КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» щодо саморегулювання ЗМІ

КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» щодо саморегулювання ЗМІ

29 Січня 2021
2536
29 Січня 2021
16:57

КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» щодо саморегулювання ЗМІ

2536
Комісія наполягає, що в законопроєкті необхідно чітко зазначити, що скарги на порушення положень Кодексу етики українського журналіста не регулюються цим законом.
КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» щодо саморегулювання ЗМІ
КЖЕ закликала Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» щодо саморегулювання ЗМІ

Комісія з журналістської етики закликала голову Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва внести зміни до законопроєкту «Про медіа» №2693 щодо саморегулювання ЗМІ. Про це КЖЕ повідомила 29 січня.

У Комісії звернули увагу, що в проєкті закону не передбачена можливість виправлення медіа та журналістом помилки в межах механізму саморегулювання, а також – у деяких розділах відсутні згадка про Кодекс етики українського журналіста.

До винесення проєкту закону на голосування парламенту, КЖЕ просить виправити ці пункти та внести зміни, які дозволять скаржнику самостійно визначитися, куди звертатися зі скаргою – до органу саморегулювання чи до Національної ради.

Крім того, Комісія з журналістської етики наполягає, що в законопроєкті необхідно чітко зазначити, що скарги на порушення положень Кодексу етики українського журналіста не регулюються цим законом.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення.

Звернення

Комісії з журналістської етики

Щодо необхідності передбачити в законопроекті «Про медіа» місце для саморегулювання

Комісія з журналістської етики (КЖЕ) – національний орган саморегулювання у сфері дотримання етичних стандартів в роботі медіа та журналістів України – наголошує на необхідності внесення змін у актуальний станом на 26 січня 2021 року текст законопроекту «Про медіа» №2693 від 27.12.2019р.

Народними депутатами України ще 27 грудня 2019 року було внесено до Верховної Ради України проект закону «Про медіа», зареєстрований під №2693. Станом на 26 січня 2021 року в тексті документу, який розміщений на веб-сайті Верховної Ради України, відомості про діяльність медіа, яку законопроект відносить до сфери саморегулювання, відсутні - https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67812

Таким чином, вбачається, що законодавець, визначаючи механізми регулювання, співрегулювання та саморегулювання у сфері медіа, не врахував поширену та добре відпрацьовану практику врегулювання конфліктів між медіа та аудиторією, яка сьогодні є основною для вирішення подібних питань у світовій та європейській практиці. (А відповідні органи саморегулювання називаються прес-радами).

Так, у тексті законопроекту №2693 визначено:

  1. У Розділі IV, «Вимоги до змісту інформації…», в тому числі, визначені обмеження щодо змісту інформації (стаття 37). Багато з цих обмежень сьогодні є причинам скарг читачів/глядачів/слухачів до Комісії з журналістської етики. І великий відсоток скарг під час розгляду призводить до виправлення помилок самими журналістами та медіа. Відсутність такого механізму в законопроекті «Про медіа» зробить неминучим звернення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до суду та до накладання санкцій на медіа. Комісія з журналістської етики вважає це неефективним витрачанням ресурсів держави та таким, що протирічить європейській та світовій практиці. Тому ми пропонуємо внести до законопроекту №2693 зміни, які дозволять скаржнику самостійно визначитися щодо того, куди звертатися зі скаргою – до органу саморегулювання чи до Національної ради.
  2. Так само, у статті 43 «Захист неповнолітніх» не передбачена можливість виправлення медіа та/чи журналістом помилки в межах механізму саморегулювання.
  3. У статті 50 «Захист прав користувачів» не передбачена можливість звернутися зі скаргою до органу саморегулювання та виправити ситуацію в межах повноважень останнього.
  4. У розділі VII є стаття 95 «Правила (кодекси) створення та поширення інформації». У цій статті відсутня згадка про Кодекс етики українського журналіста, дотримання якого є вагомою умовою довіри до медіа в усьому світі. Пропонуємо включити таку згадку та зазначити, що дотримання цього Кодексу є предметом саморегулювання в медіа, і що саме ця частина відносин між медіа та аудиторією знаходиться в частині саморегулювання.
  5. У розділі VIII «Відповідальність за порушення законодавства у сфері медіа» необхідно чітко та однозначно зазначити, що скарги на порушення положень Кодексу етики українського журналіста не є предметом регулювання даного закону.

Комісія з журналістської етики (КЖЕ), національний орган саморегулювання у сфері дотримання етичних стандартів в роботі медіа та журналістів України, наголошує на необхідності привести текст законопроекту «Про медіа» №2693 у відповідність до європейської та світової практики та чітко визначити у документі сферу відносин, яку законодавець залишає на саморегулювання. Переконані, що у випадку, якщо скарга до органу саморегулювання не буде розглянута, чи якщо рішення органу саморегулювання не задовольнить сторони, вони зберігають право звернутися до суду. Проте наголошуємо, що робота органу саморегулювання в царині дотримання етичних стандартів медіа та журналістами, яким є Комісія з журналістської етики, вже сьогодні дозволяє вирішувати домінуючу кількість скарг. Що впливає на підвищення якості роботи медіа, на зростання медіаграмотності громадян та розвантажує судову систему України. Держава при цьому не витрачає ані копійки, адже роботу механізму саморегулювання поки що підтримують донори, волонтерська праця членів КЖЕ, а в майбутньому фінансуватимуть також і самі медіакомпанії чи їхні об’єднання.

Пропонуємо внести відповідні зміни до законопроекту «Про медіа» №2693 від 27.12.2019 до винесення його на голосування в сесійній залі Верховної Ради України.

***

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2536
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду