Починаючи з 24 лютого «Детектор медіа» моніторить український сегмент соцмереж та у щоденному режимі документує хроніку російської дезінформації навколо військового наступу Росії на Україну. Нещодавно ми почали робити також регулярні огляди. За період із 1 по 14 березня 2023 року аналітикині й аналітики «Детектора медіа» зафіксували понад вісімдесят російських дезінформаційних вкидів. За цей час агітпроп намагався переконати світ, що українці — нацисти, бо обирають великих собак, що Литва окупована Україною, а грузини стали на хибний шлях й прагнуть повторити долю українців. 

Читайте огляди російської дезінформації за попередні тижні: 26 вересня — 2 жовтня; 3–9 жовтня, 10–17 жовтня, 17–24 жовтня, 24–31 жовтня, 31 жовтня — 6 листопада, 7–14 листопада, 14–21 листопада, 21–28 листопада, 28 листопада — 4 грудня, 5–12 грудня, 12–19 грудня, 19–26 грудня, 2–9 січня, 10–16 січня, 17–23 січня, 24–31 січня, 1–8 лютого, 9-28 лютого, підсумковий текст за десять місяців, а також огляд найбезглуздіших фейків за рік великої війни.

На початку березня російські пропагандисти поширювали фейк, що в Україні нібито готують масштабну провокацію для звинувачення Росії у «грубому порушенні» вимог Конвенції про ядерну безпеку. Начебто для цього в одеський порт «Чорноморськ» завезли бочки з радіоактивними речовинами і працівники порту зазнали радіоактивного опромінення. Насправді, в офіційних джерелах немає жодного підтвердження інформації про радіоактивні бочки. Повідомлення спростував речник голови Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук. Крім цього, Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб систематично проводить радіаційні спостереження та дозиметричний контроль в Одеській області. І протягом останнього часу радіаційний фон як у Чорноморську, так і загалом по Одеській області був у нормі.

Проте на цьому пропагандисти не зупинилися й поширили фейки про ядерну зброю, яку нібито створює Україна, точніше, брудну бомбу. Мовляв, її використають у провокації проти невизнаного Придністровʼя. А для виготовлення зброї до України із Заходу вже привезли радіоактивні матеріали, конкретніше Каліфорній-252. Цю інформацію пропагандистів назвав фейком речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколаєнко. Узагалі Каліфорній-252 вироблять лише дві країни світу: Сполучені Штати та Росія. Він не трапляється у природі, його виготовлення в лабораторних умовах триває в середньому два роки, а ціна за грам може сягати 27 мільйонів доларів. Таку речовину не зберігають у великих кількостях на складах, як про це заявляють росіяни. Крім того, використання Каліфорнію-252 ретельно відстежується низкою американських та міжнародних агенцій.

Також у період моніторингу російські пропагандисти заявляли, що у США нібито визнали існування тих самих американських біолабораторій в Україні. У повідомленнях агітпропу йшлося, що Україна спільно зі Сполученими Штатами нібито проводила небезпечні експерименти й це буцімто підтвердила заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Проте Нуланд не робила таких заяв. В Україні немає лабораторій, у яких би розробляли біологічну зброю чи проводили інші подібні експерименти. Але сюжет з інформацією, яку й поширили пропагандисти, справді вийшов на американському One America News. Такі «новини» — звична справа для цього телеканалу з фейками та конспірологічними теоріями. А російська пропаганда регулярно поширює меседжі й фейки про розробку Україною ядерної зброї, біологічної зброї, експерименти на людях тощо. У такий спосіб агітпроп виправдовує напад Росії на Україну.

«Українці — нацисти» — ще один наратив, який Росія використовує для виправдання агресії. Цього разу росіяни назвали українців нацистами через те, що вони «обирають собак великих порід». Таку реакцію пропагандистів викликав один із сюжетів телеканалу «1+1» у межах національного телемарафону «Єдині новини». У ньому автори з іронією кажуть, що росіяни полюбляють менших собак, бо домашні улюбленці часто «схожі на своїх господарів», і що російським собакам не зрівнятися, наприклад, із псом Патроном. Пропагандисти у відповідь стверджували, що подібні твердження образливі та антилюдські за своєю природою. Мовляв, порівняння собак — це приниження для цілої нації та ще одна ознака того, що українці — нацисти. Також вони виправдовувалися, що обирають малих собак, бо живуть у «хрущовках».

Крім того, пропагандисти називали нацисткою медикиню й волонтерку Юлію Паєвську з позивним «Тайра». Таке твердження виникло на тлі новин про вручення Паєвській премії International Women of Courage Award. Агітпроп переконаний: вручення медикині премії неприпустиме, адже вона — «нацистка й душогубка». Росіяни й раніше намагалася схарактеризувати «Тайру» як нацистку. Зокрема, під час перебування в полоні її допитували представники пропагандистських медіа, звинувачуючи в підтримці нацистської ідеології. Тоді навіть зачіску «Тайри» охарактеризували як зроблену «у кращих традиціях Рейху». Насправді Юлія Паєвська ще у 2014 році поїхала на схід України й організувала власну волонтерську службу. Співпрацювала із ЗСУ у 2018–2020 роках як медикиня. Але пропаганді вигідніше повторювати, що Росія бореться з нацистами, які нібито вбивали мирних жителів Донбасу впродовж восьми років.

Протягом двох тижнів моніторингу агітпроп стверджував, що Україна розв’язала війну без правил. Так висловився російський ставленик в окупованій Чечні (який всіляко підтримує агресію проти України) Рамзан Кадиров. Його висловлювання з’явилися на тлі новин про «українську ДРГ», яка нібито здійснила атаку на два села у Брянській області, взяла в заручники мирних росіян та обстріляла автомобіль. Хоча версії події у Брянській області кілька разів трансформувалися, кількість жертв постійно змінювалася тощо, росіяни одразу ж без з’ясування обставин скористалися ситуацією й звинуватили Україну в тероризмі та злочинах проти мирних росіян. Українська влада назвала ці заяви провокацією та заперечила причетність до подій на Брянщині. Зрештою, відповідальність узяли на себе представники «Російського добровольчого корпусу», які назвали події спробою показати, що в Росії теж є вільні люди, готові боротися проти режиму Путіна. Поширюючи меседжі, що саме Україна веде війну без правил, пропагандисти прагнуть виправдати дії Росії й віддзеркалити те, що відбувається насправді. Саме Росія вторглася в Україну ще у 2014 році й продовжує вбивати українців, руйнувати міста й села.

Щоб усталити думку про «погану Україну», агітпроп поширював меседжі, що Україна окупувала країни Балтії. Для цього в соціальних мережах поширювали фото та відео із Сейму Литви, де хористи у вишиванках виконують гімн України, текст якого надрукований на аркушах з українським прапором та гербом на звороті. У дописах ішлося, що це свідчення того, що Україна вже окупувала не лише Литву, а й інші країни Балтії. У Сеймі справді виконували гімн України на знак солідарності 24 лютого 2023 року. Однак виконання гімну України ніяк не свідчить про окупацію. Подібні акції відбулися цього дня і в інших країнах світу.

Також агітпроп відреагував на протести у Грузії, де громадськість виступала проти прийняття в першому читанні законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу». Його вважають аналогом закону про «іноагентів» у Росії. На тлі протестів у телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику, з’явилася низка меседжів, спрямованих на дискредитацію протестного руху Грузії:

• Події в Грузії — початок «кольорової революції», скоро настане «чудове життя», як це відбулося в Україні. Пропаганда вживає цей термін у негативному значенні, запевняючи, що подібні протести відстоюють хибні цінності. Згадка про Україну в зневажливому ключі відтворює пропагандистський меседж, що Революція гідності — негативне явище, яке нібито довело Україну до краху. Пропаганда стверджує, що через усунення від влади Януковича та слідування новому проєвропейському курсу життя українців погіршилося. Тож росіяни «попереджають» грузинів, що в разі успіху мітингарів, на їхню країну чекає те саме.
• «Соросята» місцевого розливу намагаються не допустити припинення закордонного фінансування. Цей меседж дискредитує представників грузинського громадянського суспільства, які стали на захист демократії, і приписує їм надуману меркантильну мету. Насправді ж протести у Грузії не про фінансування, а про захист демократії та свободи слова. Схожі меседжі про проплаченість протестів звучали і в бік Євромайдану.
• Місцева грузинська влада вийшла з-під контролю. Російська пропаганда не проґавила шансу знайти американський слід в організації протестів у Грузії. Мовляв, Держдеп США всіляко підтримує протестувальників, хоче їхніми руками «втихомирити» еліту і скерувати її на шлях істинний. За допомогою цього меседжу Росія прагне показати, що Грузія нібито також перебуває під «зовнішнім управлінням», а при будь-якій спробі вийти з-під нього США починають реагувати й організовувати протести.