Привіт, наші найвідданіші читачі! 

Днями я був на цікавій дискусії в медіацентрі «Україна» — про зміну російських пропагандистських наративів, а під кінець — трохи про виживання українських медіа. І знов там пролунала думка, яку ми чуємо від багатьох оптимістів: що криза, породжена війною, допоможе медіаринку очиститись і стати сильнішим.

Напевно, як людині з медіа, яке понад двадцять років позиціонується як «санітар лісу», мені пасувало б із цим погоджуватись… Але я не можу сказати, що бачу очищення. Дослідження наших колег з інституту Пилипа Орлика свідчить, що регіональні медіа повертаються до практики замовних матеріалів та прихованої реклами, щойно з’являються охочі платити. Мережі клікбейтних сайтів тепер заманюють користувачів історіями про загиблих героїв і псевдографіками відключення світла. Комерційне телебачення влізає дедалі глибше в борги і ризикує опинитись під остаточним контролем держави — або збанкрутувати. Колись багаті телеканали вчаться виживати з доходів від монетизації ютуба.

Досвід попередніх криз, починаючи з 2009 року, свідчить, що чесні, інноваційні, неолігархічні помирають напрочуд легко — просто тому, що не мають тумбочки з грішми. А тут крім грошей є й суворіші виклики. Нещодавно я мав розмову з керівником одного класного нішевого медіа. У відповідь на запрошення до розмови він відповів: «ми на паузі, я йду до війська, й не знаю, чи буде змога відновити проєкт». І скажу вам чесно — хоч як я стараюся, жодного позитиву я тут не бачу, лише втрати. Коротше, цінуймо те, що маємо, й не поспішаймо з «очищенням» ринку.

Про монетизацію ютуба в нас є цікава історія — комерційний канал «24» спробував отримати для поширення контент російськомовного іномовлення «FreeДом», але вийшов конфлікт. Версії сторін дещо різняться, не зовсім зрозумілий моменті з «тестуванням контенту», але певні висновки можна зробити. В тому числі головний для мене: реальні гроші від монетизації контенту на ютубі стають дедалі важливішими для українських медіа. Будемо досліджувати цю тему далі.

«FreeДом» був у фокусі уваги «Детектора медіа» на минулому тижні. Ми опублікували підсумки моніторингу за вересень, із яких стало очевидно, що монополія партії «Слуга народу» лише посилилась. Цю ж проблему раніше обговорювали на комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. На нашу публікацію розгорнуто відповів шефредактор іномовлення Олексій Мацука. Оскільки він закидає нам суб’єктивність, то я, напевно, коментувати його відповідь не буду. Як то кажуть, sapienti sat. Але на зауваження (не знаю, чи лише наші, чи також членів комітету ВР) редакція іномовлення відреагувала — в ефірі у жовтні вперше за тривалий час побував депутат із якоїсь іншої фракції, а не «слуга народу».

Ще одна тема для критики на адресу українського іномовлення — що воно російською, а не англійською. Адже нам, мовляв, треба зі світом говорити, а не лише з «русским миром». Власне, реагуючи на ці закиди, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов сказав, що «FreeДом» мовитиме і англійською. Зараз редакція каналу іномовлення публікує щодоби кілька відеороликів англійською; я б це «мовленням» не назвав, хоча краще, ніж нічого. Здорово, якщо розвиток піде в цьому напрямку, хоча відразу виникає питання: за рахунок яких ресурсів?

Тепер кілька вау-текстів тижня, що минув.

Ведучий новин 5 каналу Віталій Ковач збирає гроші в друзів і знімає малобюджетні патріотичні фільми. Вийшов уже другий — «Мавка», яку Віталій називає переспівом твору Лесі Українки. Фінал там — як у відомій пісні: «а мoскаля нема, немає мoскаля…» :) Віталій не проти, що його твори називають пропагандою, і думає об’єднати кілька відео в кіноальманах.

Ярослав Зубченко подивився КВН. Так-так, ту саму переважно несмішну розважальну програму, яку так люблять росіяни і постсовки. Тільки колись КВН був подекуди сміливим і нонконформістським, а тепер, як виявилось, тупо мовчить про війну. Уявіть: новини на телебаченні в них всуціль про Україну і «спеціальну військову операцію», а КВН вдає, що нічого подібного немає. Жалюгідно, чи не так?

Головред онлайн-видання «Полтавська хвиля» Віталій Улибін створив свій медіапроєкт, щоб довести, що можна робити адекватний локальний контент без чорнухи. В інтерв’ю Олександру Круміну він поділився поглядами на регіональні медіа, розповів, як став їздити з Полтави на передову, і як його редакція втримується від спокус: «Боротися з навалою телеграм-каналів не вийде, бо люди — трохи вуаєристи, які хочуть підглядати за лаштунки. Плюс — ці ресурси завжди виграють в оперативності. Хоча ми в редакції взяли собі за правило: для нас оперативність — на третьому місці після точності і фактажу. Ми маємо перевіряти дані, аби не нести дезінформацію в маси. Вже не раз траплялося, що національні ЗМІ розганяють меседж, а згодом виявляється, що то була неправда або не зовсім правда. В той час як ми взяли собі паузу на перевірку і не втрапили у хвилю хайпу».

А ще ми тепер щотижня публікуємо огляд російських пропагандистських наративів, які виловлює наша моніторингова команда в телеграмі і соцмережах. І англомовні відеобрифінги про свіжі фейки та маніпуляції, які проводить Вадим Міський. Це на додачу до нашої постійно оновлюваної «ковбаси», яку ми радимо вам відвідувати регулярно.

І наостанок. Ми в пошуку, — боже, ми вже 20 років у цьому пошуку, але зараз є особливо велика потреба, — людей, готових дивитись теле/відеоконтент і компетентно аналізувати його чи рефлексувати на нього. Платимо за це нормальні гонорари. Якщо ви маєте час і натхнення дивитись телевізор/ютуб і писати тексти, зголошуйтесь на info@detector.media або мені в приват.

На цьому все,

дякуємо, що ви з нами!
Ваш «Детектор медіа».

Фото: Krzysztof Popławski/Wikipedia