Ми зустрілися з гендиректором державного оператора аналогового телебачення Петром Семереєм учора, 30 липня. На той момент він не міг остаточно відповісти, що робитиме Концерн РРТ у ніч із 31 липня на 1 серпня. І вже сьогодні ввечері, 31 липня, повідомив, що таки підписав розпорядження про вимкнення аналогових передавачів у двох перших регіонах.

Про юридичні аспекти дій Концерну РРТ, про збитки, яких зазнає державний оператор у результаті вимкнення, та про плани подальшого розвитку – Петро Семерей розповів в інтерв’ю «Детектору медіа».

- Пане Петре, із 1 серпня має бути вимкнено аналогове телебачення в Києві та Кіровоградській області. Як це має відбуватися технічно і юридично?

- Ми ніде в рішеннях Національної ради не згадувалися, в нас немає договорів із Національною радою. У нас діють господарські відносини з телекомпаніями. Договорами передбачено, що якщо ми припиняємо роботу передавачів телекомпаній – ми несемо санкції. Крім того, більшість телекомпаній самі є користувачами радіочастотного ресурсу, в них є дозволи на експлуатацію передавачів, у них є ліцензії, а ми просто обслуговуємо їхні передавачі (за винятком передавачів мереж УТ-1, УТ-2, УТ-3, що належать Концерну РРТ і на яких мовлять телеканали «UA: Перший», «1+1» та «Інтер». – Ред.). Тому ми не маємо права просто так вимкнути передавачі.

Саме тому минулого тижня ми направили телеканалам листи і проекти додаткових угод про те, що певні передавачі за рішенням Національної ради мають бути відключені. Ми попросили підписати додаткову угоду, щоб 31 липня о 24:00 вимкнути передавачі, і з 00:00 1 серпня ці передавачі перестали працювати. Як тільки телеканали підпишуть додаткові угоди – у нас з’явиться право вимкнути їхні передавачі. Деякі телекомпанії вже підписали додаткові угоди, деякі пообіцяли це зробити. Особливих заперечень ми не отримали.

Вчора (30 липня) ми отримали дві телеграми від телеканалів «1+1» і ТЕТ, що вони заперечують проти відключення аналогового телебачення. Вони й на засіданні Нацради виступали проти, тому що законом не передбачено визнання ліцензій недійсними. Справді, в законі такого немає. Ліцензія може бути анульована або за заявою мовника, або за рішенням суду. У законі немає такої норми, як визнання ліцензії недійсною в певній частині з посиланням на те, що в ліцензії є якась примітка. До речі, в багатьох ліцензіях немає примітки, що вона перестає діяти за окремим рішенням Національної ради. Наприклад, у телекомпанії ТЕТ немає такої примітки, її ліцензія діє до певного року. Але сьогодні (31 липня) «1+1» і ТЕТ повідомили, що підпишуть додаткові угоди зі своїми застереженнями, зараз ми чекаємо цих угод.

Якби ми вимкнули передавачі телеканалів без додаткових угод, вони могли подати на нас до суду й нарахувати нам значні санкції за невиконання умов договору. Вони можуть нам пред’явити втрати рекламних коштів, ще якісь претензії. У нас і так непроста економічна ситуація, враховуючи, що Суспільний мовник нам узагалі не платить, а ми нараховуємо на кошти, які вони мають платити, податки, сплачуємо їх. Наприклад, за другий квартал ми нарахували 8 млн грн дивідендів на доходи, яких не отримали. Залишивши нам аналогове мовлення неплатоспроможної НСТУ, нам ще більше погіршують ситуацію.

Із точки зору технічної і з точки зору телеглядачів, я вважаю, що сьогодні покриття України цифровим телебаченням є недостатнім. За моїми даними, 60-65% населення охоплене цифровим сигналом, не більше. Тобто кілька мільйонів домогосподарств при вимкненні аналогового телебачення залишаться зовсім без ефірного телебачення. А там, де є покриття, у значної частини населення немає цифрових приставок. Ми відчуваємо, що буде незадоволення населення в результаті такого вимкнення. Ніхто не буде розбиратися, є рішення Нацради чи нема. Ми в будь-якому разі будемо винними, що вимкнули. Люди скажуть: тарифи високі, пенсії малі, ще й телебачення вимкнули.

Із нинішнім підходом що заважало вимкнути аналогове телебачення два-три роки тому? За цей час нічого не змінилося. Я розумію, якби «Зеонбуд» добудовував мережу і ми цього чекали. Але ж нічого цього не відбувалося, сім років мережа не мінялася. П’ять років тому теж можна було виключити. До речі, п’ять років тому вартість приставки для прийому цифрового ТБ в гривні була меншою.

- То що ви будете робити сьогодні опівночі?

- Я підписав розпорядження про вимкнення передавачів: 46 у Кіровоградській області і 12 у Києві. Це розпорядження передано в Київську та Кіровоградську філії.

- Ви кажете, що не могли просто так вимикати телеканали, тому що маєте з ними договірні відносини та угоди. Але ж ви з 18 червня вимикаєте в дев’яти містах аналогове мовлення «UA: Першого», хоча теж маєте договірні відносини.

- Справа в тому, що вони нам не платять. У першому кварталі в нас був договір, ми його відпрацювали і нічого не вимикали. На другий квартал у нас немає договору з НСТУ. Вони його не підписують, у них немає фінансування і вони не можуть провести державні закупівлі послуг. Тобто в нас із НСТУ зараз немає жодного діючого договору, все, що ми транслюємо, – це поза законом.

Ми не відключили, а обмежили мовлення «UA: Першого» по передавачах, які споживають дуже багато електроенергії. Споживання електроенергії дорівнює тій платі, яку повинна була б нам заплатити компанія. Тому обмеживши час мовлення дев’яти передавачів, ми в місяць економимо приблизно 1 млн грн на електроенергії.

НСТУ ми попереджали, а вони сильно й не заперечували проти цього. Від телеглядачів жодного звернення до нас не надійшло з цього приводу.

- А коли в телеканалів завершується строк дії ліцензії, ви вимикаєте їхні передавачі попри чинні договори?

- У нас такого не буває. Наші договори діють стільки, скільки й ліцензії. Ми не можемо укладати договори на більший термін, ніж ліцензії. Якщо ліцензія продовжується – ми додатковою угодою продовжуємо строк дії нашого договору.

До речі, в багатьох телекомпаній аналогові ліцензії завершуються 31 грудня 2018 року. І відповідно до плану Національної ради, аналогове ТБ мало би працювати до 31 грудня. І в такому разі було б достатньо рішення Національної ради про вимкнення, а наші договори продовжилися б тільки в тій частині, проти якої Національна рада не заперечує.

- А що з приводу ваших вагань щодо відключення аналогового ТБ казав державний орган, до сфери якого входить ваше підприємство, – Держспецзв’язку?

- Згідно із законодавством і статутом, він не має права втручатися в господарську діяльність Концерну РРТ. І вони й не втручаються. Вони можуть давати свої рекомендації. Але видати наказ вимикати чи не вимикати вони не можуть.

- Планується, що 1 вересня аналогове телебачення буде вимкнено на решті території України, але з деякими винятками. Скільки аналогових передавачів мають продовжити в роботу в Україні після вимкнення, якщо все буде відбуватися за чинними планами і проектами, які ще розробляються в уряді?

- Повного списку зараз не має ніхто, в тому числі й Національна рада. Списки, які я маю, неповні. У них 603 передавачі, які повинні продовжити роботу. Але це без Донецької та Луганської областей. 603 передавачі – це НСТУ, філії НСТУ, місцеві мовники, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, а також передавачі, розташовані на кордоні з Росією в Сумській, Чернігівській і Харківській областях. Якщо додати ще передавачі в Донецькій та Луганській областях, то сумарно залишиться працювати до тисячі аналогових передавачів. А зараз їх працює більше двох тисяч.

- Скільки коштів втратить Концерн РРТ за місяць у результаті вимкнення аналогу в Києві та Кіровоградській області?

- До двох мільйонів гривень на місяць.

- А скільки коштів втратите в результаті вимкнення по всій Україні, крім тих передавачів, які продовжать роботу?

- Приблизно 300 млн грн на рік – тобто половину доходів. Щоправда, приблизно 100 млн грн ми зекономимо на електроенергії. Але четвертий квартал для нас стане збитковим на 17 млн грн. Це при тому, що ми і зарплату понизимо людям, і скорочення в нас ідуть. Але ми не зможемо їх швидко провести, тому що маємо дотримуватися процедури: за три місяці попередити профспілку, за два місяці попередити працівників про майбутнє скорочення, потім ще виплачувати вихідні виплати.

- Які є стратегії розвитку Концерну РРТ після вимкнення аналогового телебачення?

- Ми не вирішуємо, нашої думки не дуже питають. Я пропонував не вимикати Київ і Кіровоградську області, я пропонував вимкнути тільки місто Кропивницький на першому етапі. У Кропивницькому немає потужних аналогових передавачів, там покриття передавачами аналогового і цифрового телебачення приблизно однакові, там не було би проблеми білих плям.

Але на вищому рівні вирішили вимкнути в Києві, тому що тут розвинуто кабельне телебачення. Це так, кияни жалітися на вимкнення аналогового телебачення не будуть. Але сигнал цифрових передавачів не досягає далі 50-60 кілометрів, а Київська область значно більша. Наприклад, у бік Коростишева кілометрів 20 не буде видно цифрового телебачення, біля Іванкова не буде цифрового телебачення. Тоді як аналогові передавачі «UA: Першого», «1+1» та «Інтера» цю територію покривають.

- Чи залишаються в Концерну РРТ плани побудувати свій цифровий мультиплекс?

- Є рішення уряду про те, щоби збудувати мережу цифрового телебачення на базі Концерну РРТ, ніхто цього рішення не скасовував. Але чомусь деякі чиновники вважають, що його можна не виконувати. Ми наполягали прорахувати цю мережу і щоб Національна рада оголосила конкурс. На сьогодні прораховано 158 точок мовлення для державної мережі, яка б могла забезпечити, залежно від потужності передавачів, до 80-90% охоплення населення України. Але нам частково УДЦР прорахував менші потужності (у 2-4 рази), ніж ми просили, що значно звужує покриття у великих містах.

- Скільки за вашими розрахунками вам потрібно інвестувати коштів у побудову мережі?

- Попередньо ми рахували, що потрібно близько 260 млн грн, щоби збудувати і запустити мережу. У нас уже відпрацьовано подачу програм. У нас є своя супутникова передавальна станція. Пакет із 10 телеканалів ми підняли би через свою станцію на супутник, звідки би роздавали по передавачах. Ми провели в 5-6 областях експерименти із цифровим телебаченням – отримали дуже гарні результати. Ми б могли збудувати мережу і швидше, й дешевше, ніж це зробив «Зеонбуд». Але уряд не прийняв рішення, і є ризик, що з 1 вересня «Зеонбуд» стане супермонополістом.

- Ці 260 млн інвестицій – звідки б ви хотіли їх залучати? З державного бюджету?

- Було декілька варіантів. Один із варіантів – якби в нас не забирали наші доходи, ми б могли починати робити щось самі. Оскільки в нас забирають доходи, то мали б надійти кошти з державного бюджету. Інший варіант – залучити іноземного інвестора або вітчизняного, який би погодився створити мережу. Умовно кажучи, «Зеонбуд-2», який би на базі Концерну РРТ побудував мережу, використовуючи наші споруди, антени і фідери, деякі передавачі. Концерн мав би можливість заробити приблизно 60-80 млн грн на рік. Цих коштів нам би було достатньо, щоб не бути збитковими. І потихеньку ми б розбудовували покриття до 95% населення. На жаль, уряд не прийняв такого рішення.

- А яке саме рішення має прийняти уряд?

- По-перше, він міг би прийняти рішення про виділення коштів на побудову мультиплексу.

Але навіть без цього рішення ми направили листи до Національної ради, попросили оголосити конкурс на мовлення десяти телеканалів на 158 прорахованих для нашої мережі частотах. Процес ліцензування триває 2-4 місяці. За чотири місяці ми б замовили передавачі і почали б їхній монтаж, щоб до нового року збудувати мережу.

Ми домовлялися на робочих групах зі впровадження цифрового телебачення, що в березні УДЦР прорахує частоти й віддасть у Національну раду, у квітні Національна рада оголосить конкурс, у червні визначить переможців конкурсу на мовлення, і ми одразу розпочнемо будівництво мережі, щоб до завершення договорів телекомпаній із «Зеонбудом» уже була б готова мережа і компанії могли прийняти рішення – залишатися із «Зеонбудом» чи перейти в нову мережу цифрового телебачення.

- Один із названих вами варіантів – побудова ще однією приватною компанією мережі на базі Концерну РРТ. Але «Зеонбуд» теж фактично працює на базі Концерну. Чому вам із ними не подобається працювати?

- Ми з ними працюємо. Але якщо в нас із аналоговими телеканалами був принцип, що за обслуговування нашими фахівцями передавачів телекомпаній, які встановлені на наших опорах, телекомпанії платили приблизно 50% від тарифу Концерну РРТ, то «Зеонбуд» платив за обслуговування своїх передавачів приблизно 30% від тарифу. Якби «Зеонбуд» платив 50%, нам би було набагато легше. Але одного «Зеонбуду» нам не вистачає для беззбиткової роботи в подальшому. Нам потрібно ще додаткових 50-60 млн грн на рік. Якби був іще один мультиплекс (це міг би бути і «Зеонбуд», немає значення) і якби був вищим тариф на обслуговування цифрових передавачів – ми могли б існувати.

Наш договір із «Зеонбудом» завершується 31 грудня, і ми будемо сідати за стіл переговорів переукладати його. Раніше Концерн РРТ змусили укласти не зовсім вигідний договір, тому ми недоотримували кошти.

- Як ви будете змінювати з нового року свої тарифи для «Зеонбуду»?

- Зараз складно сказати. В усіх державних підприємствах восени відбувається інвентаризація, підрахунок усіх наших активів і можливостей. Із 1 листопада до 1 грудня ми визначаємо наші витрати і розробляти тарифи, щоб вони були опубліковані до 1 грудня, за місяць до вступу в дію. Не виключено, що тарифи зростуть удвічі, можливо, трохи менше.

- У протоколі наради у Володимира Гройсмана від 12 червня один із пунктів передбачав рекомендацію Держспецзв’язку, Концерну РРТ і «Зеонбуду» розглянути питання про укладання довгострокових угод із мовниками на обґрунтованих тарифах. Як ви виконуєте цю рекомендацію?

- Цей документ не має юридичної сили. Це домовленість кола людей. Просто один із учасників засідання написав на аркуші, що тарифи мають бути обґрунтованими, і всі підписалися під цим. А я написав окрему думку: ми державне підприємство, і тарифи Концерну РРТ будуть не нижчими за собівартість.

- Топ-менеджер медіагрупи StarLightMedia на одному з галузевих заходів назвав Концерн РРТ «злодійською організацією» в порівнянні із «Зеонбудом». Його претензія стосується, власне, тарифної політики Концерну РРТ. Як ви на ці закиди можете відповісти? Чи готові ви йти назустріч телекомпаніям?

- Бог їм суддя. Ми підрядники, які багато років транслюють сигнал телеканалів. І якщо порівняти з нашими сусідами (Польща чи Білорусь), то наші тарифи є значно нижчими. Люди, які це заявляли, домовилися на якомусь етапі із «Зеонбудом», що він не буде підвищувати їм тарифи. І тепер «Зеонбуд» попросив їх усіх надавити на Концерн РРТ, щоб Концерн не піднімав тарифи для «Зеонбуду». Тому всі телекомпанії виступили за те, щоб тарифи Концерну РРТ не піднімалися. Але як ми можемо їх не піднімати, якщо протягом року кілька разів підвищується плата за електроенергію, плата за землю змінюється, інфляція? При цьому вимикається аналогове телебачення, а всі наші витрати залишаються, зарплату людям треба платити, за землю треба платити.

- Претензія мовників полягає, зокрема, в тому, що ви включаєте у свій тариф усі свої вежі, яких у вас, здається, тисяча.

- Веж у нас трохи менше 500.

- Мовники використовують менше веж, але фактично платять за обслуговування всіх. І вони наполягають, що ви маєте вилучити їх із тарифу.

- На всіх наших великих вежах (від 100 метрів і вище), без винятку, є передавачі «Зеонбуду». Ці великі вежі та будівлі біля них і становлять левову частку нашого майна. А на Закарпатті та Прикарпатті в нас сотня маленьких веж, їхнє обслуговування коштує копійки, на них розташовані передавачі мобільних операторів, і вони компенсують роботу цих веж. Обслуговування цих невеликих об’єктів по всій Україні не перевищує 20% вартості обслуговування веж, на яких є передавачі «Зеонбуду». Є вежі, на яких передавачів «Зеонбуду» немає, але є антени, які передають сигнал «Зеонбуду» далі. І ми змушені їх теж включати в розрахунок тарифу.

- У вашій структурі доходів який розподіл між клієнтами?

- На першому місці – аналогове телебачення, на другому – «Зеонбуд», далі – мобільні оператори. Є ще радіостанції (їх не дуже багато), інтернет-оператори.

- Чи правда, що результати вимірювань цифрового покриття у Волинській області, які УДЦР проводив на замовлення «1+1» та «Інтер», тримаються в таємниці?

- Вони були надані УДЦР «Зеонбуду» та замовникам – «1+1» та «Інтеру». Вони виявили, що дані з покриттям не відповідають заявленим, і замовники заборонили їх передавати далі.

- «Зеонбуд» має добудувати 47 передавачів для першого мультиплексу МХ-1 (8 телеканалів). Як до цих планів ставиться Концерн РРТ і чи готовий бути підрядником «Зеонбуду»?

- Ми підготували на всі їхні заявки технічні умови встановлення їхніх передавачів. Ми за те, щоб чим більше розбудувати мережу – тим краще. Але всі 47 передавачів – маленької потужності, вони не вирішують проблеми. Весь принцип побудови мережі «Зеонбуду» неправильний. Для початку, як перший крок, вони зробили все правильно: швидко побудували мережу і запустили. А далі – завмерли. Сім років вони нічого не робили. А повинні були постійно розбудовувати мережу, збільшувати покриття.

- Але якщо телеканали не хочуть платити за розбудову цього покриття?

- Це все відносно, що телеканали не хочуть платити. Покажіть мені, де поставили би передавач – а телеканали відмовилися.

Вони працюють без перспективи. Хочуть мати стовідсоткову гарантію, що це буде економічно доцільно. Але так прогрес не розвивається. Бізнес – це завжди ризики. Повинен бути стимул, повинна людина думати наперед. «Зеонбуд» знав, що буде вимкнення аналогу, знав, що в нього недостатнє покриття – і нічого не робив.

- Можливо, після вимкнення аналогового телебачення з’явиться можливість збільшити потужність.

- Вони не хочуть цього робити. Наприклад, у Луцьку працює передавач «Зеонбуду» потужністю 200 Вт на опорі Концерну РРТ. Опора невисока, знаходиться за містом. А центр Луцька – в долині. Прийняти цифровий сигнал у центрі неможливо, потрібно додатково високо підвішувати антену. Передавача потужністю 200 Вт для великого міста з висотною забудовою явно недостатньо. Якби поставити передавач потужністю 1 кВт у Луцьку, то сигнал, навіть якби відбився від якоїсь будови, дійшов би. Перевага цифрового сигналу порівняно з аналоговим у тому, що він іде в хорошій якості, навіть якщо сигнал відбитий.

Крім того, вади мережі «Зеонбуду» в тому, що сигнал чотирьох мультиплексів на різних частотах доходить по-різному. На низьких частотах із 21-го по 30-й ТВК сигнал доходить далеко, а з 45-го по 60-й ТВК – удвічі менший рівень сигналу, значно менше покриття. Тому в одних телеканалів велике покриття, в інших – менше. Це теж неправильно, що одні отримують перевагу.

- Чи всі передавачі «Зеонбуду» розташовані на вежах Концерну РРТ?

- Ні, на наших спорудах 120 передавачів «Зеонбуду» зі 144. Решта – на опорах інших операторів, зокрема, «Укртелекому», «Астеліту».

- А нові 47 передавачів «Зеонбуд» хоче ставити на ваших опорах?

- Не зовсім. Можливо, половину в кращому випадку. Вони стараються економити гроші і хочуть ставити свої передавачі на невисоких опорах.

- Ви запустили регіональний цифровий мультиплекс в Одеській області. Чи з усіма телеканалами вже уклали договори? Чи всі платять?

- Із восьми телеканалів з одним телеканалом ще не уклали угоди. Чотири канали вже мовлять.

- За якими тарифами ви там працюєте?

- Наші тарифи за роботу цифрових передавачів для мовників менші, ніж у «Зеонбуду» для телеканалів за аналогічні передавачі. У нас були підстави знизити тарифи. Тому що це регіональне мовлення, значно менші рекламні кошти на ринку. По-друге, ці передавачі збудовані давно, вони працювали в мережі МХ-4, вони вже частково замортизувалися, і їхня залишкова вартість менша.

- Зараз Національна рада оголосила додатковий конкурс на мовлення в цифровій мережі в Одеській області. Ви збільшуєте кількість телеканалів у мультиплексі. Яким чином це вдалося зробити?

- Річ у тім, що в Одеській області кілька цифрових зон. Мультиплекс – це спеціальний пристрій, у який заходить сигнал кількох телеканалів і виходить один мультиплексований пакет програм. Такий один мультиплекс стоїть в Одесі для Одеси, і ще один мультиплекс – для 21 передавача в Одеській області. Фактично в Одесі можна завести в мультиплекс не 8, а 10, а то й 12 програм. Крім того в Одеській області передавачі працюють у чотирьох синхронних зонах: в Одесі, у Кам’янському і навколишніх районах (південь області), у Петровірівці і навколишніх районах (центр області), у Подільську і навколишніх районах (північ області). І є можливість у кожній зоні запустити окремі телеканали, а не всі однакові для всієї області.

- Ви задіяні в експерименті з цифровим радіо в Києві. Чи з усіма радіостанціями уклали договори, чи всі компанії мовлять?

- На сьогодні укладено договори з дев’ятьма радіостанціями, які перемогли в конкурсі. Ми їх транслюємо в тестовому режимі безкоштовно. Доки всі 14 радіостанцій не отримали ліцензій, ми вирішили повністю це мовлення не включати, тому що загальну ціну за роботу передавача ділити на 9 мовників замість 15 було б дорого для кожного з них. До того ж у нас поки що немає сертифікованого передавача потужністю 2 кВт. В Україні досі не було цифрового радіо, сертифікати інших країн в Україні необхідно узаконити. Потрібно, щоб НКРЗІ внесла їх до реєстру радіоелектронних засобів, яким дозволено працювати в Україні. На сьогодні ми працюємо в тестовому режимі передавачем потужністю 400 Вт.

У перспективі, після відключення аналогового телебачення, ми плануємо включити передавач цифрового радіо на антену, на якій зараз працює «Інтер». Антена дозволить забезпечити дуже хороше покриття. Ми плануємо у вересні включити сертифікований передавач потужністю 2 кВт та укласти договори з усіма 14 радіостанціями, які до того часу вже отримають ліцензії (минулого тижня Нацрада визначила чотирьох переможців конкурсу цифрових радіостанцій, найближчим часом проведе ще один конкурс і визначить останнього переможця. – Ред.).

Спочатку ми включимо один передавач і далі побачимо по потребі, чи треба включати другий передавач на Лисій горі. На мою думку, якщо буде достатнім покриття одного передавача на Дорогожичах на хорошій антені – тоді не потрібно встановлювати і вмикати другий передавач. Досвіду роботи двох передавачів на одній частоті поки що ми не маємо, ми не знаємо, як вони будуть працювати в синхронній мережі, чи не будуть виникати завади.

- Скільки коштує радіостанціям поширення в цифровому радіоефірі?

- Ми домовилися, що на перші два роки виставимо нижчий тариф, ніж той, за яким працюють аналогові ФМ-радіостанції. Із тим, щоб заохочувати компанії працювати. Поступово буде розширюватися парк цифрових радіоприймачів, буде збільшуватися аудиторія і зростатимуть доходи радіостанцій від реклами – тоді буде можливість потихеньку піднімати ціни. Наразі наш тариф буде на рівні собівартості, далі ми будемо піднімати його, щоби почати заробляти.

Ми подали заявку на прорахунок частоти для цифрового радіо у Львові, а ще один оператор телекомунікацій – ТОВ «Телемережі України» (до призначення в Концерн РРТ Петро Семерей був директором і співвласником цієї компанії. – Ред.) – у Луцьку. Ці регіони наближені до польського кордону, в Польщі розвивається цифрове радіо, там і приймачі DAB+ продаються, й автомобілі зі вбудованими приймачами їздять. І є перспективи розвитку цифрового радіо DAB+ з Польщі до Україні. Але поки що Національна рада конкурсу не оголосила, бо вважає, що туди ніхто з радіостанцій може не піти. Але вона має дати таку можливість – хай ринок вирішує. Вважаю, що недоречно стримувати розвиток нових технологій неринковими методами.

Фото: Незалежна асоціація телерадіомовників