Савельев не прикрывается никами (в отличии от Вас). Если Вам известно, что Вы одногодок Савельев, то Вы не можете не знать Дроздова. Лгать нехорошо.

Я уважно прочитав репліку Миколи. Загалом вона справедлива в тому моменті, коли йдеться про наклад "Ратуші". Цифра "1 тисяча" прозвучала з уст мого тезки Остапа Процика, і тому вона потрапила до тексту. На мою прикрість, без посилання на Процика. Тому я перепрошую Миколу за те, що цю цифру не звірив із ним. Миколо, перепрошую. А щодо всього іншого, висловленого Миколою, не маю що коментувати, позаяк повний субєктивізм важко коментувати. Можливо, нас різнить із Миколою те, що я визнаю його право на власну думку. Тим паче, що моя думка пролунала в коректній формі без переходу на особистості.

У цьому відгуку все ті ж вуха Дроздова. Він так печеться про бюджетні кошти? Ну то хай побореться про відкриття кримінальних справ за розбазарювання Садовим бюджетних коштів, про які неодноразово писала "Ратуша". Слава Господу, що ще є "Ратуша", яка бодай відробляє своє бюджетне існування тим, що викриває брудні оборудки Садового, Мужелівського та іншої чиновницької братії мерії.Дроздов, ти втрачена для журналістики повія.

Я твій ровесник, тому буду на ти. 1. Перестань їсти бюджетні гроші, бо віддачі з цього - жодної. 2. Не шукай ворогів у всіх, хто не підтримує "Ратуші". 3. Ніколи не говори про "заказухи" там, де твоя думка не співпадає з думкою автора. 4. Не прикривайся свободою слова і прямо скажи, що тобі просто в кайф бути вічним революціонером. Для тебе то є самоціль. 5. Дроздова я особисто не знаю, але це є грамотна людина зі своєю думкою. З "Аргумент-влади" він зробив класну газету, маючи бюджет удвічі менший, ніж ти. 6. Головна порада: перестань так особисто все сприймати. Це тобі не робить честі. Бо людина, яка тупо сидить на бюджетних грошах, не має права називатися борцем за свободу слова.

Мені дуже сумно, що хороший журналіст Дроздов перетворився в те, що ми зараз бачимо. Мета усієї його начеб-то оглядової статті про "Ратушу" лежить на поверхні - показати, що упослідження "Ратуші" міським головою Садовим до ущемлення свободи слова" не має жодного стосунку. Тобто, під тогою благопристойного аналізу, на жаль, схована елементарна "заказуха". Чомусь Остапу постійно здається, що цього ніхто не помічає, але мушу його розчарувати. Дроздов (не особливо переймаючись достовірністю цифр) пише про тираж газети "Ратуша" в 1 тисячу екземплярів. Тираж нашої газети у цьому році коливався від 2,5 тисяч примірників до 14 тисяч, але це автора не турбує. Головне - показати, що це не "боротьба з свободою слова", а просто колапс комунальної преси. "Ратуша" - комунальне видання. За цей рік воно не було вчасно профінансоване в січні - березні 2007 року, а також не отримувало ні копійки бюджетного фінансування впродовж липня - грудня 2007 року. Тобто, за 11 місяців ми були профінансовані вчасно лише за з (три!!!) місяці!!!!!! Всі прекрасно розуміють - отримати 300 тисяч бюджетних гривень в грудні 2007 року (коли левову частку боргів вже погашено з позабюджетних коштів) після скарг в прокуратури, суди, Секретаріати Перзидента, голодувань - це дуже сумнівна підтримка з боку міської влади. Чомусь Дроздов навіть не ставить таке питання: а на підставі чого ж "Ратушу" не фінансували? Якщо вона економічно збиткова, то чому ж її не закрили? Чому редактора знімали вночі? Чому нема ЖОДНОЇ реакції на багаточисельні критичні публікаці щодо діянь мера і його кліки(окрім вищевказаних)? Я не маю наміру зараз розпочинати дискусію про потрібність чи непотрібність комунальних ЗМІ, хоча знаю і розумію цю тему більше як пани Дроздов і Садовий разом взяті, хвилює інше: а як же сором, Остапе? Можна звичайно в заказушних публікаціях, які ти приносиш у львівські газети, заперечувати очевидне (врешті ти ставиш під ними своє імя), але не забудь "Вбити Дракона": "Всіх нас так вчили, але чому ти виявився кращим з учнів"? "Журналістська проституція" - це теж вида заробітку, та не потрібно робити вигляд, що він - почесний... Микола Савельєв, редактор газети "Ратуша"

30 листопада 2007 р. Миколу Савельєва та Рустама Курбанова оцінили журналісти Миколаєва за критику львівської влади Перше місце у Національному конкурсі на кращі опубліковані журналістські розслідування та авторські публікації з протидії корупції в Україні серед журналістів Львівщини посів головний редактор газети «Ратуша» Микола Савельєв – за статтю «Політична корупція у Львівській міськраді». Друге місце у конкурсі здобув головний редактор газети «Суботня пошта» Рустам Курбанов за матеріал під назвою «Суботня пошта знайшла куди ділися майнові сертифікати більш як двохсот тисяч вкладників «Галицьких інвестицій». Про проведення цього конкурсу оголосив 1 вересня 2007 року Український освітній центр реформ. Свої призи переможці конкурсу отримали під одного із засідань Львівського прес-клубу реформ, на якому обговорювали тему «Корупція у судовій системі: недосконалість законодавства чи безкарність статусу суддів?». Так, за свою статтю Рустам Курбанов отримав диктофон, а за матеріал «Політична корупція у Львівській міськраді», Миколі Савельєву подарували цифровий фотоапарат. Отримавши свій приз, М. Савельєв зауважив, що навіть не здогадується, який з його матеріалів так високо оцінили. «Я думаю, що це могла бути одна з двох статтею: про «Львівський аеропорт» та про начальника. Але скажу таке: за факти, викладені в обох цих матеріалах, легко могли «полетіти» певні посадовці. Проте, цього не сталося. Усі наче не помітили цих свідчень», – зауважив М.Савельєв. Р.Курбанов повідомив, що отримав нагороду за матеріал «Суботня пошта знайшла куди ділися майнові сертифікати більш як двохсот тисяч вкладників «Галицьких інвестицій». «Проте, після його публікації до редакції ніхто не звернувся аби заперечити чи підтвердити інформацію, викладену у цій статті», – сказав він. За словами голови Львівського прес-клубу реформ Ольги Шостак, творчість львівських журналістів оцінювали представники ЗМІ з Миколаєва. І навпаки, члени львівського журі, серед яких Ольга Шостак, Ігор Бачун, Рустам Курбанов, Тарас Гаталяк та Денис Харчук, оцінювали якість статей, які написали журналісти з Дніпропетровська. О.Шостак також повідомила, що однією з умов конкурсу було те, що

Дроздов, причому тут якась там львівянка-галичанка, якщо йдеться про те, що ти запудрюєш мозги телекритиці своїми псевдоінтелектуальними статейками. Напиши чесно, що цю статтю тобі замовив Садовий з березюком...Це тобі Кость Гнатенко проштовхує статейки на телекритику? Як брат по разуму?

Можливо, "Львівянка" буде здивована, але я в "Дзеркало тижня" жодної статті не писав про мера Садового. Однак мене зовсім не дивує тон "Львівянки", якій бракує порядності назвати бодай своє прізвище. Щодо обєктивності, то я дійсно є публічним прихильником концепції субєктивної журналістики. За філософським складом я релятивіст, тому сповідую саме цю концепцію в журналістиці. Наостанок - щодо продажності. Журналістика - це ремесло, в якому людина отримує гроші за професійність. Я себе вважаю професійним журналістом, і цим усе сказано. Продажінсть - це коли "Львівянка" працює на власника своєї газети, слухняно виконує його вказівки і вимогиі в той же час стоїть на барикадах за свободу слова. Я не збираюся бути угодним ТАКІЙ журналістській тусовці Львова. Вибачте за сумбур - просто прикро.

Я подумаю. Є що сказати, бракує часу. Та, мабуть, варто

Львів'янко, якщо маєте бажання і настрій - напишіть для нас статтю із своєю позицією з цього питання. Ми завжди вітаємо дискусії.

Цей матеріал - чергова джинса Дроздова. Він працює на Садового, Мужелівського, але свою продажність маскує під обєктивність. варто тіьки комусь наїхати на Садового, як мерія замовляють Дроздову статтю, нариклад. в "Дзеркало тижня", але під соусом обєктивності. Мостовий львівської ситуації не знає і "ковтає". Мета цієї статті про "Ратушу" - в першому реченні: конфлікти навколо "Ратуші" не має стосунку до свободи слова. Дроздов єзуїтськи відбілює Садового, який не хоче на столичному рівні виглядати душителем свободи слова. Мовляв, справа не в тому, що Савельєв критикує Садового. А насправді він не просто критикує, а викриває відвертий кримінал. Це вам не продажний Остапчик.

Я знаю Остапа Дроздова як автора дуже різких і прямих думок - за них я, власне, його й ціную, бо львівська журналістика зазвичай або ніяка, або ніяка мілка. Я більше ніж певен, що Дроздов має набагато чіткішу думку щодо "Ратуші", тому якось пригладженим вийшов його текст. Остапе, ти мав сказати свою справжню думку: "Ратушу" треба закрити раз і назважди і не бавитися в демократію.

Шановний автор має розуміти, що питання роздержавлення це хвіст загального перерозподілу ресурсів. Як би було не жаль журналістів, але роздрежавлення їм не минути. Інша справа, що в данному випадку кіоски могли би і алишити. Але зрозуміте одну річ, НЕ БУДЕ в нашій країні прозоро діяти жодне ЗМІ, статут якого затверджено на сесії ради. Якщо ви хочете робити газету а ля BBC на папері, вам самим доведеться шукати ресурси, зрештою як це роблять всі приватні підприємці в Україні. Цеправила ринку!!!