In English

Із 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та щоденно документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. З часом ми почали робити регулярні огляди. Читайте останні: 31 липня — 5 серпня, 7–12 серпня, 14–19 серпня, 21–27 серпня, 28 серпня — 2 вересня, 4–10 вересня, 11–17 вересня. Крім того, ознайомтеся з підсумковим текстом за десять місяців після повномасштабного російського вторгнення й оглядом найбезглуздіших фейків за рік великої війни.

Із 18 по 24 вересня 2023 року аналітикині й аналітики «ДМ» зафіксували 25 дезінформаційних вкидів. За цей час пропагандисти переконували, що Росія нібито обстріляла в Києві склад боєприпасів зі збідненим ураном і тепер киянам треба «тікати» від радіації. А також пояснювали, як Володимир Зеленський буцімто узурпував усі українські медіа.

«Вічна війна»

У соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику, поширили меседж, буцімто Україна готова «вічно воювати» в обмін на нескінченне подавання допомоги Заходом. Мовляв, Зеленський аж ніяк не може вгамуватися та задовольняє свою жадобу.

Це конспірологічна історія пропагандистів рівня «у кулуарах подейкують», де без певних доказів і конкретних фактів щось доводять. Такі слова з боку росіян перебільшені й створюють апокаліптичне враження, ніби Україною керують ззовні, а її президент потурає західним посадовцям заради власної наживи.

Російський агітпроп неодноразово маніпулював питанням отримання гуманітарної допомоги: зображав Зеленського жебраком, якому досить канючити зброю та інші ресурси. Також пропагандисти писали, як українці нібито хитрують чи вдаються до злочинів, як-от обстріли цивільних, аби заволодіти бажаним.

«Київ — наступний Чорнобиль»

Також пропагандисти вкидали фейк, нібито росіяни «знищили» в Києві склади з боєприпасами зі збідненим ураном. У повідомленнях переконували, що українській столиці «загрожує» доля Чорнобиля, адже після вибуху весь урановий пил, мовляв, розійшовся містом. У публікаціях, зокрема, закликали киян якнайшвидше евакуюватися, аби врятуватися від радіації.

Але Росія не могла знищити такі боєприпаси, оскільки Україна їх іще не отримала. 6 вересня за результатами візиту держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання нового пакету допомоги Україні, серед якого є снаряди зі збідненим ураном для американських танків Abrams. Жодних дат постачання озброєння в Україну посадовець не зазначив. Та й українські медіа не виходили з новинами про доставку в Україну такого типу зброї. Це просто вкид російських «новинних» ресурсів.

Понад те, російський агітпроп намагається подати зброю зі збідненим ураном як здатну знищувати людей. Так, збіднений уран справді є радіоактивною речовиною, але не настільки небезпечною, аби її застосування забороняли. Вплив радіоактивного випромінювання збідненого урану несуттєвий.

Наприклад, воєнний експерт BBC Павло Аксьонов пояснив, що снаряди з осердям зі збідненого урану не заборонені жодними конвенціями. Вони складаються з тонкого осердя (шпиля), який  виготовляють із важких і міцних сплавів із застосуванням вольфраму або збідненого урану. Отже, збіднений уран міститься лише в осерді, якщо взагалі там є. Відповідно, не весь снаряд несе в собі «радіацію», як у цьому намагаються переконати пропагандисти.

«Великі втрати на війні»

Ми задокументували фейк, начебто в Україні запроваджують поховання загиблих воїнів у біорозкладних капсулах-мішках. Як доказ у фейкових публікаціях поширювали відео «реклами», в якій «українські екологи» презентували нову розробку для ЗСУ.

Проте такої реклами не існує, а так звані українські екологи виявилися далеко не українськими. Агітпроп скомпілював рекламний ролик, використавши презентацію проєкту Capsula Mundi від італійських дизайнерів Анни Сітеллі та Рауля Бретцеля у 2016 році. Суть проєкту полягала в заміщені дерев’яних трун біорозкладними капсулами. Пропагандисти на відео презентації ініціативи наклали логотип каналу «1+1» й телемарафону «Єдині новини», щоби створити враження, нібито цей відеопродукт українського виробництва.

Так Кремль намагається зіграти на емоціях українців, показуючи «високі втрати» серед бійців і бійчинь та як військове керівництво нібито не здатне з цим впоратися.

«Мобілізація вагітних»

Також дезінформатори поширили маніпуляцію, нібито в Україні створили бронежилети для вагітних жінок, щоби згодом їх «відправити» на фронт. Усе це відбувається, мовляв, через провальний контрнаступ ЗСУ. Автори в повідомленнях підсумовують: «Вагітність не стане поважною причиною для відстрочки від служби».

Насправді ж в Україні не проводять обов’язкову мобілізацію жінок, проте вони можуть вступити до лав української армії добровільно. Згідно з поправками до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», жінки з медичною або фармацевтичною освітою з 1 жовтня 2023 року мають стати на військовий облік, що не означатиме їх призову до армії. А бронежилета для жінок при надії не створювали. Закон України регламентує й те, що вагітність є легітимною  підставою для звільнення військовослужбовиці (стаття 26).

А як російський агітпроп дискредитує українську жінку, зображаючи її «фемінною оболонкою із чорним змістом», — читайте в нашому недавньому дослідженні.

«Тут і там — Зеленський»

Аналітикині й аналітики «Детектора медіа» спростували пропагандистський фейк, що Суспільне скомпілювало відео виступу Зеленського в Генасамблеї ООН. У повідомленнях розказували, буцімто українського президента не підтримують і не слухають під час промови. І що іноземні посадовці «втікали» із зали засідань Радбезу на знак протесту проти Зеленського. Автори-пропагандисти додавали відеодоказ — нібито уривок із прямої трансляції марафону «Єдині новини», де українські медійники, мовляв, вдалися до монтажу. Так, на одному з моментів, у якому Зеленський виголошує промову, вставили начебто кадр із зали, як президент уже сидить і когось слухає.

Насправді у прямому етері марафону трансляція виступу Зеленського йшла із зовсім іншим перекладом. Це можна перевірити, порівнявши два уривки відео — фейкове та зі справжньої трансляції. Згодом вдалося знайти відео саме з тим перекладом, що і в пропагандистському уривку. Його опублікували на офіційному ютуб-каналі «ТСН». Проте  змонтоване пропагандистами відео відрізняється від цієї трансляції. На відео «ТСН» немає моменту, де Зеленський сидів би в залі в той момент, коли виголошує промову.

Фейкороби намагаються переконати, що Президент України узурпував весь український медіапростір: відомо, що Суспільний мовник фінансується з державного бюджету та не повинен зазнавати впливу політичних сил. А якщо ж журналісти нібито потурали Володимиру Зеленському та скомпілювали момент на трансляції, — то українська влада ладна маніпулювати й перешкоджати свободі слова.

«Проти української влади»

Наприкінці тижня пропагандисти маніпулювали, що одесити вийшли на мітинг проти Зеленського. Мовляв, його ненавидять, і містяни вирішили це продемонструвати, вийшовши на акцію.

Та втім, мирна акція відбувалася в межах вимоги скасувати тендери на реконструкцію місцевих будівель. Люди вийшли з плакатами «Спочатку ЗСУ, потім усе інше», «Депутати, мої податки для ЗСУ». Тобто одесити провели мирну акцію, закликаючи, аби кошти з тендерів спрямували на Сили оборони України. Водночас автори маніпулятивної публікації спотворили контекст: пояснили, що люди начебто виступають проти Володимира Зеленського.

Так у споживачів дезінформації може скластися враження, що громадськість справді незадоволена Володимиром Зеленським зокрема. І надто коли автори використовують елементи масової культури, натякаючи, що люди не терплять українського президента та що український порядок денний — привід протестувати проти державної влади.  

Читайте останні фейки на схожу тематику: як нібито в Гаазі, столиці європейського правосуддя, створили графіті із зображенням Зеленського, що висить на шибениці; або ж про фейкову обкладинку буцімто британської газети The New European, де український президент сидить на колінах у Далай-лами. Про несправжню обкладинку з Володимиром Зеленським, що заціпенів від постаті диктатора Путіна та Ісуса Христа, читайте ось тут.

Ілюстрація: «Детектор медіа»