Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи

Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи

24 Березня 2024
18464

Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи

18464
«Детектор медіа» та LetsData, досліджуючи інформаційний простір і соціальні мережі країн — сусідок України (Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії та Угорщини), виявили ознаки скоординованого інформаційного впливу в телеграмі та X (твітері).
Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи
Російські мережі: скоординований інформаційний вплив у країнах Центрально-Східної Європи

Цей звіт є складовою моніторингу й аналізу «Детектора медіа» та LetsData в рамках проєкту EU Disinformation Situation Centre, в якому «Детектор медіа» та LetsData аналізують інформаційні впливи Росії на держави Східної Європи. Його головною метою є проведення аналізу в режимі реального часу з метою всебічного розуміння цілеспрямованого інформаційного впливу Росії, зокрема на Україну та її сусідів — Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину.

Це дослідження покликане визначити компоненти соціальних мереж і зв’язки між ними, які Росія використовує в кожній країні, шляхом опису виявлених акторів, тактик і мереж, що використовуються в інформаційних кампаніях. Проведення порівняльного аналізу між країнами спрямоване на виявлення закономірностей у регіональній стратегії Росії та оцінці її впливу на ситуацію в інформаційному просторі України. Створення механізмів постійного моніторингу й оцінки в майбутньому допоможе відстежувати цілеспрямовані інформаційні кампанії та пропонувати ефективні контрзаходи, які можна вживати у відповідь. Для ефективного аналізу цілей і діяльності акторів у країнах — сусідках України важливо заглибитися в їхню інфраструктуру та зв’язки, зокрема між мережами в різних країнах.

Метою цього аналізу є виявлення й опис зв’язків між акторами, які скоординовано просувають проросійський порядок денний, у соціальних мережах X (Twitter) і Telegram в інформаційному просторі країн — сусідок України, що дасть змогу отримати чіткіше уявлення про те, як ці актори діють і взаємодіють на цих платформах. Цей звіт не охоплює і не зосереджує увагу на всіх темах, які ширяться у виявлених мережах. Більше прикладів впливу на інформаційний порядок денний і теми, які поширювалися цими акторами, можна прочитати у місячних чи тематичних звітах.

Методологія проведення дослідження

Війна Росії проти України є прикладом того, як фінансовані та підтримувані державою інформаційні кампанії можуть виходити за межі географічних кордонів, проникати на цифрові платформи та впливати на сприйняття й наративи в режимі реального часу. У рамках аналізу ми називаємо мережі «угорськими», «польськими» тощо, щоби в першу чергу позначити цільову аудиторію каналів та акаунтів у цих мережах, а не їхнє походження. Питання походження або права власності на сторінку чи канал є предметом окремого дослідження. У рамках цього аналізу ми зосереджуємося насамперед на аналізі даних, наданих самими соціальними платформами.

Мережі на платформах X (Twitter) та Telegram були визначені на основі репостів, ретвітів або цитування контенту різними акторами в інформаційному просторі кожної окремої країни. Цих акторів і мережі для спрощення ми пропонуємо характеризувати як «зловмисні» тоді, коли вони просувають (пишуть, репостять, коментують) переважно прокремлівські, проросійські меседжі. Хоча більшість репостів, ретвітів або цитованого контенту походить з таких акаунтів, не всі канали в мережі підпадають під ці критерії. Акаунти можуть критикувати контент, який вони репостять, утримуючись від його поширення винятково з метою розповсюдження, особливо на платформі X (Twitter). Таким чином, не всі вузли у кожній мережі належать до «зловмисних» акторів.

Методологічною ціллю, яку переслідувало це дослідження, було впровадження інструменту аналізу в реальному часі, для різних країн і платформ. Для її досягнення було запроваджено автоматизацію збору даних через API різних платформ (інтерфейси прикладного програмування) та інструменти вебскрепінгу, пристосовані до специфіки телеграму, твітеру, фейсбуку і ютубу. Це дозволило отримувати дані про дописи, коментарі, поширення, вподобання, перегляди та пов’язані з цим метадані у режимі реального часу.

Серйозним викликом була розробка геотегування та мовна обробка. Необхідно було обробляти дані на основі їхнього географічного походження, що дало би змогу швидко порівнювати дані між країнами. Для цього були застосовані інструменти обробки природної мови (Natural language processing (NLP) для розуміння контенту місцевими мовами країн.

Для створення карт так званих зловмисних акторів і їхніх мереж було прийнято наступне означення. «Зловмисні» актори — це суб’єкти-елементи мереж, які беруть участь у діяльності, спрямованій на зміну інформаційного середовища в оманливий спосіб, потенційно підриваючи основні цінності, встановлені демократичні процедури та втручаючись у політичні процеси. До зловмисних акторів ми віднесли канали в телеграмі і ютубі, акаунти в X (твітері) і фейсбуку, а також групи фейсбуку, понад 60% контенту яких містить дезінформаційні повідомлення та які є або можуть бути частиною цілеспрямованих проросійських інформаційних кампаній.

Перш ніж перейти до ключових характеристик виявлених нами мереж, потрібно описати загальну структуру та логіку роботи зі збору й аналізу даних.

  1. Крок 1. Попередня ідентифікація та сканування. Використовуючи попередньо сформовані запити, ми здійснили перший етап пошуку відповідних каналів, акаунтів і груп на різних платформах. Вручну були додані додаткові канали на ютубі, акаунти X та групи фейсбуку.
  2. Крок 2. Аналіз соціальних мереж методом «снігової кулі». Застосувавши інструменти аналізу соціальних мереж, ми склали карту взаємозв’язків і визначена структура каналів, акаунтів і груп. Ітеративний метод «снігової кулі» ми використали, щоб уточнити й розширити перелік пов’язаних і релевантних об’єктів.
  3. Крок 3. Аналіз мережевої моделі. На цьому кроці ми оцінили, як кожен канал, обліковий запис чи група могли взаємодіяти з ширшою цифровою мережею; визначили центральні вузли та периферійні об’єкти.
  4. Крок 4. Мережевий аналіз контенту. Цей етап складався із дослідження зв’язків, повідомлень і мереж, що випливали з цільових каналів, акаунтів і груп. На цьому кроці відбувалося відстеження, як поширювалися пропагандистські меседжі та наративи й виявлення ознак скоординованих дезінформаційних кампаній.

Ключові характеристики виявлених мереж:

  1. Складні мережеві структури на різних платформах. У досліджуваних країнах відрізняються платформи та кластери у них, які сформовані мережами та акторами, що підпадають під визначення «зловмисних». Наприклад, в угорському, польському, чеському просторі домінують мережі в X (твітері), між якими можна знайти взаємозв’язок, кампанії системного розміщення репостів тощо. У телеграмі основні кластери зі складними міжнародними зв’язками характерні для молдовської, болгарської, польської та української мереж.
  2. Координовані кампанії. Аналіз виявив складну мережу інформаційного впливу, що перегукується з проросійською дезінформацією, яка націлена на Україну та поширюється на Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину з метою вплинути на громадську думку та динаміку інформаційно простору.
  3. Міжкордонні зв’язки. Помітною особливістю мереж є високий ступінь взаємозв’язку між українським і молдовським кластерами, причому українські канали виступають у ролі «мостів» і точок переходу до інших кластерів. Така взаємопов’язаність може свідчити про скоординований підхід до поширення пропагандистського впливу через національні кордони, коли українські актори поширюють контент від російських через єдину мережу.
  4. Прокремлівські канали як «вузли» та точки переходу в мережах. У деяких країнах пов’язані з Кремлем канали й організації, включно з російськими посольствами та медіа, діють як центральні вузли, сприяючи поширенню дезінформації та об’єднуючи різні «національні» мережі. Втім, в інших країнах офіційні дипломатичні акаунти Кремля виглядають відірваними від основної мережі, що може свідчити про підхід, спрямований на збереження фасаду легітимності та приховування зусиль із підтримки поширення дезінформації.

Загальний аналіз мереж «зловмисних» акторів у телеграмі

У кількох аналізованих країнах, зокрема в Україні та Молдові, телеграм є провідною платформою для доступу до новин, зокрема політичного контенту. У цих країнах телеграм-канали надають контент, який певною мірою нагадує контент звичайних медіа, пропонуючи актуальні новини, а також політичну аналітику й «інсайди».

На противагу цьому, в інших регіонах роль телеграму є більш маргінальною: там поширюються переважно теорії змови щодо геополітики або COVID-19, а також протрампівська та проросійська риторика і критика демократичних країн, особливо США та їхнього уряду.

Попри переважання каналів, що поширюють теорію змови, в Болгарії, Чехії та Словаччині, в цих країнах прокремлівські суб’єкти також створили відносно потужну інфраструктуру. Спільною рисою всіх мереж телеграму є зв’язок зі зловмисними російськими акторами та прокремлівськими акторами в сусідніх країнах, що свідчить про широку мережу впливу в цих регіонах.

Українська частина мережі у телеграмі, яка потрапила до вибірки дослідження, хоча і виділяється як група «зловмисних» каналів, демонструє високий ступінь взаємозв’язку з молдовськими каналами, що призводить до часткового злиття цих двох кластерів. Крім того, українські актори розпорошені всією мережею, перебувають на межі болгарського та молдовського кластерів і виступають у ролі сполучних ланок між різними кластерами. Ці канали переважно репостять контент від російських вузлів і розташовані далеко від центрального ядра групи українських каналів, що вказує на периферійний рівень їхнього впливу в мережі.

Аналіз «зловмисних» мереж в окремих країнах Центрально-Східної Європи у телеграмі

На основі даних LetsData команда «Детектора медіа» підготувала низку візуалізацій на основі публікацій за грудень 2023 року. Вони побудовані на основі цитат і публікацій та посилань користувачів відповідної платформи. Розмір бульбашки на графіках залежить від кількості зв’язків з іншими користувачами. Візуалізації відображають лише певні елементи виявлених під час дослідження мереж «зловмисних» акторів.

Молдова

Молдовська зловмисна мережа в телеграмі

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 145 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять.

У Молдові телеграм слугує важливою платформою для поширення інформації та новин про політику — як внутрішню, так і міжнародну. Головною особливістю мережі є переважання російськомовних акторів. Молдовська мережа телеграму може «похвалитися» добре розвиненою інфраструктурою прокремлівських каналів, і характеризується міцною та тісно взаємопов’язаною структурою. Sputnik Moldova виділяється як один із найвпливовіших вузлів мережі, що має значний вплив на поширення інформації. За вказаний період (грудень 2023-го) 10 різних користувачів посилаються на нього 443 рази. Своєю чергою цей канал 103 рази посилається на 8 інших каналів.

Мережа також охоплює канали, що фокусуються на регіонах Молдови, зокрема Придністров’ї (наприклад, канал, навколо якого формується своя мікромережа, з характерною назвою «Приднестровский лесник | Новости ПМР | Россия») та Гагаузії, а також менші канали, майже винятково присвячені таким темам, як «антимайдан» і вибори в Молдові. Наприклад, «Выбор в Молдове», на який посилаються 16 різних користувачів 149 разів. На периферії мережі спостерігаються скупчення російських акторів, які поширюють пропагандистські меседжі, та пов’язаних із державою каналів. Молдовські канали також мають зв’язки з прокремлівськими акторами, націленими на інші країни, такі як Україна та Білорусь. Останні розпорошені по периферії та не утворюють яскраво виражених кластерів.

Україна

Українська зловмисна мережа в телеграмі

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 31 пару користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять.

Телегра є ключовою платформою в Україні для поширення політичного контенту та новин, де пріоритет надається поширенню саме новин, а не просто контенту. Такий фокус підкреслює важливу роль телеграму у впливі на український інформаційний ландшафт, а не просто роль платформи, однієї з кількох, як можна побачити в деяких сусідніх країнах. За даними СБУ, ще у 2021 році, до повномасштабного вторгнення Росії, в Україні діяла мережа тегерам-каналів, які працювали під керівництвом спецслужб Росії з метою дестабілізації ситуації. Станом на 2024 рік Центр протидії дезінформації склав список із понад 350 каналів, які разом формують мережу інструментів поширення ворожої дезінформації та тісно пов’язані між собою. У цьому звіті ми не фокусуємося на всіх каналах, зазначених вище, лише на тих, які потрапили у вибірку, засновану на взаємодії з інформаційними просторами країн — сусідок України в Центрально-Східній Європі.

Українська мережа телеграму складається з кількох кластерів, ядром яких є підконтрольні Кремлю канали, націлені саме на Україну. До цього ядра прилягає кластер прокремлівських каналів. Ці канали не лише пов’язані зі «зловмисними» російськими акторами, але і взаємодіють із російськими структурами на окупованих Росією українських територіях, а також із проросійськими акторами, що націлені на Молдову. Зокрема у періоді, який виділено на інфографіці, виділяється кластер, сформований навколо каналу «Сплетница», на якого посилаються 30 разів як мінімум 6 інших каналів, імовірно відомих українським читачам проросійського сегмента телеграму: MediaPost, MediaKiller, EQUILIBRIUM, «Скептик», «ЗеРада», «Наблюдатель», «Тень на плетень» та інші.

Болгарія

Болгарська зловмисна мережа в телеграмі

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 388 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які виключно посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Моніторинг інформаційного простору та «зловмисних» мереж у Болгарії особливо важливий тим, що Болгарія після початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із вагомих партнерів України по «збройній коаліції». Водночас Росію підозрюють у причетності до вибухів на складах боєприпасів болгарської збройової компанії EMKO влітку 2023 року, через кілька днів після того, як Болгарія оголосила, що приєднається до коаліції з постачання снарядів в Україну.

В основі болгарської мережі телеграму лежить кластер взаємопов’язаних каналів, серед яких виділяються «България Z Bulgaria Z», на який посилаються 39 інших каналів 848 разів, а сам цей канал веде до 6 інших, згадуючи їх 124 рази у грудні 2023 року. Або «България БеZ ЦенZура», на який посилаються 255 разів 19 різних користувачів, а сам канал згадує два інших 41 раз. Нерідко в цій мережі можна бачити меседжі, що пропагують теорії змови щодо COVID-19, поширюють антидемократичну риторику та просувають контент, спрямований проти таких спільнот як, наприклад, ЛГБТ. Ці канали розміщують маніпулятивні відео та зображення, спекулюють на темі війни в Україні, часто спрямовуючи свої наративи проти Сполучених Штатів. Разюча схожість контенту, включно з поширенням однакових дописів, свідчить про потенційну координацію між деякими з цих груп.

Мережа переплітається з російськими акторами та прокремлівськими «зловмисними» акторами в інших країнах, включно з проросійськими каналами на окупованих територіях України. Болгарські актори репостять контент російських акторів, зокрема тих, що поширюють дезінформацію про війну в Україні, а також принизливі наративи щодо демократичних країн. Контент із цих каналів потрапляє в болгарську мережу через акторів, які видають себе за болгарських діячів, що підтримують Росію і Путіна, а також концепцію «русского міра». Так, наприклад, на канал «Историята учи..» 726 разів посилаються 36 різних каналів, серед яких присутні такі канали як: «Донбасс Решает», «Повернутые на Z войне», «Рыбарь», «Николай Стариков», «Русские Zа бугром», канал так званої уповноваженої при президенті Росії з прав дитини «Мария Львова Белова» та інші. Детальніші зв’язки та вагу (силу) пов’язаності між каналами можна дослідити на інфографіці вище.

Чехія

Чеська зловмисна мережа в телеграмі

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 200 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Ядро «зловмисної» мережі в чеському телеграмі складається з тісно пов’язаних між собою анонімних каналів, які поширюють схожий контент. Цей контент переважно складається з дезінформації, що стосується як внутрішньої політики Чехії, так і міжнародних відносин, з особливим акцентом на війні проти України, а також згадок чинного президента США Джо Байдена й американського істеблішменту загалом у негативному ключі. Характерно, що як і в Болгарії, одним із «вузлів» мережі є канал, що містить частину «без цензури» у назві. Апелювання до «правди, яку ви можете прочитати лише в нас» — є класичною тактикою поширення дезінформації та привернення уваги серед людей, які схильні розповсюджувати теорії змови. У згаданий період канал «MG - zpravy 24/7 bez cenzury!», який посилається 15 разів на двох користувачів, на нього своєю чергою 32 користувачі посилаються 456 разів.

Периферійні канали часто зосереджуються на конкретних темах, таких як поширення неправдивої інформації про війну проти України, анти-ЛГБТ настрої та теорії змови щодо COVID-19. На вже згаданий канал «MG - zpravy 24/7 bez cenzury!» посилаються, зокрема винятково російські користувачі, такі як персональні канали «Александр Дугин», «Роман Сапоньков», і канали інших підконтрольних Кремлю «воєнкорів», пропагандистів чи медіа. Також у чеській мережі існує чітко виражений кластер каналів, які підтримують Трампа і поширюють антибайденівські настрої. Хоча більшість цих каналів ведеться англійською мовою, існують також канали іншими мовами.

Продовження відстеження російських інтервенцій в інформаційний простір Чехії залишається важливим, з огляду на ініціативу президента Петра Павела щодо пошуку та фінансування доставлення до України понад 800 тисяч артилерійських снарядів, закуплених з-за меж Європи, та його заяви про те, що присутність військових з країн НАТО в Україні не порушуватиме норми міжнародного права.

Угорщина

Угорська зловмисна мережа в телеграмі

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 18 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Аналіз мережі виявив статус телеграму як маргінальної платформи в Угорщині. Виявлені «зловмисні» користувачі не утворюють цілісної, взаємопов’язаної мережі; натомість вони діють як окремі канали, які спорадично взаємодіють з іншими каналами. У мережі можна виокремити два кластери: один складається з прокремлівських осередків, в іншому є пов’язані з Кремлем інституції. У період моніторингу, який потрапив на візуалізацію вище, включені офіційні акаунти «Посольство России в Венгрии», або «Консульский департамент МИД России». Однак ці кластери залишаються ізольованими від інших груп каналів у мережі.

Угорські зловмисні акаунти отримують новини з англомовних анонімних джерел, які умовно можна назвати «медіа», які стверджують, що надають «реальні новини з усього світу». Патерн наголосу на реальних новинах чи правді, що можна дізнатися лише з «перевіреного джерела», повторюється, подібно до Чехії та Болгарії.  Угорські користувачі також покладаються на канали, присвячені історії, яка нерідко переплітається з теоріями змови. Крім того, вони беруть інформацію з маргінальних угорських каналів, які висвітлюють геополітичні питання і представляють себе як джерела «правдивих новин».

Моніторинг інформаційного простору Угорщини залишається важливим, враховуючи те, що антиукраїнські вислови угорських політиків є не тільки наслідком впливу російської пропаганди, а й відображенням внутрішньополітичної ситуації в цих країнах, в рамках передвиборчих кампаній, про що писали аналітики «Детектора медіа» в інших дослідженнях.

Польща

Польська зловмисна мережа в телеграмі

 

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 85 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять.

Телеграм — другий за популярністю месенджер у Польщі. На думку авторів польського видання «Focus on Business», зростанню популярності телеграму в Польщі сприяло швидке поширення інформації, пов’язаної з війною в Україні. Через кілька польськомовних телеграм-каналів російські пропагандисти поширювали антиукраїнські наративи та розділяли поляків між собою, щоб змінити баланс сил у польській політиці. Одним із помітних прикладів російських інформаційних інтервенцій у польський простір за допомогою телеграму є спроба вплинути на результати парламентських виборів восени 2023-го. Цей випадок був описаний аналітиками «Детектора медіа».

За вибіркою цього дослідження польська «зловмисна» мережа телеграму складається з декількох взаємопов’язаних груп каналів, хоча і з нестійкими та непостійними зв’язками. Телеграм як платформа набирає популярності в Польщі, а контент «зловмисних» каналів переважно присвячений теоріям змови та політичним дискусіям. Виділяється помітний кластер, присвячений винятково теоріям змови, пов’язаним із COVID-19. На периферії мережі перебуває кластер прокремлівських каналів, який включає користувачів усередині Росії та охоплює переважно російськомовні канали, націлені на такі країни як Україна та Білорусь. На краю мережі перебуває група російських державних каналів. Ці канали отримують платформу для репостів завдяки «Російському центру науки і культури у Варшаві», але цей кластер залишається відокремленим від польської мережі. На інфографіці вище можна розгледіти такі канали як «Русский дом в Варшаве», «Узнай Россию», «Российское общество "Знание"» та інші.

Також на периферії мережі розташовані німецькомовні прокремлівські актори, які зосереджують свою увагу на Німеччині. Важливим «вузлом» цієї мережі є канал із назвою «Tartaria=Rusj=Assia (Татарія=Русь=Азія)», на який посилаються низка німецькомовних акторів, зокрема в період моніторингу цей канал згадують 120 разів 14 різних користувачів. Як і кластер російських «культурних та наукових інституцій», ці актори діють відносно незалежно, без інтеграції з основною польською мережею.

Румунія

Румунська зловмисна мережа в телеграмі

 

Інтерактивний графік за  посиланням. Він відображає 48 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Румунська зловмисна мережа телеграму утворює помірний, але міцно пов’язаний кластер каналів. Більшість каналів є маргінальними та зосереджені на поширенні конспірологічних і політичних новин. У мережі помітне місце займають прокремлівські наративи та меседжі. Попри те, що цей контент розосереджений всією мережею, він також сконцентрований у певних групах каналів, що перебувають на периферії.

Однією з таких груп, що включає пов’язаних із Кремлем акторів, є посольство Росії в Румунії. Зв’язки від акаунту посольства ведуть до одного з вузлів мережі, як видно на інфографіці вище. Повторюється характерна для мереж в інших країнах практика створення каналів із частинкою «без цензури» у назві. Наприклад, канал «Sptnk necenzurat ("Спутник без цензуры")», який посилається на 4 інших акторів 36 разів, а на нього один канал посилається 7 разів, за період зображений на інфографіці. Цей канал є прикладом елементу мережі «Sputnik» — російської пропагандистської інформагенції, яка включає сайти, мобільний застосунок, онлайн-трансляції, радіомовну службу і пресцентр, та акаунти на різних платформах. Ця інформагенція заснована іншою так званою міжнародною інформаційною агенцією «Россия сегодня», головний офіс якої розташований у Москві. Відділення Sputnik діють у багатьох країнах Європи та пострадянського простору, попри спроби окремих країн обмежити їх діяльність.

У румунській мережі багато каналів зосереджені на пропаганді сімейних цінностей, переважно беруть свій контент із британських каналів. Вони створюють лайфстайл-контент, присвячений сім’ї та жіночності, але водночас використовують ці теми для критики законів про шлюб і сімейні інститути. Ці канали часто репостять контент із маргінальних англомовних каналів, які висвітлюють політику і конспірологію, та іноді також беруть контент із франкомовних джерел. Мережа включає канали, присвячені конкретним темам, кожен із яких поширює дезінформацію та теорії змови в межах своєї тематичної спрямованості. Серед них виділяються канали, що роблять акцент на релігійному контенті, а також ті, що пропагують наратив «антинатовської коаліції».

Словаччина

Словацька зловмисна мережа в телеграмі

 

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 67 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Словацька мережа телеграму складається з анонімних каналів і псевдомедіа, які транслюють політичні новини та теорії змови, пов’язані з геополітикою. Ці основні канали тісно пов’язані між собою та поширюють схожі або ідентичні дописи, що потенційно може свідчити про скоординовану діяльність. Вони часто поширюють протрампівські матеріали, прокремлівські наративи та критику демократичних країн, а також мають тісні зв’язки з чеськими каналами. Вузлом мережі можна назвати канал «Blog investigatívnej žurnalistiky» («Блог журналістики розслідувань») на більш ніж 14000 підписників, який, наприклад, репостить російського пропагандиста Юрія Подоляку як рівноцінний «погляд з іншого боку», для умовного «балансу думок». За період моніторингу, зображений на візуалізації, 21 актор мережі посилався 534 рази на цей канал, а сам вузол 87 разів цитував 6 інших акторів.

На периферії цієї мережі існує кластер каналів, присвячених винятково поширенню теорій змови щодо COVID-19. Цей кластер не лише просуває теорії змови, але й послідовно висловлює позитивні настрої щодо Кремля, часто супроводжуючи їх негативною риторикою, спрямованою проти демократичних країн. Ще один вагомий кластер у цій мережі складається з російських «зловмисних» акторів, підконтрольних Кремлю медіа. Словацькі канали цієї групи переважно репостять контент, пов’язаний із війною проти України, що походить від цих пов’язаних із Росією суб’єктів. Крім того, на периферії цієї мережі спостерігаються зв’язки з проросійськими акторами, які спрямовані проти інших країн, зокрема України та Чехії, а також із російськими каналами.

У рамках цього проєкту «Детектор медіа» та LetsData продовжать моніторинг інформаційного ландшафту Словаччини, зважаючи риторику обраного восени прем’єром країни Роберта Фіцо. А також з огляду на заяву міністерства культури Словаччини про відновлення співпраці з Росією та Білоруссю, яку призупинили після російського повномасштабного вторгнення в Україну в березні 2022 року. Під час візиту до Ужгорода в січні 2024 року та зустрічі з українським колегою Денисом Шмигалем Фіцо пом’якшив свою риторику щодо України, але його меседжі на «внутрішню аудиторію» іноді можуть нагадувати методички російського агітпропу, як ідеться в іншому дослідженні аналітиків «Детектора медіа».

Загальні характеристики «зловмисної» мережі у X (твітер)

У дослідженні мережа користувачів, які розповсюджують проросійські пропагандистські меседжі та впливи на платформі X (твітер) поділяється на кілька кластерів, які містять угорські, польські, чеські та підконтрольні Росії канали, які пов’язані між собою. Платформа X (твітер) є одним із ключових джерел новин у Польщі та складається з густої мережі взаємопов’язаних політичних і новинних акаунтів, які сприяють швидкому поширенню інформації. На додаток до новинного контенту, польський інформаційний простір також характеризується значною часткою конспірології. Чеська мережа демонструє схожу картину щільних взаємозв’язків і контенту. Угорський кластер, однак, є менш цілісним, з канальною структурою, яка обмежує поширення інформації, якщо окремі канали заблоковані або видалені. Угорські канали переважно репостять контент з інших кластерів, але отримують менше уваги від міжнародних акторів. Схожі тенденції спостерігаються і на чеських каналах. Польські канали, з іншого боку, більше взаємодіють з міжнародними акторами, ймовірно, завдяки більш розвиненій польській мережі X (твітер).

Помітним кластером у цій мережі є російські державні кремлівські канали, які переважно базуються в Польщі та Угорщині. До цієї групи входять російські посольства і консульства в різних містах цих двох країн, а також такі ключові структури як Міністерство закордонних справ Росії та представництво Росії в ООН. Хоча ці канали в основному інтегруються в мережу шляхом репосту контенту місцевих зловмисних акторів, Міністерство закордонних справ Росії та Посольство Росії в Польщі вирізняються як канали, чиї матеріали також репостять місцеві актори, і виступають як канали-містки до чеського зловмисного інформаційного простору. На периферії угорські канали демонструють найменшу взаємопов’язаність. Примітно, що посольство Росії в Болгарії не настільки інтегроване в загальну мережу, як посольства в Польщі та Угорщині.

Яскравим прикладом в угорській мережі можна назвати акаунт Генерального консульства Російської Федерації в Дебрецені. Він виступає в ролі центрального вузла, що збирає інформацію від різноманітних російських державних установ, як внутрішніх, так і міжнародних, а також медіа Russia Today та українських прокремлівських акторів. Попри свою активність, він підтримує обмежені зв’язки з іншими учасниками мережі, що свідчить про те, що інформація, яку поширює дипломат, не дуже легко проникає в угорський інформаційний простір.

Пропагандистські мережі на платформі Х (твітер) на прикладі мереж у Чехії та Болгарії

Болгарська зловмисна мережа в Х (у твітері)


Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 30 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

Пов’язана зі «зловмисною» діяльністю в Болгарії мережа X (твітер) демонструє фрагментарну структуру зв’язків. Її ядром є акаунти впливових блогерів Gradinko та Ivan Dimitrov, які виступають у якості «центральних вузлів». Вони підтримують обмежені зв’язки через канали-містки, за допомогою яких поширюють неправдиві повідомлення про війну проти України, ізраїльсько-палестинську війну та дезінформацію про США або критикують нелегальну міграцію з Близького Сходу до ЄС. Наприклад за період моніторингу, що потратив до інфографіки, на акаунт _gradinko 23 інших користувачі послалися понад 100 разів. На периферії мережі охоплено присутність пов’язаних із Кремлем політиків і громадянського руху, чиї акаунти залишаються здебільшого відірваними від основної мережі, що свідчить про обмежений взаємозв’язок і вплив у ширшій екосистемі зловмисних повідомлень.

Чеська зловмисна мережа в Х (у твітері)

  

Інтерактивний графік за посиланням. Він відображає 80 пар користувачів соцмережі, які мають 3 і більше зв’язків з іншими. Кольори позначають користувачів, які винятково посилаються на інших, посилаються тільки на них, посилаються як інші, так і вони. Для занурення у деталі зв’язків наблизьте елементи інфографіки, які вас цікавлять

У чеській мережі Х (твітеру) існує щільне і тісно пов’язане між собою ядро каналів, що зосереджені на питаннях внутрішньої політики. Ця мережа, яка складається з блогерів і анонімних каналів, характеризується тісними взаємозв’язками, що свідчить про активний обмін повідомленнями. Зокрема, ці канали, схоже, націлені на чеський уряд і президента Петра Павела, що свідчить про узгоджені зусилля, спрямовані на те, щоб впливати на громадську думку або на формування політичного ландшафту в країні. Серед вузлів, які можна детальніше дослідити на інфографіці вище, за період моніторингу можна виділити таких акторів та акаунти, як Walterkraft6, який згадував 4 інших користувачів 29 разів, а на цей акаунт 76 разів посилалися 18 інших акторів. Також акаунт під нікнеймом mloch18391141, на який посилалися 113 разів 17 інших акторів, та акаунт pozorzmena, який позиціює себе як «пародійний акаунт», сам згадував 6 інших акторів 57 разів, і на який 61 раз посилалися 12 інших користувачів. Водночас інша група каналів зосереджує свою увагу на питаннях світової політики. Попри те, що вона менш інтегрована з іншими каналами, проте підтримує зв’язки всередині мережі.

Висновки

Аналіз, проведений «Детектором медіа» та LetsData, розкриває деякі елементи складного проросійського інформаційного впливу в сусідніх для України країнах Центрально-Східної Європи. Ці мережі, що діють переважно через такі платформи як телеграм та X (твітер), виступають потужною цифровою інфраструктурою для кремлівських гібридних інформаційних кампаній. Безумовно, інформаційний ландшафт кожної окремої країни потребує окремого вивчення. Як і динаміка зміни тем і меседжів, які циркулюють у мережах акторів, визначених нами як «зловмисні», втручаючись в інформаційний порядок денний відповідних країн, про що детальніше буде описано у місячних звітах.

На попередньому етапі можна сформулювати та запропонувати певні загальні рекомендації та виокремити низку пріоритетів і викликів та окреслити можливі подальші кроки у боротьбі з російськими гібридними операціями з інформаційного впливу:

  1. Посилення міжнародної співпраці та обміну в галузі боротьби з дезінформацією. Транскордонний характер мереж підкреслює необхідність посилення співпраці між країнами Центрально-Східної Європи між собою та з Україною. Обмін дослідженнями, ресурсами, стратегіями може посилити колективну спроможність ефективно протидіяти кремлівським інформаційним спецопераціям.
  2. Розширений моніторинг та аналітика. Використання інструментів, що застосовують штучний інтелект і машинне навчання, може допомогти в завчасному виявленні розширення ідентифікованих мереж. Аналітика в режимі реального часу відіграватиме вирішальну роль у розумінні динаміки цих мереж та проактивному реагуванні.
  3. Визначення приналежності та ключових осіб. Необхідно провести глибші розслідування щодо походження та приналежності ключових публічних облікових записів і каналів на різних платформах, визначивши ресурси та ключових осіб, причетних до їх створення, а отже і до розповсюдження мереж дезінформації.
  4. Саморегулювання та співрегулювання. Низький рівень модерації контенту в телеграмі та суперечливі зусилля Х (твітеру) в боротьбі з дезінформацією, підкреслюють необхідність пошуку спільного підходу до цієї проблеми. Співрегулювання і саморегулювання за підтримки зацікавлених стейкхолдерів є важливими, проте не єдиними можливими стратегіями для ефективної боротьби з дезінформацією на цифрових платформах.
  5. Інформування громадськості про загрози. Підвищення обізнаності про загрози, що пов’язані з дезінформаційними мережами у телеграмі чи X (твітері) є важливим елементом підвищення стійкості громадянського суспільства у період посилення гібридних загроз. Потрібно використовувати всі доступні канали для навчання критичному та відповідальному споживанню інформації із соцмереж.

Ілюстрація на головній: Наталія Лобач

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
18464
Читайте також
05.04.2024 09:32
Центр стратегічних комунікацій, для «Української правди»
2 184
30.08.2023 09:00
Леся Бідочко
Костянтин Задирака
Олександра Котенко
Олексій Півторак
Павло Рудь
Олександр С'єдін
Орест Сливенко
«Детектор медіа»
5 651
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду