«Наша пісня гарна й нова». Меседжі російської пропаганди в 11 країнах колишнього соціалістичного табору

«Наша пісня гарна й нова». Меседжі російської пропаганди в 11 країнах колишнього соціалістичного табору

31 Липня 2023
4539

«Наша пісня гарна й нова». Меседжі російської пропаганди в 11 країнах колишнього соціалістичного табору

4539
Російська пропаганда у Східній Європі робить ставку на розроблений до 2022 року набір меседжів.
«Наша пісня гарна й нова». Меседжі російської пропаганди в 11 країнах колишнього соціалістичного табору
«Наша пісня гарна й нова». Меседжі російської пропаганди в 11 країнах колишнього соціалістичного табору

In English

У березні — квітні 2023 року аналітики й аналітикині Центру досліджень «Детектора медіа» взяли участь у спільному проєкті з представниками ще десяти команд із Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Молдови, Польщі, Словаччини, Угорщини, України та країн Балтії з виявлення російської пропаганди, яка поширюється в медіа та соціальних мережах цих країн. Аналітики й аналітикині «Детектора медіа» проаналізували дані спільного моніторингу й підготували дослідження російських дезінформаційних меседжів та наративів у країнах Східної Європи.

Члени аналітичної команди «Детектора медіа» і раніше брали участь у моніторингах дезінформації, які проводилися за спільними підходами в кількох державах одночасно. Такі моніторинги допомагають порівнювати, які повідомлення російські пропагандисти просувають на різні аудиторії.

Методологія дослідження

Відмінність цього моніторингу в тому, що цього разу в кожній країні була фіксована кількість повідомлень із наперед заданого набору джерел, публікації з яких готувала команда LetsData.

Випадковою вибіркою публікацій із фейсбука, телеграма й окремих медіа намагалися уникнути викривлення результатів дослідження, коли представники організацій, які постійно працюють із дезінформацією, виокремлювали би публікації зі знайомими їм меседжами та свідомо упускали ті, де пропагандистський меседж установити складніше.

У тому випадку, коли у вибірку для аналізу потрапило повідомлення, яке не містило пропагандистського меседжу, на думку аналітиків із відповідної країни, вони маркували його як «інше». В усій сукупності аналізовних постів таких було 42%. Для читачів з України «інші» повідомлення корисні тим, що можуть допомогти краще зрозуміти, що поширюють пропагандистські ресурси у країнах — учасницях проєкту. А також які з повідомлень, що в Україні можуть вважати пропагандистськими, представники інших країн такими не вважають. В цілому наративи та меседжі з публікацій, із якими працювали аналітики з 11 країн, вписуються в класичний набір тез, які використовують російські пропагандисти в Україні та за кордоном. До них входять: звинувачення інших у русофобії, скарги на агресивність членів ЄС і НАТО, перебільшення успіхів Росії на фронті в Україні, поширення теорій змови тощо.

Найбільше публікацій, які потрапили у вибірку, були написані російською мовою. Публікації цією мовою становлять 46%. Російська домінує в постах із країн, які входили до складу СРСР, окрім Грузії. А в решті країн трапляється відносно рідко, там переважають публікації місцевими державними мовами.

Білорусь

У липні 2024 року буде тридцять років, як Олександр Лукашенко керує Республікою Білорусь. Лукашенко тримається при владі завдяки лояльності до нього силовиків і медіа, а також підтримці його режиму Росією. Таке тривале управління країною залежного від Росії диктатора призвело до того, що опозиційні політики та медіа не можуть повноцінно працювати. А інформаційна політика провладних медіа співзвучна порядку денному російських. Це підтверджують і дані двомісячного моніторингу білоруських медіа, де головні теми повідомлень — дискредитація України, критика Заходу та перебільшення успіхів російських військ на полі бою.

У наборі даних, із якими працювали колеги з Білорусі, до традиційних російських меседжів про «українських нацистів» і «маріонетку Заходу» час від часу додаються адаптовані під місцеву аудиторію теми. Наприклад,  що НАТО або Україна планують вторгнення в Білорусь, чи поширюються справжні або вигадані новини з областей України, які межують із Білоруссю, щоб зафіксувати сформований російським агітпропом образ українців як нацистів. За аналізований період був, зокрема, пост із житомирської кондитерської фірми, яка начебто пече сухарі у формах, натхненних фото убитих в Україні російських військових.

Болгарія

У вибірці постів болгарських медіа та соцмереж найпоширенішими були антизахідні наративи, які використовує російська пропаганда. Зокрема, повідомлялося, що НАТО, США чи «колективний Захід» беруть участь у війні проти Росії на боці України. Наприклад, у постах ішлося, що Сполучені Штати постачають зброю Україні та цим погіршують збройний конфлікт.

Серед вибірки публікацій із болгарських медіа та соцмереж були також меседжі, які дискредитували національні спільноти, приписуючи їм причетність до війни Росії проти України. Болгарські аналітики й аналітикині, зокрема, звернули увагу на антисемітську риторику в телеграм-каналах. Так, демарш ізраїльської делегації в ООН під час виступу глави МЗС Росії Сергія Лаврова проросійські користувачі соцмережі подавали як «небажання тих, кому вигідна війна в Україні, слухати представника Росії». «Детектор медіа» вже писав про використання російським агітпропом теми дискредитації національних громад, а також про антисемітську риторику пропагандистів.

Вірменія

У вибірці постів із вірменських телеграм-каналів і медіа найбільше повідомляли, що держави НАТО та ЄС розпалюють воєнний конфлікт в Україні. У Вірменії нерідко цитують позиції експертів і авторів із російських пропагандистських видань на зразок видання Sputnik, яке перебуває під санкціями в Європі.

Робота у Вірменії російських пропагандистських ресурсів полегшує російським пропагандистам просування своїх меседжів про те, що іншим державам варто тримати нейтралітет, щоб не стати співучасниками агресії НАТО, США чи ЄС і не псувати стосунки з Росією.

Грузія

У вибірці грузинських медіа найбільше повідомлень про загрозу «зовнішнього управління» Грузією іншими державами чи міжнародними організаціями. Як і в Україні, пропагандистські телеграм-канали та медіа розповідають, що представники фінансованих із-за кордону громадських організацій організовують протести в Грузії або навіть готують державний переворот, щоби змусити владу Грузії робити більше поступок Заходу.

У повідомленнях про те, що Україна програє війну, грузинські проросійські автори публікацій найчастіше використовували пропагандистську тактику «третя особа» — інтерпретували, як вигідно Росії, статті Washington Post, англомовних блогерів чи «американську розвідку». Зрідка джерелами публікацій про неминучий програш України у війні ставали проросійські видання й експерти, як місцеве TV Obieqtivi чи проросійські блогери — як Бека Вардосанідзе, який регулярно поширює у Грузії російську дезінформацію. Головна мета таких публікацій — переконати їх споживачів у тому, що Росія все робить правильно і її успіхи підтверджують незалежні джерела.

Країни Балтії

Вибірка повідомлень із телеграм-каналів Литви, Латвії та Естонії містила найбільше меседжів, що певні держави є русофобськими й утискають російську культуру. У країнах Балтії, зокрема в Латвії та Естонії, живе значна російська громада, тому такі дезінформаційні меседжі спрямовані на проросійську аудиторію з цих країн. Зокрема, колеги з балтійських країн фіксували повідомлення, що містили обвинувачення урядів Литви, Латвії та Естонії в русофобії та підтримці «українських нацистів». Зокрема, йшлося про заборону в’їзду росіянам на територію цих країн і маркування балтійських політиків чи історичних осіб як «традиційних нацистів, що ненавидять росіян». Детальніше про пропагандистський меседж, що «українці — нацисти», можна почитати тут.

Російські пропагандисти, які працюють у країнах Балтії, намагаються демонізувати непроросійських громадян цих країн. Один із прикладів цього — повідомлення в анонімному телеграм-каналі з цитуванням листа нібито з латвійської в’язниці. Його начебто написав хтось, кого адміністратори каналу вважають «в’язнем совісті». У тому листі йдеться, що «більшість латвійців під час Другої світової війни не рятувала євреїв, а вбивала. І Володимир Зеленський теж зрадив пам’ять про своїх єврейських предків». Ми вже писали, що агітпроп регулярно просуває меседжі, що українці чи представники інших держав є нацистами, «євреями-нацистами» чи «антисемітами». Мета цих повідомлень — закріпити в уяві споживачів пропаганди вороже ставлення до окремих національних спільнот чи їх представників.

Молдова

Пропагандистські медіа в Молдові загострюють увагу на подіях, які можуть свідчити, що Україна або інші сусіди Молдови готують вторгнення в цю державу або в так зване Придністров’я, де з 1992 року при владі перебувають ставленики Росії. Пропагандистські медіа вважають, що вторгнення у Придністров’я можуть виконати українські військові, а Молдову окупує Румунія.

Крім «агресивності», Україна в публікаціях, які потрапили у вибірку, постає як русофобська країна, де військові начебто змушують священників говорити українською та переслідують «канонічну православну церкву».

Коли пропагандистські телеграм-канали та медіа пишуть про внутрішню політику Молдови, то намагаються сформувати враження про керівників держави як некомпетентних і непослідовних людей. Начебто вони, з одного боку, постійно розповідають про загрози країні від Росії і внутрішні проблеми, а з іншого — намагаються привабити інвесторів.

Польща

Польща традиційно є об’єктом російської дезінформації. До прикладу, агітпроп постійно просуває меседжі, що Польща прагне окупувати західні області України. Такі повідомлення допомагають пропагандистам звинувачувати інших у плануванні воєнної агресії та відвертати увагу від російської агресії, яка триває.

Вибірка телеграм-каналів із Польщі містила багато згадок про наративи російського агітпропу, пов’язані з теоріями змови. Зокрема, що війна Росії проти України — це частина «глобального плану». Крім того, польські медіа поширювали меседж, що війна Росії проти України — це змова західних держав із метою розселити українців по всій Європі та поширити економічну експансію українських компаній. Як приклад наводили відкриття низки відділень «Нової пошти» в Польщі. Такі меседжі можуть мати прихильників серед поляків і жителів інших держав ЄС, які вважають безперешкодний доступ українців до своїх ринків загрозою.

Словаччина

У наборі публікацій зі Словаччини найпоширенішими є звинувачення НАТО в тому, що блок сприяє вбивствам цивільних і допомагає Україні на шкоду власним інтересам. Також там пропагандисти підсилюють полеміку словацьких політиків і лідерів думок, які виступають проти того, щоб допомагати Україні.

Характеристики українців у публікаціях, які потрапили у вибірку словацьких медіа, вписуються в той образ, який творить російська пропаганда: «некультурні біженці», «маріонетки Заходу», «нацисти», а на «звільнених від нацистів територіях» жити краще.

На відміну від сусідів України, які входили до СРСР, у Словаччині поширювали публікації про те, що зерно з України містить заборонені в Європі речовини. Це сталося після того, як у Польщі заборонили імпорт українського зерна.

Поміж публікаціями, які словацькі колеги не промаркували як пропаганду, були цитати російських експертів і чиновників про те, що передавання Україні літаків МІГ-29 є порушенням міжнародного права.

Угорщина

На тлі складних дипломатичних відносин між Україною та Угорщиною російська  пропагандистська машина поширює дезінформаційні меседжі, пов’язані з угорською громадою в Україні. Вибірка угорських телеграм-каналів містила значну кількість повідомлень, де поширювалася російська дезінформація, нібито Україна програє війну. Угорські медіа та проросійські користувачі соцмереж часто цитували російських політиків і пропагандистів, а також журналістів і публічних осіб, які поширюють проросійські наративи, зокрема Вільяма Скотта Ріттера — колишнього працівника ООН та апологета Путіна, і Сеймура Герша — американського журналіста й критика політики США.

Угорські колеги маркували певні повідомлення як такі, що не містять дезінформації. Наприклад, анонімний телеграм-канал поширив фейк, що український військовий Віктор Пилипенко, який заявив про свою гомосексуальність, нібито є «лідером ЛГБТ-підрозділу в складі ЗСУ, а також організовує гей-оргії». Аналітики й аналітикині «Детектора медіа» позначили би цей меседж як дезінформацію, оскільки фейки про нібито створення «ЛГБТ-підрозділів» у складі української армії Росія час від часу поширює для дискредитації української влади. Детальніше про те, як російська пропаганда використовує тему ЛГБТплюс із метою дискредитації України, можна почитати тут і тут.

Висновки

Пропагандистські повідомлення, які аналізували в зазначених країнах, переважно базуються на вже відомих російських дезінформаційних меседжах. Вони вписуються в кілька груп: дискредитація України; меседжі про шкоду допомоги Україні для миру та добробуту; таврування українських біженців; погрози поширення війни за межі України; дискредитація США; членів ЄС і НАТО; доведення невразливості Росії до санкцій; звинувачення інших у русофобії; поширення теорій змови та фейків. Ці тези пропагандисти найчастіше адаптовують під інформаційні приводи, які поширені в кожній із країн чи є популярними в міжнародних медіа.

Завчасно заготований набір повідомлень і можливість оперативно поширювати їх у соціальних мережах дозволяє пропагандистам ставати одними з перших, хто інтерпретує події, які відбуваються. Головна загроза від частого застосування таких завчасно підготовлених меседжів у тому, що від постійного повторення вони починають сприйматися як аксіоми, які приймаються в суспільстві на віру та ні в кого не виникає думки піддати їх сумніву. Відповідно, до представників суспільств, де засвоїли окремі меседжі пропаганди, можна застосовувати інші меседжі, які містять уже засвоєні.

Цими меседжами Росія намагається дискредитувати українську владу й армію, знецінити досягнення та здобутки українців, посіяти недовіру та страх серед громадян держав-реципієнток, а також скомпрометувати владні структури України в очах західних партнерів. У такий спосіб російський агітпроп намагається знизити рівень підтримки «проукраїнських» політичних сил у країнах Європи, а відповідно досягти гіпотетичної зміни влади в цих державах на лояльнішу до Росії. Ця стратегія спрямована на розкол серед українських союзників і зменшення рівня військової та фінансової підтримки України, що може призвести до сповільнення воєнних успіхів Сил оборони України на фронті та економічної стагнації.

Проникнення пропаганди в голови людей у частині досліджуваних країн, як-от у Вірменії, полегшує те, що там продовжують працювати сайти, телеграм-канали, сторінки у фейсбуку, інстаграмі, вконтакті й однокласниках російського пропагандистського видання Sputnik. За даними компанії Telemetrio, одна з таких сторінок навіть входить до першої десятки телеграм-каналів у вірменському сегменті телеграма. Існування таких ресурсів, які працюють на аудиторії соцмереж окремих країн, виводить проблему боротьби з дезінформацією за межі можливостей громадянського суспільства. Адже співпрацю соціальних мереж із ресурсами, які поширюють там дезінформацію, регулюють держави, а громадянське суспільство може лише привертати їхню увагу до проблем та пропонувати рішення.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4539
Читайте також
11.12.2023 16:40
Світлана Остапа
«Детектор медіа»
1 021
30.08.2023 09:00
Леся Бідочко
Костянтин Задирака
Олександра Котенко
Олексій Півторак
Павло Рудь
Олександр С'єдін
Орест Сливенко
«Детектор медіа»
6 061
28.06.2023 09:00
Леся Бідочко
Ольга Білоусенко
Олексій Півторак
Павло Рудь
Орест Сливенко
Павло Худіш
7 352
24.05.2023 13:00
Леся Бідочко
Ольга Білоусенко
Олексій Півторак
Павло Рудь
Орест Сливенко
Павло Худіш
«Детектор медіа»
24 873
19.04.2023 10:00
Леся Бідочко
Олексій Півторак
Павло Худіш
Анна Рощина
«Детектор медіа»
19 378
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду