Коментуючи гарячу дискусію про доцільність державного фінансування серіалів під час великої війни, яка нині точиться в українському суспільстві, керівник телевізійного бізнесу «1+1 media» та генеральний продюсер «1+1» Максим Кривицький вважає, що фінансування і серіального виробництва, і документальних проєктів, і інших телеформатів є надзвичайно важливим саме під час війни. Адже російська телемашина виробляє по 300 серіалів на рік, вміло зашиваючи туди пропагандистські антиукраїнські посили, а українці продовжують дивитися російський контент. І тому запропонувати їм альтернативу важливо.

«Детектор медіа» також поговорив із топменеджером «1+1 media» про динаміку бренду «1+1» без інформаційної складової, «спалення» контенту в диджиталі й абсорбування аудиторії телеканалу «Україна».

— Максиме, я говорила з одним із ваших конкурентів. Вони сказали, що в їхній трирічній стратегії немає конкретної дати закінчення війни: якщо це станеться, то вони просто відповідно адаптують планування. Я знаю, що у вашій групі теж цей рік і наступний — це мінімальний горизонт, протягом якого війна, ймовірно, триватиме. Тобто війна — це нові умови, за яких ми всі маємо працювати й планувати нашу діяльність. Розкажіть, будь ласка, що це означає для вас, вашої роботи, вашої стратегії?

— Майже так і є: ми вибудовуємо наші плани, виходячи із сьогодення та як би його умови не змінювалися в найближчі два роки. При цьому за відсутності додаткових потрясінь ринок усе одно поступово зростатиме. Ми бачимо всі ресурси, якими можемо користуватися: грантові проєкти, співпраця з партнерами, всі можливі шляхи монетизації контенту. І розуміємо, що обсяги цих ресурсів будуть такими ж, як зараз, плюс поступове зростання. Відповідно, і планування щодо структури, побудови телеканалів, їхнього розвитку на найближчий рік ми вибудовуємо, виходячи з цього.

На два роки вперед дивитися складно. Наприклад, зараз в ефірі наших телеканалів немає інформаційного контентного сегмента, його ми створюємо в межах телемарафону «Єдині новини». Відповідно, ми розуміємо, що цей сегмент залишиться в марафоні до перемоги, тому сітки наших телеканалів поза «Єдиними новинами» будуть побудовані за таким принципом, як і зараз. Ми створюємо контент під сітку, спираючись саме на ці засади.

Максим Кривицький

— Скільки годин контенту у вас у виробництві зараз?

— Виробничий сезон розпочався, деякі проєкти вже знімаються, деякі на етапі підготовки до зйомок. Однак загалом ми плануємо виробляти приблизно ту саму кількість годин контенту, що й до війни. Для цього ми залучили максимальну кількість наших резервів. Проте як цей контент буде розподілятися в ефірі протягом наступного періоду — визначатимуть умови, в яких ми будемо існувати.

— Які серіали та проєкти зараз у роботі?

— У кожного з наших основних телеканалів є серіальна лінійка, тож у виробництво вже запущені нові художні проєкти. Це як довгі серіали — на 24 та більше епізодів, — так і короткі, по 4 серії. Основою сезону стануть по 3-4 тайтли на канал.

Але повторюся: це не означає, що виготовлені серіали вийдуть в ефір уже цієї осені. У нас буде дуже помірний наступний сезон. Відповідно, ми не будемо ставити контент, якщо зрозуміємо, що не зможемо його ефективно монетизувати. Скільки грошей буде на ринку — стільки контенту, на жаль, і вийде в ефір.

Крім цього, варто зазначити, що виробництво і серіального продукту, і документальних проєктів та інших телевізійних форматів загалом є надважливим для індустрії та сучасної української культури в цілому, особливо в умовах великої війни. Тож у цьому питанні дуже розраховуємо на державну підтримку та інвестиції в контент, які є необхідним кроком для функціонування галузі.

Це потрібно також з огляду на те, як інтенсивно Росія інвестує в контент на загальнодержавному рівні: щороку вони створюють щонайменше 300 нових серіалів, і всі ми розуміємо, які саме змісти закладаються в ці продукти. Понад те, на жаль, через тренди в ютубі, на піратських сайтах і загалом в інтернеті у відкритому доступі є велика кількість російського контенту, який досі активно споживають українці. Тому альтернатива потрібна — і якнайшвидше.

— А чи розумієте ви вже зараз, скільки прем'єр вийде у вас восени?

— На кожному телеканалі заплановано щонайменше декілька премʼєр. І на «1+1 Україна», і на ТЕТ будуть великі шоу: на ТЕТ це «Я люблю Україну» та «Ліга сміху», на «1+1 Україна» — «Голос країни» та «Вечірній квартал». Також у планах «1+1 Україна» — нові сезони «Світ навиворіт», «Говорить вся країна», «Сніданок з “1+1”». ТЕТ готує премʼєрні сезони проєктів «Ближче до зірок» і «Моя Суперродина». Крім цього, на каналах групи заплановані спеціальні проєкти до великих свят — Дня Незалежності та Різдва, і ще дещо.

Нові випуски проєктів за таких складних умов дуже непросто виготовляти, проте загалом можемо говорити про цифру до десяти премʼєр на кожному основному телеканалі. На «2+2» їх вийде менше, але теж будуть і серіальні, і публіцистичні, і документальні новинки.

— Якщо поглянути назад у 2022 рік і в перше півріччя 2023-го, то чи був якийсь момент, коли виробництво почало відроджуватися? Чи все відбувалося поступово?

— Ми поставили собі за мету відновити сценарні розробки ще наприкінці минулого літа. Бо розуміли, що якщо не почнемо писати зараз, то потім нам буде важко швидко застрибнути в потяг, не пропустити можливість. Тому в нас є контент, який досі пишеться, і є вже написаний, який ми готові знімати.

Ми розуміємо, що контент має розвиватися, оскільки еволюціонують і запити самих глядачів. Тобто ми маємо адаптуватися до реалій, до змін на ринку, нових гравців. Наприклад, із 31 березня пішли канали TV 1000, а глядачі, я маю надію, відмовляються від споживання російського контенту (нещодавно канали TV 1000 отримали тимчасову тримісячну ліцензію в Естонії, після чого їх почав транслювати супутниковий оператор Viasat. Якщо ці канали отримають у ЄС постійну ліцензію, їхня дистрибуція в Україні знову може стати широкою — і можливо, з українським озвучуванням. — «ДМ»). І ми маємо чимось заповнити цю нішу. Тож якщо нам це вдасться, ми переможемо, залишившись у фокусі глядачів.

Тому ми продовжуємо активно працювати й створюємо контент із запасом на майбутнє. Це трохи більше, ніж зараз можемо дозволити собі розмістити в ефірі.

— Рекламні доходи сильно впали. Яким чином ви можете собі дозволити такі пристойні обсяги виробництва?

— Завдяки тому, що ми мультимедійна, а не телевізійна група. На наше щастя, ми можемо користуватися резервами, які утворюються завдяки нашим іншим бізнесам: ОTT-платформам (адже більшість телепремʼєр будуть виходити й там), і загалом потужному диджиталу — мені здається, ми найкращі в Україні в диджитал-сегменті.

Якби ми були лише телевізійною групою, нам було би в рази складніше, якщо не дуже тяжко.

— Я би сказала, що в інтернеті доходи теж упали.

— Абсолютно навпаки. Доходи в диджиталі драматично виросли, аудиторія наших проєктів суттєво зросла, буквально в десятки разів. У ютубі, наприклад, наші канали за 2022 рік зібрали сумарно 7 мільярдів переглядів. Це колосальне зростання в порівнянні з довоєнним періодом. Крім цього, серйозним кластером стають доходи від реклами на ОТТ-платформах. Це новий напрям для ринку, проте він має великі амбіції.

— «1+1 Україна» зараз не є каналом-лідером. Чи очікували ви таких позицій?

— Звичайно, не очікували. Нам важко це сприймати, але ми адаптувалися. Натомість у нас тепер є три телеканали з непоганим потенціалом зростання, і «1+1 Україна», так само як і «2+2», і ТЕТ, мають майже однакові позиції і можливості. До речі, можемо впевнено сказати, що телеканали ТЕТ і «2+2» з початку війни суттєво виросли, ставши претендентами на закріплення на кращих позиціях у загальнонаціональному заліку. На ТЕТ у новому телесезоні буде багато премʼєр власного виробництва і навіть, як я вже згадував, велике шоу.

Коли після перемоги повернеться «ТСН» і ми зможемо зробити звичну для телеканалу більш повноцінну сітку, почнеться новий етап. А зараз ми розвиваємо ті лінійки, які маємо. Наприклад, раніше «Сніданок з “1+1”» збирав середню частку 15% за комерційною аудиторією. Завдяки тому, що тепер проєкт виходить на двох каналах одразу, сукупно ми змогли зберегти не менше половини довоєнної аудиторії. При тому, що зараз у нас зранку зʼявився новий потужний конкурент, якого не було, — це марафон. І попри все, «Сніданок з “1+1”» витримує це протистояння досить непогано.

— Коли ви ухвалювали рішення запустити «1+1 Україна», важливою причиною було розуміння, що робота винятково в марафоні згубно вплине на бренд «1+1», він припинить існувати. Те, що зараз йому не вдається бути флагманським каналом, шкодить бренду?

— Не шкодить. Нещодавно ми проводили дослідження для телеканалу ТЕТ, а зараз — для цільових аудиторій «1+1 Україна». Ми думали, що глядач не розуміє, що таке «1+1 Україна» і дивиться «1+1» винятково в марафоні. Проте ні, глядачі помітили різницю й зміни. Аудиторія чекає від нас нового контенту, повернення тієї кількості премʼєр, що була колись.

Окремий потенціал «1+1 Україна» має через те, що телеканал «Україна» припинив мовлення. Наразі ми займаємося підготовкою контенту для цієї нової цільової аудиторії. ТЕТ буде дорослішати, а «1+1 Україна» — розширяти свою аудиторію.

— Я говорила з вашими конкурентами, як вони пояснюють невисокі показники «1+1 Україна». Вони сказали, що ви «спалили багато цінного контенту в диджиталі». Але залежить, як на це подивитися. Можливо, ви його спалили, а можливо, це відлуння вашої мультимедійної стратегії. Чи можете ви щось сказати на захист свого підходу?

— До повномасштабної війни ми будували «1+1» як канал майбутнього, коли контент має максимально відповідати мультиплатформності, а лінійне телебачення — виглядати по-іншому. «1+1» мав багато в чому стати каналом інфотейнменту, саме тому свого часу стартував проєкт «Твій день». Ми робили ставку на «живі» проєкти, інформаційно-розважальну складову та великі події, великі розважальні шоу, потужні й уже сформовані бренди «Світ навиворіт» Дмитра Комарова, «Сніданок з “1+1”», «ТСН», «Танці з зірками», «Голос країни», «Вечірній квартал», а також на кінопоказ. Тобто на такі проєкти, які важко робити в диджиталі без лінійного телебачення.

Саме тому телеканал «1+1» не мав такої великої бібліотеки, яка є в каналів Starlight Media чи яка була в телеканалу «Україна». І ми могли мало що дістати із запасів, крім кінопоказу. Але ми відновлюємося.

З приводу того, що ми «спалили» чи ні: через те, що ми мультимедійна група, ми контент у диджиталі не «спалюємо», а намагаємося його максимально монетизувати, поширюючи на різних майданчиках.

— Зате що вас цікаво відрізняє від конкурентів: ви виробляєте черговий сезон «Голосу країни», тоді як Starlight Media каже, що умовна «Україна має талант» — це занадто дорого і не на часі.

— Справді, конкуренти праві: робити зараз великі шоу — це занадто дорого, вони ніколи не окупляться. І якби не сталися певні обставини та не знайшлися партнери, ми б не змогли зробити цей проєкт (новий сезон «Голосу країни» знімається в Польщі в партнерстві з Telewizja Polska (TVP). — «ДМ»). У ньому може бути менше епізодів, ніж зазвичай ми собі дозволяли, але він точно вийде на «1+1 Україна» цієї осені.

— Що цілком може посилити й канал у цілому, і його бренд.

— Звісно. «1+1» завжди відрізняла соціальна місія, яку телеканал достойно тримав. І тому ми маємо робити такі проєкти, будуть вони дорогі чи дешеві. Ці проєкти мають на меті підтримували українців, нашу націю, і показувати, що ми разом із нашими глядачами там, де вони є.

— Що, на вашу думку, зараз є ключовим викликом для лінійних каналів?

— Ключовим викликом для лінійних телеканалів якраз і є збереження їхніх брендів. Через неможливість повноцінно вибудовувати сітки мовлення сприйняття цих каналів уже не є таким яскравим, як до війни: більше кінопоказу, більше бібліотеки і так далі. Існує небезпека, що аудиторія знайде собі якесь інше джерело, ресурс, куди вона перейде, і ми її незворотно втратимо.

Для нас важливо, щоби глядач добре знав і хотів дивитися нас. Якщо бренд має силу, то як тільки з'явиться якісний контент, ми зможемо підхопити й вести нашого глядача далі у спільне майбутнє.

— Буквально напередодні війни, на початку лютого 2022 року, я була на зйомках великого шоу телеканалу «Україна» «Ігри талантів». Вони не встигли його показати. Чи пробували вони продати його вам?

— Так, вони пропонують його ринку, але поки що я не знаю, чи цей контент проданий.

— А хоч щось ви у них купили?

— Наша медіагрупа щось купила, але небагато. Ми знаємо, що відбуваються угоди, вони активно продають цей контент («1+1 media» цікавилася купівлею серіальної бібліотеки телеканалу «Україна», але зрештою її купила Starlight Media. — «ДМ»).

— Це серіали?

— Серіали й програми. І до війни було створено багато контенту, який зараз транслювати неактуально.

— Як ви ставитеся до досвіду СТБ щодо діпфейку як технології заміни російських акторів у бібліотечному контенті? Який у вас підхід до відсіювання персон нон грата з ефіру?

— Очевидно, що присутність росіян у кадрі зараз абсолютно неприпустима в жодному вигляді. Зокрема, коли відбувається підміна понять і застосовуються різні технології, зокрема діпфейк, для заміщення російських акторів у продукті. Ми переконані, що на українському телебаченні не має бути місця для російських акторів у будь-якому вигляді та не повинно застосовуватися жодних маніпуляцій навколо цього. Впевнені, що нашу позицію поділяють українські глядачі. І попри те, що це створює величезні проблеми для всієї індустрії через брак контенту, ми розраховуємо на одностайну позицію колег. Водночас перезйомки, видалення російських акторів зі сцен, де це не впливає критично на твір, чи використання інших творчих рішень, на нашу думку, можуть бути.

Щодо перевірки контенту. Ми ретельно перевіряємо кожен продукт із бібліотеки та кожного актора на предмет публічних висловлювань про Україну, про війну та «чий Крим». У цьому нам також допомагає інформація з бази «Миротворця». Крім цього, наш підхід базується на даних санкційних списків і Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складеному МКІП на підставі звернень РНБО. Попередньо всі проєкти проходять крізь сито цих списків і не допускаються до ефіру, якщо процедура перевірки виявляє проблеми.

