Комісія з журналістської етики підготувала та 12 березня оприлюднила перший в Україні аналітично-довідковий збірник про саморегуляцію українських медіа – «Саморегуляція в українських медіа: як це працює?».

«У виданні узагальнено досвід Комісії з журналістської етики як органу саморегуляції діяльності журналістів і редакцій. Вміщено найважливіші рішення за скаргами, заяви і рекомендації, над якими Комісія працювала протягом 2020 – початку 2021 р., а також приклади успішної медіації під час розгляду скарг, і практичні поради: в яких випадках і як можна подати скаргу на журналістський матеріал», – йдеться в повідомленні.

У КЖЕ кажуть, що збірник буде корисним журналістам, керівникам медіа, студентам і викладачам факультетів журналістики, а також для споживачів інформації – читачів, слухачів, глядачів.

«Просто кажучи, саморегуляція – це коли ми, хто працює у журналістиці, домовляємось між собою, що дотримуємось професійних стандартів та етичних принципів, виготовляючи продукт для вас, нашої аудиторії, і самі ж забезпечуємо виконання цих зобов’язань, спостерігаючи за діяльністю одні одних та визначаючи тих і те, хто і що порушує ці принципи й стандарти. І самі ж ухвалюємо і виконуємо рішення, скеровані на запобігання таким порушенням і на виправлення їхніх наслідків», – пояснив голова Комісії з журналістської етики, журналіст Андрій Куликов.

Збірник містить розділи:

• саморегуляція в медіа та роль Кодексу етики українського журналіста;
• про Комісію з журналістської етики: історія створення, склад, напрями роботи;
• чи варто скаржитися, якщо… Контрольні запитання і приклади;
• 10 найважливіших рішень та заяв на скарги споживачів інформації;
• 5 рекомендацій для створення якісного контенту;
• медіація – ще один ефективний метод саморегуляції;
• 3 приклади та 6 ключових тез про медіацію;
• Кодекс етики українського журналіста;
• як подати скаргу на журналістський матеріал? Покрокова інструкція.

Над збірником працювали Андрій Куликов та члени Комісії з журналістської етики: голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа» Єлизавета Кузьменко, перша секретарка Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Ліна Кущ, президент Української асоціації медіа-бізнесу (УАМБ) Олексій Погорелов.

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

29 січня 2021 року Комісія з журналістської етики закликала голову Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» №2693 щодо саморегулювання ЗМІ. 

Фото: КЖЕ