Помітними підбурювачами спокою нещодавно стали вісім телеканалів, які утворили Українську телевізійну асоціацію (УТА): «112 Україна», Прямий канал, «Сонце», XSport, «Еспресо», NewsOne, EU:Music та ATR. Телеканали-члени УТА незадоволені статус-кво у трьох основних напрямках:

• небажанням Індустріального телевізійного комітету ділитися з ними всіма даними телевізійного дослідження Nielsen;
• стоп-листами Альянсу;
• пакетними продажами телеканалів медіагруп кабельним провайдерам.

Цікаво, що рекламні агентства теж говорять, що без стоп-листів Альянсу їм би працювалося краще. А про деякі особливості панелі Nielsen на кшталт наявності в ній так званих «зомбі-глядачів», які дивляться телевізор майже цілодобово, вони своїм клієнтам навіть не розповідають, щоб не викликати зайвих запитань. І цікавляться, чи немає в УТА планів заснувати сейлз-хаус. Відповідь: ні, немає.

Наскільки сильно медіагрупам може знадобитися рахуватися з інтересами телеканалів із УТА? З одного боку, ці дві групи мовників мають непорівнювані між собою показники перегляду. З іншого боку, можливості впливати на думку медійних чиновників, політиків та експертів у деяких телеканалів поза межами медіагруп цілком пристойні завдяки їхнім власникам. Крім того, саме по собі існування в медійному просторі великої кількості телеканалів з різним фокусом у висвітленні подій (мова йде перш за все про інформаційні телеканали, хоча не тільки вони увійшли до УТА) поглиблює фрагментацію аудиторії і – серед іншого – робить свій внесок до поступового зниження показників топ-шістки телеканалів.

Телеканали-члени УТА – не єдині, хто не в захваті від статус-кво на телеринку. Як відомо, кабельні оператори другий рік поспіль теж не дуже щасливі через умови співробітництва з медіагрупами. Безперечним ньюзмейкером січня був житомирський провайдер-монополіст «Телемережа», який із початку року вимкнув канали групи «1+1 медіа». Що насправді сталося між цими двома компаніями – чи то медіагрупа захотіла для себе нерівних умов, чи то провайдер спробував приховати частину абонентської бази, чи ще щось – але в останній день січня конфлікт завершився підписанням договору на умовах 2017 року.

Якщо продовжити тему про тих учасників ринку, в чиїх руках знаходиться «рубильник», то варто згадати «Зеонбуд». У 2020 році завершується термін дії його ліцензій. І поки одні учасники ринку замислюються над тим, чи можна буде відмовити в їхньому переоформленні через непрозорість власності, інші пропонують здогадатися, чи не захоче сам «Зеонбуд» змінити щось у своїй діяльності – якщо не закодувати сигнал, то принаймні запровадити платний пакет.

У вимкнення аналогу раніше, ніж відбудуться парламентські вибори 2019 року, більшість учасників ринку не вірить. Зате дехто з них не полишає думки про те, що в цифровому ефірі має бути не більше 15 безкоштовних телеканалів; а звузити коло ліцензіатів можна через оголошення нового конкурсу на видачу цифрових ліцензій на відповідно сформульованих умовах. І слушний момент для такого конкурсу настане вже незабаром: термін дії ліцензій телеканалів на мовлення в Т2 спливає в серпні-вересні цього року.

Що до кодування на супутнику, то наразі точної дати немає. Найоптимістичніший прогноз – вересень цього року. Щоб з’ясувати, як саме поведуться після кодування телеглядачі, дві медіагрупи (ймовірно, StarLightMedia і «1+1 медіа» як найбільші адепти цієї реформи) провели дослідження. Його результати вони не розголошують, але принаймні від планів закодувати сигнал на супутнику після цього дослідження вони не відмовилися.