пінчуком, Ахметовим та іншими. Держава, як найбагатший власник може створити найкращі умови для телеканалу. Інша справа, як цим скористатися. Це один варіант.

Але є ще один шлях - перехід до суспільного мовлення.

Будь-яка справа може бути успішною, якщо є лідер, який може це зробити, і який має ідеї. По-перше, щоб зробити НТКУ кращою, треба змінити керівництво, але легітимно. Щоб керівник був авторитетним, треба, щоб його кандидатуру обговорила і призначила громадська рада каналу. По-друге, треба провести відповідні реформи, як би це боляче не було. Починати треба з фінансів і штату, не боятися непопулярних заходів. Скорочувати штат, одночасно підвищуючи зарплати тим, хто залишається. Бо якщо люди заробляють копійки, а керівник будує перший чи другий будинок, то це тільки погіршує атмосферу в колективі. Також треба провести фінансовий аудит та вибудувати прозору систему стосунків з продакшнами.

- Цього року мають переглядати ліцензію «Ери». То чи не варто їм не подовжувати ліцензію на попередніх умовах, щоб Перший отримав цілодобове мовлення?

- Я не хочу, щоб «Ера» стала заручником у цій ситуації. Державі через «Укрчастотнагляд» та Нацраду треба думати, як розвести ці канали по різних частотах. Але НТКУ, безумовно, має отримати цілодобове мовлення.

- Ви дуже гостро під час колегії критикували діяльність НЕК. Багато журналістів вважає, що закон «Про захист суспільної моралі», який регламентує діяльність НЕК, треба скасувати. А ви як вважаєте?

- Я також так вважаю, бо мораль не регламентується законом. До того ж процес створення Національної комісії був не прозорим, і вже перші її рішення свідчать про те, що краще скасувати закон про «Про захист суспільної моралі», і тим самим припинити її діяльність.

- Ви три місяці тому очолили громадську раду при Держкомтелерадіо. Що встигли зробити? Які плани? Наскільки я пам'ятаю, ви мали зайнятися стратегічними питаннями, а саме роздержавленням ЗМІ...

- Три місяці під час президентських виборів - це занадто малий термін. Але ми встигли дещо зробити. Зокрема ввели до складу ради журналістів, юристів, аналітиків, представників піар-агенцій, інформаційних агенцій та громадських організацій, кількох депутатів від різних фракцій. Ми намітили перші кроки: роздержавлення 2010 року, створення громадських рад при обласних ДТРК. Визначилися з концепцією розвитку телерадіомовлення, напрацювали теми, які будемо цього року розглядати, закріпилися за регіонами. Плануємо обговорювати регуляторну політику Держкомтелерадіо.

- Як ви вважаєте, чи не забагато в Держкомтелерадіо заступників голови?

- Забагато, звичайно. Теоретично їх достатньо 3-4. Перший заступник - куруватиме телебачення і радіомовлення, другий - друковані ЗМІ, книговидавництво, виставкову діяльність, третій - міжнародну діяльність, зв'язки з громадськими організаціями тощо. Але ви ж знаєте, що дуже часто призначення у нас відбувалися не задля оптимізації, а з точки зору політичної доцільності. Через це створюється штучний конфлікт.

Я залишаюсь позаштатним радником Олега Наливайка. Раніше громадська рада майже не збиралася і не працювала. Крім того за фактом майже всі члени ради були підлеглими голови Держкомтелерадіо. Це така собі керована громадськість. На відміну від попередників ми зібрали «незручних» членів ради. Хіба може бути керованою, приміром, Наталя Лигачова, яка також увійшла до нового складу громадської ради? З нею дуже важко, бо вона завжди відстоює свою точку зору. Ті ж Валерій Іванов, Катерина Котенко, Катерина М'ясникова... Вони особистості, вони не можуть бути керованими. У нас, правда, є проблема з представниками духовенства в раді. Є відповідне розпорядження Кабміну, в якому зазначається, що у кожній громадській раді має бути представник духовенства. Я не проти, чому б ні. Але в Україні десятки конфесій, яким чином  вибрати одного представника, щоб не образити інших? Ми запропонували таку формулу: до нашої ради входитиме представник тієї конфесії, яка головує в Раді церков, але вони хочуть всі. А я вважаю, що ввести всіх - це загубити роботу професійної ради. Тому ми наразі шукаємо компроміс.

- Що ви думаєте про проект «Канал територіальних громад»?

- Для мене - це суперпроект. Я вважаю, що такий канал треба створювати як теле-, так і радіо. Навіщо, приміром, кожній ОДТРК робити свою дитячу програму і платити за неї кошти, коли можна зробити одну, але якіснішу і прокрутити її по всіх каналах? Крім того, одна справа, коли рекламодавець приходить на одну компанію, а інша, якщо приходить в мережеву. Я вірю в ефективність цього проекту.

- Що ви скажете, про хронічне багаторічне не створення суспільного мовлення, хронічне не роздержавлення друкованих ЗМІ?

- Спочатку про друковані ЗМІ. Я думаю, що роздержавлення розпочнеться цього року. Коли я був керівником обласної газети, одним з перших стверджував, що роздержавлення необхідне, бо веде до нормальної конкуренції. На жаль, тоді це розуміли тільки керівники комерційних друкованих ЗМІ. Тепер кількість прихильників значно зросла. Чому? Тому що держава не виділяє достатньо коштів, а жити хочеться. Олег Наливайко хотів розпочати цей процес ще торік, але ми вирішили, що краще це зробити після місцевих виборів. Треба політична воля, треба прийняти закон, а роздержавлення є кому проводити. Ми вже запланували пілотний проект, який доведе ефективність роздержавлення.

Щодо суспільного мовлення ситуація дещо інша. Коли Ющенко став президентом, ми сподівалися, що обов'язково буде створено СМ. Але він очевидно вирішив не відпускати державне телерадіомовлення у вільне плавання. Хоча й прийняв в останні дні указ про впровадження СМ. Такі укази, я вважаю, треба ухвалювати на початку каденції, а не в останні дні перебування на посаді. Бо це некоректно стосовно до наступника. Я не думаю, що Янукович відмінить цей указ, але буде прийнята низка інших документів... Розумієте, людина, яка дасть старт в Україні СМ, увійде в історію. І, звичайно, така людина не захоче бути простим виконавцем указу Ющенка.  

- Зараз дуже активно обговорюються нові кадрові призначення. На вашу думку, хто може очолити Держкомтелерадіо, Нацраду, НТКУ, НРКУ?

- Не знаю, і ніхто не знає. Це зараз поле для фантастів або для політтехнологів. Як людина, яка має політичний досвід, можу сказати, що є речі, які можна б спрогнозувати, наприклад, призначення Сергія Льовочкіна головою Адміністрації Президента, а є багато посад, на які Віктор Янукович буде призначати або за власною ініціативою, або за підсумками коаліційної домовленості. Але в будь-якому випадку на перелічені вами посади важливо призначити в першу чергу фахівця, а в другу - фахівця, який задовольнятиме політичну коаліцію.

- Ви живете в Києві? Чим захоплюєтесь? Чи дивитеся телепрограми?

- Так, ми з дружиною і сином мешкаємо в Києві. Захоплююся спілкуванням з друзями, інтернет-шарінгом та риболовлею.

Вдома у мене постійно ввімкнений 5 канал. Люблю на «Інтері»  програму Євгена Кисельова, бо це для мене зовсім інший рівень ведення. Дивлюся різні ток-шоу, нові проекти, наприклад, ті ж самі «Фабрику зірок» або «Україна має талант!». Звичайно, багато часу на перегляд телепрограм у мене немає, але є звичка: о котрій би годині не прийшов додому, я знаходжу час для перегляду новин та нового кінофільму зі своєї колекції.

P.S. З огляду на неоднозначність висловлювань героя публікації, ТК готова надати можливість усім бажаючим висловити свої погляди на питання, порушені в інтерв`ю.

Фото Павла Старостенка