Понад місяць тому частина комерційних телеканалів, які з початку великої війни транслювали спільний телемарафон «Єдині новини», повернулася до власного ефіру. Медіагрупа «1+1» вивела з марафону «2+2» і ТЕТ. Канали в порівнянні з довоєнним часом змінилися: ТЕТ знизив градус гумору, й обидва канали відмовились від  деяких серіалів,  бо в них задіяні актори з антиукраїнською позицією. Тим часом медіагрупа готується після припинення трансляції марафону (у владі кажуть, що він триватиме до завершення воєнного стану) повернутися до повноцінного мовлення флагманського каналу «1+1». Для нього готують нові документальні проєкти, так званий «Архів війни» і виключно україномовні серіали, які вийдуть в ефір після перемоги. «1+1 Продакшн» отримав замовлення від Мультимедійної платформи іномовлення на виробництво контенту для марафону «FreeДом».

Про зміну контенту каналів, продажі реклами, підготовку нових проєктів, співпрацю з іноземними партнерами та участь у «FreeДомі» говоримо з директором бізнес-одиниці «Телевізійний бізнес» групи «1+1 media» Максимом Кривицьким, генеральною продюсеркою каналу ТЕТ Оксаною Петришин та генпродюсером «2+2» Сергієм Кизимою.

— ТЕТ і «2+2» вийшли з марафону «Єдині новини» і почали власне мовлення.  Яким воно має бути під час війни?

Максим Кривицький: Основна місія завжди, а надто у воєнний час — підтримувати  глядачів ТЕТа і «2+2». Звичайно, ми зараз мовимо з обмеженими ресурсами, з бібліотечним контентом, але все ж таки намагаємося створити для аудиторії той світ, до якого вони звикли, до якого вони звертаються під час війни, щоби знизити рівень стресу та інформаційної напруги.

— Як ви намагаєтесь адаптувати контент до нових умов і чи бачите ви в цьому потребу? Чи, наприклад, ті проєкти, які були зняті раніше, досі актуальні, на вашу думку?

Максим Кривицький: Поки що невідомо, коли закінчиться війна і коли ми зможемо планувати звичайні процеси в межах нашої компанії. Тому ми увімкнули режим максимальної оптимізації.

Найбільші зусилля «1+1 media» докладає, власне, до роботи в межах спільного телемарафону, а також до створення марафону «FreeДом». У нас виходить «Сніданок», із «Кварталом 95» робимо «Байрактар News», на ТЕТі транслюється міжпрограмний продукт «Добрий день, ми з України».

Оксана Петришин: ТЕТ насправді транслював марафон недовго, лічені тижні. Ми почали з розважальних фільмів та анімації. Тому що для нас було важливо підтримувати позитивний настрій наших глядачів. Але ми вирішили, що канал ТЕТ має бути не гумористичним каналом, яким він був до війни, а саме позитивним. Тобто градус гумору ми зменшили, натомість зосередились на історіях, які додають оптимізму і підтримують народ України. Ви знаєте, що в нас до війни був слоган «Все заради твоєї усмішки»; зараз ми його змінили на «Перемога заради твоєї усмішки». Ми задумали «Добрий день, ми з України» як двогодинний дайджест, але поки що робимо його як міжпрограмку, тому що не маємо можливостей знімати. А цей проєкт робимо за допомогою копірайту, монтажу і матеріалів, які нам надають люди в соціальних мережах, у тіктоку і в ютубі. Артисти діляться з нами правами на музику і твори. Поки що це п’ятихвилинна рубрика, але з часом вона буде збільшуватись і має дорости до двогодинної програми.

Максим Кривицький: Але й «2+2» не пасе задніх. Ми беремо активну участь у волонтерстві, у нас є благодійні проєкти. Наприклад, на «2+2» виходять благодійні концерти і благодійні матчі київського «Динамо». Так наші канали можуть залучити більше аудиторії і підтримати країну.

— Сергію, розкажіть, будь ласка, про своє бачення «2+2» під час війни.

Сергій Кизима: Виходячи з марафону, ми зрозуміли, що в першу чергу маємо орієнтуватись на аудиторію, яка мешкає на територіях, де немає активних бойових дій. Тому що коли над головою літають снаряди, людям не до розважального телебачення — там люди думають про власну безпеку. Але коли настає відносне затишшя, люди поступово починають дивитися телебачення, до якого вони звикли в мирний час. Відповідно, ми програмуємось на аудиторію, в першу чергу, яка в безпеці, якій доступний перегляд лінійного телебачення. Ця аудиторія споживає пізнавальний, історичний і кіносеріальний контент, який є в нас у сітці. «2+2» допомагає глядачеві не збожеволіти в умовах військової агресії Росії. День ми починаємо з трансляції марафону, далі ранковий слот зі «Сніданком з 1+1» (програма паралельно виходить на ТЕТ). Ранкове шоу змінилось і відповідає викликам сьогодення. Прямоефірні випуски новин у нас не виходять, бо інформаційне мовлення зосереджене в марафоні. Решта сітки наближена до мирних часів.

— Окрім «Сніданку», чи з’являться інші проєкти «1+1» в ефірі ТЕТ або «2+2»?

Максим Кривицький: Це можливо. Але лише якщо «1+1» зможе виробляти ці проєкти. Адже на даний момент усі зусилля каналу спрямовані  на інформаційний марафон.

— До речі, Максиме, яким чином зараз взагалі задіяна команда групи? Яка частина команди бере участь у виробництві?

Максим Кривицький: Інформаційний марафон — об’єднання працівників майже всіх інформаційних та інформаційно-розважальних проектів наших телеканалів. Також ми працюємо над тим, щоби після війни розпочати повноцінне мовлення. Ми хочемо, щоб «1+1» до того часу мав достатньо матеріалів та контенту для потужного каналу. Тому наша медіагрупа створила «Архів війни»: ми оцифровуємо й накопичуємо всі матеріали, що стосуються війни. Це дуже великий потік контенту, який формується в базу, щоб можна було швидко знайти потрібний матеріал. Окрім цього ми розробляємо сценарії нових проєктів для «1+1», «2+2» та ТЕТа, щоб розпочати їх виробництво, щойно з’явиться можливість. Ще один напрям роботи — документальні проєкти. Ми медіагрупа «подій» і маємо бути лідерами в цьому сегменті. Тому зараз багато журналістів, які були частково залучені до марафону, їздять на фронт, у місця, звільнені після окупації, напрацьовують матеріали для майбутніх публіцистичних фільмів у межах документальних просвітницьких слотів «2+2» і «1+1».

— Коли плануєте їх показати?

Максим Кривицький: Після перемоги. Те, що ми створюємо, має якось монетизуватися. Зараз навіть «2+2» і ТЕТ мають недостатній рівень комерціалізації ефіру. Щойно ми зрозуміємо, що рекламний ринок хоч якось просувається вперед, зможемо говорити про прем’єри.

Сергій Кизима: «2+2» намагається відповідати порядку денному, використовує для цього всі доступні ресурси нашої медіагрупи. Наша аудиторія вже побачила в ефірі лінійку циклів програм Акіма Галімова: «Таємниці великих українців», «Операція “Крим”», «Таємний код віри», які розкривають факти фальсифікації і привласнення української історії з боку Росії. Також у  день пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи транслювали проєкт каналу «1+1» «Розщеплені на атоми». До дня пам’яті жертв Другої світової війни ми показали плюсівські проєкти «Діти перемоги» та «Рівень секретності 18».

— Сергію, Оксано, ви згадували, що від частини розважальних проєктів довелося відмовитись. Як ви переглядали бібліотечний контент і за якими критеріями визначали, що з нього може залишитись в ефірі, а що — ні?

Оксана Петришин: Ми не відмовляємось від усіх програм, які ми планували. От, наприклад, усе, що готували на весняний сезон, ми покажемо згодом. Зараз недоречно показувати «Богиню шопінгу». Не на часі показувати реаліті, де люди протистоять одне одному, адже зараз усі українці мають бути в єдності. Тому ми зосередились на сімейних серіалах: «Батько рулить», «Вечірка», «Прибулець». Є кіно дуже просте, зрозуміле, розважальне, добре. Жодних трилерів, убивств, крові, ніякого чорного, поганого гумору. Після змін у сітці ми отримали класний фідбек у соцмережах від глядачів. Ніхто не засуджує, сітку сприймають нормально і дякують за контент.

Оксана Петришин

Сергій Кизима: На «2+2» ми відстежуємо позиції акторів із фільмів та серіалів. Якщо в них позиція антиукраїнська або вони бояться висловити свою позицію, ми такий контент не видаємо в ефір. Наприклад, у плануванні сітки нема серіалу «Операція “Дезертир”» через антиукраїнську позицію актора Кирила Мелехова.

Максим Кривицький: Ми розуміємо реалії. Хтось був в окупації, хтось поїхав із країни, в когось сталась біда, були поранені чи вбиті родичі. І наскільки зміниться світогляд глядачів, ми до кінця не знаємо, потрібно це вивчати. Розуміємо, що у глядачів будуть очікування на відновлення справедливості, вони хотітимуть помсти. Чи готові вони будуть розважатись, чи готові вони будуть сприймати комедію? Частина — так, частина — ні. Тому нам потрібні постійні дослідження аудиторії. Але навіть коли Україна здобуде перемогу та будуть підписані мирні угоди, загроза з боку агресора стане постійною, і ми можемо перетворитися на новий Ізраїль, де загроза життю твоїй родині, твоїм дітям є весь час. Усе це треба врахувати.

— Поки панель не працює, є якісь можливості альтернативних досліджень?

Максим Кривицький: У нас є партнерська ОТТ-платформа «Київстар ТБ», яка дає нам дані. Але ми розуміємо, що це не всі наші глядачі. Є BigData, ми теж вивчаємо їхні цифри. Але для того, щоби проаналізувати очікування аудиторії, лише цифр недостатньо, потрібні якісні дослідження. Саме якісні дослідження дадуть нам змогу відповісти на питання, яким чином, у яких кольорах, у якому настрої все буде сприйматися. Зараз канали будуть більше орієнтовані на соціальне спрямування програмної стратегії, щоб максимально об’єднати і підтримати аудиторію в цей важкий період. А повноцінна конкурентна боротьба розпочнеться не раніше за 2024 рік.

Сергій Кизима: Зараз ми рухаємось інтуїтивно, виходячи з власної експертизи і доступних показників ОТТ-платформ.

— Чи встановлюєте ви вимоги щодо мови контенту? Наприклад, СТБ прийняв рішення не давати в ефір російськомовних серіалів. На вашу думку, наскільки таке обмеження потрібне для контенту вашої групи?

Максим Кривицький: На це питання відповість час. Мені здається, що під час війни ми стали ще більш лояльними до тих українців, хто говорить і російською, і українською мовами. Але, звичайно, в Україні українська мова має бути єдиною та максимально поширеною. Прямо рішення по компанії ми не обговорювали, але точно можу сказати, що внутрішньо кожен менеджер це розуміє, через себе пропускає і приймає відповідні рішення.

Сергій Кизима: Ще до початку повномасштабного вторгнення упродовж двох років політика каналу «2+2» була націлена на збільшення частки української і, відповідно, зменшення російської мови в ефірі. Ми поступово нарощували кількість україномовних програм, рухаючись від законодавчо затверджених мінімальних 75% до 100% ефіру, знімали серіали українською мовою, а ті, що зняті російською, дублювали. Відповідно, вся бібліотека серіалів, які були зняті іноземною мовою, у нас продубльована, і зараз в ефірі лише україномовний контент.

Оксана Петришин: ТЕТ останні два роки був 100% україномовним. Усі серіали за цей час ми знімали українською, і запрошували для участі в них лише акторів із проукраїнською позицією.

— Якими будуть серіали після війни?

Максим Кривицький: Ми розробляємо лише українськомовні серіали. Хочемо мати в  бібліотеці військово-патріотичні та пригодницькі стрічки на 4—8 епізодів. У першу чергу вироблятимемо ті серіали, які можна зняти за менші гроші, ніж зазвичай. Хочеться робити популярні серіали, для цього шукаємо відповідні історії.

Оксана Петришин: Раніше ми були зосереджені на ситкомах. А це обмежує образи героїв. А тепер ми хочемо розширити жанрову лінійку: додати комедійні процедурали, романтичні або пригодницькі фільми. Ми працюємо над тим, щоб наші герої були більш справжніми, щоби глядач міг себе з ними проасоціювати. Заявки, які в розробці, — про звичайних людей, сім’ї, друзів. У цілому хочеться відійти від казковості, тому що ситкоми, які в нас були до того часу, фрикуваті. А зараз хочеться справжніх емоцій, справжніх людей і справжніх героїв.

— «2+2» раніше виробляв спільні проєкти з ОТТ-сервісами, наприклад, із Megogo. Чи є у вас зараз партнери, готові братися за серіальні проєкти, розділяти фінансове навантаження?

Сергій Кизима: Зараз ми в переговорах із потенційними інвесторами. «2+2» — телеканал, який у нашій групі має найбільшу частку чоловічої аудиторії, тому нам завжди була цікава воєнна тематика. Зараз ми працюємо над розробкою кількох історій про війну. Я вважаю, що необхідно екранізувати перемоги нашої армії, розказувати про наших героїв і їхні досягнення. Зараз багато цікавих і достойних історій, про які потрібно говорити і які слід показувати.

— Максиме, ви казали, що бюджети будуть уже трошки не тими, якими були до війни. А можете їх назвати в цифрах?

Максим Кривицький:  Це питання зараз ставлять усі, і на нього складно відповісти. Ми не можемо сказати, що серіали, які знімали за 40—50 тисяч, зараз зніматимуть за 10—15 тисяч доларів. Цей рік для нашої медіагрупи мав бути просто грандіозним. Ми планували виробництво високобюджетних серіалів, дорожчих, ніж 100 тисяч доларів за епізод, копродукцію світового рівня. Зібрали продюсерів, напрацьовували стратегічні плани на 2—3 роки вперед у співпраці з ОТТ-платформами. Тому зараз маємо адаптуватися. Також ми бачимо величезну підтримку світу та співпереживання всіх цивілізованих країн і розуміємо, що можемо налагодити ще більш предметні комунікації із заходом та встановити нові контакти, отримати можливості виходу на міжнародний рівень, представляти там нашу країну. На останньому телеринку в Каннах ми, об’єднавшись із Film.ua та іншими медіагрупами, зробили cпільний стенд і продовжуємо працювати в такій конфігурації. Хочемо зробити так, щоб іноземні медіакомпанії та продюсери почули нас, побачили, що ми робимо якісний контент, вміємо його робити професійно і за менші кошти, ніж це виходить у них. Всі намагаються знайти форму, яка дала б нам можливість завести гроші в Україну і виробляти тут контент одразу, як ця можливість з’явиться.

— Чи можлива монетизація під час війни?

Максим Кривицький: З 24 квітня на «2+2», ТЕТі та «ПлюсПлюс» виходить реклама. У нас є спонсорські запити на проєкт «Сніданок». Ми на шляху до повернення рекламодавців.

Оксана Петришин: Багато європейських компаній зацікавлені в нашій бібліотеці реаліті та серіалів. Зараз ми на стадії підписання контрактів. ТЕТ має унікальний досвід продажу форматів на інші території, такі як Польща і країни Балтії. Наших найближчих сусідів цікавить наш формат «Панянка-селянка». Вони його люблять, і маємо надію, що як закінчиться війна, то ми обов’язково знімемо ще не один сезон спільно. І ще кілька країн також висловили бажання придбати цей формат. Наша бібліотека вся продається.

Максим Кривицький: Партнери зараз дивляться на український контент по-іншому. Якщо раніше на нього виділяли залишки, то зараз європейські телекомпанії продумують більш ґрунтовно, що з ним можна зробити. От, наприклад, «Світ навиворіт»: ми раніше мали лише українську, російську й англомовну версії. Зараз проєкт перекладається сімома мовами, бо є попит.

Сергій Кизима: В нас теж є чималий пакет серіалів власного виробництва, щодо якого ми досягнули домовленості щодо продажу в кілька країн. Це дуже доречна додаткова монетизація.

Сергій Кизима

— А чи є можливості для донорського фінансування окремих проєктів?

Максим Кривицький: Є поодинокі випадки. Команда Акіма Галімова давно співпрацює з USAID, і вони далі ведуть діалог. Поки що не можемо сказати, яким буде результат.

— Чи багато ваших працівників виїхали з країни? Наскільки вдалося зберегти команду?

Максим Кривицький: Навіть ті, хто поїхав, мають змогу працювати віддалено. 80% команди задіяні в роботі. На жаль, є частина команди, яка не має задач, бо ми заморозили або відмовились від частини проєктів, які планувалися до наступу Росії. Команда «1+1 media» дуже патріотична. От я, наприклад, фактично перші два місяці жив в офісі, лише на три дні поїхав, коли вивозив родину. Наша команда почала вертатись в офіс десь за місяць після початку війни. Весь час було бурхливе робоче життя. Я думаю, що ті, хто хотів і мріяв поїхати за кордон, маючи непогану мовну базу, там залишаться. Але більшість повернеться. Адже в нас набагато більші можливості, ніж у Європі.

— Проблеми з рекламою, рекламним ринком і ринком платного телебачення не призведуть до скорочення колективу?

Максим Кривицький: Я не хотів би використовувати слово «скорочення». У нас уже зараз відбувається реорганізація, ми проводимо оцінку можливості перспективи розвитку всіх проєктів у горизонті дев’яти місяців. Із частиною колективу ми поставимо на паузу або зупинимо відносини, поки не з’являться можливості для виробництва проєктів, які ми заморозили. Компанія не може, поки не має монетизації, фінансувати все. Але станом на квітень-травень медіагрупа платить зарплату в тому чи іншому обсязі всім своїм працівникам. Для нас важливо було підтримати всіх людей у перші місяці війни, дати час на адаптацію та змогу визначитись. Безумовно, далі будуть зміни, але зараз про них ми ще не готові говорити.

— Чи є у вас зараз можливості, щоб розпочати повноцінне виробництво?

Максим Кривицький: Є можливість майже по всіх процесах виробництва, окрім зйомок для художніх проєктів. Зйомки зараз тільки репортажні.

Сергій Кизима: Навіть під час війни ми знімаємо перформанси, які виходять у перервах між таймами благодійних матчів «Динамо» з європейськими клубами. До речі, маємо про них дуже позитивні відгуки аудиторії.

— Який продукт зараз можна купити для нашого ринку? Чи є пропозиції від продакшенів?

Максим Кривицький: Багато хто з іноземних компаній (від маленьких до мейджорів), які займаються дистрибуцією контенту, в Каннах пропонували допомогу. І вони всі розуміють, що вона нам потрібна. Вони можуть надати більше прав, якийсь період безкоштовного користування. От, наприклад, партнери каналів «ПлюсПлюс» та «Бігуді» безкоштовно подовжили права на рік. З рештою ведемо переговори. Напряму дати нам фінансову допомогу вони не зможуть, а от контентом можуть допомогти.

— Максиме, ви згадували про роботу для марафону «FreeДом». Можете розказати про вашу команду, яка виробляє контент для цього проєкту? Вони базуються у Варшаві?

Максим Кривицький: «FreeДом» складається з кількох команд медіагруп, які створюють контент у межах своїх вікон. Наша команда під керівництвом Максима Шиленка працює тут і створює контент саме в Україні. До команди входять досвідчені журналісти-дослідники, розслідувачі, які створювали проєкти «Гроші», «Українські сенсації», «Секретні матеріали», а крім того, робили матеріали для «ТСН» та «Сніданку». У Максима великий досвід роботи в документальних проєктах. Зокрема, він виробляв «Діти війни» та «Розщеплені на атоми». «FreeДом» схожий на спільний марафон, лишень російськомовний, бо орієнтований на інформування російськомовної аудиторії на території Європи про війну в Україні. Контент «FreeДома» мені подобається навіть більше, тому що в ньому менше новин, а більше глибоких розслідувань. Сюжети спростовують наративи та фейки російської пропаганди. Все це із залученням професійних експертів, знаних у Росії, російських опозиційних політиків і впізнаваних у Росії українських спікерів. Комусь може не подобатися такий підхід, але з російськомовною аудиторію, яка в Росії та поза її межами споживає кремлівську пропаганду, потрібно працювати та розвінчувати ці міфи. Завдяки статистиці з ютуба, куди ми викладаємо ці сюжети, бачимо, що цей контент споживають глядачі з Росії, Казахстану, Білорусі, США, Польщі, Ізраїлю, Німеччини, Італії та інших країн. 

Максим Кривицький

— На який результат мовлення ТЕТ, «2+2» та інших каналів групи ви розраховуєте?

Максим Кривицький: Для мене важливе збереження компанії, збереження команди і створення перспективи. Щоб усі розуміли, що навіть якщо затягнеться війна,  ми встоїмо і життя в нашій компанії не зупиниться.

Оксана Петришин: Якщо ми зможемо за рік виробляти контент, це буде суперкрутий результат.

Сергій Кизима: «2+2» націлений на збереження мовлення, виробництво якісного контенту, продовження формування мультипоказної бібліотеки і розширення аудиторії.