Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти в першому читанні за основу доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д і відхилити альтернативний законопроєкт № 2693-2. Такі рішення комітет ухвалив більшістю голосів на засіданні 1 липня.

Доопрацьований законопроєкт № 2693-д досі не зареєстровано та офіційно не оприлюднено на сайті Верховної Ради. Законопроєкт № 2693-2 автори (представники фракції «Європейська солідарність») зареєстрували 29 травня.

На засіданні комітету не було представників «Європейської солідарності», які цього дня підтримували лідера фракції Петра Порошенка в суді.

Над доопрацьованою редакцією законопроєкту «Про медіа» працювали члени робочої групи та народні депутати від «Слуги народу». Голова комітету, співавтор законопроєкту Микита Потураєв («Слуга народу») сказав, що закон «підтримується переважною більшістю індустрії». Водночас, додав він, «є нові медіа, які (але не всі!) не хочуть ніякої відповідальності перед українським суспільством».

Перша заступниця голови комітету Ірина Констанкевич (депутатська група «За майбутнє»), хоч і була співавторкою першої редакції законопроєкту, висловила зауваження до доопрацьованої версії, в якій «залишилося чимало неузгоджених питань». Серед таких питань вона назвала:

1. Невизначеність строку продовження повноважень старих членів Нацради до моменту призначення нових. Пані Констанкевич нагадала, що з літа 2019 року троє членів Нацради працюють безстроково. І запропонувала, щоб у законопроекті додали визначений строк, довше якого не можуть продовжуватися повноваження старих членів Нацради до моменту призначення нових.
2. Принципи формування членів Нацради, за якими депутатські групи не мають можливості делегувати своїх кандидатів до Нацради.
3. Статус та оплата праці членів Нацради та апарату Нацради. Законопроєкт передбачає посадовий оклад члена Нацради в розмірі 75 прожиткових мінімумів (понад 164 тис. грн станом на липень 2020 року) – таку суму, за підрахунками пані Констанкевич, отримує «підрозділ з 10 військових», що не є співмірним. Також вона запропонувала виключити із законопроєкту норми про оплату праці співробітників апарату Нацради. На її думку, достатньо положення про те, що посади державних службовців Нацради прирівняні до посад службовців секретаріату Кабміну.
4. Повноваження Нацради затверджувати з Антимонопольним комітетом України (АМКУ) методику визначення ринків у сфері аудіовізуальних медіа. Це, на думку депутатки, суперечить нормам закону про АМКУ, який єдиний має компетенцію досліджувати ринок і визначати його межі, а також визначати монополіста.
5. Повноваження Нацради затверджувати типові умови договорна постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу і затверджувати максимально граничні тарифи на такі послуги. Ірина Констанкевич вважає недоцільним надавати ці повноваження Нацраді.
6. Положення про ліцензування та реєстрацію, на думку депутатки, потрібно уніфікувати. Вона не деталізувала, як саме.

Микита Потураєв відповів Ірині Констанкевич, що троє членів Нацради безстроково продовжують виконувати повноваження членів через непередбачену ситуацію пандемії: «Проблема не в законі, а в тому, що ми не можемо провести конкурс, не можемо його завершити. Кандидати вже пройшли спецперевірку, ми могли б його провести, якби не пандемія. Ми також не можемо провести конкурси для тих людей, що йдуть до нас у секретаріат. Це проблема. Згоден, що треба поставити якийсь граничний термін, але з приписом, що в надзвичайних умовах може бути продовжено».

Щодо статусу Нацради він нагадав: на думку європейських колег у законопроєкті, навпаки, недостатньо забезпечена незалежність Нацради.

Він також пояснив, навіщо наділяти Нацраду повноваженням встановлювати тарифи на телекомунікаційні послуги у сфері мовлення: «У нас є монополіст “Зеонбуд”, і є Концерн РРТ, між ними більше року триває суперечка щодо тарифів, вона в глухому куті. Саме через це ми пропонуємо надати регулятору можливість врегульовувати такі суперечки».

З критикою законопроєкту виступили представники фракції «Опозиційна платформа – За життя». Вони посилалися на листи Національної спілки журналістів України та кількох десятків керівників інтернет-видань, блогерів і представників регіональних видань із закликом відкликати законопроєкт, на критичний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, наданий до попередньої версії законопроєкту. Голова НСЖУ Сергій Томіленко додав, що «закон створить нові проблеми для газет і редакцій онлайн-медіа».

Після обговорення члени комітету більшістю голосів підтримали законопроєкт № 2693-д і рекомендували Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу.

Законопроєкт № 2693-2 члени комітету фактично не обговорювали, оскільки на засіданні навіть не було його авторів. Жоден член комітету не проголосував на підтримку цього проєкту, і більшістю голосів депутати рекомендували Раді його відхилити.

Нагадаємо, 27 грудня 2019 року було зареєстровано законопроект № 2693 «Про медіа». Його авторами стали члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітету з питань свободи слова, які представляють фракцію «Слуга народу» та депутатську групу «За майбутнє». Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook). Передбачено і механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроекту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним.

15 січня 2020 року депутати від фракції «Європейська солідарність» зареєстрували альтернативний законопроект № 2693-1.

17 січня 2020 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт № 2693. Члени Комітету домовилися, що альтернативний законопроєкт № 2693-1 теж винесуть на розгляд пленарного засідання Верховної Ради.

Голова Комітету Олександр Ткаченко говорив, що всі зміни і пропозиції в законопроєкт про медіа внесуть між першим і другим читанням. А потім зазначив, що через наміри змінити структуру проєкту пропонуватимуть парламенту повернути його на повторне перше читання.

Відтак, 30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді направити законопроєкт № 2693 на повторне перше читання.

19 травня Верховна Рада України направила законопроєкт № 2693 для підготовки на повторне перше читання. І вирішила розглядати обидва законопроєкти «Про медіа» за скороченою процедурою.

29 травня автори альтернативного законопроєкту зареєстрували новий альтернативний проєкт №2693-2.

З підготовленим робочою групою драфтом нової редакції законопроєкту «Про медіа» № 2693 можна ознайомитися на сайті «Детектор медіа».

Аналіз законопроєкту від Інституту масової інформації можна прочитати тут:  частина 1, частина 2. Аналіз законопроєкту від експертки «Детектора медіа» Галини Петренко читайте тут: переваги й недоліки доопрацьованого законопроєкту «Про медіа».