Першим наприкінці 2019 року про зміни формату заявив 5 канал: «Тепер від суто інформаційного та новинного наповнення ми переходимо до наповнення, де буде багато документальних фільмів». Згодом про переформатування з акцентом на авторські проєкти розповів 24 канал: «Просто розказати глядачам, що сталося, – це почути з іншого боку екрана "так, дякую, капітане, ми вже знаємо". Їх треба чимось іншим дивувати». Свій формат шукав і канал «Наш», поки наприкінці березня не зупинив прямі ефіри та не перейшов на повтори програм. На каналі пояснюють усе карантином, хоча на ринку лунають версії про можливу зміну політичного вектора мовника. На початку березня повне перезавантаження розпочав Obozrevatel TV, якому поставлено мету відійти від формату інформаційного каналу.

Рейтинги

Спільна причина цих змін – низькі показники та відсутність позитивної динаміки. Зараз в Україні є близько 15 інформаційних каналів (!). З них лише чотири претендують на частку ≥1% за найбільш загальною аудиторією «18+». Це – «Прямий» і трійка каналів Козака/Медведчука: «112 Україна», ZIK та NewsOne. Формати всіх цих чотирьох каналів розробляли та запускали одні й ті ж самі люди – телепродюсер Олексій Семенов зі своєю командою, які переходили з каналу на канал.

Частка решти каналів – переважно на рівні 0,3-0,6% (це – «Еспресо», 24 канал, 5 канал, УНІАН, «Наш»). А є ще менші за розмірами аудиторії «Громадське», 4 канал, Obozrevatel TV, Rabinovich TV, 8 канал, ATR, «ПравдаТУТ» тощо.

Динаміку зміни показників інформаційних каналів можна побачити на прикладі 5-го та 24-го каналів, які якраз і заявили про наміри переформовуватися. Вони орієнтуються на різну аудиторію, мають свою специфіку у програмуванні, однак динаміка їх перегляду за загальною аудиторією «18+, вся Україна» майже ідентична, і частка не досягла й 0,6% у 2019 році – році двох наймасштабніших виборчих компаній, коли інтерес до інформаційного мовлення природно зріс.

Наприкінці 2019 року в нішу інформаційного мовлення вийшов новий канал «Медіа Групи Україна» – «Україна 24» з амбіціями стати першим інформаційним у боротьбі за ту ж аудиторію. Поки що показників каналу немає у відкритому доступі в телевізійній панелі. Схоже, група чекає, доки він набере обертів.

Незважаючи на перенасиченість ніші, інвесторів, охочих мати свій інформаційний канал, не ставало менше. За рік, що минув, у Нацраді проліцензувалися ще кілька нових інформаційних телеканалів: «Перший незалежний», який пов’язують зі львівським бізнесменом, екс-нардепом від ВО «Свобода» Ігорем Кривецьким; «Апостроф TV», який запускає інтернет-видання «Апостроф», що фінансується Міжнародним центром перспективних досліджень політолога Василя Філіпчука; «Ісландія», який фінансує політтехнолог Володимир Петров.

Вартість

Не секрет, що інформаційні канали в Україні не є бізнес-проєктами, а орієнтовані на впливи різних політиків та олігархів. Грошей такі мовники своїх власникам не приносять (наприклад, заповнюваність рекламою на каналах Козака/Медведчука не досягала й 10%), однак вони обходяться своїм власникам аж ніяк не в копієчку. За інформацією джерел «Детектора медіа», річний бюджет інформаційного каналу становить не менше за 90-100 млн грн.

Вагома частина бюджету – дистрибуція. Зокрема, мовлення в загальнонаціональному цифровому ефірі обходиться в 1 млн грн на місяць, каже медіаюрист і фахівець із розвитку каналів Андрій Соломаха. Нагадаємо, що в загальнонаціональних мультиплексах мовлять п’ять інформаційних каналів: «Прямий», 5 канал, ZIK, «Еспресо» та «Україна 24».

Не менш суттєві й витрати на супутникове мовлення, яке є в кожного інформаційного каналу. Вартість поширення супутникового сигналу – приблизно від 126 тис. грн до 336 тис. грн на місяць за поточним курсом. «Мовлення в S2MPEG4 коштує близько 4500 доларів на місяць, в SMPEG2 – близько 8000 доларів на місяць, в HD близько – 12000 доларів на місяць», – розказує Андрій Соломаха. «112 Україна», наприклад, має дві супутникові версії: і в HD, і в SD.

Крім супутника та цифрового ефіру, інформаційні мовники намагаються потрапити і в кабельні мережі. Найбільш дешеві й популярні серед абонентів телевізійні пакети – в аналоговому кабельному ТБ, де кількість місць обмежена. Кабельні провайдери намагаються включати в ці пакети лише найпопулярніших інформаційних мовників. Або – тих, хто платить. За словами Андрія Соломахи, місце в пакетах найбільшого провайдера «Воля» коштує від 200 тис. грн до 350 тис. грн на місяць залежно від рейтингу каналу. «Вартість в усіх інших великих провайдерів – близько 250 тис. грн на місяць», – додає він.

Історія: від 5-го каналу до «України 24»

Одержимість інформаційними каналами на українському ринку розпочалася з історії 5-го каналу, яким незмінно володіє бізнесмен, політик, п’ятий президент України Петро Порошенко. Саме його канал був піонером в інформаційній ніші в Україні.

5-й злетів у 2004-2005 роках, під час та після Помаранчевої революції: тоді він став альтернативою всім каналам і новинам, які працювали за системою темників Віктора Медведчука, тодішнього очільника Адміністрації президента Леоніда Кучми. І з не надто популярного каналу третього ешелону він став першим інформаційним. 5-й позиціонував себе мовленням за стандартами ВВС, він запустив щогодинні випуски новин та гостьові студії, виходив з гаслом «Канал чесних новин». Під час революції 2005 року наживо транслював події на майдані Незалежності в Києві та в інших «гарячих» точках столиці України. Завдяки цьому рейтинг каналу досяг рекордних показників і вивів його на рівень із загальнонаціональними мовниками.

Йдучи за інтересом аудиторії до інформаційного мовлення, канал забрав з ефіру художні фільми та розважальні програми і лишив акцент на новинах, аналітиці, авторських програмах. Варто зважати, що це був час, коли люди на майдані новини дізнавалися з роздрукованих газет-листівок, які роздавали мітингувальникам, тому канал, який давав оперативні новини щогодини, був дуже актуальним.

Але цей успіх, як і сам формат 5-го, був актуальним недовго. Вже за рік менеджмент почав шукати шляхи зміни формату. Обличчя 5-го розійшлися: одні пішли через конфлікт з інвестором, інші перейшли на великі канали, мовник згорнув кореспондентську мережу в регіонах. Цінність новин ішла в минуле, і 5-й робив акценти в сітці на вертикальні блоки авторських лінійок програм. В ефір повернулися туристичні проєкти та документалістика.

Однак стратегічного бачення видозміни формату не було. І в же з наближенням Революції гідності 5 канал досить легко віддав лаври першого інформаційного всім тим проєктам, які створювала команда телепродюсера Олексія Семенова.

У 2013 році розпочав мовлення в загальнонаціональному ефірі «112 Україна» на чолі з Олексієм Семеновим. Канал мав непрозору структуру власності, його пов’язували з тодішнім міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком. Через два роки Семенов перезапускав уже NewsOne, який перейшов під контроль політика Євген Мураєва. Згодом NewsOne знову був перепроданий, а Мураєв у 2018 році запустив канал «Наш». У 2017 році Олексій Семенов пішов з командою запускати канал «Прямий» на базі каналу Tonis. Він належить політику і бізнесмену Володимиру Макеєнку, але неофіційно канал пов’язують з оточенням Петра Порошенка – власника 5-го каналу.

