«Детектор медіа» презентував дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»

«Детектор медіа» презентував дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»

5 Червня 2024
580
5 Червня 2024
13:06

«Детектор медіа» презентував дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»

580
Аналітики ГО «Детектор медіа» разом з Центру інформаційної стійкості дослідили роботу пропагандистських медіа на окупованих територіях
«Детектор медіа» презентував дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»
«Детектор медіа» презентував дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»

У середу, 5 червня, аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» разом із британськими партнерами з Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) презентували в Києві дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України»

Під час заходу дослідники показали інтерактивну мапу зв’язків мережі поширення пропаганди на окупованих територіях. 

Команда «Детектора медіа» та Centre for Information Resilience, спільно з Апаратом Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України презентували результати дослідження. Учасниками дискусії стали: Андрій Кононенко, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», Адам Рутланд, виконавчий директор Centre for Information Resilience, Анна Онищенко, Керівниця групи Фонд «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ) Пʼєр Ву, старший аналітик Centre for Information Resilience, Адам Юре, старший аналітик Centre for Information Resilience, Юлія Пархоменко, аналітикиня Centre for Information Resilience, Леся Бідочко, заступниця керівника Центру досліджень ГО «Детектор медіа». До дискусії також долучилися представники посольств, журналісти та громадські діячі.

Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Андрій Кононенко під час презентації дослідження зазначив, що для РНБОУ вивчення ситуації на тимчасово окупованих територіях є пріоритетом.

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко зауважила, що мета такого роду досліджень, у тому числі,  - забезпечити, щоб медіаколаборанти  після закінчення війни не могли повернутися до роботи, зробити вигляд, ніби нічого не було.

 

 Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»

 

Леся Бідочко, заступниця керівника дослідницького центру «Детектора медіа»

Леся Бідочко розповіла про роль Криму в інформаційному імпорті на ТОТ. Аналітикиня підкреслила, що Крим став важливим логістичним та інфраструктурним плацдармом для більш масштабного вторгнення в Україну в 2022 році. Зокрема, російська окупаційна влада швидко перекинула людські та технічні ресурси з Криму після лютого 2022 року на інші ТОТ. 
«Приміром, чиновники з Криму поїхали до тимчасово окупованої Запорізької області для створення окупаційного телеканалу "За! ТВ". Інженери ТРК "Крым" поїхали до окупованого Бердянська, щоб відремонтувати місцеву телерадіопередавальну станцію, а також допомогти з трансляцією російських радіостанцій "Маяк", "Вести" та "Радио Крым" на тимчасово окуповану частину Запорізької області. Потім росіяни вивели ці радіостанції на аналоговий сигнал, прагнучи забезпечити настільки потужне мовлення "Радио Крым", щоб воно заглушило українські станції. Викладачі та співробітники університетів переїхали з Криму на інші ТОТ», - зауважила вона.

П'єр Ву, аналітик Centre for Information Resilience звернув увагу присутніх, що дезінформація, яку поширюють на тимчасово окупованих територіях поширюється не тільки в межах цих територій, України та Росії. Наприклад, дослідження виявило, що  турецькі дипломатичні відомства часто цитують кримський окупаційний канал «Міллет». І це, на думку Ву, є маркером, що російська пропаганда має згубний вплив на міжнародній арені. Він додав, що місцями реєстрації багатьох інформагентств і сайтів, як зараз працюють на окупованих територіях, є Москва. 

 П'єр Ву, старший аналітик Centre for Information 

Аналітикиня Centre for Information Resilience Юлія Пархоменко, зазначила що виміряти охоплення медіа на окупованих територіях українським дослідникам важко. Але можливо оцінити вплив соцмереж і сайтів, і найкраще вимірювати їх впливовість за цитуванням іншими медіа чи користувачами соцмереж, як зробили в цьому дослідженні. 

Юлія Пархоменко, аналітикиня Centre for Information Resilience

 

Адам Рутланд, виконавчий директор  Centre for Information Resilience

Адам Рутланд сказав, що російське вторгнення та окупація цілком очікувано спричинили кардинальні зміни в медіа-ландшафті ТОТ. Російська окупаційна влада спочатку здійснила низку інфраструктурних, технічних, військових і правових заходів, щоб поступово захопити контроль над інформаційним простором п’яти регіонів України, а потім інтегрувати їх до російського інформаційного простору. 
«Деякі з цих методів російська влада апробувала під час вторгнення в Грузію в 2008 році, а потім спробувала повторити деякі з них під час повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році», - наголосив Адам Рутланд.

 

Адам Юре, старший аналітик  Centre for Information Resilience

Нагадаємо, що висновки дослідження базуються на відкритих даних, зокрема російських і проросійських медіа та онлайн-ресурсів на ТОТ з фокусом на телеграм-канали. Методологія передбачала використання розвідувальних даних з відкритих джерел (OSINT) та ряду аналітичних інструментів, зокрема збір доменних імен з бази даних Neo4j, виокремлення 50 ключових доменів за допомогою компанії-постачальника даних Open Measures, а також аналіз вхідних та посилальних доменів за допомогою Ahrefs. 

Кількісний аналіз свідчить про те, що проросійські телеграм-канали та ЗМІ, спрямовані на ТОТ, тісно пов'язані між собою та функціонують як окрема екосистема, переплітаючись з іншими російськими та проросійськими ЗМІ й телеграм-каналами. Дослідникам вдалося оприявнити мережу проросійських сайтів, орієнтованих на окуповані території України, — виявлено 232 825 взаємозв'язків між різними вебдоменами. А також виявлено мережу орієнтованих на окуповані території України телеграм-каналів. 

Дослідження свідчить, що станом на 2024 рік медійний простір на тимчасово окупованих територіях є централізованим та підпорядкованим російській владній вертикалі. Ця система не виникла одразу в 2014 році — її розвиток був поступовим і нелінійним. Централізація медіаландшафту на окупованих територіях Донеччини й Луганщини відбулася шляхом створення окупаційних міністерств, що займаються інформаційною політикою, а також медіахолдингів — «Республиканский медиахолдинг» (РМХ) і «Луганьмедиа». В окупованому Криму, однак, з огляду на його швидку анексію Росією, місцеві ЗМІ були безпосередньо підпорядковані Кремлю. 

Дослідники представили ретроспективний аналіз ситуації у сфері медіа на ТОТ з 2014 року та динаміку централізації медіапростору в Криму та окупованих частинах Луганщини й Донеччини. Проаналізовано цифрові та інформаційні агенції на ТОТ — профільні «міністерства» в окупованих Херсоні, Запоріжжі, Луганську, Донецьку і Криму та їхні відносини між собою і з Росією. Представлено огляд ключових ЗМІ, проросійських інтернет-видань і локальних телеграм-каналів, а також аналіз зв’язків між ними. Окрему увагу аналітики звернули на роль медіаімперії Є. Пригожина і телеграм-каналів, пов’язаних з угрупованням «Вагнер», вплив цієї медіаімперії на ТОТ, а також роль російського пропагандиста Олександра Малькевича, який курує «регіональні медіа» на всіх тимчасово окупованих територіях. 

Дослідження здійснене за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
580
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду