Віталій Гусєв очолив Starlight Production на початку цього року. Він є головним операційним директором медіагрупи та керує диджитал-напрямком. Після початку великої війни група оптимізувала витрати і змінила бізнес-модель із фокусом на контенті та його монетизації. Більшу частину своїх доходів Starlight Media інвестує у створення нових програм і серіалів. Обсяг виробництва цього року має зрости на 50 % у порівнянні з 2022-м. Війна змінила пріоритети й підходи до виробництва. Замість п’яти виробничих студій зараз у групи працює три, які вже не концентруються на окремих жанрах, а можуть створювати як студійні проєкти, так і серіали чи продукт для диджиталу.

Про те, що та як зараз виробляє Starlight Production, Віталій Гусєв розповів в інтерв’ю «Детектору медіа».

— Віталію, як за час повномасштабної війни перебудувався бізнес у медіагрупі?

— Насамперед змінилася сама культура ставлення до бізнесу та управління. Участь у генерації нових доходів тепер бере весь топменеджмент групи. Ми сформували основні вектори розвитку й нове розуміння стратегії нашої роботи в цей час. Якщо раніше модель бізнесу була ефіроцентричною, простежувалася певна замкненість у рамках групи, то тепер відбувається трансформація цих підходів. Головним стає принцип контентоцентричності, що стимулює до ширшого за сутністю та географією погляду на можливі моделі дистрибуції, партнерства, монетизації продукту та наших компетенцій.

— З якими результатами Starlight Media завершила 2022 рік? Чи вдалося вийти на беззбитковість? Якщо так, то завдяки чому?

— У горизонті 2022 року компанія не збиткова. Але про прибутки чи економіку, достатню для стрімкого та якісного розвитку, говорити не доводиться. Ми перейшли до збалансованої системи видатків і доходів. Усі долучені до пошуків як оптимізації витрат, так і нових видів доходів. Водночас вплив економічних наслідків повномасштабної війни залишається високим. Робота над покращенням бізнес-моделі триває, але на ефірну частку все ще припадає більша частина наших доходів. Тож взаємопов’язаність із відновленням рекламного ринку залишається відчутною.

— У якому стані ринок тепер? Як вплинуло на його відновлення повернення панелі?

— Ми вдячні нашим партнерам Ocean Media Plus та Brand Booster за лідерство у відновленні рекламного ринку. Ми бачимо, що за рік в ефір повернулися сотні брендів. Ці бізнеси зробили великий внесок у збереження національної економіки та української медіагалузі.

Відновлення вимірювань — це подія індустріального значення. Вона дає можливість повернутися до звичної, довоєнної моделі ведення бізнесу та партнерства з рекламодавцями, робить ринок цивілізованим і зрозумілим. Точні вимірювання є дуже важливими, зокрема для міжнародних брендів. Хоча значна частка з них ще продовжує відновлювати свої виробничі й логістичні потужності, ми сподіваємося, що скоро побачимо більшу кількість великих FMCG-брендів у нашому ефірі.

— Попри те, що ситуація непередбачувана й важко щось спрогнозувати, на які обсяги ринку реклами та платного ринку ви орієнтуєтесь у 2023 році?

— Є дві галузі, що, як на мене, найшвидше реагують на тенденції національної економіки — медіа та будівництво. Ви це можете побачити на досвіді всіх фінансових криз: стан рекламного ринку й темпи та масштаби будівництва відображають контекст усієї економічної ситуації в країні. Тож покращені прогнози про відновлення української економіки знаходять підтвердження і в прогнозах відновлення ринку реклами. Ми очікуємо, що 2023 рік буде кращим, ніж 2022-й, хоча поки що й не сягне рівня обсягів 2021-го. Згідно з прогнозом Ocean Media Plus, це буде приблизно 50–65 % для прямої реклами та спонсорства.

— Який відсоток від зароблених медіагрупою коштів іде на виробництво? І чи потребують проєкти, заплановані на 2023 рік, додаткових інвестицій власника?

— Ми працюємо в парадигмі самофінансування та бізнес-ефективності. Більш ніж половину доходів спрямовуємо на створення нового контенту. І більша частина цих інвестицій — заробітні плати наших творчих команд.

— Які пріоритети у виробництві Starlight Media на 2023 рік? Переважно вироблятимете проєкти для показу в 2023-му чи плануєте й на 2024 рік? Яку кількість годин плануєте відзняти цього року?

— Обсяг виробництва цього року більш ніж на 50 % перевищить кількість годин, створених торік, у перший рік повномасштабної війни. Проте, на жаль, це все ще значно менше, ніж ми виробляли у 2021 році. Навіть найскладнішої весни 2022-го в нас було напрацьоване бачення для програмування осені 2023-го. Тож, звісно, зараз ми маємо виробничі плани не лише на осінь, а й на весну 2024 року. Пріоритети у виробництві — маржинальна позитивність продуктів і збереження лідерства та брендів каналів. Тому передусім ми інвестуємо в брендоутворювальні продукти, важливі для наших каналів та особливо цінні для наших рекламодавців і спонсорів, наприклад, «МастерШеф». Також — у продукти, що підтвердили успішність в ефірі при оптимальному виробничому бюджеті або з невисокою вартістю за форматом; нові проєкти та серіали, але у форматах і жанрах нашої найбільшої експертизи — як «єПитання» Нового каналу чи серіал «Просто Надія» для СТБ. Окремий важливий напрям — серіали з потенціалом для міжнародної дистрибуції / копродакшену та створення документальних проєктів. Це напрями, які перебувають в активному розвитку, отримують дедалі більше міжнародної підтримки, і ми точно розуміємо, що нам є що запропонувати світу та міжнародним партнерам у цій площині.

• Читайте також: Весна на телевізійному фронті

— Як змінилися підходи до виробництва контенту в медіагрупі? Могли б ви розказати й про технічний аспект, і про ідейне наповнення?

— Найбільш показовим у зміні технологічних підходів був перший рік повномасштабної війни. Наведу конкретний приклад. Наш серіал «Коли ми вдома. Разом до перемоги» знято за чотири місяці командою з 20 людей на особисті телефони оператора та продюсера серіалу. Половина акторського складу була за кордоном — команда вигадала модель віддаленої підготовки та зйомки. Не було спеціально створених локацій, реквізитом слугували особисті речі команди. Всі виконували по кілька професійних ролей водночас. Але це радше приклад високої адаптивності — як технічної, так і професійної — команди, що справді дуже хотіла створити цей продукт для українських глядачів у такий складний час. Сюди ж віднесу технології для монтажу, розроблені для віддаленої роботи в перші ж місяці війни, і приклади багатьох проєктів, коли стартувало «гуманітарне» мовлення телеканалу СТБ.

Змінилися умови зйомок — безпекові протоколи, чинник комендантської години та повітряних тривог, підземні паркінги замість запланованих локацій. Команди Starlight Production навіть за цих нових умов із характерною для них креативністю знаходять нові ефективні рішення, що покращують економіку проєктів.

На зміни в ідейному наповненні впливає і контекст, і людський чинник. Адже змінилися, звісно, й самі наші творці. Так, до прикладу, ідея документального фільму «Коли життя сильніше» про материнство під час війни належить Саші Ткаченко, нашій креативній продюсерці, яка сама стала мамою під час повномасштабного вторгнення. Інша продюсерка фільму, Анна Калина, також мама, яка знає, що таке намагатися вберегти дітей від війни, піклуватися про них у цей час.

Ще один напрям змін — євроінтеграційний. Ми прагнемо створення копродукційних проєктів, історій із великим потенціалом для дистрибуції. Тому для нас важливі дослідження та розуміння культури, контексту, ментальності людей в інших європейських країнах. У цьому сенсі я думаю, що нас збагатить і досвід наших людей, які через війну тимчасово жили в інших, безпечніших країнах регіону.

— Директорка Film.ua розповідала, що «глядачі також хочуть зараз дивитися комедійні історії про надію та любов». Чи поділяєте ви цю думку? Як змінився глядач і яким чином медіагрупа намагається відповідати його потребам?

— Країна балансує між головною стрічкою новин — зведеннями з фронту — і спробами триматись емоційно, продовжувати жити. І в цьому сенсі дуже важливе різноманіття контенту. Безумовно, важлива робота новинних команд, наших воєнних кореспондентів і документалістів. Це про національну безпеку, про служіння суспільству та державі, своєчасне інформування, бойовий дух. Водночас глядач прагне емоційної розрядки. Він шукає її в історіях про перемогу добра над злом — і ми бачимо, що нашому Новому каналу краще за всіх вдалося відчути й задовольнити цей запит. Глядачі хочуть бачити історії про героїзм і талант українців, історії кохання, вони потребують улюблених розважальних програм (своєрідних звичок щасливого довоєнного життя) — і цю місію чудово виконує наш телеканал СТБ. Є запит на улюблені серіали та гумор, улюблених персонажів та історії. Щоб його задовольнити, на ефірну арену вийшов наш телеканал — ICTV2. З характерних змін — ще більший культурний запит на своє: в кулінарії, музиці, зіркових обличчях, спільних цінностях і абсолютна червона лінія на будь-які прояви російських облич чи ворожих сенсів.

— Які зміни відбулись у структурі та команді після того, як ви очолили Starlight Production? Як ви перебудували роботу через війну?

— До війни у структурі Starlight Production було п’ять студій із виробництва телевізійних шоу та дві — серіального контенту. Зараз ми маємо три мультижанрові студії. Вони більше не концентруватимуться на певному жанрі, кожна з них може створювати як студійні, гостросоціальні чи розважальні проєкти, так і серіали, документальні фільми чи продукти для диджиталу. У цього рішення кілька причин. Перша — ефективніший розподіл проєктів між студіями. Друга — за студіями стоять високопрофесійні та креативні люди, які потребують творчої реалізації, хочуть виходити за межі й працювати в суміжних і нових жанрах. Ну і третє, звісно, це відображення скорочення обсягу виробництва внаслідок війни.

Ми змінили підхід до продюсування — запровадили продюсерську вертикаль, посаду генерального продюсера Starlight Production, який концентрує увагу на ефективній організації знімального процесу та якісній взаємодії між креаторською, продюсерською та продакшен-сервісною вертикалями.

Ми продовжуємо розвивати наш сервісно-орієнтований підхід як для внутрішнього замовника (мовлення Starlight Media), так і для зовнішніх партнерів — українських і міжнародних. Це стосується не лише виробництва та дистрибуції контенту, а й наших сервісів — Starlight Scenery, наприклад, економічно успішна компанія здебільшого завдяки своєму портфоліо міжнародних проєктів для замовників із різних галузей креативної економіки.

— Які проєкти зараз у роботі? Могли б ви окремо розказати про виробництво документалістики? Які проєкти вже вийшли в ефір, які ще в роботі, яка команда займається створенням документальних фільмів? Вони розраховані лише на внутрішній чи й на зовнішні ринки? Всі ваші спеціалісти зараз в Україні чи дехто продовжує працювати з-за кордону?

— Перші наші документальні роботи вже побачили глядачі — документальний фільм «Коли життя сильніше» та «Поруш тишу», створені в партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення, а також спільний із USAID проєкт «Мадонна. Життя триває», цикл документальних проєктів Planet Eat, реалізований у копродакшені. Два документальні фільми наразі у виробництві, і ще два — на етапі передпродакшену.

Ці документальні проєкти мають зовсім різні теми, але, звісно, саме війна та бажання розповісти правду про цю війну їх об’єднують. Тож для нас важливо дистрибувати цю правду в інші країни, зокрема для тих іноземних громадян, які стали рідше читати новини з України.

Як я казав, наші студії мультижанрові та працюють з усіма форматами. Тому за документальними проєктами не закріплено окрему команду. Не всі наші люди зараз живуть в Україні, але навіть ті, хто поки що за кордоном, завжди приїжджають, щойно в їхній присутності на знімальному майданчику чи в інших процесах виникає потреба.

— Starlight Media завжди робила акцент на виробництві шоу. Які з них зараз у роботі? Що знімаєте на осінь, що на наступний рік? Які проєкти відклали на час після перемоги? Які розглядали формати шоу? Чи всі з брендових форматів відповідали нинішнім реаліям? Чи від деяких ви вирішили відмовитися? Які з тих шоу, що були прийнятні до 24 лютого, зараз неможливі в ефірі каналів медіагрупи?

— Шоу залишаються ключовим форматом у нашому виробництві. Ми створюємо нові сезони всім відомих шоу — таких як «Супермама», «МастерШеф» (зараз уже розпочато зйомки другого сезону цього проєкту за час повномасштабної війни, до речі), «Неймовірна правда про зірок», довгоочікуваний новий сезон «Хто зверху?». Також ми виробили нові формати — такі як «Пекельні борошна з Євгеном Клопотенком», «Позивний Надія», «ДНК. Свої», «єПитання».

У перші місяці війни більшість розважальних форматів була недоречною. Головною потребою тоді став новинний контент, а також гуманітарне програмування. Ми фокусували зусилля саме на них. Цей тренд змінився трохи пізніше, коли наші телеканали почали отримувати тисячі повідомлень і коментарів із проханнями про нові випуски улюблених програм. Ми бачили цей же запит і на наших диджитал-платформах. Стало зрозуміло, що аудиторія потребує контенту, який підтримує її емоційний стан, допомагає хоч трохи перемкнутися. Так ми стали повертати в ефір прем’єрні випуски сезонів, відзнятих до повномасштабного вторгнення. Реакція глядачів була однозначною — ці проєкти були лідерами телеперегляду та збирали мільйони переглядів на ютубі. Трохи пізніше ми перейшли до зйомок нових сезонів і проєктів.

Абсолютна більшість наших брендових форматів адаптується командами Starlight Production і каналів до нових реалій, вони залишаються актуальними та затребуваними. На полиці поки залишаємо ті проєкти, що не можуть бути вироблені в цих економічних умовах, принаймні нами самостійно. До прикладу, «Україна має талант» — проєкт із великою національною місією, але в своєму базовому форматі справді масштабний і високовартісний у виробництві.

• Читайте також: Людмила Семчук, СТБ: «Наша місія — допомагати українським сім’ям будувати тил»

— Що змінилось у підході до створення шоу, особливо реаліті? Якщо такі проєкти є у вас у виробництві, то які рішення ви маєте щодо російськомовних учасників реаліті? Чи стане україномовність обов’язковою вимогою на кастингах? Переважно у виробництві нові сезони знаних проєктів чи ви запускаєте і нові формати?

— Гарний приклад — «МастерШеф», де більшість випробувань сезону прямо пов’язана з нашою новою реальністю. Так учасники/-ці готували їжу з обмеженням електроенергії, яку можуть використати (через актуальність тоді проблеми блекаутів), пропонували нові страви для харчових наборів наших Сил оборони, готували з дешевших продуктів, навіть готували страви, присвячені мемам часу повномасштабного вторгнення. Проєкт підтримував сміливих українських фермерів, приділяв багато уваги саме національній кухні, популяризував її.

Цей сезон «МастерШефа» показовий і з точки зору мови. Як українська медіагрупа ми маємо чітку мовну позицію та прагнемо повністю україномовних сезонів усіх продуктів, зокрема і реалітійних. Це розуміння важливості мови є і в учасників наших програм — наші шефи говорять українською. Тому нам не знадобились якісь жорсткі заходи відбору чи примус.

Нові формати, створені в цей час, також відображають запити нової української реальності. Проєкт із Надією Матвєєвою «Позивний Надія» присвячений ролі жінок під час війни. «Пекельні борошна з Євгеном Клопотенком» повертають нашу кулінарну історію та промотують українську кухню. В першому ж сезоні цей проєкт нової розробки став дуже успішним — як у глядацької аудиторії, так і в наших партнерів-рекламодавців. «Є питання» — також хороший приклад. Це начебто повністю розважальне шоу, але ж цей формат також про нові реалії — ігри, що супроводжуються волонтерськими зборами, в яких зірки вгадують найпопулярніші відповіді українців на актуальні питання цього часу.

Розроблення нових форматів не зупиняється. Команди активно працюють, приділяють увагу спонсорському та мультиплатформному потенціалу своїх ідей.

— Чи будуть у вас нові сезони таких проєктів як «Холостяк», танцювальні шоу?

— Легендарний «Холостяк» ще точно буде. Водночас для нас важлива суспільна доречність, актуальність цього продукту, додана соціальна місія. Ми впевнені, що і цей формат зазнає змін через повномасштабну війну. Образ ідеального чоловіка точно змінився — українські військові та ветерани російсько-української війни стали головними героями нашої реальності. Змінилися цінності у стосунках, очікування від романтичних побачень, знову ж таки контекст.

Кохання залишається безумовною цінністю, ми знаємо, що глядачі дуже чекають на повернення «Холостяка», чекають наші рекламодавці й ми самі. Але важливо правильно та чутливо обрати доречний час для старту роботи над цим проєктом і його показу.

У нас у розробці зараз є талант-шоу, але воно має категорично інші фокуси та завдання, відповідає актуальній проблематиці українського суспільства, воно далеко не тільки про талант чи розваги. Поки не можу розкрити деталей, але якщо нам вдасться за підтримки партнерів із комерційного та міжнародного сектору його виробити — це буде новий рівень соціального значення талант-шоу.

— Які серіали знімає Starlight Production (самостійно або в копродакшені)?

— Наша «Перевізниця» (In her car) шоуранера Євгена Туніка — важливий проєкт не тільки для нас, а й — ми віримо — для всієї української індустрії. Це 10-серійна драма, що розповість історію українки, яка працювала психологинею, але змінила свою професію під час війни. У дні, коли мільйони українців вимушено залишили свої домівки, вона залишилася в країні та стала перевізницею. Кожен пасажир її автівки проходить своєрідну терапію, перш ніж дістатися пункту призначення. Це історія про людські долі, про складний вибір, який робила більшість із нас у перші місяці війни. Ви, напевно, знаєте, що наша «Перевізниця» отримала підтримку легендарної студії Gaumont, значної кількості європейських мовників і компаній. На наших знімальних майданчиках — як українські, так і іноземні, наприклад, французькі актори. Зараз цей серіал є, певно, найочікуванішим українським серіалом у Європі.

«Просто Надія» (24-серійна мелодрама для телеканалу СТБ) — теж важливий для нас знак відновлення серіального виробництва. Ми бачимо, як сильно актори та креативні команди скучили за своєю роботою, як чекають на українські серіальні прем’єри глядачі. Важливо, що в ній, крім мелодраматичного жанру, ми переходимо й до елементів комедії — посмішок, яких ми так потребуємо в цей час.

Нещодавно ми почали виробництво багатосерійної комедії про стосунки на відстані для Нового каналу. Він про український оптимізм і гумор. У кожній серії «Зв’язку» глядачі бачитимуть історії чотирьох українських сімей, яких розділили війна, тому всі його герої спілкуються одне з одним по відеозв’язку.

— Як під час великої війни змінилася вартість виробництва серіального контенту? Могли б ви навести середні ціни за епізод до і під час великої війни?

— Очевидно, ми зараз прагнемо максимальної економічної ефективності. Дуже ілюстративний приклад — «Коли ми вдома. Разом до перемоги», який я сьогодні вже згадував. Цей сезон був дешевшим за попередній на 87 %. Команда створила цей проєкт за чотири місяці. Але ми не можемо застосовувати такий підхід, коли йдеться про проєкти з дистрибуційним потенціалом. У такі серіали ми інвестуємо, залучаємо партнерів, прагнемо найвищої якості. Для нас важливо, щоб ці продукти також ставали візитівкою українських талантів, нашої креативної індустрії загалом.

— Якими є зараз особливості виробництва? І які зараз найбільші проблеми? Чи вистачає акторів, чи доводиться декого повертати з-за кордону?

— Головна проблема — економічний контекст і наслідкові від нього обмеження в об’ємі, масштабі виробництва. Наступний рівень виклику — безпековий. Він впливає на наші КПП, на кількість робочих годин, у які ми можемо працювати, на зупинки у виробництві через потребу убезпечити людей.

Проблеми в перебуванні частини людей за кордоном я не бачу. Як тільки виникає потреба бути на знімальному майданчику — всі приїжджають. У нас є чимало людей, які зараз живуть на дві країни та якісно виконують свою роботу. А от викликом може стати конкуренція винагород із європейським ринком. І я кажу, на жаль, не тільки про зарплати європейських продакшенів, а й про соціальні виплати. За поточного курсу валют і рівня виробничих потужностей української індустрії зараз для людей навіть фактор цих виплат європейських країн може бути достатнім, щоб залишатися за кордоном.

Ну, і питання ринку дистрибуції, окупності серіального виробництва залишається теж актуальним. Ми докладаємо всіх зусиль для інтеграції в європейський ринок, розвитку нових партнерств, маємо перші успішні кейси, але цей процес, очевидно, потребуватиме часу.

— «Перевізницю» ви знімаєте за участі німецької філії французької студії Gaumont. Розкажіть, як з’явився цей проєкт. Як ви шукали партнерів? Якою буде участь Gaumont? Компанія бере участь у фінансуванні проєкту, права на які території вона матиме тощо? Якою є специфіка роботи для європейської аудиторії? Наскільки дорогий цей проєкт?

— Ідея серіалу та старт партнерства з Gaumont — це заслуга шоуранера проєкту Євгена Туніка. Саме він познайомився з представниками цієї всесвітньовідомої студії та зацікавив їх «Перевізницею». Великі зусилля для розвитку партнерств у дистрибуції та виробництві цього серіалу докладає наш департамент монетизації контенту. І ця робота вже має результат у чималій кількості європейських мовників, що показуватимуть «Перевізницю», та дистрибуційних партнерствах по світу.

Життєвий вибір, із яким стикаються герої «Перевізниці», відбувається за унікального контексту війни — але почуття, теми, переживання є універсальними для людей у всьому світі. Ця здатність проєкту бути актуальним і зрозумілим для людей поза кордонами та відмінностями культур — справді важлива для міжнародної дистрибуції.

Щодо вартості. Це якраз приклад проєкту, про який я говорив раніше: ідеться про міжнародну місію, позиціювання та розвиток, а не про економію. За бюджетом він найбільш наближений до «Кріпосної», якщо порівнювати із серіалами нашої медіагрупи.

— Чи є зараз перспективи виробництва у копродакшені з ОТТ-платформами? І можливо, ви вже обговорюєте, створюєте такі проєкти? Чи можуть найближчим часом саме ОТТ-сервіси фінансово підсилити медіагрупи у виробництві серіалів чи фільмів?

— Зараз таких проєктів спільного виробництва з OTT-платформами в нас немає. Проте ми бачимо національний і міжнародний розвиток деяких українських ОТТ-гравців і були б зацікавлені в таких копродукційних проєктах у майбутньому.

— Starlight Production працює також на зовнішній ринок. Чи маєте ви замовлення інших українських компаній (наприклад, Суспільного)? Чи розглядаєте ви такі замовлення?

— Так, звісно. Це особливо актуально для наших сервісних компаній — Starlight Rental і Starlight Scenery, з якими ми не перший рік розвиваємо напрям зовнішніх замовлень, вони невіддільна частина економіки цих компаній. У їхньому портфоліо — як роботи для українських колег по ринку (інших медіагруп, творців концертів, кіновиробників), так і проєкти для інших галузей. Наприклад, Starlight Scenery має широкий досвід співпраці з компаніями сегмента кіберспорту, вони співпрацювали з цирком «Дю Солей» та організаторами мистецьких виставок. До речі, зараз у Відні проходить перша імерсивна виставка, присвячена легендарній мексиканській художниці Фріді Кало — Viva Frida Kahlo. Декорації та конструкції для експозиції збудувала компанія Starlight Scenery. Це не перший наш досвід створення декорацій для міжнародних мультимедійних виставок. Восени 2022 року, наприклад, наша команда зробила декорації для виставки «Сад Моне» у Відні. Експозиція мала настільки великий успіх, що її продовжували двічі.

