Цей моніторинговий проект є логічним продовженням, з одного боку, моніторингу новин, який «Детектор медіа» здійснює з 2002 року, з іншого – моніторингу журналістської ініціативи «Не продаємось!», яку підтримувала «ТК».  Нагадаємо, 6 листопада 2007 року кількадесят українських журналістів підписали заяву, в якій зобов’язались не створювати й не видавати в ефір замовних (або таких, що містять приховану рекламу) матеріалів. Активісти ініціативи здійснювали щомісячний моніторинг новин центральних всеукраїнських телеканалів; останнє слово у визначенні невідповідності відібраних сюжетів основним стандартам інформаційної журналістики залишалось за радою експертів.

 

Результати ініціативи, незважаючи на те, що до неї приєдналось не так багато журналістів, були помітними у медіа просторі. Розслідуючи «серіали» джинсових матеріалів на центральних телеканалах, «Детектор медіа» виявила факти співпраці державних компаній (зокрема НАЕК «Енергоатом») із комерційними піар-агентствами, які витрачають кошти, виділені з держбюджету, на купівлю сюжетів у новинах. Наслідком резонансного розслідування «ТК» стала відмова НАЕК «Енергоатом» від подальшого проведення тендерів на висвітлення своєї діяльності. Побороти таке системне явище, як джинса, ініціативі не вдалось, проте робота активістів «Не продаємось!» позитивно позначилась на змісті інформаційних програм.

 

Новий проект, який започатковує «ТК», є не лише інформаційним та моніторинговим, але й просвітницьким. Наша мета – не лише дослідити та окреслити масштаби корупції у ЗМІ або «затаврувати» це явище, а також і роз’яснити споживачам телепродукту, що джинса – це порушення їхніх прав, та навчити їх відрізняти якісні новини від прихованої реклами. Адже, як свідчать результати розслідування журналіста «ТК» Юрія Шевченка, психологія джинси ґрунтується на тезі про те, що аудиторія не бачить різниці між замовними та звичайними матеріалами.

 

Дуже небезпечною тенденцією, на наш погляд, є поступова легітимація джинси, яку дедалі більше людей починають вважати нехай прикрою, але невід’ємною складовою існування медіа-підприємства. Насправді джинса не лише шкодить якості продукту та зсуває морально-етичні орієнтири журналістської праці, але й руйнує економіку медіа, тримаючи їх на голці незаконних і нечесних доходів. І те, що у ЗМІ дедалі частіше лунають виступи на захист джинси, яка, мовляв, дозволяє журналістам «заробляти», а медіа «розвиватись», лише підтверджує гостру необхідність у роз’ясненні суспільству всіх негативних аспектів цього явища.

 

В останніх числах журналу «Детектор медіа» (№№6, 7-8, 9 за 2008 рік) триває дискусія про витоки та причини корупційних явищ у медіа та засоби їх подолання. Серію публікацій про те, як із цією проблемою борються у медіа інших країн, планує Інститут масової інформації.

 

Новим напрямком нашої аналітичної роботи є моніторинг ділових інформаційних та інформаційно-аналітичних програм. Український телеглядач уже звик до того, що ці програми значною мірою заповнені оплаченими сюжетами позитивно-піарного змісту (так званими «корпоративними новинами»). Відтак, отримати повну, достовірну й безсторонню інформацію про події на ринку з таких програм практично неможливо, як і почути критичну оцінку тих чи інших компаній. Чи повинні бізнес-новини самі бути таким «бізнесом»? На думку експертів, - наприклад, тренера «Інтерньюз-Україна» Ігоря Куляса, - спеціалізація інформаційної програми (ділові, екологічні, будівельні чи будь-які інші новини) аж ніяк не означає, що новини не повинні відповідати стандартам інформаційної журналістики. Аналізуючи ділові новини, ми спробуємо відповісти на запитання: чи можлива на українських телеканалах нормальна, якісна і не проплачена бізнес-журналістика, і що потрібно для того, щоб її стало більше. Ми не маємо на меті фіксувати всі сюжети та повідомлення, що не відповідають стандартам (оскільки таких у ділових програмах більшість), а лише розбиратимемо деякі з них та відстежуватимемо тенденції.

 

«ТК» пропонуватиме своїм читачам щотижневі публікації за підсумками моніторингу головних випусків новин центральних телеканалів («Інтер», «1+1», СТБ, ICTV, Новий канал, «Україна», 5 канал, Перший канал) та ділових новин ICTV, СТБ, ТРК «Ера» та Першого національного, а також розслідування з приводу найбільш резонансних випадків корупції у новинах.

 

 

22 вересня телеканали «Інтер» і Перший у головних випусках новин повідомили про введення в експлуатацію в Полтаві першого житлового будинку за програмою «Доступне житло». Проект, ініційований Президентом України, передбачає 30%-ве фінансування житла для мешканців міста міською владою (з бюджету міста) та 70% - за рахунок кредитів на 7-15 років, які надає банк «Полтава-банк».

 

Однак у центрі уваги сюжету Валентини Левицької на «Інтері» опинилась… прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка прибула особисто вручати ключі щасливим власникам нових квартир. У сюжеті – два синхрони учасників програми «Доступне житло» та один синхрон Юлії Тимошенко: «Ми сподіваємося, що коли буде створена нова коаліція зараз в парламенті, то ми зможемо прийняти бюджет з потужним іпотечним кредитуванням, і саме завдяки цій програмі ми зможемо від восьми до двадцяти мільярдів гривень направити на іпотечне кредитування». Таким чином, було зроблено наголос на причетності прем’єра  та уряду до реалізації цієї доброї справи, хоча із тексту сюжету абсолютно не зрозуміло, яку саме участь брав у програмі Кабмін.

 

Аналогічна ситуація – у повідомленні Першого каналу (ведуча Іванна Найда): «Доступне житло отримали сьогодні сто полтавських родин. У місті здали в експлуатацію перший в Україні будинок, квартири в якому людям дали на пільгових умовах. 30% вартості житла заплатила міська рада, 70 – виплачуватимуть мешканці. Їм дали кредити на 7-15 років. Квадратний метр квартири людям обійшовся у 2000 гривень. Це майже удвічі нижче ринкової ціни. Вартість житла міська влада зменшила за рахунок безкоштовної передачі землі під будівництво, новітніх технологій та відсутності посередників. Квартири в новому будинку отримали черговики. Ключі від квартир їм сьогодні вручала Юлія Тимошенко. Прем’єр пообіцяла: протягом кількох років житлову проблему зможуть вирішити чотири тисячі черговиків. Наступного року уряд на будівництво доступного житла збирається виділити вісім мільярдів гривень».

 

 Насторожує відсутність в обох матеріалах згадок про конкретних представників місцевого самоврядування, які реалізовували проект, та їхньої прямої мови. Схоже на те, що телеканали – свідомо чи несвідомо – стали ретрансляторами піару голови уряду, створеного фактично на чужій праці.

 

24 вересня три телеканали групи Віктора Пінчука – СТБ, ICTV та Новий канал – повідомили про те, що колишній Президент України Леонід Кучма вручив вісімнадцятьом молодим українцям стипендії зі свого благодійного фонду. Підводка до одного із цих типових хвалебних матеріалів – сюжету Сергія Кутракова у «Репортері» Нового каналу – навіть містила певне протиставлення екс-Президента чинній владі: «18 молодих українців – переможці міжнародних змагань фізики, хімії, біології та екології – отримали винагороду за таланти. Але не від держави. Гранти на десять тисяч гривень та іменні стипендії, збільшені з огляду на інфляцію, обдарованим хлопцям і дівчатам особисто вручив Леонід Кучма». Лінія критики чинної влади продовжилась у синхроні одного з обдарованих, Ігоря Степаненка, який розповів про байдужість українського міністра освіти і науки до Всесвітньої олімпіади з хімії: «Це український парадокс, що міністр наш не звертає уваги на те, що твориться практично по його профільній області. Під час змагань я бачив, як переможці телефонували міністрам, або міністри телефонували їм самі. Наскільки я розумію, наша українська влада не цікавиться цим взагалі». Таким чином, журналіст,  який готував матеріал, прославляючи добрі справи тестя Віктора Пінчука, вийшов за звичні рамки розповідних сюжетів і доніс до глядачів думку, що пан Кучма не лише піклується про молодь, але й робить це ретельніше за владу. З огляду на чутки про те, що екс-Президент, можливо, готується до повернення у велику політику, це вже не можна вважати невинною «корпоративною джинсою».

 

Два повідомлення, які відверто порушували журналістські стандарти на користь комерційних структур, пройшли 24 вересня у «Фактах» ICTV (ведуча Олена Фроляк) відразу після сюжету про Кучмину стипендію. Перший із них – про відкриття кінотеатру «Мегаплекс» у Києві, зі словами «Сьогодні в Україні велика радість для кіноманів» тощо. Другий – про участь «відомої» компанії LG Electronics у Берлінській виставці побутової техніки IFA-2008 (виставка, між іншим, завершилась третього вересня).

 

«Унікальний електросталеплавильний комплекс будують в Дніпропетровську. Надсучасний комбінат зводять з нуля. {…} Будівництво металевого гіганта могли б розпочати набагато швидше, якби не законодавчі перешкоди, – нарікає керівництво Дніпропетровщини. І водночас радіє, що бюрократична тяганина позаду», - повідомив 27 вересня телеканал ICTV. Керівництво області в особі голови ОДА Віктора Бондаря продемонструвало свою турботу про долю комплексу: «Треба зібрати велику кількість печаток для того, щоби щось зрушити з місця. Як от ми займалися тим, що майже півроку розбирали всі ці завали документальні, щоби дати можливість будувати. Інші власники металургійних заводів, які є в Україні, зараз проводять десь реконструкцію, десь цех поміняють, десь добудують щось, десь обладання поміняють. А так щоб взяти в чистому знову побудувати завод, такого ніхто сьогодні не робить». Дивно, що у повідомленні так активно згадується ОДА («керівництво області»), проте не зазначено, що «унікальний» комплекс належить ТОВ «Дніпросталь», а будує його італійська компанія Danieli Heavy Machinery. ТОВ «Дніпросталь», у свою чергу, належить Віктору Пінчуку.  

 

На цьому тижні новини телеканалу «Україна» відзначились двома нищівними сюжетами на адресу чинного уряду: інформаційним 22 вересня та аналітичним – у підсумкових «Событиях недели» 28 вересня. Автор обох – кореспондент «України» Наталія Гусак.

 

«По несколько тысяч гривен недополучают ежегодно инвалиды, ветераны войны и чернобыльцы. Правительство урезает социальные выплаты. И вопреки Конституции, пытается это узаконить. Полноценных выплат льготники добиваются только через суд», - таку підводку до сюжету 22 вересня зробила ведуча «Событий» Олена Кот. У цьому сюжеті представлені позиції тільки людей, начебто постраждалих від політики уряду; синхрони ліквідатора аварії на ЧАЕС, юриста, який стверджує, що дії Кабміну є неконституційними, і начальника Павлоградського управління праці і соціального захисту, яка висловлює сподівання, що під час формування бюджету на 2009 рік недоліки будуть усунуті. Позиція Кабінету Міністрів у сюжеті відсутня.

 

У недільному аналітичному сюжеті вже наявна точка зору міністра праці та соціальної політики Людмили Денисової. Натомість, журналісти повідомляють про порушення конституції, обман та незаконні дії уряду так само безапеляційно: «юристы выяснили, что правительство ежегодно не доплачивает миллиарды гривен мамам, инвалидам, ветеранам войны и чернобыльцам. Схема проста. Размер социальных выплат четко указан в Конституции, они зависят от прожиточного минимума или минимальной пенсии. Однако в бюджете прописаны совершенно другие суммы – ниже тех, которые гарантирует Главный закон». Після синхрону Людмили Денисової «Все выплаты увеличены. Более того, они увеличены не только на размер инфляции, который заложен у нас в бюджете, но значительно больше», який радикально суперечить головному пафосу сюжету, маніпулятивний контраргумент: «С министром не согласны украинцы. Об этом свидетельствует число исков к государству. В судах их более тысячи». Таким чином, пряма мова однієї зі сторін конфлікту у сюжеті вписана у контекст, який применшує її значення. Кут зору, під яким «События» висвітлюють соціальну політику уряду Юлії Тимошенко, відповідає політичній позиції власника ТРК «Україна» Ріната Ахметова.

 

На цьому тижні більшість сюжетів, що мають очевидні ознаки порушення стандартів інформаційної журналістики, належали до так званої «корпоративної джинси», себто містили позитивну інформацію про власника телеканалу, його бізнес, рідних (Кучма та соціальні акції фонду Олени Франчук «Антиснід» на телеканалах Пінчука), або трактували на його користь політичні події. Відверта комерційна джинса зафіксована на телеканалі ICTV. Фактично передвиборний піар Юлії Тимошенко з’являється на телеканалах, які не заведено вважати проурядовими – «Інтері» та Першому.

 

У «Ділових фактах» ICTV 25 вересня – заангажований сюжет, спрямований проти ухвалення Трудового кодексу. «Працювати на дві години довше та ще й без авансу   - такі новації передбачає новий Трудовий кодекс. Законопроект нині готують до другого читання. Автори кажуть: "Нарешті адаптуємося до європейських норм". Профспілки ж називають нововведення справжнім рабством», - такою була підводка до сюжету Айни Бадалової. У сюжеті два синхрони – народного депутата Інни Богословської («Безумовно в ньому дуже багато суперечок. Ми просто намагаємося знову побудувати рай в Україні, не розуміючи, що спочатку до раю треба пройти тяжку дорогу») та аналітика Конфедерації вільних профспілок України Олександра Кляшторного; обоє відгукуються про проект кодексу критично. Журналістка «лякає» наслідками запропонованих змін: «У Франції та Греції, на які намагаються кивати депутати і менш радикальні реформи завершилися масовими страйками. Вийти на вулицю обіцяють і наші профспілки. Їх за новим кодексом взагалі ігноруватимуть». Точка зору авторів проекту кодексу у сюжеті не представлена, як не названі й самі автори (між іншим, однопартійці пані Богословської - Василь Хара, Ярослав Сухий і Олександр Стоян; водночас проект схвалив Кабінет Міністрів України).

 

Схожа за тональністю інформація у форматі повідомлення з’являється 25 вересня у програмі «Бізнес плюс» СТБ. Текст підводки: «Українцям доведеться працювати по десять годин на день, якщо Парламент ухвалить новий трудовий кодекс. Автори закнопроекту обіцяють усучаснити права роботодавців і працівників, але не ділі лише урізають права останніх. Виплату авансу зроблять добровільною, із роботи звільнятимуть без згоди профспілки, а попереджатимуть про це лише за два тижні. Профспілчани обіцяють бойкотувати новації і називають їх рабством» - проілюстрований коментарем того ж Олександра Кляшторного.

 

У «Ділових фактах» ICTV 26 вересня – «корпоративна новина» про закарпатське обласне управління ВАТ «Ощадбанк». У синхронах представників «Ощадбанку» та Нацбанку – безпосередня реклама: «Це є державний банк. Це обличчя нашої держави. Це стабільний банк, надійний банк. Керівництво "Ощадного банку" і керівництво управління, обласного управління "Ощадного банку" працюють над тим, щоб були умови прекрасні для клієнтів» (начальник управління Нацбанку в Закарпатській області Валерій Коляско), «У нас самая разветвленная сеть отделений - шесть тысяч точек продаж. Ну, это гарантии государства, потому что только в "Ощадном банке" все вклады физических лиц гарантируются государством» (заступник голови правління «Ощадбанку» Олександр Гришко). Наприкінці сюжету його автор Сергій Безбородько робить «аналітичний» висновок: «Незабаром, кажуть, в "Ощадбанку" змінюватимуть обличчя й інших відділень та управлінь. Це дозволить привернути нових клієнтів, які роблять ставку не тільки на надійність банку, а й на рівень обслуговування».

 

У підсумковій програмі «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 28 вересня – «аналітичний» сюжет про депозитні ставки, що містить приховану рекламу «Ощадбанку». Спершу автор сюжету – той самий Сергій Безбородько – справді аналізує ситуацію на ринку та дає коментар фінансового аналітика Юлії Паламар (не називаючи компанії, в якій аналітик працює), а потім переходить до теми «Ощадбанку»: «вкладники нині – все одно рятівники банків. Принаймні, до весни. Тоді на світових фінансових ринках чекають стабілізації, а відтак – здешевлення ресурсів. Нині ж головний тренд осені – максимально високі ставки на короткострокові депозити. Заступник голови правління "Ощадбанку" Олександр Гришко відзначає, що клієнти останнім часом часто переміщають свої вклади з однієї установи в іншу у пошуках більшої дохідності». Далі в сюжеті – два синхрони Олександра Гришка та один – заступника директора департаменту роздрібного бізнесу «Ощадбанку» Олександра Несторенка, обоє – з назвою банку в титрі. У своїх коментарях представники банку говорять про загальні тенденції, але підбиває підсумок Сергій Безбородько також прикладом із практики «Ощадбанку», що засвідчує його перевагу над комерційними банками: «Іще один важливий фактор – під час вибору депозитної програми надійність фінустанови. Приміром, вклади "Ощадбанку", згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність", на 100% гарантовані державою. Це означає, що навіть за умови, якщо прогноз про стабілізацію не справдиться, вкладники фінустанови регулярно отримуватимуть заявлені банком прибутки».

 

У програмі «Ера бізнесу. Підсумки» 28 вересня на ТРК «Ера» сюжет про соціальну відповідальність металургійних компаній містив приховану рекламу холдингу «Метінвест», який належить SCM. На початку сюжету журналістки Надії Тузли наведено синхрон міністра економіки України Богдана Данилишина, який наголошує на важливості гірничо-металургійної галузі в структурі економіки України. Відразу після цього – твердження журналіста: «Металурги ж – лідер соціальної політики від бізнесу. Для них це – традиція, – кажуть у компанії "Метінвест". Містостворюючі за своїм характером, підприємства просто по-новому оформлюють своє партнерство із громадами». Далі в сюжеті – два великих синхрони представників компанії «Метінвест» та короткий перелік добрих справ, які зробила компанія.

 

Теми, що обговорювались із гостями студії у підсумкових ділових програмах 28 вересня:

 

«Діловий світ. Тиждень» (Перший канал), ведучий Юрій Погрібняк – гість студії Ольга Коловіцкова, директор Інституту управління суспільними змінами. Теми: освітня система України, її порівняння з закордонною, якість підготовки ділових еліт,