Чим ближчими стають вибори й завершення каденції чинного складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, тим більше дискусій відбувається між членами регуляторного органу й гучнішими стають реакції на рішення регулятора. Останнім прикладом такого загострення став цифровий конкурс на вільні місця в мультиплексі МХ-5 для регіональних і місцевих компаній, підсумки якого Нацрада підбила 25 вересня. За результатами цього конкурсу група «1+1 медіа» заявила про «політику подвійних стандартів регулятора», а кілька інших претендентів, які програли конкурс, звинуватили Нацраду в кулуарних домовленостях. «Детектор медіа» розповідає про те, хто переміг і хто програв у конкурсі та яким медіавласникам Нацрада віддала напередодні виборів дорогоцінний цифровий частотний ресурс.

Що це за конкурс?

На цей конкурс Нацрада виставила 91 вільне місце в мультиплексі МХ-5 у 73 населених пунктах країни: у 18 населених пунктах — по два вільних місця, у 55 — по одному. Ці частоти залишилися вакантними після попереднього регіонального цифрового конкурсу, проведеного в січні 2018 року.

У мультиплексі МХ-5 для регіонального та місцевого мовлення передбачено по чотири місця в кожному населеному пункті, які охоплює мережа «Зеонбуду». Решта чотири місця в мультиплексі передбачені для загальнонаціональних мовників. Перші конкурси на вільні місця в МХ-5 для регіонального та місцевого мовлення проводила Нацрада минулого скликання у 2011 і 2012 роках. Відтоді в мультиплексі залишилося понад сотня вільних місць, й відтоді частина регіональних і місцевих мовників відмовилися від своїх ліцензій, які були анульовані Нацрадою.

Тому в січні 2018 року свій перший регіональний цифровий конкурс провела Нацрада поточного скликання. У результаті того конкурсу Нацрада розподілила 31 місце у 29 містах. Переможцями стали 13 мовників, програли в конкурсі двоє. Ще чотири компанії не були допущені до конкурсу.

У травні 2018 року Нацрада вирішила проводити повторний конкурс. Його офіційно оголосили 30 травня, заяви від мовників приймали в липні. Коли оголошували конкурс, іще ніхто й гадки не мав, що за кілька місяців в Україні вимкнуть аналогове ефірне телебачення.

Конкурсні умови передбачали кілька вимог до програмної концепції мовників:

• обсяг ведення передач українською мовою згідно з чинним законодавством;
• обов’язкове розміщення соціально важливих програм місцевої тематики;
• рекомендовано розміщення дитячих передач;
• здійснювати мовлення без ретрансляції програм інших мовників;
• проведення ТРО інформаційно-рекламної компанії під час телевізійної трансляції програм щодо забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телемовлення.

На 24 місця в МХ-5 претендентів не знайшлося, тому конкурс на них було припинено. Не зацікавили мовників частоти в Житомирській області (Брусилів, Котлярка, Овруч, Олевськ, Юрівка), Київській (Березань, Богуслав, Володарка), Кіровоградській (Новоархангельськ, Новомиргород, Новоукраїнка, Устинівка), Харківській (Великий Бурлук, Ізюм, Куп’янськ), Херсонській (Нижні Сірогози, Новотроїцьке), Чернігівській (Бобровиця, Ніжин, Холми).

Загалом у конкурсі взяли участь 29 мовників, які сумарно подали 112 заяв на 67 вільних місць у мультиплексі.

У результаті регулятор розподілив тільки 46 місць у 45 населених пунктах. На 21 місце члени Нацради не визначили переможців, бо не змогли зібрати мінімум п’ять голосів «за». Без нових цифрових мовників залишилися населені пункти в Дніпропетровській області (Вільногірськ, Дмухайлівка, Могилів, Орли, Перещепине, Першотравенськ), Київській (Березань, Біла Церква, Богуслав, Володарка, Кагарлик), Луганській (Лисичанськ), Львівській (Броди, Новий Розділ, Підбуж), Рівненській (Вараш, Дубровиця), Чернігівській (Бобровиця, Ніжин, Прилуки, Холми).

Хто переміг?

Переможцями конкурсу стали 16 мовників. Із них — три нові компанії і 13 наявних телеканалів (вісім мовили в аналоговому ефірі, один — у цифровому, чотири — в кабельних мережах). За формою власності — це 14 приватних телеканалів і два комунальних.

Донецька область — «Капрі»

У Донецькій області в Костянтинівці та Покровську в цифровий ефір зайде місцевий телеканал «Капрі» (ТОВ «Телебачення Капрі»). Директор каналу — Віктор Прилепський, який у минулому балотувався в народні депутати від різних партій (востаннє — від «Зеленої планети», перед тим — від «Батьківщини»). Де-юре каналом володіє його родичка Ірина Прилепська. Із 2014 року телеканал деякий час ретранслював 5 канал. Тепер, запевнили представники каналу, не ретранслюють нікого. «Капрі» був єдиним претендентом у конкурсі в Донецькій області.

Житомирська область — СК1 та СК

У Житомирській області в цифровий ефір зайде житомирський телеканал СК1 (ТОВ «Медіа-проспект»). Телеканал існує з травня 2015 року, мовить у кабельних мережах Житомира та інших міст області. Мовник подав на конкурс заяви на всі дев'ять населених пунктів у Житомирській області — і всі виграв. У восьми містах він був єдиним претендентом. Власники каналу — житомирський бізнесмен і колишній депутат міської ради Михайло Пухтаєвич та дружина голови обласної організації Блоку Петра Порошенка Олена Веретельник. На минулих парламентських виборах Михайло Пухтаєвич балотувався від Блоку Петра Порошенка, але зняв свою кандидатуру на користь кандидата від «Народного фронту».

У Новограді-Волинському Житомирської області на конкурс пропонувалося два місця в мультиплексі. Тож тут крім СК1 у цифровому ефірі з’явиться ще й місцевий кабельний телеканал СК (ПП «Студія Калина»). Власником є директор каналу Олександр Каліновський.

Київська область — «Крокус 1»

У Білій Церкві Київської області цифрову частоту виграв місцевий кабельний телеканал «Крокус 1» (ТОВ «ТРК Крокус 1»), що належить піарнику й політтехнологу Денису Богушу. Цей мовник обійшов двох інших претендентів — телеканал «ПравдаТУТ Біла Церква» (ТОВ «Білоцерківська медіа компанія»), що минулого року виграв аналогову частоту в місті, але мовлення поки не розпочав, та новий проект від засновника «ПравдаТУТ» Івана Гришина — ІСКО (ТОВ «Інформаційна служба Київської області»). Це при тому, що в Білій Церкві було одразу два вільних місця в мультиплексі, але Нацрада вирішила заповнити тільки одне.

Кіровоградська область — «Вітер»

У Кропивницькому та Олександрії Кіровоградської області цифрові частоти здобув новий телеканал «Вітер» (ТОВ «Центральноукраїнське бюро новин»). Його запускає колишній генеральний директор Кіровоградської ОДТРК Вадим Мурований, який обіцяє, що канал вийде в ефір «не пізніше листопада». «Центральноукраїнське бюро новин» — це вже цілий обласний медіахолдинг, до якого входять інформаційна агенція та інтернет-видання CBN, три обласні газети, інтернет-канал. Кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Центральноукраїнське бюро новин» — Олег Засько, який керує компанією з управління активами «Формула-інвест» колишнього народного депутата Олександра Табалова та компанією з управління активами «Агро система», співвласником якої є син екс-мера Олександрії та екс-голови Кіровоградської облдержадміністрації Роман Моцний. Олег Засько також є власником ТРК «Контакт-ЛТД» з Олександрії. Телеканал «Вітер» у Кропивницькому був єдиним претендентом, а в Олександрії обійшов полтавський телеканал «Місто».

Миколаївська область — 35-й канал

У Миколаївській області цифрові частоти в трьох містах (Березнегувате, Новий Буг і Первомайськ) дісталися миколаївському 35-му каналу (ТОВ «ТРК НІС-ТВ»). Телекомпанія працює з 1994 року, із 1998 року мовить в аналоговому ефірі 12 годин на добу, ділячи частоту 35-й ТВК із телекомпанією «Сатурн». Кінцева власниця каналу — Олена Задирко, дружина колишнього народного депутата від БЮТ, а потім фракції «Реформи заради майбутнього» Геннадія Задирка. Сам пан Задирко в минулому був директором телеканалу. Миколаївський телеканал обійшов у конкурсі місцевих претендентів: «Твій всесвіт» у Новому Бузі (мовить у цифрі в сусідніх районах) та «Олта» в Первомайську (мовить в аналоговому ефірі, цифрової ліцензії не має).

Одеська область — «Град» та «Ізмаїл ТБ»

В Одеській області цифрове покриття в шести містах (але без Одеси, де вільних місць у МХ-5 немає) здобув одеський телеканал «Град» (ТОВ «ТРК Град»), що має аналогові частоти в кількох містах області. Єдине місто, де «Град» програв цифровий конкурс, — Ізмаїл. Там Нацрада віддала перевагу місцевому комунальному телеканалу «Ізмаїл ТБ» (Обласний центр естетичного виховання), що мовить в Ізмаїлі в аналоговому ефірі. Власники «Граду» — бізнес-партнерка народного депутата від Блоку Петра Порошенка Геннадія Чекіти Тетяна Шпалтакова (51 %) і колишній депутат Одеської міськради й соратник мера Одеси Геннадія Труханова Анатолій Балінов (49 %).

Полтавська область — «Місто», «Пирятин» і «Останній бастіон»

У Полтавській області цифрове покриття дісталося різним телекомпаніям. У самій Полтаві перемогу здобув полтавський телеканал «Місто», що в аналоговому ефірі 15 годин на добу ретранслює Прямий канал. За даними єдиного державного реєстру, власником телеканалу у 2018 році став колишній депутат Полтавської обласної ради Олександр Залужний, але місцеві медіа пов’язували канал із колишнім мером Полтави, а нині депутатом Полтавської міськради від БПП «Солідарність» Андрієм Матковським. При цьому в Полтаві в цифрі вже мовить телеканал «Місто+»/ІРТ (ТОВ «ТРК ІРТ — Полтава»), що належить дружині Андрія Матковського Вікторії Матковській. На цифровому конкурсі Нацради в січні 2018 року «Місто» виграло цифрові частоти у восьми містах Полтавської області, крім Полтави. Тоді ж власник Poltavske.tv Богдан Звягольський говорив членам Нацради, що телеканал «Місто» контролює бізнес-партнер екс-мера Андрій Веревський. На думку пана Звягольського, телеканали «Місто+»/ІРТ і «Місто» працюють в одному пулі та будуть використовуватися власниками під час виборчої кампанії.

Нинішню перемогу «Міста» в конкурсі Нацрада аргументувала тим, що канал спочатку взяв частоти в маленьких містах, запустив там мовлення й довів, що його наміри серйозні. Самі представники каналу розповідали, що запустили цифрове мовлення в області влітку. На цей конкурс «Місто» подало заявки не лише на Полтаву, а й на Олександрію Кіровоградської області та Прилуки Чернігівської області, звідки сигнал покриває частково й територію Полтавської області. Але Нацрада віддала «Місту» тільки Полтаву.

Одразу в чотирьох містах Полтавської області в цифровий ефір зайде пирятинський місцевий телеканал «Пирятин» (ПП «ТРК Пирятин»), який в аналоговому ефірі ретранслює телеканал ICTV. Нещодавно в каналу змінився власник: замість ТОВ «Арта управління активами» власницею стала Лілія Руроєва, яка рік тому очолила телекомпанію. Раніше вона працювала штатною помічницею-консультанткою народного депутата Тараса Кутового, який нині є міністром аграрної політики і продовольства.

Ще в чотирьох населених пунктах цифрові частоти дісталися новому телеканалу «Останній бастіон» (ТОВ «Останній бастіон»). Де-юре його власник — Віталій Собакарь, але канал у Нацраді представляв голова громадської спілки «Останній бастіон» і головний редактор однойменних газети й інтернет-видання Геннадій Сікалов, який у минулому балотувався в мери Полтави, був фігурантом справи про шахрайство. Головним редактором телеканалу буде Наталія Рясна, яка раніше працювала на телеканалі «Лтава».

Рівненська область — «Рівне 1»

У Рівненській області своє цифрове покриття на Вараш розширив обласний телеканал «Рівне 1» (ТОВ «ТРК Рівне 1»), що разом із видавничим домом «Ого» належить рівненському медіабізнесмену Віктору Данилову.

Херсонська область — ВТВ+ і Kratu

У Херсонській області своє цифрове покриття на Василівку розширив херсонський телеканал ВТВ+ (ПП «ТРК ВТВ плюс») місцевих медіабізнесменів Тетяни та Віталія Каменських. А в Генічеську й Чаплинці мовлення в цифрі зможе розпочати херсонський кабельний телеканал Kratu (ТОВ «Реал-медіа»), що належить віце-президенту концерну «Електромаш» В’ячеславу Горловському та Ніні Горловській.

Черкаська область — «Ільдана» і «Шпола TV»

У Черкаській області в цифровий ефір зайде новий телеканал «Ільдана» (ТОВ «ТРК Ільдана»), який запускає колишній генеральний директор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко. Мовник подав заявки на всі вісім міст, і виграв у семи з них. Головний редактор майбутнього телеканалу — Валентина Душок, у минулому заступниця гендиректора ОДТРК. За її словами, у свої лави канал залучає 21 журналіста, скороченого з Черкаської філії НСТУ. ТРК «Ільдана», створена ще в 1996 році, працювала як продакшн-студія, а її програми транслювалися на двох обласних телеканалах. Віднедавна в телекомпанії змінилися власники й вона вирішила запускати власне мовлення, нині облаштовує дві студії.

Стосовно власників «Ільдани» під час конкурсу з'ясувався цікавий нюанс. Валентина Душок повідомила, що половиною каналу володіють журналісти (21 особа), а половиною — агрохолдинг «Дніпро» з Чорнобаївського району Черкаської області. Але де-юре це не так: власниками ТРК «Ільдана» порівну є директор телекомпанії Михайло Калініченко та власник агрокорпорації «Дніпро», екс-народний депутат Петро Душейко. На цей факт увагу Нацради звернули представники телеканалу «Антена», який конкурував з «Ільданою» за частоти. Голова Нацради Юрій Артеменко на це відповів, що, мовляв, Нацрада не вповноважена глибоко перевіряти власність. Представники «Антени» також казали, що Петро Душейко є бізнес-партнером власника аграрного холдингу МХП Юрія Косюка.

Єдине місто на Черкащині, де «Ільдана» пограла конкурс, — Шпола. Тут Нацрада віддала перевагу комунальному телеканалу «TV Шпола» (Редакція Шполянського районного телебачення і радіомовлення), що має аналогову ліцензію на 12 годин мовлення на добу.

Хто програв?

1. Група «1+1 медіа» Ігоря Коломойського

Без цифрових ліцензій у Дніпропетровській області залишилися дві обласні телекомпанії групи «1+1 медіа» Ігоря Коломойського — ТОВ «Телевізійна компанія Приват ТБ Дніпро» і ТОВ «ТРК ТБ Стимул». Обидві мовлять в аналоговому ефірі, де ретранслюють телеканал «2+2», одна — в Дніпрі, друга — у Кропивницькому.

Власне, ретрансляція «2+2» стала підставою для перевірок Нацрадою одразу п’яти регіональних компаній групи «1+1 медіа», призначених 27 вересня за пропозицією Сергія Костинського. Ці питання він поставив із голосу, у проекті порядку денного їх не було, й розглянули їх швиденько до підбиття підсумків конкурсу (хоча блок питань про інші перевірки в порядку денному слідував за конкурсними питаннями). Член Нацради Олег Черниш зауважив, що ці телекомпанії за ліцензією мають логотип «2+2» і відповідну програмну концепцію, тож умов ліцензій не порушують. За словами представників компаній, вони не ретранслюють «2+2», а транслюють в ефірі контент спільного виробництва з юридичними особами каналу «2+2». Нацрада більшістю голосів вирішила, що розбереться з усім під час перевірки.

«Пропозиції перевірок виникли випадково чи це збіг з конкурсом?» — запитали представники «1+1 медіа». Сергій Костинський відповів, що перевірка потрібна, щоб не було ситуацій, як із каналом «112 Україна» (коли група регіональних телекомпаній, вигравши регіональні цифрові ліцензії, згодом об’єдналася в загальнонаціональний телеканал «112 Україна». — ДМ). «Наразі призначення перевірок ніяк не впливає на проведення конкурсу», — запевнив пан Костинський і додав, що Нацрада не встигла підготувати ці питання на попереднє засідання. Олег Черниш парирував: «Ці компанії так працюють останні п’ять років, а ми тільки зараз побачили?». Сергій Костинський назвав це вадою роботи регулятора. Його підтримав голова Нацради Юрій Артеменко: мовляв, моніторинг — це слабке місце Нацради, і про багато проблем телерадіопростору сам голова дізнається з публікацій у медіа.

Хоч пан Костинський і запевнив, що перевірка не вплине на результат конкурсу, але для групи «1+1 медіа» він виявився невтішним. Тому що в усіх шести містах Дніпропетровської області частот їм не дісталося, хоча компанії Коломойського й були там єдиними претендентами. За них голосували тільки Олег Черниш і Ольга Герасим’юк. «Так не діставайся ж ти нікому», — такою логікою, певно, керувалися їхні колеги.

При цьому ретрансляція місцевим мовником в аналоговому ефірі контенту загальнонаціональних каналів не спинила членів Нацради від підтримки полтавської студії «Місто» (ретранслює Прямий канал) або ТРК «Пирятин» (ретранслює ICTV).

У Нацраді пролунало, що в юридичної служби є питання до структури власності компаній Коломойського — подано неповний пакет документів. Представники компаній кілька разів наголосили, що кінцевим бенефіціаром є саме Ігор Коломойський і в поданих документах є його заява та заява його партнера Дмитра Боголюбова, який визнає Коломойського бенефіціаром. «А те, що Віктор Пінчук не є бенефіціаром холдингу StarLightMedia, сумнівів чомусь не викликає», — зауважив Олег Черниш. Нагадаємо, кінцеві бенефіціари телеканалів StarLightMedia, згідно з ліцензіями: Бенджамін Верне, Крістіан Даер, Анґело де Різ, Колін Волкер, які контролюють і керують трастами подружжя Пінчуків.

При цьому в Нацради не виникло сумнівів, коли представники ТРК «Ільдана» назвали своїми власниками 21 члена колективу (50 %) та агрофірму «Дніпро» (50 %), а за документами ними виявилися директор телекомпанії та власник агрофірми «Дніпро».

Результати конкурсу викликали обурення в «1+1 медіа»: група заявила про «політику подвійних стандартів Нацради».

2. Група каналів «ПравдаТУТ» Івана Гришина

У конкурсі програли всі компанії, пов’язані із засновником телеканалу «ПравдаТУТ» Іваном Гришиним. Це підприємець, громадський діяч і політик із міста Вишневого Київської області, який у 2015 році балотувався до Київської обласної ради за списком партії «Нові обличчя», яка не пройшла в раду. Члени Нацради запідозрили, що всі компанії пана Гришина отримують частоти або створюють нові телеканали під перепродаж. Відтак не дали їм жодної частоти навіть у тих містах, де ці компанії були єдиними претендентами.

ТОВ «Інформаційна служба Київської області», що належить Івану Гришину та шеф-редакторці телеканалу «ПравдаТУТ» Марії Гричко, з концепцією телеканалу ІСКО претендувала на частоти в п’яти містах Київської області. Це мав бути інформаційний телеканал Київської області.

ТОВ «Мультиплексресурс», що має цифрову ліцензію у Львові, на базі якої у 2017 році після зміни власників запустився телеканал «ПравдаТУТ Львів», претендувало на три частоти у Львівській області. У своїй презентації представники «ПравдаТУТ Львів» наголошували, що вони «перебороли спробу рейдерського захоплення». Через цю «спробу рейдерського захоплення» чинна львівська цифрова ліцензія каналу опинилася під загрозою перевірки та анулювання, тому що компанія невчасно подала документи про зміну власника й кінцевих бенефіціарів. Замість ТОВ «ПравдаТУТ Львів медіа» власником ТОВ «Мультиплексресурс» стало ТОВ «Телеканал ПравдаТУТ Львів». Нові кінцеві бенефіціарні власники каналу — Іван Гришин, Олександр Островський і Василь Левицький (раніше були Іван Гришин та Анатолій Свирида). Олександр Островський і Василь Левицький — співвласники будівельної фірми «Лев девелопмент». Олександр Островський також очолює громадську організацію «Громадський актив Віктора Анушкевичуса» (колишнього мера Івано-Франківська).

У Чернігівській області ТОВ «Інформаційне агентство ПравдаТУТ» (юридична особа супутниково-кабельного телеканалу «ПравдаТУТ») претендувало на частоти з концепціями різних місцевих телеканалів: ТБН — у Ніжині, 12-й канал — у Прилуках, Бобровиці та Холмах. Сама юридична особа належить Івану Гришину та його дружині Катерині Гришиній. Однак телеканали презентували не вони, а місцеві журналісти. За їхніми словами, вони домовилися, що власник не впливатиме на редакційну політику. Нацрада запропонувала журналістам самим шукати кошти або інвесторів і реєструвати власні юридичні особи для запуску телеканалів. Журналісти відповіли, що вони домовилися з Іваном Гришиним, що він їм надає обладнання для створення телеканалу, а вони йому надають місце для реклами.

Відповідальному секретарю Нацради Олександрові Ільяшенку наміри Івана Гришина нагадали кейс телеканалу «112 Україна»: «У вас де-юре місцева компанія, а де-факто — ні. Компанія-спонсор бере участь у конкурсі на частоти майже по всіх містах по всій країні: Чернігівська, Львівська, Київська, Полтавська області. Створюється велика мережа, фактично загальнонаціональна. А конкурс оголошувався для місцевих мовників. Тобто незабаром ми можемо отримати а-ля 112-й канал — і в цьому велика загроза».

Самого Івана Гришина на конкурсі не було, хоча представники його компаній зауважували, що він може приїхати й особисто поспілкуватися з Нацрадою, але члени Нацради сказали, що не треба.

Розглядаючи питання Чернігівщини, члени Нацради згадали, що комунальний телеканал «Новий Чернігів» не встиг податися на конкурс в області. Очевидно, це теж стало підставою для того, щоб не дати частоти нікому із претендентів. Нагадаємо, що на попередньому цифровому конкурсі Нацрада розподілила два місця в цифровому мультиплексі в Чернігові між телеканалами «Дитинець» і «Новий Чернігів» — обидва наближені до міського голови Чернігова Владислава Атрошенка.

3. Лисичанська ТРК «Акцент» Сергія Дунаєва

Лисичанська ТРК «Акцент» (51 % належить міськраді, 49 % — ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія» народного депутата від «Опозиційного блоку» Сергія Дунаєва) втратила свою цифрову ліцензію у 2016 році. Її анулював суд за позовом Нацради, тому що компанія невчасно подала інформацію про зміни до статутних документів. Телеканал мовить в аналоговому ефірі Лисичанська. У бекґраунді «Акценту» — звинувачення СБУ та РНБО у сприянні сепаратизму під час захоплення Лисичанська бойовиками, контроль телекомпанії волонтерами штабу АТО й конфлікт через повернення під контроль власників під час виборчої кампанії 2014 року, повернення під контроль власників, перевірка Нацради за зверненням РНБО і СБУ, втрата цифрової ліцензії.

До 2010 року ТРК «Акцент» була комунальним підприємством, що належало Лисичанській міській раді. У листопаді 2010 року, коли мером Лисичанська був нині народний депутат Сергій Дунаєв, КП було ліквідовано, його правонаступником стало ТОВ «ТРК "Акцент"», де приватним співвласником стала компанія пана Дунаєва.

Члени Нацради запитували у представників «Акценту», навіщо їм цифрова ліцензія, якщо аналогове мовлення в зоні ООС продовжено, канал продовжує мовлення, а цифрове мовлення потребує значних витрат на оплату послуг «Зеонбуду» із розповсюдження сигналу. На каналі вважають, що вихід у цифровий ефір розширить їхню аудиторію, тому що молодь і люди середнього віку дивляться цифрове телебачення Т2. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук висловила думку, що телеканалу краще витратити кошти, які би пішли на оплату цифрового сигналу, на зарплати співробітників і контент. У результаті «Акцент» зібрав тільки чотири голоси членів Нацради, чого не вистачило для перемоги в конкурсі.

4. Poltavske.tv засновника «Громадського ТБ. Полтава» і ГОК Олега Жеваго

Полтавський конкурс програли Poltavske.tv (ТОВ «Полтавське телебачення») — кабельний телеканал із Полтави засновника «Громадського ТБ. Полтава» Богдана Звягольського, і ГОК (ТОВ «ТРК ГОК») — кабельний телеканал із Горішніх Плавнів бізнесмена Олега Жеваго, брата власника Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Костянтина Жеваго. Кожна з цих телекомпаній подала заявки на всі вісім частот в області, сплативши суттєвий ліцензійний збір. Poltavske.tv, наприклад, заплатило 170 тис. грн, і для них це вже другий конкурс, у якому вони програли.

Богдан Звягольський звинуватив Нацраду в домовленостях із їхніми конкурентами («Місто», «Пирятин» і «Останній бастіон»): «Навіщо ви оголошуєте конкурси, якщо ви домовилися? Ми їздимо, платимо гроші. Як можна було віддати ліцензію на всю область компанії, яка навіть не має ютуб-каналу? Вони не мовлять, вони не виготовляють сюжетів. У них жодної хвилини власного ефіру».

До речі, члени Нацради дуже не хотіли, щоби конкурсанти викривали якісь негативні факти одне про одного. І як тільки хтось із претендентів починав розповідати щось про конкурентів — Сергій Костинський переривав його та дорікав за неетичну та неконкурентну поведінку. Засідання Нацради транслюються онлайн, і ці хвилинки «компромату» проливають трохи світла те, що раніше лишалося в кулуарах.

5. ТРК «Аверс», імовірно, Ігоря Палиці

Волинська ТРК «Аверс» (дочірнє підприємство ТРК «Аверс» ВАТ «Корпорація Аверс»), яка мовить у цифровому ефірі Волинської області, хотіла розширити своє покриття на Львівську та Рівненську області. Керівниця телекомпанії Наталія Московка розповіла, що мовник хоче відкрити корпункти в сусідніх областях, запрошувати звідти на ефіри людей. «Аверс» до 2017 року належав луцькому медіабізнесмену Олегові Величку. Але минулого року його придбала новостворена київська компанія «Либідь сервіс», яка, ймовірно, пов’язана з головою Волинської обласної ради, соратника Ігоря Коломойського Ігоря Палиці. Власниками цієї компанії та, відповідно, кінцевими бенефіціарами «Аверсу» є Олександр Луцак і Володимир Коробко з Луцька — представники воєнізованого громадського формування «Варта порядку», яке місцеві активісти пов’язують з Ігором Палицею, та дві київські юристки з юридично-консалтингової компанії Law Business Consulting — Людмила Осикіна з Київської області (вона також є членом правління ПАТ «Київгума», яке пов’язують з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим) і Тетяна Лисак.

Нацрада не виявила до «Аверсу» прихильності. Компанії дорікнули за те, що вона оскаржила рішення регулятора щодо вимкнення аналогового телебачення (і втрату чинності аналогових ліцензій «Аверсу»), якраз напередодні конкурсу Нацрада отримала позовну заяву. Пані Московка пояснила, що «Аверс» хоче залишитися в ефірі до повного вимкнення аналогу у 2019 році.

Крім того, члени Нацради вирішили, що більші преференції мають місцеві мовники, навіть якщо крім «Аверса» ніхто з місцевих заяв на конкурс не подав. Члени Нацради приберегли ці частоти на наступний конкурс. Річ у тім, що голова Рівненської облдержадміністрації попросив Нацраду взагалі скасувати або перенести строки проведення конкурсу, тому що не всі місцеві мовники встигли подати заяви. «Я був би готовий це зробити, але закон цього не дозволяє, — пояснив голова Нацради Юрій Артеменко. — Тому я буду утримуватися в багатьох випадках, оскільки це дає шанс на новий конкурс для багатьох телерадіокомпаній».

6. Місцеві мовники з Первомайська

Місцевий телеканал «Олта» з Первомайська Миколаївської області (командитне товариство «Первомайський центр телевізійного мовлення “Телеком — 1”») мовить із 1994 року, має 6 годин мовлення на добу в аналоговому ефірі та вже вдруге подавався на цифровий конкурс Нацради (першого разу, взимку, невчасно сплатив конкурсну гарантію). Кінцева бенефіціарна власниця каналу — Вікторія Носар із Дніпра, своячка колишнього народного депутата, а нині депутата Миколаївської обласної ради від «Батьківщини» Михайла Соколова.

За цю компанію закликав голосувати член Нацради Олег Черниш. Він нагадав, що, згідно з Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, місцеві мовники, які мають аналогові ліцензії, мають отримати й цифрові. Конкурентом «Олти» за частоту в Первомайську був миколаївський 35-й канал. Голоси членів розділилися 4 на 4, й вони оголосили перерву. Коли Олег Черниш дорікнув колегам, що їхні слова розходяться з діями (декларують підтримку місцевих компаній і не голосують за них), Юрій Артеменко назвав його слова «художнім свистом». У результаті за миколаївський канал проголосували шестеро членів Нацради, за первомайський — двоє. Директор первомайського мовника назвав результат голосування дуже дивним.

Ще один місцевий мовник із Первомайська — «Твій всесвіт» (ТОВ «ТРК Твій всесвіт»), який мовить у цифровому ефірі в Первомайську та Вознесенську, — претендував на частоту в Новому Бузі, але теж програв 35-му каналу. Власниця каналу — Вікторія Співак, раніше співвласником каналу був її чоловік Леонід Співак, президент футбольного клубу «Первомайськ». Рік тому миколаївський політтехнолог Федір Левченко писав, що цей телеканал нібито виставлено на продаж.

7. Черкаська «Антена»

Черкаський кабельний телеканал «Антена» претендував на цифрові частоти в усіх восьми містах Черкаської області, і всі програв новій телекомпанії «Ільдана» й комунальному каналу «TV Шпола». На підтримку «Антени» приїхали активісти партії «Національний корпус». Вони нібито переймалися, щоб інформаційне поле Черкащини не було «монополізоване Косюком» (співвласник ТРК «Ільдана» Петро Душейко, за даними групи підтримки «Антени», є бізнес-партнером власника аграрного холдингу МХП Юрія Косюка).

Презентуючи свої досягнення, «Антена» розповіла, що стане партнером міжнародного копродукційного проекту коштом «Креативної Європи» і виграла грант на зйомки фільму в Українського культурного фонду, який очолює Марина Порошенко. Юрій Артеменко та Ольга Герасим’юк чомусь сказали, що дружина Президента вже не очолює УКФ. Навіщо члени Нацради заплутували представників телеканалу дезінформацією — незрозуміло, адже Марина Порошенко залишається головою наглядової ради УКФ.

У Нацради виявилися претензії до структури власності «Антени». «За вашими документами неможливо визначити кінцевого бенефіціарного власника, — сказала заступниця голови Нацради Уляна Фещук. — Якщо компанія не має кінцевого бенефіціарного власника, Національна рада може відмовити у видачі та продовженні ліцензії».

Власником ТОВ «Телекомпанія Антена» виступає громадська організація «Центр медіаініціатив», керівником — Валерій Воротнік (він же — співзасновник і перший заступник голови ГО «Центр медіаініціатив»), у минулому депутат Черкаської міської ради. Він же є співвласником ТОВ «ТРК “Антена-плюс”» — попередньої юридичної особи каналу. У 2016 році, коли в «Антени-плюс» завершилася ліцензія, пан Воротнік вирішив переліцензувати канал на іншу юридичну особу через конфлікт зі своїм бізнес-партнером Ігором Калашником, теж колишнім депутатом міськради (за кілька років перед тим пан Калашник називав керівників «Антени-плюс» «перевертнями з журналістськими масками»). У Нацраді виникла затримка з видачею нової ліцензії, через що канал деякий час не мовив у кабельній мережі. Причиною затримки були питання щодо кінцевих бенефіціарних власників. Тоді канал усе-таки отримав ліцензію, бо надав інформацію про бенефіціарів — голову правління громадської організації «Центр медіа ініціатив» та його заступників, а також їхні декларації.

Цього разу представники «Антени» запевняли, що вказали в поданих документах особу, яка має вирішальний вплив на господарську діяльність — керівника, й подали його документи і декларацію. Нацраду це не влаштовувало. Сергій Костинський заявив, що в усіх ліцензіатів є кінцеві бенефіціари. Однак у Нацради є ліцензіати з такими структурами власності, коли кінцевого бенефіціарного власника визначити неможливо. Наприклад, у групи компаній «112 Україна» кілька років була закільцьована структура власності й відсутній кінцевий бенефіціарний власник. У провайдера «Воля-кабель» неможливо визначити кінцевого бенефіціара.

Черкаський конкурс, який «Антена» програла з «нульовим» рахунком, завершилися «перфомансом»: один із представників «Антени» поклав на стіл членам Нацради упаковку курятини «Наша ряба» зі словами, що це — «подарунок від Косюка» («Наша ряба» — бренд холдингу МХП Юрія Косюка).