Спецоперація «Привітай Тимошенко»
Моніторинг замовних матеріалів у теленовинах та ділових програмах 17 – 30 листопада.
Ці два тижні довели безпідставність наївних сподівань на те, що зменшення кількості замовних матеріалів у ЗМІ є незворотним процесом. Хоча в загальноукраїнських теленовинах відвертої джинси залишається небагато, проте приклад Рівного, де 30 листопада пройшли позачергові вибори міського голови, є вельми показовим. Моніторинг замовних публікацій у рівненській пресі виявив мало не на порядок більшу, ніж в інших обласних центрах, кількість підозрілих матеріалів. За передвиборний місяць у 8 місцевих газетах було опубліковано близько 200 публікацій, які експерти схильні вважати політичною джинсою. Журналісти телеканалу «Рівне 1», раніше відомого читачам «Детектор медіа» переважно завдяки впровадженню передових мультимедійних технологій, звернулись до нашої редакції зі скаргою на те, що керівництво змушує їх озвучувати в ефірі джинсу на користь одного з кандидатів у мери. На жаль, до «журналістської революції» з відкритими обличчями рівненські колеги ще не готові – своїх імен вони воліли не називати, а керівництво каналу, природно, все заперечило. Що ж, не дивно, - економічна криза і щоденний ризик втратити роботу без особливих перспектив знайти іншу змушують регіональних журналістів утримуватись від надмірної принциповості. Є всі підстави припускати, що політична джинса повернеться у всеукраїнські медіа у ще більших масштабах, ніж у минулі передвиборні кампанії, щойно Центральна виборча комісія скаже «на старт».
Про результати моніторингу замовних публікацій у регіонах, масштаби та перспективи поширення прихованої реклами в регіональних та всеукраїнських медіа «Детектор медіа» запитала виконавчого директора Інституту масової інформації Вікторію Сюмар.
- Вікторіє, зараз ІМІ публікує вже другу хвилю результатів моніторингів замовних матеріалів у регіональній пресі. Чи є зміни (кількісні або якісні), і з чим вони пов’язані? І чи вплинув, на вашу думку, на поведінку регіональних ЗМІ сам моніторинг?
- Так, поки що спостерігаємо обережну тенденцію до зменшення кількості джинси в регіональній пресі. У першу чергу я пов’язую це з економічною кризою в країні, коли рекламні та PR-бюджети зменшуються. Однак реакція на моніторинг також є. Спочатку дехто з редакторів намагався тиснути на регіональні громадські організації, які роблять це дослідження, аби вони не подавали дані про їхні видання. Потім тактика змінилась: замовні матеріали почали «розбавляти» редакційними коментарями, або ж додавати іншу точку зору. Як на мене, це успіх. Бо інформаційним приводом може бути будь-що, але важливо, як до його подання ставляться журналісти. Отже, якщо над цими текстами почали працювати, це перший крок до зміни ситуації, у якій замовні статті просто обманюють людей.
- Чи траплялись вам або вашим партнерам у регіонах випадки, коли регіональні ЗМІ повністю відмовлялись від джинси і були успішними? Наскільки регіональні медіа сьогодні готові працювати без прихованої реклами?
- Безперечно, таких видань чимало! Є чимало видань, які зрозуміли, що основний капітал – це довіра читача. Наприклад, ми працюємо з полтавською газетою «Місто», яка принципово не бере замовлень на джинсу і є комерційно успішною. Зараз можна лякати незалежні видання: мовляв, без джинси в період кризи ніхто не виживе. Тут є логіка лише в одному аспекті: справді, криза призведе до зменшення кількості ЗМІ в Україні, і друкованих видань однозначно стане менше. Але з ринку в першу чергу підуть слабкі, ті, кому не довіряють і кого не хочуть читати. Це торкнеться й комунальних видань, адже бюджети місцевих органів влади далеко не в найкращому стані, тому, думаю, почнеться таке собі «кризове роздержавлення». Шанси вижити будуть у тих, хто зможе бути корисним людям, давати практичні поради, хто навчиться подавати інформацію так, аби вона заслуговувала на довіру.
- За даними моніторингу преси, у Рівному, де проходила виборча кампанія, кількість джинси просто зашкалювала. Чи означає це, що старт президентської або дострокової парламентської кампанії призведе до такого ж різкого зростання кількості джинси на всеукраїнському рівні? Чи це суто «регіональна» хвороба?
- В тому, що це хвороба не регіональна, ми пересвідчились ще під час парламентських виборів 2007 року. І те, що це повторилось у гігантських масштабах на виборах у Києві, а потім у Рівному – дуже тривожний сигнал. Він свідчить про те, що українські політики тепер вважають замовні матеріали ледь не головною зброєю у боротьбі за виборчі голоси. Джинса – зручний метод: масовість аудиторії, визначення потрібного кута зору в поданні інформації забезпечені. Не треба вкладати в піарників, у розробку виборчої програми, думати про відповідальність, адже про тебе все одно скажуть те, що ти хочеш. На це зручно витрачати гроші. Тим, що це прямий обман виборців, політики не переймаються. Годі чекати від них усвідомлення того, наскільки це руйнує демократію, незалежну журналістику, наскільки це поглиблює кризу довіри суспільства до політиків. Тож я буду песимістичною: якщо дострокові парламентські вибори таки відбудуться, саме джинса стане основним способом «інформування» людей про вибори та їх учасників.
- Останнім часом кількість комерційної джинси у новинах всеукраїнських каналів істотно зменшилась (або, принаймні, вона стала значно більш завуальованою). Чим, на вашу думку, це можна пояснити?
- Причини дві – по-перше, криза; по-друге, наближеність виборів примушує акумулювати ресурси, аби витрачати їх уже безпосередньо в ході виборчої кампанії. Зараз такий період, коли політики домовляються всі з усіма, а отже, основних стратегій у питанні «хто ворог, а хто друг» ще не вироблено. Тож відпадає потреба створювати видимість публічної боротьби.
- Економічна криза, зниження реальних доходів та ризик втратити роботу, ймовірно, зроблять журналістів більш поступливими у ситуаціях, коли треба йти на компроміс, зокрема й щодо замовних матеріалів. Чи можлива в таких умовах боротьба з джинсою?
- Справді, на тлі масових звільнень ні про який внутрішньоредакційний спротив журналістів не йдеться. І це прикро, адже якщо не буде спротиву, то буде попит на «заказуху».Ми навіт не помічаємо, як втрачаємо основні досягнення – реальну незалежність та професію. Але це все вже було: залишатися журналістом за часів Леоніда Кучми було ще важче. І для тих, хто не міг іти на компроміси із власною совістю, знаходились інші види ЗМІ та інші жанри. Хтось роби продакшн-компанії, хтось - інтернет-видання, хтось займався документалістикою. Ці люди стали успішними. Тож бажання бути незалежним і чесним не залежить від зовнішньої кон’юнктури, воно залежить від якостей кожної окремо взятої особистості.
Ще одне свідчення того, що ЗМІ (в цьому випадку друковані) в умовах кризи радше йтимуть на компроміси із власним сумлінням заради того, щоб не втратити рекламодавця та заробити гроші, наводить у своєму веб-щоденнику PR-директор Microsoft Ukraine Ярина Ключковська. Певне видання пропонує своїм рекламодавцям «бонусне» розміщення інтерв’ю та коментарів як винагороду за придбання рекламних площ. «Якщо компанія потрапляє зі своїм коментарем на шпальти у рахунок "бонусу", чи стане духу в редакції відмовитися від банального, нецікавого чи відверто рекламного тексту? І чи буде десь написано, що коментар взятий не тому, що його автор - авторитет у своїй сфері, а рекламодавець?», - ставить риторичні запитання пані Ключковська.
У ділових програмах на у ці дні «царювала» «Укрзалізниця»; очевидно, в її бюджеті залишились неосвоєні гроші на висвітлення діяльності, тому сюжети про те, які відповідальні, професійні та вправні в нас залізничники, з’являлись у випусках бізнес-новин щодня. Комерційні банки, на відміну від державної структури, вже значно менш щедрі – їхньої прихованої реклами у ділових програмах істотно поменшало.
17 – 30 листопада 2008 року
Новини
18 листопада у новинах Нового каналу – сюжет Сергія Гаранського про підвищення ввізного мита на автомобілі на 25%. У сюжеті представлені дві сторони (автовиробники, які підтримують це рішення, та автоімпортери, які виступають проти нього), але говорити про баланс не випадає. Адже на користь автовиробників у сюжеті наведено 5 синхронів: один – міністра промислової політики України і по два – голови ради Нацбанку Петра Порошенка і народного депутата Тарієла Васадзе (обоє мають неформальний зв’язок із великими автомобілебудівними підприємствами). Щоправда, два з них – відповідь на дотепне запитання журналіста, мовляв, чого ж ви самі на іномарках їздите, проте загальної «маси» ідеї підвищення мита вони додають. Протистоїть їм лише один синхрон Олега Назаренка, генерального директора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів (протитровано «ВААІД» - розумійте, як знаєте). Сюжет вибудуваний у традиційному для Нового каналу легкому стилі, проте має відчутний «перекіс» на користь однієї сторони.
19 листопада два телеканали – ICTV та «Інтер» - згадали про візит Президента Ющенка на харківське підприємство «Турбоатом». Нагадаємо, на користь цього підприємства свого часу виходило чимало замовних сюжетів, що засвідчили результати моніторингу журналістської ініціативи «Не продаємося!». «Сьогодні ж у Харкові Президент відвідав підприємство "Турбоатом". Його працівникам Віктор Ющенко пообіцяв нікому унікальне підприємство не продавати і зберегти над ним контроль держави. "Турбоатом" – наш флагман, – каже президент, а турбіни харківського виробництва працюють у десятках країн світу, продукція заводу – супердефіцитна, і на неї завжди є попит, – наголосив Президент», - таким було повідомлення ICTV. У повідомлення «Інтера», супроводжуваному синхроном Ющенка, роз’яснюється, чому Президент «обіцяє нікому не продавати» підприємство: «Кризис харьковскому "Турбоатому" не угрожает. Ведь портфель заказов здесь – на пять лет вперед. Об этом сегодня в Харькове сообщил работникам завода президент Украины Виктор Ющенко. На заводе изготавливают турбины для атомных, тепло-, и гидроэлектростанций. Три недели назад Президент своим указом приостановил распоряжение правительства передать контрольный пакет госакций этого предприятия Министерству промышленной политики». Таким чином, під приводом висвітлення візиту Президента на підприємство два канали абсолютно однобоко нагадали про один із епізодів протистояння Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, що виник унаслідок намагання Кабміну безпосередньо контролювати «Турбоатом».
24 листопада Національна телекомпанія України «розплатилась» із Петром Порошенком за фінансову підтримку «Дитячого Євробачення», пропіаривши його в сюжеті, присвяченому 2-му місцю української учасниці Вікторії Петрик. У цей же день телеканали Віктора Пінчука розгорнутими сюжетами повідомили про відкриття у Нью Йорку виставки, присвяченої Голокосту. Організатором виставки був фонд Віктора Пінчука
Схожим на скоординовану спецоперацію було висвітлення двома пропрезидентськими каналами – «1+1» та 5-м – а також ТРК «Україна» Дня Народження Юлії Тимошенко 27 листопада. Усі ці канали примудрились включити у сюжети про цю радісну подію негатив на адресу Юлії Володимирівни, і на всіх знайшлось місце лише для дуже специфічних привітань:
«1+1»:
«Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, міський голова Києва: "Не по-християнски не поздравлять. Юлия Владимировна красивая женщина. Все ей прощаю, цветы самые красивые, какие только возможно, красивой женщине я подарил. Надеюсь, она покается, придет к Богу и полюбит киевского мэра".»
5 канал:
«Віктор БАЛОГА, голова Секретаріату президента: "Щиро бажаю, щоб Юлію Володимирівну не залишало почуття гумору, і не тільки тоді, коли вона розхвалює свою унікальну команду або хіхікає про сардини, але й на непередбачуваних політичних віражах".
Володимир ПУТІН, прем’єр-міністр Росії: "Хотів би знов підкреслити зацікавленість в спільній роботі з вами з подальшого зміцнення російсько-українського співробітництва, торгово-економічних, інвестиційних, науково-технічних та культурних зв’язків між нашими країнами в дусі дружби та добросусідства".
Дмитро Корчинський (не титровано): Побажав би поменше займатися українською економікою, напитися сьогодні і гуляти найближчі роки, щоби… нам в опозиції вона більше подобається».
ТРК «Україна»:
«На работу премьер не пришла. Взяла отгул и уехала в Днепропетровск. Свой день рождения Юлия Владимировна решила провести в кругу родных. Именно так советовали сделать сегодня стрельцам и звезды. А вечером они обещают сигнал судьбы, призывающий к новому старту в избранном направлении. Звезды наделили украинского премьера хорошей интуицией. Стрельцы ценят независимость. Но по долгу службы Юлии Тимошено приходится прислушиваться к мнению других.
Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины: "Желаю крепкого здоровья, счастья, долголетия и новых свершений во имя родины".
Владимир ПУТИН, премьер-министр России: "Хотел бы вновь подчеркнуть заинтересованность в совместной работе с вами по дальнейшему укреплению российско-украинского сотрудничества".
Виктор БАЛОГА: "Искренне желаю, чтобы Юлию Владимировну не покидало чувство юмора. И не только тогда, когда она расхваливает свою уникальную команду, или хихикает о сардинах, но и на непредвиденных политических виражах".
Леонид ЧЕРНОВЕЦКИЙ: "Юлия Владимировна – красивая женщина. Все ей прощаю. Надеюсь, она покается, прийдет к богу и полюбит киевского мэра. Тем более, что мэром я собираюсь быть вечно".
Тем, кто имеет дело со стрельцом, звезды советуют иметь толстую кожу. А обладателю этого знака терпения. Так он принесет в мир больше добра»
До того ж, у сюжеті «1+1» був такий пасаж: «Юлії Володимирівні сьогодні – 48, але її не перестають називати секс-символом та брендом, найвпливовішою та наймоднішою жінкою країни. Про її вбрання ходять легенди. Зокрема, "Леді Ю" закидають, що вартість її гардеробу вище, ніж річний задекларований прибуток. Але вона вміло обходить такі звинувачення і не припиняє дивувати вбраннями ні журналістів на пересічному засіданні Кабміну, ані дипломатів у закордонному відрядженні». Натяки – звісно, небезпідставні – на те, що Тимошенко приховує свої реальні статки, поєднані тут із бульварщиною на зразок «секс-символу» та «наймоднішої жінки» - що, втім, можна списати на «шість С і одне Г».
Лояльні до Банкової канали не просто наговорили прикрих речей на День народження прем’єра. Слова Путіна «Хотів би знов підкреслити зацікавленість в спільній роботі з вами з подальшого зміцнення російсько-українського співробітництва» можуть сприйматись як прозорий натяк – не забуваймо, що Банкова стверджувала: Тимошенко продалась Росії. До того ж, цікаво: яким чином три канали «домовились» подати саме ці синхрони - привітання? Чому з усієї множини людей, які хотіли б привітати прем’єра в цей день, канали, як один, обирають тих, хто не бажає Тимошенко добра і є її опонентом? Якщо не темники, то, принаймні, координація з певного єдиного центру (це не власна назва :) мала бути. Для повноти картини – фрагмент (два повідомлення поспіль) «Новин» Першого каналу, також лояльного до Банкової:
«СТУДІЯ: На ультиматум Тимошенко створити коаліцію, Секретаріат президента відповів звинуваченням у нещирості намірів та непрофесійності уряду.
СИНХРОН: Віктор БАЛОГА, глава Секретаріату Президента України: "Прем’єр немає права висувати будь-які вимоги щодо коаліції, ані Віктору Ющенку, ані "Наша Україна – Народна Самооборона". Адже саме БЮТ зробив усе для розвалу коаліції".
РЕПОРТАЖ: Балога нагадав про спільні голосування "бютівців", "регіоналів" і комуністів, та заявив: він сумнівається, що БЮТ зможе сформувати хоч якусь більшість, адже не вміє домовлятися та не виконує обіцянок.
СТУДІЯ: Попри цю заяву, Віктор Балога привітав Юлію Тимошенко з Днем народження. Прем’єру – 48. Зазвичай вона у цей день їздила на батьківщину – у Дніпропетровськ. Але сьогодні зранку до вечора була на роботі. Ніяких гучних святкувань не влаштовувала, – розповіли її соратники. Від БЮТ іменинниця отримала пишний букет білих троянд – це її улюблені квіти. Серед тих, хто привітав Юлію Тимошенко також президент Віктор Ющенко, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін. Останній у своєму поздоровленні нагадав про газовий борг».
Поміж інших каналів про День народження Тимошенко згадував СТБ, який процитував привітання Черновецького – очевидно, на правах анекдоту.
30 листопада у студії програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою» каналу ICTV гостював глава Секретаріату Президента Віктор Балога. Шануючи Оксану як чудового журналіста і ведучу і пам’ятаючи лише два випадки, коли вона виконувала відверте замовлення («позачерговий випуск» «Фактів тижня» із ювіляром Леонідом Кучмою 10 серпня 2008 року та «незвичний ефір» із «трохи інакшим Черновецьким» 6 квітня), все ж мусимо констатувати, що запитання, які ставились Балозі, були дуже схожі на попередньо узгоджені.
Зокрема, чомусь була обрана тема газових домовленостей між Росією та Україною:
«СТУДІЯ: Оксана СОКОЛОВА. Віктор Іванович, наскільки реальні сьогодні погрози російської сторони стосовно відключень газу, стосовно того, що ціна може бути 400 доларів, як видумаєте?
СТУДІЯ: ВІКТОР БАЛОГА: "Питання не ціни стоїть на порядку денному, на порядку денному стоїть внутрішня і зовнішня політика або позиція по внутрішній-зовнішній політиці України, але ті обставини, які сьогодні регулюють, а ціни регулюють, ви знаєте світовий ринок. Ми знаємо, що є спад ціни на нафту і само собою, що відповідно цього через певний період буде спад ціни і на газ. Тому ту ціну, яку пропонують, я хочу нагадати, 400 доларів, це не та ціна, і я впевнений, що договір, коли буде підписуватись між "Газпромом", "Нафтогазом України", ціна буде відповідати тим реаліям, які сьогодні є по ціні на світовому ринку".
СТУДІЯ: Оксана СОКОЛОВА. Ну от ви думаєте, в бюджет наступного року, яка ціна газу мала би закладатися?
СТУДІЯ: ВІКТОР БАЛОГА: "До тих пір, поки буде бюджет, однозначно, що ціна на газ буде, і ніхто з цим питанням тягнути не буде, а от питання бюджету – це друга епопея. Бюджет – це головний законодавчий акт на 2009 рік, з цим у нас сьогодні є проблеми».
Звісно, всі знають, що глава Секретаріату Президента України не є просто керівником канцелярії глави держави, і він періодично висловлює свою позицію з питань, які не належать до його безпосередньої компетенції. Проте чому Віктора Балогу вважають уповноваженим офіційно коментувати газові питання, які перебувають у сфері відповідальності Кабінету Міністрів та Верховної Ради України і до яких він не має навіть опосередкованого стосунку? Далі Балога говорить і про те, що відбувається у Верховній Раді із позиції безпосереднього учасника процесу: «щоб ми з вами мали на 2009 рік бюджет, потрібно щоби була не тільки більшість, а щоб була більшість всього парламенту – це 450 чоловік. Тому що ми приймаємо бюджет для України, а не для окремої політичної сили, це по-перше. По-друге, однозначно, ми повинні вибрати спікера парламенту, і це повинно бути зроблено найближчим часом». Те саме стосується й другої частини розмови, в якій Балога коментував питання євроатлантичної інтеграції та зовнішньої політики. Жодного хоч трохи незручного запитання Віктору Івановичу поставлено не було. Характерно, що Оксана Соколова запитувала керівника Секретаріату про його (або «їхню») власну позицію та оцінку, хоча, за логікою, Балога мусив би представляти Президента та говорити передусім про його точку зору.
Ділові програми
У ділових програмах активізувала свою піар-діяльність «Укрзалізниця» - постійний замовник ESG. «Ні дня без залізниці» - здається, під таким гаслом тепер працює головний виробник «ділового телеконтенту» в Україні. 18 листопада у «Діловому світі» на Першому, а 19-го – у «Ділових фактах» на ICTV, 20 – знову у «Діловому світі» вийшли позитивні сюжети про діяльність «Укрзалізниці». 21 листопада у «Діловому світі» - сюжет про конференцію керівників залізниць європейських країн. 24 листопада у «Діловому світі» та «Бізнес плюс» – про спільний проект, про який домовились на цій конференції. 27 листопада у «Діловому світі» - про те, як «Укрзалізниця» посилює заходи безпеки.
19 листопада у програмі «Бізнес плюс» на СТБ – рекламний сюжет нового магазину «Нова лінія», цього разу в Харкові (попередній магазин цієї мережі, який рекламувався у ділових новинах, відкрився в Ужгороді). У короткому сюжеті журналістки Надії Тузли наявне опитування щасливих покупців та синхрон голови правління ЗАТ «Нова лінія».
20 листопада рекламні сюжети компанії Hyundai Motors пройшли одночасно у двох ділових програмах – «Діловий світ» на Першому та «Бізнес плюс» на СТБ. Автор обох сюжетів один – Сергій Ставок.
21 листопада у програмі «Бізнес плюс» СТБ співак Володимир Гришко пояснив, чому він обрав «Укргазбанк». Виявляється, не через гонорар, заплачений за участь у рекламній кампанії, а «через те, що той має вітчизняних інвесторів». Володимир Гришко став головним героєм рекламного сюжету «Укргазбанку», хоча з його вуст жодного разу не прозвучала назва банку. Насамкінець у сюжеті Єгора Іванова – про соціальну активність банку: «Про стабільність роботи в умовах кризи свідчить і активна участь у соціальних проектах. Приміром, на кошти, залучені від однієї зі спільних із банком програм маестро Гришко зміг здійснити тур у пошуках молодих талантів». 26 листопада «Укргазбанк» повернувся в «Бізнес плюс» уже без Гришка – цього разу Єгор Іванов розповів глядачам про те, що банк запровадив нову систему внутрішнього контролю і зворотного зв'язку із клієнтами.
Сюжет у програмі «Бізнес плюс» СТБ 25 листопада присвячений конкуренції на українському ринку незбираного молока. Природно, кореспондент Віктор Чорба знає, хто з конкурентів найдостойніший: компанія «Терра Фуд». Зміст сюжету цілком рекламний:
«Білоцерківський молочний комбінат - перший в Україні, збудований за роки незалежності. Ультрасучасне обладнання купували за рахунок тільки українських інвесторів. Особлива увага приділяють сировині, адже якість готової продукції на 80 відсотків залежить саме від неї. В асортименті, крім традиційних продуктів, є і новинки» і т.п.
Підсумкові ділові тижневики
У студії програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 23 листопада - Олексій Кучеренко, Міністр із питань житлово-комунального господарства. Ведуча програми Наталка Черемшинська ставила гостеві відверто «зручні» запитання, на які він багатослівно відповідав, описуючи успіхи очолюваного ним міністерства та пояснюючи його проблеми. Відтак, студія справляла враження оплаченої. Інші теми випуску – зростання курсу долара; прагнення уряду контролювати імпорт; нові розцінки, за якими з 17 листопада штрафує порушників правил дорожнього руху ДАІ; ліквідація Кабінетом Міністрів Національного агентства з підготовки до Чемпіонати Європи з футболу 2012 року; зниження світових цін на зернові та попиту на українські гриби; зниження витрат на новорічні подарунки. Сюжетів, що містили б відверті ознаки замовного характеру, виявлено не було.
Гість студії програми «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 23 листопада - Олександр Мухін, начальник головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України. Тема розмови – діяльність підпільних конвертаційних центрів. Інші теми випуску – збільшення кількості проблемних кредитів у комерційних банках; прогнози щодо подальшого поглиблення економічної кризи; наміри уряду повернути контроль за імпортом; надмірний імпорт цитрусових в Україну; традиційний сюжет про «Укрзалізницю».
Гість програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 30 листопада – Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-рейтинг», протитрований як «аналітик фінансового ринку». Тема розмови – ситуація на фінансовому, зокрема валютному, ринку, а також перспективи розвитку кризової ситуації в економіці. Розмова у студії стосувалась актуальних подій і не містила піару конкретних людей або торгових марок. Інші теми випуску – виведення капіталу за межі України; російсько-українські газові переговори; традиційний сюжет про «Укрзалізницю»; встановлення Кабінетом Міністрів контроль за ціною на соняшник. Сюжетів, які містили б відверті ознаки замовного характеру, у випуску не було.
У студії програми «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 30 листопада – генеральний директор компанії з повернення боргів Олександр Ільчук. Тема розмови – кредити, борги та діяльність колекторських компаній. Інші теми випуску – хаос на валютному ринку України; відмова закордонних покупців від купівлі української пшениці; підвищення цін на ліки. Підозри щодо можливого замовного характеру викликав сюжет про акцію «Проект Україна. Формування національної ідеї».
Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» у співпраці з Інститутом масової інформації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Сполучених Штатів Америки.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, Марина Оксенич
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
7
otar
5806 дн. тому
от жеж нетерплячі :) ну гальмую я, гальмую, в силу об'єктивних обставин. Буде завтра-післязавтра 100%.
666666
5806 дн. тому
грант закінчився? (((
otar
5823 дн. тому
Запитайте в неї :)
4 otar
5823 дн. тому
а откуда деньги у сюмар?
otar
5823 дн. тому
читатель, як кажуть люди в телевізорі, "дякую за запитання", воно дуже слушне. Оскільки ми обмежені у коштах, то мусили обрати економічні програми на каналах першої десятки, хоча нам самим не подобається, що все це ESG. Ймовірно, "бізнес-час" включимо в моніторинг найближчим часом. Творчість шанованого нами Тараса Загороднього, в силу поки що мізерної частки аудиторії ТРК Київ у всеукраїнських масштабах, напевно, не включимо.
читатель
5823 дн. тому
Все время хочу задать вопрос Отару-почему нет мониторинга Бизнес-часу на 5 канале и Бизнес-ситуации на ТРК Киеве???Все время возникает вопрос в предвзятости вашего мониторинга
grantik
5823 дн. тому
прийшов час з грантами розпрощатись імпотентам-ГромОб єднанням. Краще б акумулювали кошти в власне безробіття. А телекритика це ГО чи ЗМІ? хто знає?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