— Я орієнтуюся на ваш знятий уже під час війни розважальний контент як на хороший приклад комунікацій поза війною й іншими серйозними темами. Наприклад, як «Ліга сміху» пояснює аудиторії, що зараз теж можна жартувати. Які там персонажі, як ви наділяєте додатковими характеристиками своє журі, завжди підкреслюючи, що вони волонтерять на війні, й так далі.

— Вони не просто кажуть, а справді волонтерять. «Ліга допомоги», яку створили лігосмішники, забезпечила вже майже сотнею будиночків тих людей, чиї будинки були зруйновані через Росію.

— Я вірю. І бачу, що ви не забуваєте про це згадати, враховуючи цінність кожної хвилини ефірного часу. Якщо зараз контент знімається з нуля, то яким він має бути?

— Він має бути таким, щоб його дивились. А з наших спостережень і досліджень, глядач якомога більше хоче повернути собі мирне життя. Він хоче повернути собі ті емоції, які його тримали раніше, цінності, які існували в кожній родині, колективі, компанії. І тому ми вважаємо, що зараз мета телебачення — дати можливість глядачу хоча б на мить відволіктися від того, що відбувається навколо.

Ми завжди памʼятаємо про наш спільний біль, але контент має бути збалансованим. Ми маємо продовжувати життя, забезпечувати майбутнє нашим дітям. Тобто ми маємо однаково в міру і розважатись, і вболівати за перемогу, і набиратися сил для подальшої боротьби. І мені здається, що наші канали так і побудовані. Ми постійно розповідаємо глядачу про те, що відбувається на передовій.

У нас виходять спеціальні проєкти, такі як «Рік» із Дмитром Комаровим та «Мосейчук+», де в актуальних інтервʼю наші колеги розповідають про переможні плани нашої держави. Інші спешіали та документальні проєкти — наприклад, «Україна. Повернення своєї історії» та «Рашизм. Історія хвороби» Акіма Галімова, — пояснюють, як ми дійшли до того, що маємо зараз, що не так із нашим сусідом і чому це далі триває. А спільно з Аланом Бадоєвим ми готуємо проєкт «Довга доба», в якому глядачі побачать авторський погляд відомого режисера на війну в Україні.

При цьому ми продовжуємо «Вечірній квартал» і «Лігу сміху». Ми плануємо комедії, адже глядачі намагаються жити нормальним життям, хоч уже в абсолютно іншому світі. Цей контент має бути доступним максимально широко для всіх, щоб люди відчували себе так само повноцінно, як і весь мирний світ.

— Я зараз для прикладу наведу два проєкти: впевнена, що ви про них знаєте. Обидві ідеї належать Film.ua. Один із них — художня драма «Буча», а другий — хорор «Конотопська відьма» про жінку з Конотопа, яка мститься росіянам за вбивство коханого. Я бачила різну реакцію на ці ідеї в Україні та за кордоном. За кордоном їх сприймали як свіжу класну форму для серйозних подій, які зараз відбуваються. Натомість в Україні я чула дискусії: на часі, не на часі (Росія тим часом зняла художній пропагандистський фільм про Бучу, який незабаром побачить світ. — «ДМ»). Чи можемо ми торкатися теми війни в більш вільних жанрах?

— Я думаю, що мусимо. І якщо в нас є можливість показати максимально широкій аудиторії, для чого ми всі боремося, чого прагнемо та про що думаємо, то це потрібно робити. Ми не можемо зробити лінійкою «Конотопську відьму» та показувати її цілий рік. Але якщо зняти фільм або серіал на вісім-десять епізодів, як, наприклад, «Чорнобиль», то чому ні? Головне — зробити все якісно, увагу має привертати не тільки тема сама по собі, а й усі інші фактори, щоби глядач високо оцінив продукт.

Подібне ми вже робимо і на каналі «2+2», і на «1+1 Україна». У нас над цим працюють три великі команди. Є чимало партнерів, які нам пропонують подібний контент.

— У групі було декілька кадрових призначень, які потрапляли в пресрелізи. Чи відбулися якісь організаційні зміни у вашому безпосередньому підпорядкуванні?

— Можу виділити два випадки. Двоє висококваліфікованих менеджерів долучилися до нашої команди: Ольга Захарова, яка відповідає за стратегічний маркетинг, стратегічні комунікації, та Іван Букреєв, який відповідає за розвиток контенту.

У нас дійсно мультимедійна група, і щоби синхронізувати розвиток кожного майданчика, підсилювати одне одного, потрібні такі менеджери. Оля Захарова проводить потужну роботу з розбудови бачення, як мають виглядати телеканали ТЕТ і «1+1 Україна», адже вони змінюються і не мають у майбутньому шкодити одне одному. І також ми, звичайно, розвиваємо маркетинг усіх майданчиків.

Іван Букреєв прийшов для того, щоби стратегія створення контенту в межах медіагрупи як мультимедійної компанії була зрозуміла всім. Щоб контент міг максимально монетизуватися на всіх майданчиках, щоб ми отримали додаткові можливості з точки зору партнерства, копродакшену, сформували нові схеми й конфігурації інвестування в контент. Щоб не було індивідуалістських підходів, коли щось робиться тільки для одного майданчика. Ми мали таке бачення до війни, і зараз воно буде адаптовано.

Обидва ці топменеджери підпорядковуються СЕО Ярославу Пахольчуку. Але в нас матричне підпорядкування, коли керівники великих бізнес-юнітів також мають вагоме слово і вплив на дотичні процеси.

Безпосередньо в моєму підпорядкуванні масштабних змін не було. Звичайно, ми підсилюємо, мотивуємо кожну команду. Адже для нас завжди цінність — це люди, які є основою телебачення. Дуже непросто бути частиною такої великої компанії, потрібно вболівати за цю справу. Це справжні перетворення, які ми спостерігаємо в колег.

— Наскільки зараз скоротилися виробничі бюджети?

— Я би не використовував таке поняття, як скорочення виробничих бюджетів. Ми шукаємо колаборації, гранти, інвестиції, об'єднуємося з продакшенами, щоби знизити кількість готівки для виробництва контенту. Використовуємо ще більше й максимально ефективно ті ресурси, які накопичили до війни.

Тому з точки зору реальних живих грошей скорочення є, але з точки зору залучення ресурсів ми намагаємося використовувати все те саме, що й раніше, щоб якомога краще витримати ту якість, до якої вже звикли глядачі.

— Міжнародна співпраця можлива, поки не закінчилася війна?

— Міжнародна співпраця можлива. У нас є поодинокі кейси. Це також буде частиною обов’язків Івана Букреєва: копродакшен, міжнародні колаборації.

Але маємо зрозуміти, що поки триває війна, іноземним партнерам складно інвестувати у спільні проєкти. Частіше це відбувається, коли вони самі виробляють цей контент, коли вони самі приходять на наш ринок. Поки що нікому з наших компаній не вдалося по-справжньому переорієнтувати бізнес, почати спільне виробництво разом із ЄС. Як ви знаєте, в нас є ініціатива Ukrainian Content Club, де ми, Суспільне, Film.ua і Starlight Media об'єдналися для пошуку інвестицій у контент. У нас уже є певні зрушення, певні тайтли відібрала міжнародна колегія експертів. Під час нещодавнього ринку Content Budapest ми максимально намагалися просувати контент, аби зібрати гроші на виробництво.

Повторюся: справжніх колаборацій небагато. Звісно, це прикро, але я думаю, що це еволюційний процес. Просто так потрапити у сформовані структури ЄС ми не зможемо. Це буде поступовий процес.

— Простіше обговорювати конкретні приклади. Про проєкт Starlight Media з Gaumont In Her Car мені свого часу розповів один із топменеджерів EBU, який сказав: «Я не знаю, як Gaumont наважився на зйомки в Україні». З вашої точки зору, як великі міжнародні кампанії взагалі можуть зараз наважуватися з нами співпрацювати? Які можуть бути мотиви, щоб вони все-таки погоджувалися?

— Почнімо з того, що я не знаю, як точно було, але мені здається, що це ще довоєнні домовленості. І справді, для них це великий виклик: втілити їх у життя. Я радий за колег, тому що всі ці маленькі приклади складаються у спільне бачення того, як виглядає український ринок в очах наших іноземних партнерів. Чим більше таких кроків будемо робити ми, наші партнери, конкуренти, тим більше можливостей у нас з'являтиметься.

Поки що іноземні партнери розглядають можливість співпраці з українськими компаніями, тільки якщо контент буде створений на їхній території. Чи ми готові до цього? У деяких випадках — так, у деяких — не зовсім. Все-таки є відмінності в культурних уподобаннях, підходах до створення контенту, його вартості. Але ви знаєте, що ми не припиняємо пошуки, навіть не тільки з продюсерами з ЄС, наприклад, а і з Туреччини. Я думаю, що закінчиться війна, рік-два, — і ми будемо виробляти чимало продукту разом. Це вже будуть не одиниці, а десятки найменувань.

— Як ви думаєте, виклики для монетизації, які є зараз, можуть бути розвʼязані до кінця війни?

— Вони мусять бути розвʼязані до кінця війни. Наприклад, у нас не всі канали мають окупність. Але їм усім ми ставимо таке завдання, за винятком тих наших зусиль, які ми витрачаємо на «FreeДом» і марафон «Єдині новини». Тобто весь контент має бути таким чином розміщений і розподілений по сезонах, щоб ми встигали його монетизувати.

Це реальність, до якої ми прийшли: витрачати лише стільки, скільки можемо собі дозволити.

— Наприкінці грудня Ярослав Пахольчук говорив, що на той момент компанія могла собі дозволити лише поквартальне планування. Чи ви досі працюєте в такому режимі?

— Зараз ми вже більш оптимістичні. Ми ще працюємо в квартальному плануванні, але воно вже виглядає як змішане: ми вже думаємо навіть, що буде в ефірі наших телеканалів восени 2024 року.

Щотижня ми звіряємо результати із запланованими квартальними. Якщо є відхилення, ми намагаємося або виправити їх, або розвивати результат.

— Яким є ваш найбільш оптимістичний прогноз на другу половину 2023 року і, можливо, 2024 рік?

— Найоптимістичніший варіант — це якщо наприкінці 2024 року ми вийдемо на показники 2020-2021 року з точки зору грошей на ринку та наших можливостей виробництва контенту.

До 24 лютого в нас усе йшло так добре, що ми вже будували плани виробництва контенту, який коштував більш ніж 100–150 тисяч доларів за епізод. Це мав би бути мультиплатформний продукт рівня великих міжнародних платформ. Ці історії досі проробляються, вони лежать, але не знімаються саме через те, що ми не можемо собі дозволити робити це без партнерів.

Але є досить непогані приклади на ринку. Наприклад, Film.ua все-таки випустив у прокат свій повнометражний мультиплікаційний проєкт «Мавка» — і нам дуже приємно, що їм вдалося за цих умов досягнути високих результатів і в Україні, і в усьому світі.

Працюючи без упину, ми можемо зробити багато. Але маємо постійно пам’ятати про ефективність. Адже точно не буде вже того телебачення, як до війни. Воно трансформується з точки зору і глядацьких очікувань, і виконання продукту, і появи нових постатей і тем. Але в нас професійна команда. Усі нові ввідні потрапляють до надійних рук і будуть втілені в максимально якісні продукти, які ми винесемо на розсуд глядацької аудиторії.

Фото: «1+1 media»