З останніх прикладів партнерства — Національний відбір на «Євробачення», який для Суспільного повністю продюсувала команда Starlight Production. Міжнародні галузеві медіа досі пишуть про цей приклад відбору на станції метро, рівень телевізійної події, який там вдалося створити. Ну, і декорації для виступу Tvorchi вже в Ліверпулі — проєкційні куби та диджейську стійку — також робили Starlight Scenery. Брендинг і сценографіку для «Євробачення» — Starlight Creative.

• Читайте також: Євробачення: суперечливий фінал

Але в нас є досвід партнерства й у виробництві контенту. Так, наприклад, наша студія створювала ролики для компанії Fabiosa Media. Я думаю, що розвиток такої співпраці з іншими гравцями українського ринку має потенціал.

— Яку монетизацію ви насамперед закладаєте для своїх проєктів?

— Зараз розглядаємо всі можливі формати монетизації. На етапі замовлення продукту — ефірна монетизація (спонсорський потенціал, потенційна генерація GRP-інвентарю) та диджитальна (насамперед у ютубі). У серіальному контенті також розглядаємо дистрибуційний потенціал.

Ми відходимо від моделі, де монопольною є монетизація в ефірі. Наш фокус — мультиплатформне сприйняття.

— Які проєкти у виробництві для диджиталу? І розкажіть взагалі про ваше бачення розвитку цього напрямку та його монетизації.

— Ми розробили нову диджитал-стратегію групи. Вона трансформує нашу бізнес-модель: від виняткового фокуса на телевізійне мовлення ми переходимо до моделі контенто- й дата-центричності. Зміни відбуваються як на стратегічному, так і на організаційному рівні. Так, у нашій команді тепер з’явилися диджитал-контент- і диджитал-маркетинг-директори. Ми працюємо над розвитком нових підходів і продуктів, що покращать нашу якість роботи в диджиталі. Нещодавно, наприклад, ми анонсували нове рішення, розроблене нами спільно з «Київстар» і Microsoft — аналітичну платформу Data Warehouse. Її побудовано на хмарних технологіях Microsoft Azure. Data Warehouse дозволить тим, хто працює зі створенням і дистрибуцією контенту Starlight Media на платформі ютуб, отримати доступ до даних, пов’язаних із запитами, ефективністю та монетизацією кожної одиниці нашого контенту у форматі зручних дашбордів.

Канали нашої медіагрупи мають сумарно понад 50 мільйонів підписників тільки у ютубі. Наші телеканали — лідери не тільки в ефірі, а й на цій платформі (СТБ — 5,25 млн підписників, Новий канал — 4,35 млн, ICTV — 3,91 млн). І ми продовжуємо працювати не тільки над їх розвитком і розвитком наших проєктів у ютубі, а й над створенням спеціалізованих каналів, зокрема для західної та міжнародної аудиторії. Так, наприклад, наш міжнародний канал Talents From Ukraine уже має близько 600 000 підписників. Уся ця аудиторія — користувачі із західних країн.

Щодо напрямків розвитку, то ми зараз бачимо їх декілька: посилена монетизація нашої телевізійної бібліотеки в диджиталі; створення додаткового до телевізійного контенту, спеціально для диджиталу; digital-only контент (раніше в нас були перші спроби, але це не було загальною практикою до прийняття стратегії) та розвиток партнерського контенту — наших чи зовнішніх компаній і блогерів, розміщенням і промоцією якого ми займатимемося за комісійну винагороду. Ми завершили етап формування загальної диджитал-стратегії. Наступний крок — аналіз попиту українського та західних ринків і формування контентної стратегії диджиталу Starlight Media.