18:28
Вівторок, 2 Жовтня 2018

Комітет свободи слова хоче узгодити законопроекти про мову із чинними мовними квотами

Комітет пропонуватиме, щоб норми мовних законопроектів, які стосуються телебачення і радіомовлення, були ухвалені в такому вигляді, як у чинному законі про телебачення і радіомовлення.
Комітет свободи слова хоче узгодити законопроекти про мову із чинними мовними квотами
Комітет свободи слова хоче узгодити законопроекти про мову із чинними мовними квотами

2 жовтня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на позачерговому засіданні з ініціативи першої заступниці голови Комітету Ольги Червакової розглянув питання про внесення змін до законопроектів про мову.

Законопроекти про мову мають розглядатися на найближчому засіданні Комітету з питань культури і духовності 3 жовтня, вони передбачають вимогу щонайменше 90% української мови на телебаченні та радіо.

Голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар зазначила, що її Комітет наполягатиме на тому, щоб мовні норми для телебачення та радіо були ухвалені в такому варіанті, як у законі про телебачення і радіомовлення, а якщо залишиться норма про 90% української мови, то щоб її введення в дію було відтерміновано на деякий час.

Нагадаємо, що з 13 жовтня 2018 року повноцінно запрацюють норми закону про мовні квоти на телебаченні. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання мовних квот для мовників передбачений штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору. Протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діяв перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт зараховувалися до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Озвучуватися або дублюватися українською мовою в межах квот мали фільми і передачі, які не є національним аудіовізуальним продуктом.

Заступник голови Комітету свободи слова Сергій Висоцький висловився проти цієї пропозиції. «Я проти того, щоб ми робили якусь публічну заяву, тому що голоси багатьох фракцій висять на волоску. Щоб заява нашого комітету, навіть збалансована, не використовувалася кимось, що, мовляв, комітет проти закону про мову», – сказав він, додавши, що якщо члени Комітету виступлять з такою пропозицією, то будуть виглядати як лобісти індустрії, а не як політики.

Вікторія Сюмар наполягала на тому, що Комітет свободи слова має прийняти рішення про те, що норми про ЗМІ в законі про мову мають бути виписані у відповідності до чинного закону про телебачення і радіомовлення. «Тим паче, що він ще навіть не вступив у силу. І ми маємо представити свою позицію на Комітеті з питань культури і духовності. Бо активісти наполягають на 90%, як це прописано в деяких законопроектах про мову, але індустрія ледь-ледь перелаштувалася на 75%, а деякі навіть вибачаються за це в ефірах», – сказала голова Комітету.

За словами Ольги Червакової, ознакою стабільності законодавчого врегулювання є те, що правила, які будуть вступати в дію, передбачувані для індустрії. «Моя пропозиція наступна: щоб з мовного закону були вилучені всі зміни про телебачення і радіомовлення та про Нацраду. Думаю, що на першому читанні ми можемо наполягати на вилученні цих норм, оскільки ці закони не врахували, що по телебаченню і радіомовленню діють зовсім інші норми», – зазначила вона.

Член Комітету Владислав Севрюков припустив, що такі зміни можна було би внести до другого читання.

Члени Комітету вирішили делегувати свого представника на засідання Комітету з питань культури і духовності, щоб донести позицію Комітету свободи слова. А також доручили виступити голові Комітету Вікторії Сюмар під час розгляду цього питання в сесійній залі.

За таке рішення проголосували більшість членів Комітету, проти висловився Сергій Висоцький.

Нагадаємо, наразі в парламенті зареєстровано кілька законопроектів про мову: № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» врегульовує застосування української мови як державної на всій території України в усіх сферах суспільного життя та передбачає скасування ухваленого у 2012 році закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка». У законопроекті містяться нові вимоги до засобів масової інформації, кінематографу, книговидання та реклами. Його співавторами стали 76 народних депутатів, у тому числі голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький і перша заступниця голови цього комітету Ірина Подоляк, голова Комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар і її колеги з комітету Сергій Висоцький, Олена Кондратюк, Олександр Сочка. До авторської групи увійшли частини авторських колективів мовних законопроектів, зареєстрованих наприкінці 2016 – на початку 2017 року: № 5556 «Про мови в Україні», № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», № 5670 «Про державну мову». Профільним комітетом, що розглядатиме законопроект, буде Комітет із питань культури і духовності.

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
989
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop