А ще колись були страшні такі люди - інквізитори. Людей мало не живцем їли, спалили пів-Європи... І якось мало хто зараз розуміє, що здебільшого інквізиція нічого такого не робила. Слідчий-інквізитор - це лише експерт, який може встановити причетність підозрюваного до діянь, спрямованих проти бога та церкви. Може, до речі, і не встановити - і частенько церковний слідчий просто давав підозрюваному рекомендації - піти сповідатися, відмолити щось там, ну, просто за гріхи. Карала відступників, єретиків та інших малефіків виключно нецерковна влада, і (за невеликим іспанським виключенням) інквізиція не мала навіть права вимагати якогось там покарання! Рекомендації, лише експертні висновки і рекомендації. Потім - "ми все з'ясували, це порнографія, влада сама вирішить, що з цим робити"... Зараз трохи інша система покарань, але суть не змінюється: нацкомпитзахсусмор має лише інквізиторські повноваження. Вони, як і інквізиція, майже не займаються моніторингом - їх запрошують надати якийсь висновок. Вони, як і інквізиція, можуть давати рекомендації, але не можуть вимагати їх дотримання. Їх, як і ту ж інквізицію, уважно слухають державні виконавці, бо рекомендації та висновки, як і у випадку з інквізицією, містять конкретні факти порушень. І, точнісінько як у інквізиції, нормативна база, на яку спирається діяльність комісії, дозволяє виводити будь-які висновки, навіть діаметрально протилежні. І я серйозно анітрохи не зменшив повноваження інквізиції. Виключенням була лише Іспанія часів Торквемади, де це підняли на державно-виконавчий рівень - решта Європи користувалась лише висновками, і навіть не завжди там доходило до якогось офіціозу: в частині випадків підозрюваний отримував легкий переляк, в частині випадків розлючені громадяни гнали з міста інквізиторів, а в частині, послухавши на майдані доповідь "комісії", самі брали єретиків на вила...

Спасибо за разъяснения, Отар. Сам я думаю, что недовольство и конкретными выводами Комиссии, и "моральной цензурой" в целом - части единого. Меня лично интересует в этом вопросе ещё и такой момент как несмирение людей. Т.е. мы часто, - пример с 2003-м годом как раз уместен, - упускаем момент, когда надо реагировать, и терпим, оправдываем что-то, молчим. Поэтому я несколько недопонял и разволновался, подумав, что вы решили малость остудить людей, не простив им невнимательность с фейк-новости о внимании Комиссии к ЖЖ :)

Анатолію, на момент написання тексту я ще не був знайомий із вашою ініціативою, інакше неодмінно б відзначив її окремо. Мені здається, ваші мотиви відмінні від мотивів масового обурення, більш революційні - інші люди передусім просто хочуть захистити те, що мають (свої блоги, доступ до якихось ресурсів, телепрограм). "Причем тут ЖЖ?" (так само, як "до чого тут Інфостор?") - власне, лише до того, що у комісії є чудові відмазки у відповідь на претензії, висловлені у згадуваній мною петиції. Лайвджорнал не чіпали взагалі, а Інфостор оцінили анонімно, не знаючи, що оцінюють. В принципі, бунт треба було піднімати у 2003 році, коли прийняли закон "Про захист суспільної моралі". Це не значить, що зараз пізно, але зараз треба бунтувати проти самої ідеї "моральної цензури" (що, власне, і робите ви), а не обурюватись конкретними висновками цієї цензури, що роблять інші.

Статья, к слову, неплохая и обстоятельная, хоть и контрреволюционная. Отар будто забыл, что цензура в либеральном контексте никогда не будет существовать открыто. Т.е. разумеется никто не уполномочит Комиссию официально что-либо закрывать, а вот средством давления эта Комиссия быть может. Поэтому я настаиваю на том, что это цензурный орган, поскольку психологическое давление с его стороны влияет на действия тех, на кого это давление оказывается. Может быть спровоцирована самоцензура, что, по сути, те же яйца, только вид сбоку. Отар ещё не понял, что в этом вся схема - раздавать подзатыльники так, чтобы вроде как руки чистые, "никто никого официально запретить не может" и вообще "мы рекомендательный орган". Я также не понимаю как можно так снисходительно относиться к ситуации, в которой те, кто наблюдают за нами "не уполномочены запрещать", хотя вполне так уполномочены натравливать на объект наблюдения мусоров, что, собственно, и произошло с Infostore. Отар правильно указал на поспешную реакцию общественности по поводу информации о мониторинге ЖЖ, и в тот же момент не понятно почему превратил тот факт, что эта информация оказалась ложной, в повод сказать всем, мол, расходитесь, конфликт исчерпан. Неужто Отар думает, что единственная причина общественного недовольства - возможность потерять ЖЖ? Да и вообще... при чем тут ЖЖ, Отар? Речь идет о том, что на мои деньги налогоплательщика непонятно кто рассказывает мне, что морально, а что аморально.

Правильно я зробив, що не підписав ту істеричну петицію :-)

Отаре, спасибі, що розмістив свої чудові фото біля цієї статті. Ти - як зажди гарний!

Как же можно испоганить любую благородную идею...

- Бэрримор, вы видели человека, который взял мое пальто? - Да, сэр! - Как он выглядел, черт побери?! - Ужасно, сэр! Рукава были ему слишком коротки.