Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Держкомтелерадіо за перше півріччя 2023 року, друге і перше півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге й перше півріччя 2019-го, перше і друге півріччя 2018-го, перше і друге півріччя 2017-го, перше і друге півріччя 2016 року.

Держкомтелерадіо другий рік повномасштабної війни продовжує координувати й контролювати виконання підприємствами, які входять до сфери його управління, мобілізаційного завдання. Веде щотижневий моніторинг і готує для Мінекономіки звіти руйнувань та ушкоджень підприємств галузі під час російської агресії. Станом на кінець червня в Держкомтелерадіо працює 71 працівник, один із березня 2022 року служить у ЗСУ.

Держкомтелерадіо максимально сприяє книговиданню в Україні, зокрема розробив проєкт інформаційно-комунікаційної системи «Є-видавець». Завдяки цій системі вносити суб’єктів господарювання до Держреєстру будуть в електронній формі. Згідно з даними Комітету, 2023 року зросла кількість зареєстрованих видавців. Крім того, випуск в Україні книжкової продукції у порівнянні з минулим роком збільшився на 73% за кількістю видань (друкованих одиниць), за тиражами — на 203%.

Бюджет на 2024 рік

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Держкомтелерадіо на виконання семи бюджетних програм передбачені видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 1 млрд 962,9 млн грн, із них:

57,6 млн грн — «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення» (за кодом програмної класифікації видатків та кредитування (КПКВК) 3802010);

36,2 млн грн — «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності» (3802020); 

8,7 млн грн — «Підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації в Укртелерадіопресінституті» (3802040);

1,6 млн грн — «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси» (3802050);

1 850,0 млн грн — «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» (3802080);

3,4 млн грн — «Державні стипендії видатним діячам інформаційної галузі, дітям журналістів, які загинули (померли) або яким встановлено інвалідність у зв’язку з виконанням професійних обов’язків та премій в інформаційній галузі» (3802130);

5,4 млн грн — «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» (3802390).

На наступний рік зросли видатки на підтримку Суспільного, на наукову та науково-технічну діяльність у сфері медіа та на сам апарат Держкомтелерадіо.

Нагадаємо, на 2023 рік бюджет Держкому на виконання державних програм становить 1,57 мільярда гривень, це було на 10 % менше від видатків 2022 року.

Реалізація Стратегії інформаційної безпеки

В Україні ухвалена Стратегія інформаційної безпеки до 2025 року. Згідно з планом заходів із реалізації цієї Стратегії, Держкомтелерадіо не повинен допускати обіг на території нашої держави друкованої продукції антиукраїнського змісту.

В Україні функціонують близько 250 суб’єктів книгорозповсюдження, які торгують в інтернеті. Протягом другого півріччя 2023 року Держкомтелерадіо здійснював їх моніторинг. За словами голови Держкому Олега Наливайка, після початку повномасштабної війни спроб розповсюдження видань антиукраїнського характеру не виявлено. Однак існує інша проблема — деякі суб’єкти книгорозповсюдження не дотримуються Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресорки, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», продовжують торгувати російською книжковою продукцією.

«Держкомтелерадіо надіслав їм письмові попередження. У багатьох випадках це дало позитивний результат. Проте частина таких суб’єктів, користуючись анонімним статусом, і надалі продовжує ігнорувати закон. Повноцінна протидія таким правопорушенням стане можливою після створення правового механізму реалізації нової редакції статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу», яка регламентує ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресорки, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України», — сказав Олег Наливайко «Детектору медіа».

Олег Наливайко (фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

Водночас, щоб не допустити в обіг друковану продукцію антиукраїнського змісту на території нашої держави, Комітет моніторить російський книжковий ринок із метою формування Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. У 2023 році до Переліку потрапило 35 нових пропагандистських видань.

Нагадаємо, Перелік має рекомендаційний характер. Внесення до нього того чи того видання не має правових наслідків. Однак інформація, що міститься в Переліку, використовується при підготовці санкційних списків.

У другому півріччі 2023 року Держкомтелерадіо подав Службі безпеки України пропозиції щодо застосування санкцій до 23 суб’єктів держави-агресора. Наразі це питання перебуває на стадії розгляду.

Звернення до Держкомтелерадіо на порушення закону про обмеження доступу на український ринок видавничої продукції з території держави-агресорки у другому півріччі 2023-го не надходили. «Зараз триває перехідний період, коли попередня редакція статті 28-1 втратила чинність, а правовий механізм реалізації нової редакції досі не сформовано. Оскільки сьогодні ще немає юридичних підстав для застосування до правопорушників передбачених Законом заходів реагування, то й скарги не надходили», — каже голова Держкомтелерадіо.

Співвідношення російськомовних і україномовних видань в Україні

Згідно зі статистичними даними Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», що базуються на адміністративних даних обов’язкових примірників, станом на 12 грудня 2023 року випуск газет українською мовою складає 68,3 % від загальної кількості, російською — 12,8 %, решта — іншими мовами. Торік відсоток україномовних газет був вищим — дорівнював 76,6 %.

Серед періодичних і продовжуваних видань (крім газет) україномовні складають 33%, російськомовні — 6,1 %. Решта видань поєднують українську і російську мови або видаються іншими мовами.

У книговиданні цього року, як і торік, домінує українська мова — 83,4 % від загальної кількості книжок, які, крім української, видавалися також іншими мовами (11,8 %) та російською (4,8 %).

Для імплементації закону, який забороняє імпорт книг із Росії та Білорусі та видання творів російських авторів, сприяє перекладам творів світової літератури українською,  Держкомтелерадіо підготував низку проєктів нормативно-правових актів.

Міністерству культури та інформаційної політики надано пропозиції до проєктів постанов уряду, якими затверджуватимуться Порядок видачі (відмови у видачі) дозволу на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресорки, та Порядок вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввезена з території держави-агресорки, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України, та/або внесена до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту, а також за розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресорки, без наявності відповідного дозволу.

Наказами Держкомтелерадіо у другому півріччі 2023-го затверджено: Критерії оцінювання видавничої продукції, що дозволена до ввезення та розповсюдження на території України; Положення про Реєстр видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресорки, що дозволена до ввезення та розповсюдження на території України; Положення про Реєстр видавничої продукції антиукраїнського змісту; Положення про експертну раду Держкомтелерадіо з питань аналізу й оцінювання видавничої продукції щодо віднесення її до такої, що не дозволена до ввезення на митну територію України та розповсюдження на її території; Рекомендації з підготовки рецензії щодо характеристики та оцінки змісту видання.

Держреєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видавничий бізнес

Держкомтелерадіо продовжує вести Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Станом на грудень 2023 року Держреєстр налічував 8379 суб’єктів видавничої справи.

Протягом цього року анульовано п’ять свідоцтв у зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта видавничої справи. За весь період ведення Державного реєстру, а він ведеться з 2000 року, анульовано 1216 свідоцтв.

2023 року до Держреєстру внесено 302 суб’єкти видавничої справи, з них 270 нових, 32 — переоформили свідоцтва. Для порівняння: протягом 2021 року до цього реєстру було внесено 293 суб’єкти видавничої справи, протягом 2022 року — 152 суб’єкти.

За інформацією Книжкової палати України, випуск книжкової продукції цього року збільшився у порівнянні з минулим роком за кількістю видань (друкованих одиниць) — на 73 %, за тиражами — на 203 %.

Держкомтелерадіо почав надавати нову адмінпослугу, яка має сприяти розвитку вітчизняного книговидання. Послугу запроваджено відповідно до Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Комітет видає свідоцтво про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди винятково як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами, надає підприємцям право отримати відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин).

«Станом на 20 грудня ми отримали 34 заяви. Всі вони були розглянуті. Змушений констатувати: переважна більшість підприємців отримала відмову у наданні свідоцтва, оскільки подали документи не в повному обсязі або їхні документи не відповідали вимогам законодавства. Перше свідоцтво про відповідність, що підтверджує використання розповсюджувачем книговидавничої продукції об’єкта оренди винятково як спеціалізованого магазину для торгівлі книгами, видано підприємниці з Рівного Вікторії Новицькій, яка відкрила в приміщенні торговельного центру спеціалізований магазин для торгівлі книгами площею майже 47 квадратних метрів», — повідомив Олег Наливайко.

Олег Наливайко (фото Максима Поліщука, «Детектор медіа»)

Держкомтелерадіо розробив проєкт інформаційно-комунікаційної системи «Є-видавець».

«Відповідно до Плану заходів з розвитку цифрової інфраструктури Держкомтелерадіо для створення електронної бази даних Держреєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції фахівці відомства розробили технічні вимоги до програмного забезпечення інформаційно-комунікаційної системи “Є-видавець”. Наші напрацювання були передані МКІП для визначення виконавця розробленого нами проєкту. Нещодавно МКІП повідомив, що відповідне програмне забезпечення вже розроблене», — сказав голова Держкому.

За його словами, реалізація цього проєкту зробить адміністративну послугу, яку надає Держкомтелерадіо, більш доступною, що сприятиме розвитку видавничої сфери України. 

Завдяки цій системі надання адміністративної послуги щодо внесення суб’єктів господарювання до Держреєстру здійснюватиметься в електронній формі. Достатньо буде цифрового підпису та декількох кліків у власному інтерактивному кабінеті, щоб підприємець був внесений до реєстру й отримав право займатися видавничою діяльністю.

Планується, що автоматизована система Держкомтелерадіо «Є-видавець» увійде до загальної Платформи державних реєстрів. 

Держкомтелерадіо допомагає з відновленням виходу друкованої преси на деокупованих територіях, забезпечуючи інформаційні потреби українських громадян. Наразі на деокупованих і прифронтових територіях Донеччини, Київщини, Миколаївщини, Сумщини, Херсонщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Чернігівщини відновили випуск близько 33 місцеві газети, 30 із них — за сприяння міжнародних донорів. Як повідомив Олег Наливайко, з початку військової агресії НСЖУ у співпраці з Литовською спілкою журналістів та за підтримки Держкомтелерадіо реалізується газетний проєкт «Ми з України!». Видання безплатно розповсюджується серед читачів різних регіонів України.

Співпраця з профспілками

14 серпня 2023 року підписано галузеву угоду між Держкомтелерадіо та Професійною спілкою працівників культури України на 2023–2028 роки у видавничо-поліграфічній сфері. Угода має посилити соціальний захист працівників підприємств, удосконалити організацію та оплату праці, сприяти створенню безпечних і нешкідливих умов праці тощо. Положення угоди поширюються на всіх працівників підприємств галузі незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Встановлені угодою соціальні гарантії для працівників видавничо-поліграфічної галузі можуть бути застосовані як мінімальні гарантії на інших підприємствах усіх форм власності, які не входять до сфери управління сторін, що підписали цю угоду, але за основним видом діяльності належать до видавничо-поліграфічної сфери.

Відповідно до галузевої угоди Держкомтелерадіо зобов’язаний погоджувати з соціальними партнерами проєкти нормативно-правових актів з питань соціально-трудової сфери. Під час розроблення проєктів нормативно-правових актів у видавничо-поліграфічній сфері здійснювати аналіз їх впливу на інвестиційний клімат та ринок праці.

Крім того, 8 вересня 2023 року була підписана галузева угода між Держкомом і Профспілкою працівників культури України на 2023–2028 роки у сфері телебачення і радіомовлення.

Комунікаційна кампанія про переваги членства України в ЄС

14 серпня на замовлення Держкомтелерадіо стартувала місячна комунікаційна кампанія про переваги майбутнього членства України в Європейському Союзі Embrace Ukraine. 

18 вересня 2023-го завершено комунікаційну кампанію, метою якої було формування знання громадян держав-членів Європейського Союзу про євроінтеграційні кроки України та переваги майбутнього членства України в Європейському Союзі. Виконавець цієї кампанії — комунікаційне агентство ТОВ «Медіа Хаб», яке стало переможцем відкритих торгів на Prozorro.

Кампанія передбачала розміщення інформаційної друкованої та/або аудіовізуальної продукції. Вона була спрямована на підвищення рівня обізнаності громадян держав-членів Європейського Союзу про євроінтеграційні кроки та здобутки України за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, стійкість нашої держави під час війни, досягнення у першочерговому відновленні руйнувань унаслідок російських атак, розвиток України під час війни, переваги для ЄС від майбутнього набуття Україною членства в ЄС.

Кампанія візуально стала продовженням урядової комунікаційної кампанії Embrace Ukraine. Strengthenthe Union і була розрахована на громадян найбільших держав-членів ЄС — Німеччини, Франції, Іспанії, Італії та Нідерландів. Поширення контенту відбувалося у диджиталі з використанням соціальних мереж Facebook, Instagram, TikTok, платформи YouTube. Методом її проведення була адаптація та переклад раніше виготовленої інформаційної продукції (відеоролики, інфографіки, сториз-сети) мовами європейських країн і таргетоване поширення на цільові аудиторії на згаданих ресурсах.

«Загальна кількість унікальних контактів (користувачів) цільової аудиторії  у перелічених п’яти країнах з усіма видами інформаційних продуктів, яка мала становити не менше 18 млн, перевищила планові показники та склала понад 24 млн», — сказав Олег Наливайко.

Проведення цієї комунікаційної кампанії передбачено урядовою Стратегією комунікацій з питань європейської інтеграції на період до 2026 року та пунктом відповідного операційного Плану заходів з виконання Стратегії на 2023 рік, де Держкомтелерадіо визначено головним виконавцем. Комунікаційна кампанія  реалізувалася за кошти бюджетної програми «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» (код 3802390).

Співпраця з АТ «НСТУ»

Держкомтелерадіо як представник єдиного акціонера (держави) у рамках своїх повноважень у другому півріччі 2023-го продовжував забезпечувати роботу АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія».

Після ухвалення законів України «Про акціонерні товариства», «Про управління об’єктами державної власності», «Про медіа» наглядова рада АТ «НСТУ» розробила та надіслала до Держкомтелерадіо проєкт нової редакції статуту товариства. У квітні 2023-го Комітет підготував та надіслав до зацікавлених органів проєкт постанови Кабміну «Деякі питання діяльності акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”», яким пропонувалося внести зміни до статуту компанії. Але 30 травня 2023-го парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” та інших законів України щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року)», яким знову внесено зміни до Закону України «Про суспільні медіа України».

У результаті наглядова рада АТ «НСТУ» доопрацювала та у липні 2023 року повторно надіслала до Держкому проєкт нової редакції статуту товариства. Крім цього, проєкт також повторно доопрацьовувався у зв’язку з набранням чинності постанови Кабміну «Деякі питання відчуження та передачі в оренду (найм) майна державних акціонерних товариств, 100 відсотків акцій у статутному капіталі яких перебувають у державній власності» від 22 вересня 2023 №1032. Зараз відповідний проєкт перебуває на стадії погодження з зацікавленими органами. Після погодження й отримання висновку Міністерства юстиції він буде надісланий МКІП для внесення на розгляд уряду.

Крім того, протягом поточного року на виконання вимог законів України «Про акціонерні товариства», «Про управління об’єктами державної власності» Держкомтелерадіо здійснював передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі АТ «НСТУ». Зокрема, в рамках виконання повноважень загальних зборів АТ «НСТУ» були затверджені звіт про фінансово-господарську діяльність АТ «НСТУ» за 2022 рік, умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради АТ «НСТУ» (наказ від 30 березня 2023 № 28), а також прийняті рішення про погодження передачі в оренду (найм) рухомого та нерухомого майна товариства.

Підприємства й установи у сфері управління Держкомтелерадіо

До сфери управління Держкомтелерадіо входять зокрема АТ «Державна акціонерна компанія “Українське видавничо-поліграфічне об’єднання”», Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси та державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”».

У квітні поточного року Держкомтелерадіо як єдиний акціонер АТ «ДАК “Укрвидавполіграфія”», який одноосібно здійснює повноваження загальних зборів цього товариства, розглянув звіт виконавчого органу товариства; розглянув висновки звіту незалежного аудиту; затвердив результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2022 рік та розподілив його прибуток за відповідними напрямами, а також затвердив річну інформацію про емітента.

Крім цього, для приведення у відповідність діяльності АТ «ДАК “Укрвидавполіграфія”» із Законом України «Про акціонерні товариства» Держком розробив нову редакцію статуту АТ «ДАК “Укрвидавполіграфія”», Положення про раду директорів товариства та інші документи, які до кінця 2023 року будуть затверджені відповідними наказами.

У третьому кварталі поточного року державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» надало до Держкомтелерадіо оновлений проєкт плану перетворення ДП «УСТФ “Укртелефільм”» на акціонерне товариство «Укртелефільм».

Однак Держкомтелерадіо висловив свої зауваження щодо термінів виконання завдань, визначених планом перетворення, оскільки має бути врахована Методика оцінки майна, затверджена постановою Кабміну від 10 грудня 2003 №1891.

Водночас «Укртелефільм» інформує про складну претензійно-судову роботу, яка ведеться на підприємстві, накладення арешту на майно та майнові права, земельну ділянку, що своєю чергою заважає процесу перетворення підприємства на акціонерне товариство.

У 2023 році Укртелерадіопресінститут оперативно розробив і запровадив низку навчальних програм для службовців Сил оборони, ЦОВВ, військових журналістів і працівників місцевих медіа на деокупованих територіях. Зокрема з наступних дисциплін: «Шкідливі програми як загроза об’єктам критичної інфраструктури в умовах кібервійни» спільно з Українським інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, «Медіаграмотність: психологічні аспекти боротьби з маніпуляціями та фейками», «Медіаграмотність: як не стати заручником російських інформаційних кампаній в умовах війни», «Медіаграмотність та цифрові інструменти соціальних мереж», «Запобігання диджитал-ризикам під час війни», «Ознайомлення з інформацією щодо Платформи, розробленої для пошуку “російського сліду” (перевірка зв’язків юридичних і фізичних осіб із російськими та білоруськими активами)», «Критичне мислення в підготовці інформаційних матеріалів в умовах війни» та інші.

Спільно з Держкомтелерадіо, МКІП, Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, Національною академією СБУ Укртелерадіопресінститут провів у листопаді 2023 року міжвідомчий круглий стіл «Поширення дезінформації як загроза національній безпеці: пошук ефективних засобів протидії».

Благодійні акції з передачі українських книжок

Благодійна акція «Українським дітям — українську книгу», започаткована у перші дні війни, тривала й 2023-го. До реалізації акції приєдналися сотні українських видавців, Міністерство закордонних справ України, Міністерство освіти й науки, Міністерство оборони, Генштаб Збройних Сил, Командування Медичних сил Збройних Сил, Міністерство молоді та спорту, НОК України та олімпійська команда, міжнародний благодійний фонд «Здоров’я майбутнього» та інші державні й недержавні структури.

За цей час волонтерами доставлено понад 800 тисяч українських книг в Україні та в понад 30 країн світу. Тільки у 2023 році доставлено близько 300 тисяч книг, із них понад 50 тисяч — до європейських країн. У бібліотеках і публічних закладах іноземних країн встановлено близько 300 «українських книжкових поличок».

Ілюстративне фото: Getty Images

У межах акції в регіонах України розпочалася заміна російської літератури на українську, зокрема в бібліотеках Рівного, Одеси, Черкас замінено понад 50 тисяч книжок.

Триває наповнення шкільних бібліотек українською художньою літературою: понад 15 тисяч книжок отримали Черкаська і Харківська області та 11 освітніх центрів Державної установи «Школа Супергероїв». Відновлюються бібліотечні фонди деокупованих та прифронтових територій. Зокрема, книги були передані в Миколаївську та Херсонську області.

50 тисяч книг доставлено до  «Пунктів незламності». Також у рамках акції заплановано забезпечити українською літературою всі олімпійські центри країни, щоб заохотити юних спортсменів читати книжки державною мовою. 

17 лютого 2023 року за сприяння Міноборони, командування Медичних сил ЗСУ, Генштабу ЗСУ розпочато акцію «Українським захисникам — українську книгу». До військових навчальних закладів, госпіталів, центрів дислокацій передано вже близько 5 тисяч книжок.

«Цього року ми разом з нашими міжнародними партнерами продовжили акцію “Українській молоді — європейську книгу”. Її мета — дати можливість українській молоді долучитися до європейської наукової літератури. З країн Європи вже надійшло понад 5 тисяч книг мовами європейських країн, які передаються університетам України.

У жовтні цього року партію наукової літератури з Польщі та Нідерландів отримав Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка (Кропивницький). У листопаді наукова література, яка надійшла від європейських університетів французькою, англійською, польською мовами, була передана до наукових бібліотек Львівського національного університету імені Івана Франка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника», — розповів голова Держкому.

Конкурси, премії, виставки під патронатом Держкомтелерадіо

Держком у другому півріччі 2023-го продовжував організовувати роботу комітетів з присудження чотирьох премій: в інформаційній галузі — премії імені Івана Франка та імені В’ячеслава Чорновола; в галузі літератури та мистецтв — премії Кабінету Міністрів імені Максима Рильського та премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. 2023 року були проведені засідання комітетів і визначено лауреатів премій.

Премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» присуджено Володимиру Кузику за збірку публіцистичних творів «Дивниця»; у номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» Сергію Лисенку та Олександру Зінченку за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»; у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» Олені Гусейновій та Мирославу Лаюку за цикл радіопередач спецпроєкту «Леся Українка: 30 радіоісторій»;

у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» Валерію Королю і Григорію Любовцю за монографію «Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння».

Премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджено колективу авторів-упорядників Аллі Малієнко, Юрію Бондарю, Анатолію Яковцю за збірку «Україна: журналісти на передовій».

У жовтні 2023 року завершився прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Максима Рильського за 2023 рік. Переможців будемо визначати вже на початку наступного року.

1 листопада 2023 року було завершено прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2023 рік. 15 грудня відбулося засідання Комітету з присудження премії та визначено переможців:

— у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» перемогла книга Андрія Кокотюхи «Врятувати березень», яка вийшла  у видавництві «Ранок».

— у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» комітет переважною більшістю голосів відзначив художнє оформлення Олександра Продана книги «Дім», що вийшла друком у 2022 році у харківському видавництві;

— у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» за рішенням комітету перемогу здобула вистава Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок імені Марійки Підгірянки «Хто росте в саду» режисерки Катерина Лук’яненко. 

Колаж: Ірина Валюк-Антонішена/«Детектор медіа» (використані фото АрміяInform)