Сюжети кольору індиго
У вересні 2008 року «Детектор медіа» за підтримки міжнародного фонду «Відродження» та посольства Сполучених Штатів Америки відновлює моніторинг прихованої реклами (замовних матеріалів) у телевізійних новинах. Уже незабаром ви побачите перші підсумки тижневих моніторингів, а поки що публікуємо матеріал, у якому «ТК» намагалась розібратись із механізмами існування та поширення джинси на телеканалах.
Чи бувають рекламні кампанії без замовних сюжетів? Хіба телеканал, де зашкалює кількість джинси, не є менш привабливим для глядача, а значить, рекламодавця? Чи проводяться дослідження із розрізнення цільовою аудиторією замовних і не замовних сюжетів? Які перспективи джинсових сюжетів на телебаченні?
Такі запитання я вирішив поставити кільком рекламістам і аналітикам ринку, зрозумівши, що існує значна різниця як у трактуванні поняття джинси, так і у ставленні до цього все більш поширеного та нібито прибуткового явища між ними й журналістами.
Сергій, Микола й Ольга, працівники провідних рекламних агенцій, а також Олександр і Світлана, аналітики ринку, люб’язно погодилися відповісти на мої дещо наївні й обивательські питання про джинсу на телебаченні, воліючи, проте, не називати прізвищ і місць праці. Їх можна зрозуміти, адже замовні сюжети – доволі слизька тема.
Хоч скільки б наплодилося журналістських «Не продаємося», у рекламних і піар-агенцій та комерційних відділів потужних продакшнів і телеканалів такі ініціативи викличуть тільки філософський порух бровою чи поблажливу, проте криву посмішку. Адже значну частину прибутків вони отримують за власними законами, які не тільки не збігаються із Законом України «Про рекламу», а й прямо суперечать йому.
Ця крива стежка настільки втоптана, що коли починаєш вести мову з рекламістами про проплачені сюжети, вони перепитують: «Ти кажеш про сюжети?». Тобто у прайсах джинса називається просто – «сюжети». Маю враження, що багато з тих, хто торгує рекламою, взагалі впевнені, що не проплачені сюжети на телебаченні тільки тому ще животіють, що не вдалося продати час під проплачені (до речі, а раптом так воно і є?).
Майже всі мої співрозмовники-рекламісти сумнівалися, чи варто відповідати на певні запитання, бо, мовляв, відповіді на них потребують серйозної аналітики. Так, потребують. Але двійко згаданих аналітиків ринку підтвердили, що спеціально «прихованість» реклами, а також характер і масштаб її впливу ніхто не відслідковує.
Крім обсягів, не досліджується і вплив джинси на аудиторію. Сергій упевнений, що найбільші рекламодавці подібні дослідження проводити можуть, проте решта опитаних про це ніколи не чули й дослідженнями із розрізнення цільовою аудиторією замовних і не замовних сюжетів, а також ефективності їх впливу на неї не займалися.
Дослідники медіаактивності компаній стосовно «походження» сюжетів оперують тільки поняттями «суб’єктні публікації» і «об’єктні публікації». Очевидно, що в першому випадку йдеться про піар самих компаній, а в другому – про згадки, модеровані ЗМІ. Але куди, наприклад, приткнути славнозвісні сюжети, які йдуть після завершення основного випуску новин, але без рекламної заставки (згадаймо про те, як Громадська рада при Нацраді знайшла джинсу на каналах групи Пінчука)? Певно, що тут мова йде не про суб’єктність–об’єктність, а про законність–незаконність таких «непоняток», бо суб’єктна згадка у ЗМІ вульгарно закамуфльована під об’єктну.
Наша відповідь Феміді
Власне, законність чи незаконність сюжету – і справді не парафія аналітиків ринку. Це покликання певних установ, а саме:
«спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (щодо захисту прав споживачів);
Антимонопольного комітету України (щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції);
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності)» (ст. 26 «Контроль за дотриманням законодавства про рекламу» р. IV «Контроль за дотриманням та відповідальність за порушення законодавства про рекламу» Закону України «Про рекламу»).
Проте історії України невідомі факти судових позовів чи, тим більше, покарання за приховану рекламу. Штрафи за джинсування не стягалися, ліцензії не забиралися. А тим часом речники Нацради і Антимонопольного комітету при всякій нагоді заявляють, що прихована реклама – справа МВС, хоча саме для цих шанованих установ передбачено фінансування на відслідковування некоректної реклами.
Прихована реклама, по-народному – джинса, законом визначається як «інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (ст. 1 «Визначення термінів» р. I «Загальні положення» Закону України «Про рекламу»). Але майже на всіх телеканалах України – суцільне введення в оману щодо дійсної мети програм і передач! Замовні сюжети в більшості програм продають гуртом і вроздріб (дивіться в кінці тексту), і це вже нікого не дивує. Один із опитуваних рекламістів склав такий приблизний джинсо-рейтинг телеканалів:
60%–70% від рекламних прибутків – М1, де програми і розробляються під спонсора, а не глядача;
40%–50% – 5 канал (тикають всюди);
30%–40% – «Інтер», СТБ;
10%–20% – ICTV, Новий;
5%–10% – «1+1».
У середньому ж, на його думку, непряма (джинсова) реклама на каналах складає 30%–40%. Якщо канал себе трохи поважає, то переважно джинса йде не у прайм, або із жорсткими обмеженнями – один-два сюжети. Тобто коректної реклами більше. Поки що.
У бюджетах рекламних кампаній співвідношення проплачених сюжетів і коректної реклами різне. Зазвичай, у «стандартних» кампаніях джинсові сюжети займають невелику частку. Вона дещо більша у малих виробників із мізерними бюджетами. А дехто тільки через «сюжети» й рекламується.
Але гроші в даному випадку означають час. А час на рекламу на телеканалах, як знаємо, обмежений, причому погодинно й подобово:
1. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності.
Ця вимога не поширюється на телерадіоорганізації, які здійснюють трансляцію на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.
2. Частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 відсотків (ст. 13 «Реклама на телебаченні і радіо» р. II «Загальні вимоги до реклами» Закону України «Про рекламу»).
Та прихована реклама робить чудеса із четвертим виміром, і фактично час на рекламу множиться на 2 і на 3.
Хто це робить?
Ініціатором рекламуватися саме у джинсовий спосіб зазвичай є клієнт, впевнені більшість опитаних. Серед основних мотивів такого волевиявлення клієнта називають, зокрема, те, що бувають певні моменти, які заборонено використовувати в рекламі. Наприклад, лікар викликає більше довіри у споживачів, але в рекламі лікарських засобів не можна використовувати «людей у білих халатах». А от у «невинному» сюжеті, мовляв, коментувати може й медик. При цьому, правда, залишається загадкою, чому Закон «Про рекламу» страшаться порушити за одним якимось пунктом, але насмілюються – за кількома іншими?
До речі, про лікарські засоби. В Законі України «Про рекламу» йдеться:
«У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, що рекламуються;
тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються»
(п. 6, ст. 21 «Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації» р. III «Особливості рекламування деяких видів товару»).
Але невже у замовленому сюжеті про епідемію грипу для рекламування ліків проти грипу не буде тверджень, котрі сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів і можливості самостійного встановлення діагнозу? А такі сюжети, можливо, без замовлення й не з’являються. Наводимо фрагмент комерційної пропозиції:
Тип проявлення | Хронометраж, хв. | Вартість, Net* |
Замовний сюжет про епідемію грипу в Україні | 2 | $3 380,00 |
Гість у студії | 5 | $4 500,00 |
Насправді ж у існуванні джинси «винними» є всі: агентство пропонує ідею, канал – схему, схема ж узгоджується з клієнтом та, врешті, ним затверджується. Така собі кругова порука.
Крім того, заводячи бюджети рекламодавців на канал, рекламістам можуть як бонус дати час під сюжети чи дозволити використовувати його на власний розсуд. Або ж «вдячні комерційні служби каналу» йдуть назустріч, щоби збільшити бюджет від прямої реклами.
При цьому вважається, що власникам рекламних носіїв байдуже, що саме на них зараз розміщують.
«Джинсовий гріх», проте, властивий не тільки рекламістам. Нарівні з ними – піарники. Хто з цих більше джинсує, точно сказати неможливо, проте рекламісти схильні вважати, що піарники. Мовляв, саме піар створює лояльність до марки, а «сюжет» є неагресивною завуальованою формою реклами чи, принаймні, має бути. Крайня точка зору – джинсують тільки піарники, бо вони вирішують, в якому обсязі йтиметься про продукт у інформаційному масиві, а рекламісти тільки подають рекламну інформацію про цей продукт.
Практичний сенс
На те, чи вигідніше займатися джинсою, ніж коректною рекламою, існує кілька точок зору. Хтось каже, що невигідно, бо пряма реклама набагато дешевша – і у вартості контакту, і у витратах часу-зусиль медіапленера. З іншого боку – головне прибуток, і якщо «сюжети» продаються і спостерігається зростання, то чому б і ні?
Яка ж частка джинсового прибутку, ніхто детально не аналізував. Хтось визначає її як 30%–40% від всього прибутку, хтось – менше, проте всі впевнено пророкують її збільшення.
Але невже телеканал залишається цікавим навіть коли кількість замовних сюжетів почала зашкалювати, витіснивши справді цікаві, злободенні й пізнавальні збалансовані сюжети? Тобто привабливим для глядачів і, відповідно, рекламодавців? Адже падає довіра до каналу.
«Головне – не довіра, головне – рейтинг!» – такий девіз виголосив один із моїх співрозмовників. Наразі, певно, рано говорити про недовіру, бо джинса тільки почала набирати оберти, і для рекламодавця справді привабливішим є канал, у якого більший рейтинг. Але на поняття «рейтинг» впливає багато складових, у тому числі й довіра.
«На мою думку, зараз кількість замовних сюжетів у нормі – відрази не викликає. Але на мене орієнтуватися важко. По-перше, я рекламіст, по-друге, чоловік. А наше телебачення орієнтовано на жінок – так мені здається після аналізу контенту», – каже Сергій. Що ж таке норма? Хіба кількість проплачених сюжетів на телеканалі не впливає на рівень контенту? Де критична межа? «Здається, у нас у країні взагалі немає межі, – говорить Ольга. – Знов-таки: як правило, пересічний громадянин не відрізняє джинсу від сюжету новин».
Микола пояснює: «Вважається, що контент погіршується, коли падають рейтинги і до каналу висувають претензії рекламодавці прямої реклами. Тоді через недобір рейтингів збільшується кількість показів прямої реклами. Але хочеться ще заробити й на замовниках непрямої реклами, тому наступним етапом є порція джинси. Тобто, джинса іде як кардіограма, де верхня точка – критична».
Аналітики стурбованості не виявляють. Олександр: «Великої кількості таких сюжетів ще не дуже помітно, тому начебто і не сформовано поняття критичної межі для неї». Світлана: «Для більшості населення «джинсовість» сюжету непомітна, але якщо людина перебуває в певному інформаційному полі, то одразу ж виявить заангажованість ЗМІ».
Перспективи
Чи бувають рекламні кампанії без замовних сюжетів? Рекламісти втішають, що зрідка бувають. Точніше, у рекламній кампанії, бренд якої уже закріплено у свідомості споживачів, замовними сюжетами не користуються.
Навіть звичайні сюжети можуть інколи виглядати рекламними… То, може, замовний сюжет можна зробити так, щоби він виглядав не замовним?
«Власне, до того і прямують телеканали, – каже Сергій. – Але замовник найчастіше вважає так: я плачу гроші – значить, вирішую, скільки разів буде бренд у ефірі. Тому інколи виходить така собі «ретона» в сюжеті». Це підтверджує й Ольга: «Як правило, це важко зробити, бо клієнт бажає у сюжеті бачити саме рекламний зміст, а не новинний». Микола ж гадає, що це можливо тільки тоді, коли привід до створення сюжету справді цікавий.
Навіть якщо замовний сюжет зробити збалансованим, він не перестане бути джинсовим – адже залишається факт його замовлення й оплати.
Що робити?
Аналізуючи власні враження від занурення у світ рекламістів із метою пізнати причини й перспективи існування феномену джинси, я зауважив, що жоден із моїх співрозмовників не стверджував, що замовні сюжети – це добре і правильно. Фактично, всі визнали, що джинса дає хоч і значний, проте ситуативний прибуток коштом погіршення якості контенту каналу і зниження довіри до нього.
То чи не варто самим рекламістам якимось чином упливати на контент конкретного каналу, «чистити» його від джинси? Чи є механізм?
«Питання дещо фантастичне. Пиляти гілку, на який сидиш? Заради чого? Мені такий механізм не відомий. Крім того, замовні сюжети потрібні для інформування про продукт або навіть клас продукту», – каже Сергій. «Самим на себе впливати дуже важко», – сміється Микола. «Гроші вирішують (майже) все, а клієнт завжди правий», – лукавить Ольга. «Навряд чи це вдасться, навіть якщо спробувати. На це можуть уплинути лише власники ЗМІ й аудиторія», – впевнена аналітик Світлана.
Погляд на перспективи дальшого існування джинсових сюжетів на телебаченні у моїх співрозмовників різний. Хтось називає їх великими і світлими, а хтось пророкує відмирання та остаточну трансформацію у легальні піар-сюжети. Ольга вважає, що через те, що проходить перерозподіл бюджетів по різних носіях, кількість джинси ростиме. Принаймні, допоки не буде винайдено нового виду комунікацій. Аналітик Олександр вважає, що кількість замовних сюжетів збільшуватиметься, поки не почнуться згадані дослідження, які дозволять сформувати поняття «межа допустимої кількості джинси». Світлана налаштована песимістично: «Кількість коректної реклами постійно зменшується внаслідок зростання конкуренції та перенасичення інформаційного простору. А через непрофесіоналізм піарників і рекламістів джинсових сюжетів, на жаль, не стане менше!»
Звичайно, що й рівень аудиторної довіри до ЗМІ внаслідок усіх цих маніпуляцій не стає більшим.
Приклади пропозицій продажу сюжетів у телепрограмах (інформація отримана «ТК» із джерел у рекламних агенціях)
З 1.12.07
Вартість послуг щодо проведення зйомок та підготовки відеоматеріалів, адаптованих до стандартів програм за пакетним розміщенням для тематичних тижнів:
Перший варіант, із підсумковою програмою на Першому каналі:
Перший канал, «Діловий світ» (19:15 і 9:00)
ТРК «Ера», «Ера бізнесу» (7:05)
ICTV, «Ділові факти» (6:30)
НТН, «Ціна питання» (7:25 і 8:10)
Базова вартість – 30 700 грн.
Вартість пакету – 26 100 грн. (15% знижки)
Другий варіант, із підсумковою програмою на ТРК «Ера»:
Перший канал, «Діловий світ» (19:15 і 9:00)
ТРК «Ера», «Ера бізнесу» (7:05)
ICTV, «Ділові факти» (7:45)
НТН, «Ціна питання» (7:25 і 8:10)
Базова вартість – 35 800 грн.
Вартість пакету – 30 430 грн.
З 1.12.2007
Вартість послуг щодо проведення зйомок та підготовки відеоматеріалів, адаптованих до стандартів програм:
Канал | Програма | Хронометраж | Час ефіру | Вартість (грн.) | Проблемні ситуації* (грн.) |
Перший | «Діловий світ» | 1 хв. | 09:25 | 2 900 | 4 930 |
1 хв. | 19:20 | 9 900 | 16 830 | ||
1 хв. 10 сек. | 21:25 | 17 400 | 29 580 | ||
«Аграрна країна» | 1 хв. 20 сек. | 09:15 | 4 200 | 7 140 | |
ТРК «Ера» | «Ера бізнесу» | 1 хв. | 07:10 | 6 700 | 11 390 |
ICTV | «Ділові факти» | 1 хв. | 06:30 | 4 000 | 6 800 |
07:45 | 9 100 | 15 470 | |||
«Ділові факти» | Коментар у студії – 2 хв. | 06:30 | 8 000 | 13 600 | |
07:45 | 18 200 | 30 940 | |||
СТБ | «Бізнес-плюс» | 1 хв. | 7:05 + 8:05 повт. | 7 800 | 13 260 |
НТН | «Ціна питання» | 1 хв. | 7:25 + 8:10 – повт. | 7 200 | 12 240 |
1 хв. | 23:20 (пн-чт) 19:20 (пт) | 11 500 | 19 550 | ||
«1+1» | «Особистий рахунок» | 2 хв. 40 сек. | 6:45 | 13 900 | xхххх |
«Інтер» | «Ваші гроші» | 2 хв. 40 сек. | 7:15 | 22 220 | ххххх |
«Здорове життя» | 2 хв. 40 сек. | 7:50 | 22 220 | ххххх | |
Перший | «Український вимір» (національне ток-шоу) | 27 хв. | 18:20 | 35 000 | 59 500 |
Перший | «Діловий світ. Тиждень» | 2 хв. | неділя 18:30 | 19 800 | 33 660 |
Коментар у студії + відеоматеріал (до 10 хв.) | 39 600 | 67 320 | |||
«Аграрна країна» | 2 хв. | субота 14:00 | 8 400 | 14 280 | |
Коментар у студії + відеоматеріал (до 9 хв.) | 16 800 | 28 560 | |||
«4 стіни» | Коментар експерта або відеоматеріал (2 хв) | субота 13:20 | 6 600 | ххххх | |
ТРК «Ера» | «Ера бізнесу. Підсумки» | 3 хв. | неділя 23:00 | 16 200 | 27 540 |
Коментар у студії + відеоматеріал (до 10 хв.) | 32 400 | 55 080 |
*У вартість послуг входить підготовка відеоматеріалів із проблемних питань (конфліктні ситуації щодо майнових прав, протистояння суб’єктів господарювання, діяльність виробників алкоголю та тютюну тощо), аналіз ситуації, докладне вивчення документів конфліктуючих сторін та чинних нормативно-правових актів
«Детектор медіа» запропонувала телеканалам «Інтер», М1, ТРК «Ера» та 5-му каналу прокоментувати наведені в статті дані про продаж ефірного часу, проте жоден із них, на жаль, не наважився це зробити.
Текст уперше опублікований у журналі «Детектор медіа» №9/2008
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
15
КукриНІКСУ
5674 дн. тому
Кукринікс - один з шев-редакторів ЕСГ-груп. А кожна жаба своє болото хвалить. Так справи
глядач
5686 дн. тому
стаття із серіії "про каналізацію країни". підтримую - каналів стає все більше і вони все більше засерають ефір (і в новому, і в античному значенні "ефір") продуктами своєї життєдіяльності і викидами життєдіяльності бізнес-монстрів. А мешканці каналізації, себто представники каналів, ще й не соромляться в коментах розказувати, що ми повинні вдячно приймати іхнй отстой, міазми, вульгарність і посередність. Крім того, тіпа мол "автар - нєпрофєсіонал!". Та не дай Святий Боже сердешному стати професіоналом у тому гидкому ділі, в якому стали професіоналими ці гельмінти! Вже ж така біда, що й рекламники на Телекритиці возопили! Як їм продавати рекламу (легальну) на ці нудні й сумні каналізаційні канали? навіть М1 - реквієм: крутять проплачену двадцятку, а до решти музичного Всесвіту їм зась! Тьху, шоб почезли!
Алкс
5687 дн. тому
А якщо "Телекритика" вже така вояка за "руки які нічого не брали", най розповість чого це вона то й сухого місця не зоставляла з тієї ж "ТРК України" усі роки, а то й дня не буває, щоб про Шустера не розповіла, чи ви думаєте більш нічого цікавого на жодному каналі не буває, про що треба щоденно доповідати? Втім, звичайно, про що було раніш розповідати, про Несподівані зустрічі усіляки, Автоньюзи, або Шоу-бізи, то ж самодіяльність, а от Савік чи Вєрочка, ото дійсно рівень. Хоча на рейтингах це й не поначається, та самі декорації чого ВАРТІ. Можна й банер повісити, замість усіх інших каналів, може й нам щось від тих декорацій відломиться. :)
проходящий мимо
5687 дн. тому
Тоже мне нашли эксклюзивные данные. Стандартный прайс ЕСГруп, они его всем раскидывают. Как по мне это даже не джинса, а параша. Приличные люди у них давно не размещаются. Лучше напишите про "ответственных" товарищей на теликах, которые сидят на заносе бабла.
Кукринікса
5687 дн. тому
Стаття - якесь мішанка-калапуця. А від розмов про джинсу вже нудить. ЗМІ цікавить лише смажене. Соціалка, успіхи економіки, проблеми підприємств чомусь не є топ-темами. Чому бізнес не має права донести суспільству: що, де, коли, як, хто і т.д., навть - за гроші? Невже хтось зараз комусь носить "зелень" у валізах? Ніхто ж не спонукає глядача купувати хімку замість ковбаси. Глядачі самі обирають ЩО їм дивитися. Бізнес є бізнес. ТК протрималася на грантах. А тепер що: пані Лігачова у пана Третьякова гроші для розвитку свого видання у преферанс виграє? Ха-ха!
Cашко
5687 дн. тому
І шо тут нового той автор знайшов? Ті програми всі спеціально створювалися, щоб замовні сюжети йшли не в головному тілі новин, що тут нового хтось побачив? Прайс-листи, так вони ледь що по фірмам не розповсюджувалися. Що тут поганого, що люди за грощі можуть похвалити свою фірму, це напевно не по "відродженівськи", тобто не по західному, втім наша країна ще не Захід, і грошей у нас не так багато, щоб можна було як на ВВС один ролик на годину крутити, ото й кожний по своєму обминає усіляки перепони нацрад, та інших борців за права телеглядачів, забуваючи про те що у кожного є один піплметр - пульт. А ще питання, як відомо у світі безкоштовним є тільки сир відомо де, то чим деякі володарі іноземних грантів розраховуються з тими ж фондами?
nest
5687 дн. тому
не попса, а заказуха!
Один из каналов
5687 дн. тому
Оправдываться мне не в чем, а спорить с автором - выше моего достоинства. Я отношусь с большим уважением к вашему изданию - благодаря нескольким людям, знакомым мне лично, и их настоящему журналистскому профессионализму. Будем считать, что этот автор - случайный, его материал в журнальную версию попал без особой редактуры (типа редакционная политика и всё такое...) Этот материал - настоящая попса. Анонимные эксперты - это круглые нули и в жизни, и в своей сфере.
otar
5687 дн. тому
Ну, так може тепер дасте коментар, раз уже сформулювали?
Один из каналов
5687 дн. тому
Отар, я считаю, что мухи должны быть отдельно, а котлеты - отдельно. Если у вас грант от Возрождения на вылавливание джинсы - пусть ваши авторы вылавливают джинсу. Или хотя бы определят, что такое "джинса". Или если определили (это вроде бы есть в материале), то пусть в соседнем же абзаце не мешают джинсу с другими видами коммерции. А то в погоне за количеством знаков валят всё в кучу. Это не стоит комментировать вообще. На то и редакторы в изданиях, чтобы работать с авторами. Лично я должен был дать тот самый комментарий, но я буквально опешил от сваливания в кучу всего подряд.
otar
5687 дн. тому
2 Один из каналов - Зараз не пізно прокоментувати, якщо хочете, ми вам зателефонуємо, тільки назвіться.
Один из каналов?
5687 дн. тому
Рассказать, как выглядело это "«Телекритика» запропонувала телеканалам прокоментувати наведені в статті дані"? Прислали простыню с предложением что-то комментировать - не общаться с автором, а написать какой-то комментарий. Причем на следующий день сказали, что уже поздно - номер ушел в печать... А как можно комментировать мусор? Если "джинса" - это проплаченные новости, то при чем здесь плейсмент и спонсорские проекты?
Инсайдер из Украины
5687 дн. тому
Андрей, вы так нервно лаете на интернет-форумах на Украину, отрабатывая оплачиваемый заказ из Москвы, что совсем потеряли квалицикацию. Тщательнее надо как говорит пиховшек, а то московские заказчики вам ничего не заплатят! Лучше поинтерсуйтесь, почему в России никто не говорит о государственной джинсе на каналах России - те же выступления Президента и премьер-министра, за которые каналам ничего не платят?
шевченко
5687 дн. тому
йдеться не про продактплейсмент, а тільки про джинсу. на це й назва вказує
Андрей
5687 дн. тому
Интересно будет услышать мнение каналаю. По моему автор именно что "погрузился" в мир рекламы, но сильно быстро из него вынырнул. Потому как мешает в одну кучу понятие "продактплейсметна" и "джинсы". Да и насчет программ для спонсора он ошибается с предпосылками - программы создаются не под конкретного спонсора(хотя бывает и так), а под категорию. Например, те же кулинарные шоу. И это все трындеж, что такие программы плохо влияют на рейтинг канала - все зависит от сценария, ведущего, времени выхода, направления программы и много чего еще. И нечего ьгрести все под одну гребенку. Пользуясь приведенной в статье терминологией, фильмы про Джеймса Бонда, Секс в большом городе, Бэтмен и т.п. фильмы также нашпигованы джинсой (там просто засилиескрытой рекламы автомобилей, телефонов, духов, часов и т.п. !)
Поэтому перед тем как писать на такую развернутую тему, нужно было пообщаться не только с анонимами, но и пойти на каналы и взять кломментарии у них. А потом пойти к юристам, и спросить, можно ли привлечь каналы к ответствености за заказные сюжеты. Уверен, те трактовни законов, которые приводит в статье автор - это его трактовки. А где комментарии юристов?
По-моему, нужно было четко разделить "скрытую рекламу" на несколько направлений:
1. Продактплэйсмент - коммерческая реклама, внедренная в программу таким образом, что использование рекламируемых продуктов является неотъемлимой частью программы
2. Джинса - заказные сюжеты на каналах (преимущественно в выпусках новостей), где присутствует освещение проблемы только с одной стороны, с целью создать резонанс в обществе либо улучшить/ухудшить репутацию какой-либо компании
На самом деле джинсу можно разбить еще и на подкатегории, поскольку политическая джинса сильно отличается от коммерческой. Кстати, почему нету ничего о государственной джинсе - те же выступления Президента и премьер-министра, за которые каналам ничего не платят? Скажите мне где грань между разглагольствованиями о голодоморе в прямом эфире половины национальных каналов, и проплаченом сюжете компании о нападении на нее рейдеров, если компания уже просто отчаялась давить на чиновников и у нее остается единственный выход - публичный скандал?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