У 2018-2019 роках соратник Віктора Медведчука Тарас Козак скупив три інформаційні канали – «112 Україна», NewsOne і ZIK. Канали об’єдналися в один холдинг «Новини», його очолив Олексій Семенов. За іронією долі новостворений холдинг каналів Медведчука став альтернативою 5-му, який створювався на противагу темникам Медведчука.

У 2019 році «Прямий» і 5-й об’єднали зусилля і працювали у зв’язці – проводили спільні марафони і програми. До їхнього об’єднання неофіційно приєднався і канал «Еспресо» (він теж був задіяний у спільних марафонах). Цей канал запустив під час Революції гідності й відтоді курує медіаменеджер і народний депутат Микола Княжицький. Інвесторами проекту були Арсен Аваков і Арсеній Яценюк, наприкінці 2017 року власником каналу став Іван Жеваго, син олігарха Костянтина Жеваго.

Окремий старожил інформаційного ефіру – 24 канал, що належить родині мера Львова Андрія Садового та його бізнес-партнеру, керівнику каналу Романові Андрейку. Він розпочав роботу у 2006 році як регіональний львівський канал. Згодом запустився на супутнику, де почав транслювати блоки новин під дикторську начитку. Новий виток розвитку 24 канал отримав після Революції гідності: тут з’явилися ведучі та ціла лінійка програм.

Зрештою, у 2019 році до інформаційної ніші приєднався телеканал Ріната Ахметова – «Україна 24». Наміри запустити новинний канал холдинг Ахметова виношував ще в другій половині 2000-х і навіть приступав до його запуску, але потім відмовився від своїх планів. Зрештою, «Медіа Група Україна» повернулася до цієї ідеї, купила телеканал «Ескулап» і переформатувала його на «Україну 24».

Примітним проєктом в інформаційній ніші десять років тому був і канал ТВі. Його у 2008 році заснували колишній топменеджер російської компанії «ЮКОС» Костянтин Кагаловський та засновник телекомпанії «НТВ» Володимир Гусинський. Однак між власниками виник конфлікт. Тодішній гендиректор мовника Микола Княжицький заявив що є реальним засновником активу. У 2013 році новим інвестором був представлений американський бізнесмен Олександр Альтман. Кагаловський заявив про рейдерське захоплення, більша частина колективу звільнилась. Канал відключили найбільші кабельні провайдери. Фактично у 2015 році канал припинив мовлення. Реанімувати його вирішив у 2018 році телепродюсер Дмитро Носиков, інвестором проєкту нібито виступав польський бізнесмен Роберт Квятковський. Однак ця success story тривала недовго, каналу не вдалося відвоювати в суді цифрову ліцензію каналу Business і влітку 2019-го TVi остаточно припинив мовлення.

Зміни форматів

Найбільш звичний формат інформаційного мовника: щогодинні новини, дискусійні студії, прямі ефірі, авторські програми. Які шляхи шукають мовники?

Дивувати технологіями. Цей шлях обирає канал «Наш», який прагне бути сучасним і використовує студії з додатковою реальністю. Так канал торік показав інтерв’ю в студії з віртуальним Миколою Азаровим (керував урядом за президентства Віктора Януковича). А цього року зробив цю технологію постійною і запустив своє ранкове шоу «Наш ранок» у студії віртуальної реальності. Окрім цього канал вирішив сфокусуватися на людських історіях.

«Ми намагаємось відійти від чергового інформаційного мовлення, яке зараз склалось на українському телевізійному ринку. Нам набридло бачити ту саму картинку на всіх інформаційних каналах – 112-му, NewsOne, Прямому. Ми це все вважаємо дуже схожими речами та хочемо робити щось інше. Ми хочемо робити більше про людей, ми хочемо більше заглиблюватися в теми», – розповідав на початку лютого щойно призначений головний редактор каналу Андрій Шатров.

Орієнтація на суб’єктивні оцінки. Цей шлях торує «24 канал». Керівник Роман Андрейко пояснив, що переформатування пов’язане з тим, що протягом дня більшість користувачів переглядають новини через смартфони. Це спонукало канал до запуску нових форматів, нових форм і змісту подачі інформації. Зокрема, наприкінці лютого в ефір вийшли нові проєкти «Ранок на 24-му», «Гуд Найт Юкрейн» та програма інтерв’ю «Перехресний допит». За його словами, автори оновлених проєктів орієнтуються не на переповідання подій, а на їх оцінку, зокрема – суб’єктивну. Нагадаємо, канал запустив авторські проєкти в ефірі у 2014 році, а у 2017-му запускав відеоблоги журналістів та експертів з різних сфер.

Орієнтація на документалістику та кінопоказ. Цим шляхом вирішив спробувати реабілітуватися 5-й канал. Канал планує транслювати художні та документальні фільми. Зокрема, й фільми, які ще не були в українському прокаті. «Тепер від суто інформаційного та новинного наповнення ми переходимо до наповнення, де буде багато документальних фільмів історичного, політичного та інших популярних нині на ТБ спрямувань. Зауважимо, що фільми, які транслюватимуться в нас, іще не були в українському прокаті. Також ми плануємо додати в нашу програмну сітку художні фільми», – повідомив мовник.

Так, 5-й уже запустив документальні фільми та серіали українського та іноземного виробництва на історичну, військову та наукову тематики («Планета інновацій», «Таємниці і загадки», «Таємниці королівських убивств», «Стежина війни», «Апокаліпсис: Перша світова»).

Подібний шлях обрав і Суспільний мовник, який розпочав закупки документального та фільмового контенту. І 24 канал теж вирішив збільшити присутність документальних фільмів у своєму ефірі.

Запускати шоу. «Немає сенсу тримати проекти, які не приносять рейтингів, цитованості та впізнаваності каналу», – впевнена нова генеральна продюсерка телеканалу Obozrevatel TV Христина Бондаренко. Після переформатування канал хоче запустити декілька великих шоу. Оновлений формат Obozrevatel TV з трьома «якірними великими форматами» має вийти в середині травня. А повний перезапуск планується на вересень.

Коронавірус змінює плани

Однак усі ці плани переформатування каналів опинилися під загрозою через пандемію коронавірусу COVID-19, оголошений карантин та початок економічної кризи. Адже падіння української економіки серйозно вдарить по медіа. Уряд уже прогнозує рівень інфляції 8,7%. Рекламодавці по всій країні скорочують бюджети. Інформаційні канали – це, звісно, майже цілком дотаційні проекти, і рекламні втрати на них вплинуть меншою мірою. Але втрата медіавласниками своїх статків може підкоригувати їхнє бажання дотувати проєкти в тому ж обсязі, що й раніше. Імовірно, інформаційні канали скорочуватимуть свої виробничі бюджети.

Через карантинні заходи змінюється ефір мовників, на яких раніше левову частку контенту складали розмовні студії з гостями та новини. Канали перевели більшість співробітників на дистанційну роботу, всі токшоу знімають без глядачів, зменшили кількість ведучих у студіях, відмовилися від гостей і зі спікерами переважно зв’язуються через скайп. «Еспресо» призупинив виробництво авторських телевізійних проектів. А канал «Наш» узагалі перейшов на показ повторів раніше записаних програм і зараз не випускає нових у прямому ефірі.

Утім, карантин спонукає українців більше дивитися телевізор та отримувати актуальну інформацію про перебіг епідемії. Тому в інформаційних мовників є шанси наростити свій вплив.

Деякі інформаційні мовники здобули ще один бонус від карантину: безкоштовний контент у вигляді телеуроків. З-поміж інформаційних мовників до анонсованого Володимиром Зеленським проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» приєдналися «112 Україна», NewsOne, ZIK, «УНІАН ТБ» і «Рада» (загалом телеуроки транслюватимуть 11 каналів – суспільні, державні, груп «1+1 медіа», StarLightMedia і «Медіа Група Україна»). Примітно, що в цьому пулі опинилися всі канали Козака/Медведчука, по одному інформаційному каналу від «1+1 медіа» та держави і жодного інформаційного мовника з інших політичних таборів.

Фото: qha.com.ua