«Слуги Антихриста, які допомагають укронацистам». Як російська пропаганда зображає НАТО у країнах Центрально-Східної Європи

«Слуги Антихриста, які допомагають укронацистам». Як російська пропаганда зображає НАТО у країнах Центрально-Східної Європи

22 Квітня 2024
3635

«Слуги Антихриста, які допомагають укронацистам». Як російська пропаганда зображає НАТО у країнах Центрально-Східної Європи

3635
Аналіз понад 3600 постів і публікацій, які стосувалися теми НАТО у чотирьох різних соціальних мережах восьми країн Центрально-Східної Європи: Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини та України.
«Слуги Антихриста, які допомагають укронацистам». Як російська пропаганда зображає НАТО у країнах Центрально-Східної Європи
«Слуги Антихриста, які допомагають укронацистам». Як російська пропаганда зображає НАТО у країнах Центрально-Східної Європи

Цей звіт є частиною спільного моніторингу «Детектора медіа» та LetsData в рамках проєкту EU Disinformation Situation Centre. Його основною метою є проведення аналізу з метою всебічного розуміння пропагандистського інформаційного впливу Росії на країни — сусідки України: Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, Молдову, Болгарію та Угорщину. Також це дослідження має на меті визначити поточні цілі Росії в кожній із країн шляхом вивчення тактик, тем і ключових повідомлень, що використовуються в дезінформаційних кампаніях. Шляхом проведення порівняльного аналізу інформаційного поля в країнах, які потрапили до дослідження, аналітики «Детектора медіа» намагалися виявити закономірності в регіональній стратегії Росії, оцінити вплив пропагандистського порядку денного на Україну в умовах повномасштабного вторгнення та запропонувати механізми періодичного моніторингу. На основі таких досліджень із відстеження динаміки та декодування російської інформаційної стратегії надалі можна буде запропонувати та корегувати заходи для протидії таким стратегіям.

У попередніх звітах були відображені тренди та ключові повідомлення проросійських інформаційних кампаній у період із жовтня 2023-го по лютий 2024 року. У цих звітах були висвітлені спроби Росії маніпулювати геополітичними темами та досліджувалися ксенофобія та популізм проросійських користувачів на різних платформах. У моніторингові звіти за конкретний місяць потрапляли теми, на яких фокусувалися дезінформаційні кампанії. Це, наприклад, могли бути протести фермерів у Європі або спроби відвернути увагу ЄС від України після початку війни Ізраїлю проти ХАМАС. В окремому звіті ми спробували виявити мережі скоординованого впливу проросійських акторів у країнах Центрально-Східної Європи. У поточному дослідженні ми фокусувалися на виділенні ключових тем і повідомлень проросійських дезінформаційних кампаній щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО) у вибраних країнах.

Вибір теми звіту не випадковий — не лише з огляду на продовження повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке почалося у лютому 2022 року. Ще в лютому 2019 року Верховна Рада України голосами 334 народних депутатів внесла зміни до Конституції України, якими закріплюється незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Також, за даними опитувань станом на літо-осінь 2023 року, від 77% до 83% респондентів проголосували би за вступ до Організації Північноатлантичного договору за умови проведення відповідного референдуму.

У 2023 році НАТО також провело серію опитувань громадської думки у своїх країнах-членах для збору інформації з питань безпеки й оборони (на той момент 31 країна та Швеція). Результати опитування показали, що переважна більшість респондентів (61%) вважає, що членство в НАТО зменшує імовірність зовнішньої агресії, що є таким же відсотком, як і у 2022 році. Крім того, зросла підтримка збільшення видатків на оборону — 40% респондентів у 2023 році порівняно з 35% у 2022 році. Більшість респондентів у країнах-членкинях Альянсу (63%) також вважає, що їхні країни повинні продовжувати підтримувати Україну.

Маніпулювання темою НАТО не є чимось характерним винятково для російської пропаганди у Центрально-Східній Європі. Використання специфічних наративів щодо системи колективної безпеки в Європі впливає також на перебіг президентських перегорів у США. Зокрема, заява Дональда Трампа про можливу відмову надати допомогу тим країнам — членкиням НАТО, які не виконують стандарту щодо витрат не менше 2% власного ВВП на оборону, спричинила дискусії у країнах ЄС. Більшу частину свого першого президентського терміну Трамп провів, критикуючи трансатлантичних союзників, зокрема в ЄС, за рівень їхніх витрат на оборону. Проте такі заяви потрібно розглядати й вони з’являються, безумовно, саме в контексті повномасштабного вторгнення Росії до України.

Загалом, за даними НАТО, очікується, що у 2024 році дві третини членів Альянсу виконають або перевиконають цільовий показник інвестування щонайменше 2% ВВП в оборону порівняно з 2014 роком, коли лише третина членів Альянсу виконали цей показник. За останнє десятиріччя члени НАТО в Європі неухильно збільшували свої колективні інвестиції в оборону, з 1,47% свого сукупного ВВП у 2014 році до 2% у 2024 році, коли вони загалом інвестують в оборону понад 380 мільярдів доларів США.

Потрібно зазначити, що не всі країни, охоплені в цьому дослідженні, є членкинями Організації Північноатлантичного договору, зокрема до неї не входить Молдова. Також серед країн дослідження не всі виконують «норматив» про спрямування 2% від ВВП на потреби оборони, проте майже всі країни показали динаміку до зростання таких витрат у 2021–2023 роках. Відсоток варіюється від рекордних 3,9% від ВВП у Польщі до 1,5% у Чеській Республіці.

Структура та динаміка публікацій за країнами

Графіка структури даних інтерактивна та дозволяє відфільтрувати та переглянути кількість публікацій на чотирьох основних платформах (X (твітер), телеграм, фейсбук, ютуб) за кожною країною у лютому середині березня 2024 року.

У вибірці цього дослідження було понад 3600 постів і публікацій за темою НАТО в чотирьох різних соціальних мережах восьми країн Центрально-Східної Європи: Польщі, Словаччини, Чехії, Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини та України. Пости були агреговані командою LetsData за допомогою інструментів аналізу й автоматизації збору даних через API (інтерфейси прикладного програмування) різних платформ у період за лютий — березень 2024 року. Розподіл публікацій за різними мережами по кожній країні можна відфільтрувати в інфографіці вище. Водночас дезінформаційні повідомлення щодо НАТО траплялися у кампаніях проросійських акторів і в раніший період моніторингу в межах цього дослідження. Тому для комплексного висвітлення тем і ключових повідомлень пропаганди щодо НАТО при аналізі також були враховані дані, на основі яких були написані попередні моніторингові звіти.

У шести з восьми країн, які потрапили до вибірки, більшість повідомлень про НАТО розповсюджувалося проросійськими акторами у телеграмі. Лише в Румунії та Угорщині фейсбук займав перше місце за кількістю агрегованих постів у кожній країні (55% та 50% відповідно). Як і у вибірці у попередніх звітах, у Польщі та Болгарії потрібно відзначити значну роль платформи X (твітер) як соцмережі, де можна бачити наративи російської пропаганди (до чверті всіх публікацій і постів які поширюють фейки та дезінформацію у кожній країні). Втім, відносний найбільший вплив X (твітер) має в Угорщині (майже 30% постів, які потрапили у вибірку за темою НАТО).

Зафіксовану вибірку LetsData опрацьовували аналітики та практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», виокремлювали характерні тренди й показові приклади поширення дезінформації в кожній із країн моніторингу та на основі цього визначали спільні закономірності. З детальнішою методологією збору даних для проведення дослідження можна ознайомитися у попередніх звітах.

На потоковому графіку публікацій у вибірці на основі даних, зібраних LetsData у період з 1 лютого до 12 березня 2024 року, проглядаються кілька сплесків кількості ймовірних дезінформаційних повідомлень (4–5 лютого, 13–15 лютого) й окремі «піки» постів від «зловмисних» акторів. Абсолютним піком за період стало 27 лютого, що збігається із заявою президента Франції Емануеля Макрона щодо ймовірності участі військових країн НАТО у бойових діях безпосередньо на території України.

Також 26 лютого Парламент Угорщини схвалив вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу, «за» вступ Швеції до НАТО проголосувало 188 угорських депутатів, 6 парламентарів виступили проти цього. В цьому ж контексті можна підсвітити пік постів від 7 березня, коли в дезінформаційні «тренди» потрапило повідомлення про офіційний вступ Швеції до НАТО (після передачі керівництвом країни ратифікаційної грамоти до Держдепу США під час візиту до Сполучених Штатів).

Початок періоду, під час якого готувалася вибірка даних, збігається з активною фазою головних навчань НАТО поточного року: Steadfast Defender 2024. Активність російської пропаганди навколо цієї теми вже відзначали аналітики «Детектора медіа». В окремих країнах, які потрапили в дослідження, 5 лютого «зловмисні» актори обговорювали, наприклад, скасування участі британського авіаносця в цих навчаннях через технічну несправність (проблеми з гвинтовим валом) та дозвіл Румунії на швидке розгортання сил НАТО в разі виникнення «серйозних загроз», що відразу знайшло відображення навіть в офіційній риториці Росії. Фейки та дезінформаційні наративи щодо цієї теми в Румунії також потрапляли у вибірку нашого моніторингового звіту за лютий.

Також невеликий пік у динаміці публікацій на початку періоду дослідження пов’язаний із повідомленнями, які критикували висування генсека НАТО Йенса Столтенберга на здобуття Нобелівської премії миру.

Пік повідомлень у вибірці після 11 лютого пов’язаний із заявою Дональда Трампа про те, що може «заохотити» Росію напасти на тих союзників США по НАТО в Європі, які не «платять за рахунками» (тобто не виконують цільовий показник інвестування щонайменше 2% ВВП в оборону. — «ДМ»). Пік 13–15 лютого на інфографіці також був спричинений публічною суперечкою Дональда Трампа та Джо Байдена щодо зобов’язань США перед союзниками по НАТО. Як було згадано на початку звіту, тема НАТО залишатиметься у фокусі дискусії під час президентських перегонів у США.

Пік 19 лютого з’явився внаслідок розповсюдження повідомлень, які обговорювали результати 60-ї Мюнхенської безпекової конференції (16–18 лютого), що проходила під гаслом «До миру через діалог».

Зростання кількості постів на початку березня було зумовлене повідомленнями про те, що Фінляндія вперше візьме участь у навчаннях північних країн Альянсу Nordic Response 2024 на правах повноправної членкині НАТО, та про повноцінний вступ Швеції до Альянсу 7 березня, про що згадувалося вище.

Останній пік, 11 березня, з’явився після телефонної розмови президентів України та Франції, під час якої Еммануель Макрон підкреслив готовність зустрітися у найближчому майбутньому з Володимиром Зеленським у Києві та обговорив результати роботи коаліції під назвою «Артилерія для України».

Ключові пропагандистські наративи та повідомлення щодо НАТО в окремих країнах Центрально-Східної Європи у лютому — березні 2024 року

Болгарія

Болгарія приєдналася до НАТО у 2004 році як частина розширення на Схід (разом з Естонією, Латвією, Литвою, Румунією, Словаччиною та Словенією). У 1995 році Європейська Комісія провела опитування «Євробарометр» у країнах Центрально-Східної Європи, щоб визначити громадську думку про Європейський Союз і НАТО. За даними цього опитування, у Болгарії було помітно менше прихильників вступу до НАТО (52% за вступ) порівняно з іншими країнами Східної Європи (наприклад, Румунія — 95%, Польща — 92%, Естонія — 78%, Угорщина — 59%). Безпосередньо референдуму в Болгарії щодо вступу НАТО не проводилося. Як говорив болгарський дипломат Іліан Васильєв (Ilian Vassilev), підсумовуючи 20 років від вступу Болгарії до НАТО у березні 2024 року, «через 20 років після вступу до НАТО Болгарія стикається з новим безпековим ландшафтом. Ідеалізм поступився місцем прагматизму, а потреба у більшому внеску і більшій самостійності в рамках Альянсу стала першочерговою. Подолання тривалого впливу Росії та інвестиції у військову модернізацію є вирішальними кроками для Болгарії, які забезпечать їй місце в безпечній Європі».

У 2023 році у Болгарії витрати на оборону як частка ВВП становили 1,84%. Цього недостатньо згідно з рекомендаціями НАТО (інвестиції в оборону — не менш як 2% від ВВП). Проте це краще, ніж було, наприклад, у 2014 році, коли частка витрат на оборону від ВВП становила менше ніж 1,5%.

Розширення НАТО, навчання «Steadfast Defender», Марія Захарова. Однією з тем щодо НАТО було питання про вступ Швеції до альянсу, як видно на інфографіці у вигляді wordlcoud («хмара слів») вище. «Сполучені Штати урочисто оголосили про вступ Швеції до НАТО. Це, звичайно, не забезпечить безпеку шведам, але безперечно створить їм проблеми, оскільки всі, кого США привели до НАТО, автоматично стають ворогами Росії, Китаю, Ірану, Венесуели, Північної Кореї, Сирії і так далі. Чому шведам потрібно стільки нових ворогів — риторичне питання», — пишуть на пропагандистському каналі «Bulgarian Military Union “Vasil Levski”» (13500 підписників).

Крім приєднання нових членів Альянсу, проросійські актори у болгарському інфопросторі обговорювали навчання НАТО «Steadfast Defender 2024», які розпочалися в січні 2024 року. Ресурс «Поглед Инфо» (сторінка у фейсбуку на понад 100 тис. підписників і майже 81 тис. переглядів цієї новини на їх сайті) визначив ці навчання як «підготовку НАТО до нападу на Росію». «Вчора НАТО розпочало антиросійське навчання “Nordic Response 24” у Фінляндії, близько до російського кордону», — написав телеграм-канал «The awakened people» (800 підписників). НАТО характеризують як «окупацію» Європи, а навчання — як підготовку до Третьої світової війни: «Окупована Європа — Навчання “Steadfast Defender”: НАТО готується до Третьої світової війни проти Росії» Також цей канал цитує представницю російського МЗС Марію Захарову, яка звинувачує Альянс в агресії стосовно Росії. Наприклад, переповідає псевдоісторичний екскурс Захарової про «історію Франції», коли «бункер» Гітлера у Берліні у 1945 році був нібито захищений французькою дивізією СС Карла Великого. Захарова проводила паралелі з сучасністю, сказавши, що Макрон вирішив зробити те саме, тільки тепер для «бункера» Зеленського, коментуючи слова Президента Франції щодо можливості надсилання військ в Україну.

Відряджання військ в Україну, F-16. Канал «InfoDefenseBULGARIA» (5500 підписників) пропонує своїм читачам насолодитися «зрадою», стверджуючи, що українцям не світить вступ до НАТО, нібито заради якого вони ведуть війну. Акаунт у X (твітер) «ObektivnoBg» (2500 підписників) розповсюджує інформацію про те, що нібито голова МЗС Польщі сказав, що країни НАТО вже надіслали війська в Україну. Фейк про присутність військ НАТО в Україні репостить користувач X (твітер) «GeorgievSony» (з майже 1000 підписниками), а також публікує зображення світової мапи без США, нібито вони розчиняться в океані (ймовірно, після удару Росії у відповідь. — «ДМ»), якщо НАТО відправить війська в Україну.

Подібним чином проросійські користувачі обговорювали майбутню передачу Україні літаків F-16. Це повʼязано з тим, що Генеральний секретар НАТО висловив думку, що Україна зможе завдавати ударів по легітимних цілях у Росії, використовуючи F-16. Уже згадуваний канал «Bulgarian Military Union “Vasil Levski”» (майже 17 тис. підписників) пише, що це не допоможе Україні, а лише наблизить до прямого зіткнення НАТО з Росією. Коментатор Боян Чуков (майже 5000 підписників), згаданий у моніторинговому звіті за лютий, висловився щодо передачі F-16, також пишучи, що це приведе до прямого зіткнення НАТО з Росією, оскільки Росія почне атакувати не лише цілі на території України. Чуков прив’язує кожну новину до певної тематики, не оминаючи можливості згадати про те, що: а) Європа не є консолідованою; б) не всі будуть готові застосувати «статтю 5» НАТО; в) нагадати про повернення кордонів НАТО до 1997 року; г) загострення конфлікту в Калінінградській області або Придністров’ї, де проживає багато етнічних болгар, які мають проросійські настрої.

Підсумовуючи, потрібно підкреслити, що попри те, що євроскептичні партії складають меншість у парламенті Болгарії, а вихід країни з НАТО не виглядає реальною перспективою, країна перебуває у зоні політичної турбулентності, готуючись до шостих за три роки виборів до парламенту. Набагато більшу загрозу становить наратив, який зображує членство в НАТО як несумісне з «розгулом» корупції. Така риторика підриває зусилля, спрямовані на поглиблення інтеграції в рамках Альянсу.

Польща

Польща стала членом НАТО в результаті розширення альянсу на Схід у 1999 році — перше розширення, учасниками якого стали держави колишнього соціалістичного табору. Станом на 2024 рік Польща має найбільший серед членів НАТО відсоток від ВВП, спрямований на сферу оборони, — 3,9%. За даними соціологічних опитувань у 2024 році, майже 90% населення підтримують членство Польщі в НАТО, що на 4% відсотки менше, ніж на початку 2022 року.

Однією з постатей для публікацій і цитувань на тему НАТО протягом лютого-березня був відставний полковник армії США Дуглас Макгрегор. Попри свій внесок у перегляд воєнної стратегії та методів управління військами в країнах НАТО, він також висловлювався про Альянс і війну в Україні, через що на пропагандистському кремлівському інтернет-медіа Russia Today йому було присвячено окрему колонку. Вислови Макгрегора використовували проросійські медіа та телеграм-канали з метою підкріплення російської пропагандистської лінії судженнями американського військового. Наприклад, телеграм-канал Kancelaria Lega Artis (7,5 тис. підписників) писав: «Північноатлантичний альянс спеціально спровокував війну з Росією, яка лише зміцнила свої позиції на світовій арені». У цьому повідомленні простежуються спроби перекласти відповідальність за війну в Україні на НАТО та переконати населення у могутності Росії.

Водночас тема Третьої світової війни також стала інфоприводом для публікацій. Парадоксальним є те, що саме НАТО звинувачується у спробах розв’язати світову війну. Для цього використовується не тільки аргумент війни в Україні, але і фабрикуються принципово нові «докази», які поєднуються з теоріями змов. Прикладом цього може слугувати повідомлення телеграм-каналу Sekrety swiata (1,5 тис. підписників), у якому стверджується, що «НАТО за підтримки ЦРУ готує операцію в Червоному або Середземному морі»: нібито під фальшивим прапором мають потопити американський військовий корабель, звинувативши в цьому Росію або мусульманські країни й на цій підставі почати Третю світову війну — ядерний конфлікт. У цьому дописі також фігурують хакери «білі капелюхи» (white hats), які «тиснуть на ЗМІ в США, Європі та Росії, щоб викрити махінації “глибинної держави”» — це ще одна теорія змов про таємний уряд у США.

У польському інфопросторі спостерігаються спроби поділу світу на сфери впливу, для чого використовується образ BRICS (міжурядова організація, до складу якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка, Єгипет, Ефіопія, Іран та ОАЕ) як альтернативи НАТО. Хоча сама організація не є військовим альянсом з елементом колективної оборони, вона позиціюється в медіа як противага західній архітектурі світового порядку та можливою стороною в боротьбі проти Заходу під час Третьої світової війни. Саме ж НАТО позиціюється роз’єднаним і слабким, щоб чинити належний опір новій геополітичній силі. Показовою публікацією на цю тему є допис Mimoza (5 тис. підписників): «НАТО панікує через Росію та BRICS, бо знає, що Путін його знищить».

Таким чином відбуваються спроби фабрикації інфоприводів із метою дискредитації НАТО як військової сили та як альянсу, навіть якщо сфабриковані теми для публікацій є нереалістичними або ж пов’язаними з конспірологічними теоріями.

Румунія

Румунія приєдналася до альянсу 29 березня 2004 року. Маючи стратегічне розташування у Східній Європі, Румунії належить важлива роль у місії НАТО щодо зміцнення регіональної безпеки, зокрема у Чорноморському регіоні. У Румунії розташований військовий об’єкт у Девеселу (система наземного захисту під назвою Aegis Ashore), який є частиною системи протиракетної оборони НАТО, що зміцнює оборонну потугу альянсу. До 2030 року на південному сході Румунії в Констанці, на узбережжі Чорного моря, планують добудувати військову базу, яка стане найбільшою військовою базою НАТО в Європі та перевершить за розміром військову базу США в німецькому Рамштайні. У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років — значне підвищення на фоні попередніх років. Приміром, у 2023 році Румунія витратила на оборону 1,6% свого ВВП, це нижче за середній показник по НАТО (1,73% ВВП) і мінімальний поріг для членів НАТО у 2%.

Напередодні Вашингтонського саміту НАТО у липні 2024 року, на який Україна покладає великі надії — за словами президента Зеленського, Україна як ніхто заслуговує на запрошення до членства в Організації під час Вашингтонського саміту — міністерка закордонних справ Румунії Лумініцу Одобеску закликала Альянс перейти до амбітних дій у питанні підтримки України на Вашингтонському саміті.

Маніпулятивні повідомлення, що буцімто російська агресія проти України — військове протистояння Росії та НАТО, які з початку повномасштабного вторгнення повторювалися в різних варіаціях, ми зафіксували у моніторинговий період. Мовляв, НАТО перетворює Україну на полігон, на якому тестує різні види західного озброєння, написав телеграм-канал QVINTA ÆTAS (3,6 тис. підписників), висловивши надію, що Берлін не долучатиметься до подібних «експериментів» і не постачатиме Україні крилаті ракети Taurus, адже це може призвести до численних «цивільних жертв». У моніторинговий період надання Україні ракет Taurus якраз обговорювали у західній пресі та у проросійському сегменті телеграму, про що ми детально писали в цьому матеріалі. «Поінформоване джерело» російського пропагандистського ресурсу «РИА Новости», на яке посилається румунський фейсбук-паблік Info fresh (2 тис. підписників), запевняє, що буцімто НАТО готується залучити румунські та польські війська на захист України, «не виключений превентивний удар збройних сил Республіки Молдова та Румунії по Придністров’ю». Це є продовженням тези, яку ми фіксували у лютневому звіті: захід використовує румунів як «гарматне м’ясо», долучивши їх до «не своєї війни».

Тема «слабкого НАТО», про яку ми також згадували у моніторинговому звіті за лютий, проявлялася у вигляді повідомлень, буцімто російське хакерське угруповання Killnet зламало системи зв’язку під час навчань Альянсу, тож в учасників зникла навігація та можливість обмінюватися повідомленнями: «здається, вони навіть не можуть відправляти електронні листи, бо хлопці з Killnet погралися кнопочками» (телеграм-канал Dan Diaconu із 13 тисячами підписників). Військові навчання для того і проводять, щоб виявити слабкі місця та запобігти можливим збоям в умовах реальних загроз на полі бою, тому закиди щодо військової «неспроможності» дещо надумані.

Поширювали й конспірологічні теорії, які апелювали до нумерологічних знаків чи інших абсурдних маніпуляцій, які «доводили», що НАТО «є слугою системи антихриста». Як доказ, телеграм-канал AG.Real.Education ✝️ (7,5 тис. підписників) наводив факт, що Румунія стала членом Альянсу 4 квітня (насправді 29 березня 2004 року), а саме ця дата є днем «найбільшого військового геноциду, вчиненого американцями проти країни», маючи на увазі стратегічне бомбардування Бухареста західними союзниками та силами Осі під час Другої світової війни. Користувач мережі Х (твітер) Kanenas із 500 читачами написав, що буцімто ключовою вимогою вступу Румунії до Альянсу була «зміна до закону про усиновлення щодо міжнародного усиновлення. Не армія, не бюджет, а усиновлення дітей!». Цей профіль також ретвітив маніпулятивні матеріали про те, що штаб-квартира НАТО нагадує нацистські емблеми «зіги», що доводить «ненависницьку» природу цієї військової організації. У румунський сегмент телеграму також потрапили репости дописів конспіролога Фікрета Шабанова, частого гостя пропагандистського проєкту «Вишка» (колишній канал «Наш» Євгенія Мураєва). Шабанов підводить читачів до думки, що структура НАТО нібито нашпигована «людьми Сороса» з «єврейським корінням».

Поширення конспірологічних теорій, підсвічення «невдач» НАТО під час навчань свідчать про те, що пропагандисти намагаються зберегти ореол негативу довкола теми Альянсу, демонізують його, накладаючи абсурдні ярлики у вигляді «єврейської змови», сатанізму чи прислужників Джорджа Сороса. Це може свідчити про те, що проросійським маніпуляторам бракує сильних, переконливих аргументів, якими вони підкріпили б свої погрози про швидку й неминучу поразку Альянсу в протистоянні з Росією. Також фіксуємо спроби залякати мирне населення східного флангу НАТО і нав’язати думку, що це сам Альянс втягує їх у війну, а не російська агресія спровокувала потребу в додатковому захисті. Водночас винесення на громадське обговорення на початку квітня 2024 року законопроєкту про захист співвітчизників за кордоном, який був розроблений Міністерством оборони Румунії, спонукає до думки, що влада країни готова до більш активної позиції та відповіді на актуальні безпекові та стратегічні виклики.

Словаччина

Словаччина вступила в НАТО останньою з країн Вишеградської четвірки, групи центральноєвропейських країн (Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина), які на початку 1990-х років об’єдналися навколо ідеї синхронізації своєї євроатлантичної інтеграції. Вступ Словаччини відбувся під час великого розширення 2004 року разом із шістьма іншими країнами Східної Європи, зокрема ще одним сусідом України — Румунією. І хоча відставання від інших країн вишеградської четвірки, які вступили до НАТО п’ятьма роками раніше, можна пов’язати з внутрішньополітичними перипетіями, євроатлантичні прагнення в країні все одно завжди переважали. У соціологічному дослідженні, проведеному Альянсом у 2023 році щодо відданості населення країн-членів північноатлантичній солідарності, Словаччина перебувала в групі країн, які пасуть задніх, але і головним аутсайдером далеко не є. Станом на 2023 рік 62% громадян Словаччини вважають трансатлантичні зв’язки важливими для забезпечення безпеки, а не вважають їх важливими 17%. 50% респондентів вважають, що їхня країна повинна захищати іншу країну НАТО у випадку атаки на неї, проти цього виступають 19%. Ще більше опитаних (68%) сподіваються на захист з боку НАТО у випадку агресії проти самої Словаччини. 62% вважають, що перебування в альянсі зменшує ризики агресії проти країни. У випадку гіпотетичного референдуму 60% учасників дослідження проголосували б за збереження членства, 23% — за вихід з альянсу.

Словаччина демонструє й одну з найкращих динамік зростання витрат на оборону серед країн НАТО. У 2023 році вони перевищили мінімальний нормативний показник для альянсу у 2% від ВВП країни, при цьому у 2014 році ці витрати не дотягували навіть до 1% від ВВП. 29% словаків виступають за подальше зростання безпекових витрат, на противагу 17% респондентів, котрі виступають за їхнє скорочення.

Водночас у питанні підтримки України Словаччина розколота навпіл. 49% словаків у 2023 році погоджувалися з необхідністю подальшої підтримки України, водночас 45% виступали проти відповідного твердження. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо неодноразово говорив про готовність блокувати рух України в НАТО через загрозу Третьої світової війни, яку, на його думку, провокує членство України в альянсі. «Членство України в НАТО є корисним лише для Третьої світової війни. Нам достатньо незалежної України», повторив цю тезу Фіцо в одному зі своїх останніх інтерв’ю. Водночас при суперечливій щодо України риториці частини панівних еліт країни, у критичні моменти чинний уряд країни поступався тиску західних партнерів і відмовлявся від блокування важливих для України рішень, як от надання макрофінансової допомоги з боку ЄС чи відкриття перемовин про вступ України до ЄС. Також, хоча новий уряд Фіцо припинив урядову збройну підтримку України, він не завадив словацькому бізнесу постачати Україні озброєння, що є суттєвим для України в низці певних озброєнь, наприклад, в артилерії. Тож, імовірно, така риторика Фіцо спрямована на внутрішнього споживача, для внутрішнього політичного позиціювання владної коаліції.

Цю риторику владних еліт при цьому використовують проросійські медіа в Словаччині задля підсилення й адаптування кремлівських повідомлень. Так, наприклад, фейсбук-пабліки Extra plus (12 тис. читачів) та InfoVojna (55 тис. читачів) транслювали офіційну позицію Кремля, мовляв, «введення військ країн-членів НАТО в Україну призведе до прямого військового конфлікту з Росією і ще більшої ескалації». Суперечив цій позиції услід за непослідовністю російських чиновників телеграм-канал KSB Správy (5,8 тисячі підписників), який транслював слова начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗС Росії, мовляв, війська НАТО вже беруть участь у бойових діях в Україні. Телеграм-канал ZEM&VEK (29 тис. підписників) писав, що Фіцо доєднує Словаччину до країн, які готові саботувати євроатлантичну солідарність: «Більш самовпевнена зовнішня політика четвертого уряду Фіцо, порівняно з попередніми, починає приносити перші плоди. До Угорщини приєднується Словаччина, а чеський уряд робить відчайдушні кроки, демонструючи непокору саморуйнівному деспотизму Брюсселя та Вашингтона».

Багато повідомлень прагнуть просто всілякими методами дискредитувати альянс. Телеграм-канал ZVTV (2,7 тис. підписників) в антисемітському ключі називав НАТО «єврейсько-терористичною організацією». Фейсбук-користувач Libor Mačuha (19 тис. читачів) вторив російській пропаганді, застосовуючи тактику віддзеркалення, мовляв, НАТО, а не Росія, є суб’єктом агресії й ескалації: «Росія “агресивно наближалася” до кордонів блоку НАТО — і хто тут кому загрожує? НАТО є терористичною організацією. Було заявлено, що вона має на меті “зберегти” мир і безпеку, але замість цього вона розв’язала війни в Югославії, Іраку, Афганістані та кількох інших країнах. НАТО ніколи нікого не захищала, а лише нападала». Телеграм-канал Slovanský Svet (1,4 тис. підписників) називав НАТО інструментом, який допомагає американським збройним корпораціям заробляти гроші на європейських країнах, і Україна є в цьому списку.

Крім того, у вибірці схильних до поширення дезінформації платформ Словаччини висвітлювали теми з інфоприводами у період моніторингу, як от вступ Швеції до альянсу, військові навчання НАТО Steadfast Defender, заочна суперечка Байдена і Трампа щодо відданості США північноатлантичній солідарності, висунення генсека НАТО Столтенберга на Нобелівську премію миру. Це висунення критикували, наприклад, у відомому з минулих звітів проросійському телеграм-каналі Casus Belli Live з 38 тисячами підписників. Ці теми ставали тригерами для появи нових дезінформаційних повідомлень, які дискредитували діяльність Альянсу.

Угорщина

Євроатлантична інтеграція була провідним вектором зовнішньої політики Угорщини після розвалу соціалістичного табору. Прагнення вступу до НАТО було об’єднавчим мотивом для всіх урядів посткомуністичної Угорщини. У 1995 році, згідно з даними соцопитувань, 48% угорців схвалювали вступ до НАТО, у 1998 було проведено референдум, на якому 85% населення проголосували за вступ до НАТО. У 1999-му Угорщина офіційно стала членом Північноатлантичного альянсу. Як було згадано на початку звіту, загальним орієнтиром стосовно військових витрат серед держав-членів НАТО є 2% від ВВП. Угорщина довгий час не відповідала цьому показнику, але є динаміка збільшення оборонного бюджету: 2020 рік — 1.76 % ВВП, 2021 — 1,68%, 2022 — 1,82%, 2023 — 2,43% (тобто, за 2023 рік Угорщина вже відповідає рекомендаціям Альянсу).

Процес вступу Швеції до НАТО, який стартував майже відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, штучно затягувався через позицію Угорщини (членство було ратифіковане парламентом Угорщини 26 лютого 2024 року). Така політика уряду та питання розширення Альянсу загалом стали предметом публікацій у соціальних мережах. Одним із мотивів, які спонукали Віктора Орбана до такої політики, була конфронтація всередині ЄС. Швеція була однією з країн, яка критикувала порушення демократичних принципів в Угорщині. Затягування рішення про вступ було засобом впливу на шведський уряд. Втім, в угорських соціальних мережах поширювалися «раціоналізовані» аргументи, які говорили про об’єктивну шкоду від розширення НАТО, зокрема про порушення балансу сил в Європі (JobbOldali Médiahírek, 22 тис. підписників у Facebook). Мотивом для публікацій було твердження, що вступ Швеції до НАТО суперечить інтересам колективної безпеки Європи, оскільки не враховує «безпекових потреб Росії», що своєю чергою призведе до «контрзаходів» і посилення конфронтації в перспективі (пост Magyar Békekör — «Угорський гурток / об’єднання миру», 9 тис. підписників у Facebook).

Опоненти Віктора Орбана, які займають ще більш євроскептичні позиції, ніж владна партія Фідес, використали привід ратифікації членства Швеції для критики угорського прем’єра майже з його ж політичних позицій (засудження «глобалістів», захист національного суверенітету тощо). Наприклад, угорська політикиня Даро Дуро, одна з очільниць ультраправої партії «Наша Батьківщина», у своєму блозі в мережі Х (колишній твітер, понад 6 тис. підписників) написала, що «проголосувавши за вступ Швеції до НАТО, “Фідес” і ліволіберали вчергове втілили у життя волю глобалістів». В цьому ж пості висловлюється солідарність з «Альтернативою для Швеції» (ультраправою партією, яка всередині Швеції виступала проти вступу до НАТО), яка просила угорських колег усіма силами протидіяти ратифікації, щоб «Швеція не стала військовою маріонеткою США». Загальне послання цієї політикині зводиться до прагнення якнайшвидше досягти компромісу з Росією та таким чином «наблизити мир».

1 лютого 2024 року генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга було висунуто на Нобелівську премію миру. Ця подія привернула увагу користувачів угорських соціальних мереж. Наприклад, презентуючи цю новину своїй аудиторії InfoDefMagyarok (2600 підписників) завершив пост цитатою з книги британського письменника Джорджа Оруелла «1984»: «війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — це сила». Таке донесення новини демонструє негативне ставлення до фігури самого Єнса Столтенберга та факту його номінування на Нобелівську премію. Якщо поглянути глибше, то подібне цитування є спробою описати для угорського читача навколишню реальність як певною мірою тотальну чи навіть «тоталітарну», в якій відбувається протистояння глобальних потуг, у якій представник «провоєнної політики» висувається на отримання премії за мир.

Іншою темою, яка фігурує в соціальних медіа Угорщини, є подальша доля НАТО як єдиного Альянсу. Публікації з цього приводу не прив’язані до якоїсь конкретної події, вони радше аналізують імовірний вплив багатьох процесів, які ще тривають. Наприклад, уже згаданий вище Magyar Békekör — «Угорський гурток / об’єднання миру», 9 тис. підписників у фейсбуці) розмістив пост, у якому аналізувалися перспективи НАТО у контексті президентської кампанії в США (де існує ймовірність повернення до влади Дональда Трампа), затягування війни в Україні та наявності суперечностей усередині ЄС. Зокрема, автор стверджує, що «у зв’язку з ймовірною втратою України проявляються ознаки страху та розгубленості в союзницькій системі Заходу». У подібних дописах наводять об’єктивні виклики та проблеми, які стоять перед НАТО (необхідність подальшого стримування Росії, підтримка України, суперечки всередині, електоральні ризики), але висновки пропонується зробити читачам дуже легкі та спрощені: «немає нічого простішого, ніж домовитися з росіянами й спати спокійно». Подібні повідомлення спрямовані на утвердження ідей «примирення» серед європейської аудиторії та поширення зневіри стосовно спроможностей НАТО протистояти Росії.

Молдова

Згідно з Конституцією, Республіка Молдова є нейтральною країною. Для відмови від нейтрального статусу має відбутися референдум, на якому за цю відмову має проголосувати більшість від «спискової» кількості виборців, а не більшість від тих, хто прийшов на дільниці. За законом, для визнання референдуму дійсним потрібна участь 33% зареєстрованих («спискових») виборців, проте через високу трудову міграцію історично явка під час виборів у Молдові є дуже низькою. До того ж на цю мить не спостерігається широкого суспільного запиту на вступ до НАТО серед громадян. Згідно з опитуваннями, рівень підтримки вступу до НАТО коливається на рівні 30–35% ще з 2004 року, і ця тенденція переважно не змінюється. Станом на кінець 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення Росії до України, лише 29% опитаних були готові підтримати вступ країни до НАТО на референдумі.

На додачу, у Молдові є і проросійські настрої; це пострадянська країна, де при владі була Комуністична партія Молдови, яка проголошувала курс та послуговувалася політичними гаслами про входження в так званий «Євразійський союз» і навіть виступала за відродження Радянського Союзу.

У вибірці повідомлень усі теми, що стосуються НАТО, були націлені на «проблематику» України, міжнародної допомоги, російсько-молдовських відносин; здебільшого Альянс демонстрували як «ворожу структуру, яка не вміє грати за певними правилами» — правилами, де НАТО нібито не займає нейтральну позицію, а потурає Україні. Протягом лютого-березня згадкою щодо НАТО в контексті Молдови була систематична дискредитація допомоги Заходу Україні — і приписували цю допомогу «керівництву НАТО».

Здебільшого приписували «гнітючу допомогу» французькому президентові Еммануелю Макрону: адже під час пресконференції в Єлисейському палаці той сказав, що не виключає можливості відправити війська західних країн в Україну. «Макрон зійшов із глузду. Відправлення військ НАТО в Україну — вкрай безвідповідальна і небезпечна заява. Франція — ядерна держава, а отже, йдеться про Третю світову війну. Макрона потрібно зупинити», — писали в одному з анонімних Telegram каналів, який потрапив у вибірку.

І на підтримку таких тез молдовські проросійські актори цитували президента Румунії Клауса Йоганніса: «Можливе відправлення військ на Україну (так в оригіналі. — «ДМ») не може братися до уваги під мандатом НАТО, тому що Україна не є союзником НАТО, — сказав румунський президент, додавши: Бухарест не відправить своїх військових на допомогу Києву». Інші згадки НАТО в аналізованій вибірці були націлені на демонстрацію громадської думки молдован щодо вступу до Північноатлантичного Альянсу: «Проти вступу Молдови до НАТО виступають 55,4% учасників опитування», — ішлося в одному з опитувань.

У березні спостерігалися повідомлення, які стосувалися статусу окупованої Росією території Придністров’я, де, за висновками авторів, місцеве населення начебто намагаються налаштувати проти Москви саме представники структури НАТО: «Це — політичне замовлення з боку США, тому що влада в Кишиневі отримує гроші за реалізацію русофобії у Придністров’ї. І глобально це спонсорується НАТО».

Підсумовуючи, можна сказати, що на громадську думку та суспільні настрої в Молдові щодо проблематики НАТО надзвичайно сильно впливає часткова залученість у російськомовний інформаційний простір, через який досить легко поширюються прокремлівські пропагандистські наративи.

Чеська Республіка

Чеська республіка подала заявку на вступ до НАТО одразу після розділення Чехословаччини у 1993 році та стала членом Альянсу в 1998 році, разом із Польщею та Угорщиною. Станом на 2024 рік, згідно з опитуванням, проведеним празьким Інститутом емпіричних досліджень STEM, 70% чехів підтримують членство країни в НАТО. Загалом підтримка членства в НАТО перевищила 70% ще у 2001 році та досягла найвищої позначки (78%) у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення Росії в Україну. Частка витрат на оборону Чехії у 2023 році оцінювалася як 1,5% від ВВП та показала динаміку зростання в порівнянні з 1,2% у 2019 році та 1,08% у 2014-му.

Однією з тем у чеському медіапросторі, яку висвітлювали прихильники Росії, є нібито слова фігуранта конспірологічних теорій Джорджа Сороса. Буцімто він ще в 1993 році закликав НАТО вести війну проти Росії за допомогою населення Східної Європи («Все було заплановано десятиріччя тому…»). Повідомлення було розповсюджено декількома телеграм-каналами та користувачами фейсбуку з одним і тим самим текстом і відповідним відеофрагментом із трансляції Russia Today. Зокрема, це повідомлення запостили телеграм-канал Co neMÁTE vědět (6400 підписників), Český List (7500 підписників) та «CZ24.NEWS» (28200 підписників), хоча останній згодом видалив його. Загалом треба підкреслити, що деякі з досліджених медіа регулярно посилаються на російські медіа та/або використовують їхнє відео. Так, на відео з фрагментом виступу згаданого у попередніх розділах Дугласа Макгрегора можна побачити «вотермарку» (водяний знак) телеграм-каналу російського пропагандиста Дмитра Смирнова «Пул N3».

Так само як і в Угорщині, у Чехії привертали увагу до висування Єнса Столтенберга на Нобелівську премію миру. Як і у попередньому випадку, розповсюджувалися повідомлення з ідентичним текстом, зі словами норвезького політика Абіда Раджа, який і висунув Столтенберга на премію. Сам текст новини нейтральний, проте він у проросійських каналах супроводжувався смайликами клоунів або, як у випадку з телеграм каналом «CZ24.NEWS», карикатурою на генсека НАТО, яка зображала його у нацистській формі. Втім, на цьому каналі всі новини про Столтенберга супроводжуються цією карикатурою. Крім того, CZ24.NEWS називає НАТО терористичною організацією, а українців — «Ukronacisté» («укронацистами»). Ще у 2020 році чеські дослідники медіа визначали CZ24.NEWS одним із головних каналів розповсюдження дезінформації в країні, тоді — щодо Європейського Союзу та пандемії коронавірусної хвороби.

Як і в інших країнах, багато уваги було приділено військовим навчанням НАТО Steadfast defender. Противники НАТО та прихильники Росії використали цей привід для того, щоб довести слабкість блоку, звертаючи особливу увагу на проблеми британського флоту під час навчань. Повідомлення про скасування участі авіаносця HMS Queen Elizabeth у навчаннях через пошкодження розповсюджували у телеграмі, фейсбуку та X (колишньому твіттері). Багато повідомлень посилалися на сайт АС24.cz, який поруч із вищезгаданим CZ24.NEWS звинувачують у регулярному розповсюдженні дезінформації. За даними аналітичного центру «Європейські цінності», АС24 часто розповсюджує новини або спотворені, або погано перекладені з іншомовних джерел, або як «джерела» використовуються інші дезінформаційні та конспірологічні сайти. Також центр помічав АС24 у розповсюдженні проросійської пропаганди задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Висновки

Проросійські актори демонструють зосередженість на темі НАТО й війні Росії проти України, приділяючи цій темі увагу в усіх проаналізованих країнах — сусідках України. Ця тема є сприятливим ґрунтом для Кремля для поглиблення розбіжностей і впливу на громадську думку. Шляхом створення наративів, які резонують із місцевими проблемами та політичною напруженістю або загострюють їх, ці актори прагнуть не просто впливати, а змінювати динаміку суспільно-політичного життя країн, наближаючи її до російських геополітичних інтересів. У контексті теми НАТО та наративів російської пропаганди й дезінформації навколо неї потрібно виокремити наступне:

  • Спроба змінити суспільну думку на користь невтручання країн — членкинь НАТО у російсько-українську війну веде до підриву міжнародної підтримки України. Ця тактика спрямована на розкол міжнародної коаліції на підтримку України, що може призвести до зменшення критично важливої військової допомоги. Україну зображують як країну, яка штовхає світ у прірву «III світової війни» або не хоче закінчувати війну шляхом мирних переговорів. Також, наголошуючи на труднощах України, «зловмисні» актори представляють її партнером-тягарем.
  • Зображення НАТО як загрози для «природних інтересів Росії» має на меті легітимізувати російські військові дії та подальшу експансію у пострадянських країнах. «Зловмисні» актори створюють наративи, які зображують Росію як жертву та водночас як військову потугу, що переважає будь-який спротив. Звинувачення України, ніби вона сама винна в порушенні міжнародних норм, є тактикою для виправдання російських військових дій і спробою викликати співчуття серед симпатиків Росії у Європі.
  • Висвітлення пропагандою військових досягнень Росії, яка ніби «воює проти всього блоку НАТО», має на меті деморалізувати Україну та її союзників, а також викривити уявлення про стан українських і російських сил і засобів, успіхи Росії на полі бою тощо. Негативні наративи зосереджуються на втратах України, підкреслюють внутрішнє невдоволення та протидію мобілізації, наводячи на думку про послаблення внутрішньої підтримки українського керівництва та його оборонних стратегій. Проросійські актори погрожують, що Росія «не зупиниться після захоплення України», та водночас лякають населення країн-сусідок, що військовим цих країн доведеться поїхати вмирати на війну в Україну, яка є «суто російською внутрішньою справою».
  • Зусилля російської пропаганди щодо теми НАТО у країнах Центрально-Східної Європи також фокусуються на посиленні уявлень про подвійні стандарти в міжнародних війнах і конфліктах із метою вплинути на громадську думку та підірвати довіру до демократичних інститутів. Таким чином ставиться під сумнів легітимність та ефективність демократичної політики та механізмів підтримки України.

Над текстом працювали аналітики «Детектора медіа» та LetsData, а також практиканти Центру досліджень «Детектора медіа», студенти кафедри політології університету «Києво-Могилянська Академія» Арсеній Слєсарєв, Денис Фірсанов, Михайло Литовченко.

Ілюстрація: Наталія Лобач

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3635
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду