Члени Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів на позачерговому засіданні 19 вересня одноголосно підтримали рекомендацію Верховній Раді скасувати результати голосування за законопроект, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп.

Цю рекомендацію з-поміж інших підтримали прес-секретар президента Дарія Чепак і керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента України Денис Іванеско.

Оскільки засідання Міжвідомчої робочої групи проходило за відсутності кворуму, решту членів групи опитають електронною поштою.

Голова міжвідомчої робочої групи, прес-секретар президента Дарія Чепак спершу запропонувала обговорити можливі зміни до законопроекту, який готується до другого читання. Однак голова правління ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова наголосила, що всі журналістські організації виступають проти будь-якого доопрацювання законопроекту і наполягають на його скасуванні.

«Ми не хочемо обговорювати внесення правок в цей законопроект. Наша позиція єдина - він повинен бути знятий з розгляду у Верховній Раді. 11 років в Кримінальному кодексі немає статті за наклеп. Я жодного разу не чула про випадки самосуду, на які посилається Віталій Журавський. Мотивація заради чого це зроблено, окрім тієї, що під час виборів потрібно закрити рота громадянам, а можна й так інтерпретувати сказане Віталієм Журавським, я не почула. Я хочу підкреслити, що не тільки міжнародна громадськість критично ставиться до нашої судової системи, а й всі громадяни України  їй не довіряють. Будь-який громадянин практично стає беззахисним проти того, хто має вплив на суди або гроші», - зазначила Наталія Лигачова.

Юрій Луканов, Мустафа Найєм, Світлана Остапа, Роман Головенко

Автор законопроекту, народний депутат від Партії регіонів Віталій Журавський на засіданні групи заявив, що не збирається відкликати свій законопроект. Він вважає, що його ухвалення є на часі, оскільки журналісти можуть спотворити вибори.

На запитання журналіста «Української правди» Сергія Лещенка, чому один із супровідних документів законопроекту має властивості файлу з комп'ютера Адміністрації президента, пан Журавський відповів, що як позаштатний радник президента відвідував загальну кімнату в адміністрації, де працюють позаштатні радники, і користувався там комп'ютером, редагуючи файл на флешці.

Віталій Журавський

Постійний представник президента в парламенті, народний депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко заявив, що ані адміністрація президента, ані президент ніколи не давали вказівки готувати цей законопроект. І для самого пана Мірошниченка розгляд законопроекту став несподіванкою, оскільки особисто він проти нього. На запитання, чому сам Юрій Мірошниченко голосував за цей закон у першому читанні, він відповів, що голосувала його картка, і він буде розбиратися, чому так сталося. Він підтримав пропозицію журналістів про скасування голосування за законопроект, додавши, що пропонуватиме й фракції Партії регіонів його підтримати.

Дарія Чепак і Юрій Мірошниченко

Законопроект про наклеп шкодить іміджу влади, наголосила виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. «ПАРЄ закликає всі країни-члени Ради Європи позбутися кримінальної відповідальності за дифамацію. Сьогодні ми вже отримали реакцію і з боку ОБСЄ. Дуня Міятович звертається до членів українського парламенту скасувати це рішення і в жодному разі не допустити його ухвалення, оскільки це означатиме спробу заборонити будь-яку критику влади і запровадження цензури в країні. Думаю, що такий крок суттєво суперечить зовнішній стратегії України. Ви вказуєте на досвід Німеччини та інших країн, але ви не вказуєте на те, що впродовж останніх сорока років там не було кримінальних справ за наклеп. Фактично це старі норми, які давно існують в їх законодавстві, але зважаючи на те, що суд в цих країнах є незалежним, ці норми просто не застосовуються. Впровадження цього закону за такої судової системи, яка в Україні, буде однозначно використано як інструмент залякування і цензури в країні за слово», - сказала Вікторія Сюмар.

Денис Іванеско, Вікторія Сюмар і Наталія Лигачова

Цей законопроект разом з минулорічним законом про судовий збір, який відкрив дорогу до мільйонних позовів проти ЗМІ, є наступом на права журналістів і свободу слова, додала Наталія Лигачова.

18 вересня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект, який встановлює кримінальну відповідальність за наклеп. За проголосували 244 народні депутати. Наклеп пропонується карати штрафом в розмірі від 200 до 1500 неоподатковуваних мінімумів (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн), виправними роботами до 2 років, обмеженням волі до 5 років або позбавленням волі до 3 років.

Законопроект № 11013 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» зареєстрував народний депутат Віталій Журавський (фракція Партії регіонів) 19 липня. За тиждень до цього статтю про наклеп повернули до російського кримінального кодексу.

Ухвалення цього законопроекту засудили уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Національна спілка журналістів України, опозиційні політичні сили, Незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», Організація з безпеки і співробітництва в Європі, «Репортери без кордонів», перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, Міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів.

«Детектор медіа»

Фото з Facebook «Відкритої розмови»