«Люблю грозу в начале мая…»
Секретаріат запровадив «кріпосне право» для губернаторів, Тимошенко продовжувала блефувати і лякати Банкову міфічною прем’єрською республікою, Партія регіонів нарешті побачила «світло в кінці тунелю», заявивши про готовність увійти до нової коаліції з Президентом. Ющенко, тим часом, продовжив сизифову працю з примирення ветеранів Червоної радянської та Повстанської української армій не без користі для власного рейтингу. Такі підсумки політтехнологій у медіа за 28 квітня – 11 травня 2008 року.
«Так зустрічаються друзі»
Бліц-візит російського прем’єр-міністра Михайла Зубкова до Києва та переговори з Юлією Тимошенко стали чи не найбільшим позитивним інформприводом за весь квітень. Тим не менше, було досить дивно спостерігати за тим, як представники держав, які ще зовсім недавно обмінювалися через пресу і телеканали взаємними звинуваченнями і були готові боротися до останнього кубометру газу, синхронно посміхалися і тиснули один одному руки.
Невідомо, чи дату 28 квітня було обрано навмисне, але на тлі «інформаційного голоду» практично всі телеканали були змушені показувати зустріч прем’єрів і давати їхні численні синхрони. Це надало Тимошенко змогу на всю країну заявити про сплату газових боргів Росії як свою велику перемогу. Позитивний ефект від заяви збільшила відповідь Зубкова про те, що цей факт дозволяє виходити і планувати довгострокову співпрацю України та Росії в газовій сфері. Найбільш сприятливо зустріч висвітлили Новий канал, «1+1», ICTV, 5 канал. Навіть ТРК «Україна» подала новину у спокійному тоні.
За підсумками зустрічі можна стверджувати таке: Віктор Ющенко втратив монополію на добрі, конструктивні стосунки з Кремлем, а Юлія Тимошенко відступила від іміджу «антиросійського політика» і при цьому не впала в крайнощі надмірного «русофільства».
Саме ці побоювання призвели, на думку авторів, до того, що контрольований із Банкової Перший національний поставив всі меседжі Тимошенко під сумнів. По-перше, було наголошено на тому, що плани глав урядів навряд чи будуть втілені, оскільки Зубков уже через 10 днів має скласти повноваження. По-друге, за допомогою Вадима Карасьова, радника Віктора Балоги, було поставлено під сумнів факт розрахунку з Росією за газові борги. Політолог спробував переконати глядачів, що мовчання «Газпрому» красномовніше однозначних слів схвалення Зубкова.
«Україна розрахувалася з газовими боргами перед Росією
(Перший національний, "Новини", 28.04.2008)
Іванна НАЙДА, ведуча: Україна розрахувалася з газовими боргами перед Росією. Москва у відповідь готова підписати з Києвом 10-річний газовий контракт. Такі підсумки київської зустрічі прем'єрів України та Росії. Однак, зробити свої обіцянки перед Тимошенко Зубков вже не встигне. До відставки його з посади керівника російського уряду залишилося 10 днів, нагадують українські політичні експерти.
Ганна КАЛИНА, кореспондент: Те, що російський прем'єр прилетів до України прямо посеред Великодніх свят відбулося хіба на тому, що спочатку Тимошенко і Зубков обмінялися традиційним для церкви Христос Воскрес! – Воістину Воскрес! І лише після цього перейшли до україно-російських стосунків останніх років теми: газу. Про блакитне паливо Юлія Тимошенко говорить у першу хвилину відкритих переговорів з росіянами. Цього разу є чим пишатися. Прем'єрка запевняє: Україна розрахувалася з усіма боргами.
Синхрон: Юлія ТИМОШЕНКО, прем'єр-міністр України: "За всі три місяці ми змогли вирівняти відносини, підписати нові контракти, вийти практично на прямі стосунки і сьогодні вже відправили останню платіжку, яка повністю погасить накопичені борги за природний газ".
Ганна КАЛИНА, кореспондент: Віктор Зубков колегу підтримує і заявляє: з Україною нарешті можна починати розмову.
Віктор ЗУБКОВ, прем'єр-міністр України: "Звісно, це дуже добре, адже відкриває нам з вами шлях до подальшої такої солідної взаємодії у газовій сфері. Добудовувати наші відносини на багато, багато років. Може, навіть довготермінові. Можливо, на 8-10 років вперед зі зрозумілими та прозорами контрактами на постачання та транзит газу територією України".
Ганна КАЛИНА, кореспондент: Українські експерти з неочікуваним оптимізмом російського прем'єра радять не тішитися. По-перше, прем'єрувати Віктору Зубкову залишилося не більше 10-ти днів. Тоді інавгурують нового російського президента Дмитра Медвєдєва і уряд у Москві теж буде новий. І по-друге, Зубков навіть не сказав, чи дійсно все отримала за газ Росія, а лише порадів словам Тимошенко.
Вадим КАРАСЬОВ, політичний експерт: "Конкретних платіжок, документів і, головне, заяв керівників "Газпрому" з цього приводу не було. Я думаю, що остаточну крапку ось в цій папері так в тому числі щодо заяви прем'єр-міністра України щодо розрахування боргу з "Газпромом", поставить саме керівництво "Газпрому" або офіційний представник "Газпрому". Тоді будемо вважати, що ця історія завершена. Поки що це була перша реакція прем'єр-міністра РФ".
Ганна КАЛИНА, кореспондент: Максимум за півроку разом будувати літаки "Руслан", ще одне бажання українського та російського прем'єрів. Віктор Зубков скаржиться: його співвітчизників-бізнесменів в Україні утискають. Юлія Тимошенко обіцяє: нова міжвідомча група із цим розбереться. Два прем'єри домовляються про 10 спільних пріоритетів Києва та Москви. Перший із них – створення торговельного простору за правилами СОТ. Щоправда, як саме це виглядатиме, жоден з них не уточнює. Україна членом СОТ вже стала, а Росія лише збирається».
Прогресуюча телешизофренія у Фонді держмайна
28-го числа Тимошенко вчинила нову спробу перепідпорядкувати собі Фонд держмайна, принаймні в телепросторі. Її ставленик, депутат Андрій Портнов відзначився активною присутністю на телеканалах. Звісно, увагу телевізійників привертав сам скандал навколо керівництва Фонду, проте БЮТ якраз і відомий тим, як використовувати скандали для власного піару.
Отже, Портнов з’явився на засіданні урядового комітету в статусі виконувача обов’язків голови ФДМУ лише для того, щоб переконати журналістів у своїй «повноважності». Доказами його влади став контроль над рахунками, документообігом Фонду та наказ регіональним представникам Фонду зібратися на спеціальну нараду. На правах господаря ФДМУ Портнов попередив свою суперницю Семенюк-Самсоненко про кримінальну відповідальність за блокування приватизації та запевнив, що конкурс із продажу Одеського припортового хоч і перенесений на 20 травня, але все ж відбудеться. Усі меседжі Портнова без спроб зайвого аналізу і критики транслювали цього дня «1+1», 5 канал, ICTV, ТРК «Україна».
Журналісти Нового каналу все ж вирішили надати слово Семенюк, яка запевнила, що продовжує працювати у будівлі Фонду, контролює всі печатки, кадри і документообіг, а також повідомила про сигнал у Генпрокуратуру щодо спроби підробки документів ФДМУ. А от на Першому національному взагалі повністю стали на сторону Семенюк, подавши від її імені інформацію про те, що у приватизації ОПЗ візьмуть участь лише наближені до прем’єр-міністра компанії. Понад те, після цих звинувачень в ефір пішла репліка Портнова, вилучена з іншого контексту про те, що Тимошенко «особисто працює з інвесторами». Після слів Семенюк ця репліка прозвучала як щиросердне зізнання у скоєнні злочину та просто як підстава прем’єр-міністра з боку Портнова:
«Бютівець Андрій Портнов за вихідні встиг знову стати очільником Фонду Державного Майна
(Новий канал, "Репортер", 28.04.2008)
Катерина НЕСТЕРЕНКО, ведуча: Бютівець Андрій Портнов за вихідні встиг знову стати очільником Фонду Державного Майна. Про це він заявив у інтерв'ю Новому каналові. За його словами, у нього на руках – усі необхідні документи Фонду. Хоча ще у п'ятницю Президент призупинив постанову про призначення Портнова. Завтра новий голова Фонду Держмайна планує нараду з регіональними керівниками. Нам вдалося зв'язатися з іншою очільницею Фонду, Валентиною Семенюк. Заяви Портнова вона назвала порожніми балачками. Твердить: в її установі – електронний обіг документів і бютівець не має допуску до нього. Вона особисто телефонувала своїм підлеглим на місцях і запевняє: на нараду до Портнова вони не прийдуть.
Андрій ПОРТНОВ, в.о. голови Фонду державного майна України: "На даний час я керую фондом державного майна, ніхто мені не заважає, повністю документообіг є підконтрольним, банківські казначейські рахунки Фонду державного майна знаходяться під нашим контролем. За дорученням прем'єр-міністра, весь менеджмент Фонду державного майна для того щоб не спотворювати якісь події перед Фондом державного майна, приїхав працювати до будинку уряду".
Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО, голова Фонду державного майна України: "Печатка знаходиться в мене, всі печатки знаходяться в мене. Я звернулася до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, якщо вони встигли наперед виготовити документацію, тобто печатку зроботи номер 2, то це незаконно"».
«Якщо уряд проведе конкурс щодо "Одеського припортового заводу" – це буде безпрецедентний скандал
(Перший національний, "Новини", 28.04.2008)
Іванна НАЙДА, ведуча: Якщо уряд проведе конкурс щодо "Одеського припортового заводу" – це буде безпрецедентний скандал. Адже за нинішніх умов взяти участь у приватизації можуть лише компанії наближені до прем'єра. Так вважає Валентина Семенюк-Самсоненко, голова Фонду Держмайна, яку уряд усунув від виконання обов'язків. Її заяву поширили в інформагентствах однопартійці соціалісти. Президент вже кілька разів призупиняв продаж "Одеського припортового заводу" і поновлював Семенюк на посаді. Але Кабмін цих Указів Ющенка не визнає посилаючись на рішення суду. Тим часом, Андрій Портнов, якого уряд призначив виконуючим обов'язків керівника Фонду Держмайна сьогодні заявив: конкурс з продажу ОПЗ відбудеться 20.05. Суперечки ж президента і Кабміну можуть вплинути на ціну підприємства.
Андрій ПОРТНОВ, в. о. голови Фонду Держмайна: "Ми будемо намагатися мінімізувати можливі втрати. Поки ні хто не відмовився. Більше того, прем'єр-міністр особисто спілкується з інвестором аби переконати і показати юридичну позицію правоти уряду"».
Змагання за приватизацію ОПЗ мало продовження вже 30 травня, коли світ побачило нове число «Відомостей приватизації» – офіційного друкованого органу ФДМУ з інформацією про відновлення приватизаційного конкурсу з продажу цього підприємства. Семенюк і Портнов ще раз обмінялися взаємовиключними заявами. Зокрема, Семенюк заявила про фальсифікацію друку газети, хоча сам факт виходу газети свідчив на користь ставленика Тимошенко та слугував ще одним підтвердженням його влади. НТН та ТРК «Україна» повідомили глядачам обидві точки зору.
З іншого боку, Тимошенко почала шукати способи перекладення відповідальності за зривання роботи Фонду на людей Президента. Зокрема, того ж таки 30-го числа в ЗМІ з’явилася інформація про доручення Тимошенко губернаторам забезпечити явку керівників регіональних відділень ФДМУ на нараді в Кабміні. Водночас депутати від БЮТ почали одразу говорити про саботаж із боку губернаторів, не чекаючи на жодну реакцію з їхнього боку. Отже, маємо класичний приклад превентивного самоспростування: прем’єрка вирішила заздалегідь перекласти вину за зривання роботи Фонду на Президента:
«Тимошенко погрожує чисткою кадрів серед губернаторів
(НТН, "Вчасно", 30.04.2008)
Євген МІХІН, ведучий: Тимошенко погрожує чисткою кадрів серед губернаторів. Прем'єр попросила голів областей забезпечити присутність керівників регіональних відділів Фонду держмайна на засіданні наступного тижня. Доручення прем'єра надіслали всім очільникам регіонів, розповів бютівець Валерій Писаренко. За його словами, можливо, деякі з губернаторів саботуватимуть виконання цього розпорядження. Тож за це їх можуть звільнити».
Поставити голову уряду на місце після завершення великоднього тижня вирішив сам Президент. 5 травня під час робочої поїздки до Київської області Віктор Ющенко прямо сказав, що спроба уряду змінити керівництво ФДМУ в обхід Конституції «ставлять хрест на всій приватизації» в країні та застеріг від «силового сценарію». При цьому, по-перше, у своїй заяві Ющенко змалював заяву як «війну між Тимошенко і Семенюк», ставлячи обох, незважаючи на цілком очевидний різний статус цих посадових осіб, на один рівень. Таким чином, Президент ніби закликав глядачів не сприймати слова кожної зі сторін як істину в останній інстанції: таке право він приписував лише собі.
Крім того, таке позиціювання могло би сприяти сприйняттю конфлікту навколо ФДМУ як «сварки» двох жінок, що також показувало Тимошенко у невигідному світлі. По-друге, такою заявою Ющенко підкреслював свою нібито об’єктивність та незаангажованість та присвоював собі право визначати рамки цього конфлікту.
«Війні Тимошенко з Семенюк-Самсоненко треба покласти край
(Перший національний, "Новини", 05.05.2008)
Олександр ПРОСЯНИК, кореспондент: Війні Тимошенко з Семенюк-Самсоненко треба покласти край. Їхній конфлікт не лише загрожує приватизації, а й дискредитує Україну, – так у Бородянці заявив журналістам Віктор Ющенко. Всі сторони конфлікту мають керуватися Конституцією – силовий варіант не пройде, каже Президент. Призначати та звільняти голову Фонду Держмайна може лише парламент, – вкотре нагадує Ющенко. Тому він і призупинив урядові постанови про зміну голови ФДМУ. Поки що з керівництвом Фонду розбирається конституційний суд. Він на прохання Ющенка має сказати, чи законно уряд Тимошенко усунув Валентину Семенюк-Самсоненко і чи має право Андрій Портнов головувати у Фонді держмайна. Втім, коли служителі Феміди розглянуть подання Президента – прес-служба Конституційного суду не повідомляє. Валентину Семенюк-Самсоненко звільнить з роботи Верховна Рада, як того і вимагає закон. Фракція блоку Тимошенко намагатиметься поставити на голосування відставку голови ФДМУ тільки-но депутати зберуться на засідання 13 травня, обіцяє бютівець Валерій Писаренко. А поки що Фондом із Кабміну керуватиме Андрій Портнов, якого призначила прем'єр. Продовжить новий керівник і приватизацію Одеського припортового заводу, каже Писаренко. І додає: 20-го травня, як і планувалося, завод продадуть. Натомість Валентина Семенюк-Самсоненко впевнена: планам Тимошенко здійснитися не судилося – Одеський обласний господарський суд заборонив продавати підприємство. Крім того, голова фонду Семенюк-Самсоненко з'ясує, як у газеті "відомості приватизації", без її дозволу надрукували статтю про продаж ОПЗ.
Валерій ПИСАРЕНКО, заступник голови комісії Верховної Ради з питань приватизації: "Ті інвестори, які хочуть брати участь у конкурсі, сьогодні вже подаються документи до офіційного фонду державного майна, на адресу де знаходиться Кабінет Міністрів, буде відповідально проведена процедура, і вже 20 травня інвестори зможуть брати участь у приватизації Одеського припортового".
Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО, голова Фонду державного майна України: "Сьогодні в суди ви бачите подаємо не тільки ми , а й подають інші організації. Крім того, в результаті службового розслідування ми зробимо висновки щодо тієї фальшивої газети. По фальшивих об'явах фальшивої приватизації не може бути"».
Показовий факт – в один день із заявою Президента з’являється рішення Одеського господарського суду, яке забороняло приватизацію Одеського припортового заводу. Тепер уже Семенюк отримала важіль і привід, за допомогою якого могла демонструвати легітимність своєї влади та спростовувати попередні заяви Портнова. Суперечка навколо питання «хто керівник ФДМУ» перейшла у площину «буде чи не буде приватизація ОПЗ».
Такий перехід був явно не на користь Тимошенко. Адже якщо в у першому випадку глядачам можна було ще раз нагадати, що це олігархи «заважають працювати» популярному прем’єр-міністру, то ситуацію з приватизацією ОПЗ важко пояснити людям, тим більше на тлі скоординованих інформаційних зусиль Банкової та Семенюк. Банкова звинувачувала уряд у порушенні закону та дискредитації України, Семенюк продовжувала відверто називати приватизацію ОПЗ намаганням уряду віддати завод у руки лояльних олігархів:
«(5 канал, "Час інтерв'ю", 05.05.2008)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Сьогодні головні події розгортаються навколо фонду держмайна, його голів та одеського припортового. Отже, цитата дня:
Синхрон: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Жоден силовий варіант, не пройде і я буду чітко стояти на сторожі норм конституції по даному питанню. Мені здається, що уряд це добре розуміє, але чомусь відповідних висновків не робить. Я думаю, що ми йдемо не правильною дорогою, яка дає не ті сигнали в діловому світі які повинен давати український діловий світ"».
«Конкурс з продажу Одеського припортового заводу запланований урядом на 20 травня під великим питанням
(Перший національний, "Новини", 05.05.2008)
Синхрон: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Не легітимно звільнений чи не легітимно призначений голова, це хрест на всій приватизації, незалежно від того, чи ви Одеський припортовий завод, зараз ставите запитання і ми розглядаємо цю те му, чи будь-який інший об'єкт, це дискредитує роботу України, української влади. Це зменшує серйозну вартість об'єктів, як і будь-яка приватизація на фоні такого конфлікту"».
«Гість студії: Валентина Семенюк-Самсоненко, голова Фонду державного майна
(5 канал, "Час. Важливо", 05.05.2008)
Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО: "Ви знаєте, в першу чергу якщо говорити про приватизацію, то треба в першу чергу говорити не про кількість інтересантів, в першу чергу, доцільність приватизації і що буде завтра з хімічної галузі і що ми включаємо в ту приватизацію і процедуру підготовки до приватизації.
Тому що в першій частині можу сказати, що стосується Одеський припортовий – це найбільш прибуток підприємство, 450 мільйонів в рік тільки дає дивідендів. Це підприємство, від якого залежить робота хімічної галузі не тільки України, а й в багатьох країнах інших держав. Тому що це і перевалка, це і виробництво, і це транспортування. Це все комплексно і тому, коли стоїть питання підготовки до продажу, то треба уважно прорахувати всі за і проти у частині підготовки цього об'єкту. І саме головне - воно сьогодні, підприємство ефективно працює.
По законодавству по приватизації метою приватизації є пошук ефективного власника. Держава є ефективним власником, ми ефективно управляємо, чому ж треба його так бігом продавати? Та все пов'язано лише з одним, що на скільки нам пообіцяли багато соціальних програм, то треба продавати все, що прибуткове заради того, щоб потім його відповідно з'їсти.
Але ніхто не прораховує, що саме головне сьогодні страшенний рівень падіння інфляції, інфляції і падіння на фондовому ринку. 11% за попередню неділю падіння на фондовому ринку. Я вже не говорю про курс долара, ви самі це все бачите. І це означає, що треба продавати найбільш прибуткові об'єкти саме тоді, коли вони найменше в ціні і коли йде падіння на фондовому ринку.
Як людина, яка проводила дослідження всієї приватизації, яка була в Україні, працюючи в парламенті, я можу сказати, що вся приватизація в Україні проведена тоді, коли ціна найменша була, коли викидали в цей період найбільше об'єктів, тобто найбільше товару і розгрібали за безцінь такі об'єкти. І саме ось в такий момент треба проводити таку приватизацію, бо це не задовольнити і не повернути заощадження, в першу чергу задовольнити не інтересантів, а олігархів. Чи приваблює? Ті хто…якщо подивитися, якщо видано "Відомості приватизації" з порушенням законодавства, фальшива газета, то це означає, що не всі будуть мати інформацію, отримає інформацію тільки ті, хто зацікавлений, щоб створити оцю шумиху, щоб відлякати інших потенційних покупців і буде тільки горстка, яка прийде і в Кабінеті міністрів купить той об’єкт"».
«Червоним сьогодні в інформаційних стрічках написано повідомлення про Одеський припортовий
(5 канал, "Час. Важливо", 05.05.2008)
Лариса ГУБІНА, ведуча: Червоним сьогодні в інформаційних стрічках написано повідомлення про Одеський припортовий. За день, як на полі битви, ситуація помінялася кілька разів, - то повернули завдаток потенційному покупцю, то ні, вчергове призупинили продаж, то він знову ж таки триває. Одним словом – одна голова не відає, що робить інша.
Ольга КАЛИНОВСЬКА, кореспондент: Ось воно, яблуко розбрату – Фонд державного майна. Ці 9 поверхів в самому центрі столиці вже який місяць не дають спокійно спати ні президенту, ні прем'єру. Війна не за прекрасну Олену, а через непоступливу Валентину, Семенюк-Самсоненко, яка ніяк не поступиться кріслом бютівцю Андрію Портнову, кандидату на голову ФМДУ від уряду. Що прем'єр тільки не робила, – звільняла її, не пускала на засідання, блокувала входи до фонду і нарешті, 25 квітня просто представила колективу нового господаря. Попри те, що чинна господиня і не думала покидати будівлю на Кутузова. Відтоді, Фонд держмайна двоголовий, одна голова президентська, друга – прем'єрська. В однієї голови печатка, в іншої кореспонденція. Та віддавати своє крісло без бою нинішня очільниця державного майна не збирається. Сили, запевняє, вистачить і на Портнова, і на Тимошенко.
Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО, голова ФДМУ: "Я не із слабих жінок, я витримувала і не таке. Я знаю, що таке конституційна ніч, і не тільки, і всі політичні події, які проводилися і були за моєю участю. Тому я можу сказати тільки одне – не так мене зламати…".
Ольга КАЛИНОВСЬКА, кореспондент: За законом, рокіровка керівництва фонду – парламентських рук справа, та депутатські руки ніяк не дійдуть до майнового крісла, а для уряду час – це гроші, в буквальному сенсі цього слова. Бо на вулиці лише травень, а в держбюджеті уже гуляє вітер.
Володимир ФЕСЕНКО, політолог: "Є проблема наповнення державного бюджету. Якщо уряд найближчим часом не отримає додаткові бюджетні кошти, додаткові кошти для наповнення бюджету, тоді не можна буде продовжувати виплати компенсацій з радянських заощаджень, навряд чи можна буде здійснити додаткове збільшення зарплатні, пенсії і т.д.".
Ольга КАЛИНОВСЬКА, кореспондент: Щоб наповнити казну – треба щось продати. Це щось – Одеський припортовий завод. Урядовці готові пустити його з молотка вже 20 травня, принаймні таку дату конкурсу оприлюднив "Вісник приватизації", випущений урядом минулого тижня. Але як продати, якщо одна голова прем'єрська "за", а дві проти, в тому числі, голова держави.
Синхрон: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Приватизація хімічного заводу – це є виключно компетенція уряду, будь-ласка, приватизовуйте. Що стосується морської інфраструктури, портової інфраструктури – це питання регулюється законом, який забороняє в даному разі приватизацію такого типу об'єктів. Тому, доки буде існувати діючий закон, очевидно, коли ми говоримо про приватизацію Одеського припортового заводу, мова повинна йти про приватизацію хімічного виробництва".
Ольга КАЛИНОВСЬКА, кореспондент: Та й продавати завод за нинішньої приватизаційної війни небезпечно, застерігають фахівці. Через двовладдя фонду, підпис будь-кого з керівництва у майбутньому можна оскаржити. Не на руку продажеві і кадрова тяганина навколо крісла на Кутузова, вона знижує привабливість Одеського припортового, кажуть експерти. Тож, щоб отримати більше, ліпше почекати, а за цей час нарешті з'ясувати законним шляхом, хто ж у Фонді держмайна справжній господар».
Завдяки цьому вже 5-го числа більшість телеканалів (5 канал, СТБ, Перший національний, «Інтер», «1+1») зробили висновок, що приватизація ОПЗ не відбудеться через непрозорість і «двоголовість» в управлінні ФДМУ.
Бютівцям залишалося лише повторювати мантру про те, що приватизація відбудеться за будь-якої погоди, та звинувачувати Президента у порушенні Конституції та заграванні з все тими ж олігархами:
«Андрій ПОРТНОВ
(5 канал, "Час інтерв'ю", 05.05.2008)
Андрій ПОРТНОВ: "Так. Мені сподобалися фраза, він сказав наступне: "Я буду стояти чітко на базі конституції", Кінець Цитати. Ви знаєте, абсолютно цинічно звучить, абсолютно після того, як ухвалою конституційного суду президенту України, конституційний суд фактично розповів президенту України, яким чином він має своє конституційне подання готувати, і яким чином мати свої відносини з Кабінетом Міністрів України. Якщо після цього президент іде на неконституційні шляхи, ще й прикриваючись конституцією, нехай такі дії президента і оточення оцінює наше суспільство".
Щодо приватизації ОПЗ, я Зотів би , щоб ми для себе одне зрозуміли, мова йде про залучення інвестора, мова також іде про те, що і профспілковий комітет і трудовий колектив вимагають проведення приватизації, вони під цим підписалися письмово. Ті умови, соціальні, які запропонував уряд трудовому колективу і місту, вони подобаються людям, їм не подобається те, що хтось заблокує зараз знову залучення інвестора і завод буде розбазарюватися або буде в інтересах певних олігархічних кіл, піде під контроль певних чиновників які сьогодні стоять за Банковою"».
Через два дні БЮТ починає звинувачувати главу Секретаріату Віктора Балогу у тиску на СБУ з метою порушити кримінальну справу проти Андрія Портнова. Банкова, у свою чергу, вирішила не спростовувати цю інформацію, а навпаки підтримати версію про те, що на нього може бути відкрито кримінальну справу. Але зробити це руками не СБУ, а Генпрокуратури і нібито у відповідь на запит Семенюк:
«Новий спалах протистояння у Фонді держмайна
(“1+1”, "ТСН", 07.05.2008)
Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Новий спалах протистояння у Фонді держмайна – керівник за версією Кабміну заявив, що Банкова замовила на нього в СБУ кримінальну справу. У відповідь Портнов погрожує відповідальністю всім, хто намагається зашкодити його роботі. У Секретаріаті президента заперечили будь-які вказівки щодо Портнова. Генпрокурор Медведько і керівник СБУ Наливайченко повідомили, що наразі тільки здійснюють перевірку, кримінальних справ проти Портнова не порушували. Натомість на Банковій, де головою Фонду вважають Семенюк, радять їй судитися із урядом, який відсторонив її з посади.
Андрій ПОРТНОВ, в.о. Фонду держмайна: "Кримінальна справа ніяка не порушена, це є спроби. Балога кожень день дає відповідні доручення. Ходять працівники Служби безпеки України і скаржаться на те, що їм дають такі доручення. Тому будемо вирішувати цю проблему, якщо вона виникне, але навіть якщо вона виникне – це не буде для нас завадою для того, щоб провести чесну і прозору приватизацію".
Олександр МЕДВЕДЬКО, Генпрокурор України: "До нас поступила заява від Семенюк про те, що незаконно було виготовлено печатку Фонду держмайна, якою користується нібито зараз Портнов. Зараз ми отримали цього листа, також ми проводимо перевірку порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу і буде прийнято відповідне рішення"».
Зрештою, наприкінці першого травневого тижня почало виникати враження, що протистояння основних гравців навколо ФДМУ зайшло у глухий кут. Навіть суперлояльний до Банкової «Інтер» не втримався, щоб не показати всю абсурдність ситуації з підробним печатками, фальшивими тиражами газети Фонду та повною безпорадністю правоохоронних органів:
«Фонд государственного имущества снова в центре политического противостояния.
(“Iнтер”, "Подробности", 07.05.2008)
Роман СЕНИЧКИН, ведущий: Фонд государственного имущества снова в центре политического противостояния. Временно исполняющий обязанности главы Фонда Андрей Портнов заявил, что сегодня ночью по его указанию был уничтожен тираж газеты "Ведомости приватизации". По словам Портнова, там должны были напечатать информацию об отмене приватизационных конкурсов по продаже Одесского припортового завода и ряда областных энергокомпаний. Теперь глава Фонда Валентина Семенюк-Самсоненко называет действия своего оппонента незаконными.
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: Редакцию, уже столь известной газеты "Ведомости приватизации" находиться в достаточно небольшой комнате. Над выпуском работают все 5 человек. Вчера в 6 часов вечера они подготовили номер и ушли домой. "Ведомости приватизации" узко специализированная газета. Весь тираж 10 тысяч предназначен для потенциальных покупателей государственного имущества. Здесь по закону в официальном порядке объявляются и отменяются приватизационные конкурсы. В свежем номере должна была быть официально отменена приватизация Одесского припортового завода и ряда облэнерго. Однако из издательства свежий выпуск так и не вышел. В издательство Киевская правда, где "Ведомости приватизации" должны были отпечатаны, ночью приехал исполняющий обязанности главы Фонда по версии Кабмина Андрей Портнов. И уничтожил по его словам, весь тираж. В само издательство съемочную группу Подробностей не пустила охрана.
"Замучили нас эти политические. Они видно где то разбираются, что произошло".
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: Сам Андрей Портнов назначенный Юлией Тимошенко исполняющим обязанности главы Фонда. Говорит, что цель его действий было продать предприятие инвесторам, как и предусмотрено документами Кабинета Министров.
Андрей ПОРТНОВ, и. о. главы Фонда госимущества: "Ні протестом прокурора, який ми відхилили, ні указом Президента не завадить нам проводити конкурс. Конкурс відбудеться…".
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: Через несколько часов после заявлений Портнова в Секретариате Президента пресс-конференция. Служба безопасности комментирует этот инцидент сдержано. С тем, насколько законно уничтожили тираж газеты, обещают разобраться, но не отдельно, а в рамках общего расследования всех событий в Фонде госимущества.
Валентины НАЛИВАЙЧЕНКО, и. о. председателя СБУ Украины: "Законність або незаконність дій всіх фігурантів зараз вивчається і з'ясовуються всі обставини подій, що мали місце. Законне рішення буде прийматись найближчим часом".
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: Тем временем, прокуратура пытается разобраться у кого находиться печать Фонда.
Александр МЕДВЕДЬКО, генеральный прокурор Украины: "До нас поступила заява від Семенюк, про те, що незаконно було виготовлено печатку Фонду держмайна, якою користується ні би то зараз Портнов. Зараз ми отримали цього листа і також ми проводимо перевірку порядку статті 97 Кримінально процесуального Кодексу і буде прийняте відповідне рішення".
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: В своем кабинете в Фонде госимущества Валентина Семенюк уверяет: Портнов не успел уничтожить весь тираж, она демонстрирует Подробностям раритетный экземпляр газеты и уверяет, что он попал ко многим. Кроме того, информация об отмене конкурса появилась и на официальном сайте Фонда.
Валентина СЕМНЮК-САМСОНЕНКО, глава Фонда госимущества: "Ми звернулись з листом до видавництва з вимогою, що ви повинні закінчити друкувати і видати той тираж, який сьогодні зазначений у договорі".
Геннадий, ВИВДЕНКО, корреспондент: Это уже второй скандал за неделю, связанный с газетой "Ведомости приватизации". В предыдущем номере было опубликовано сообщение о продаже Одесского припортового. Было начато служебное расследование. Теперь эта приватизация отменена и инцидент вновь стал предметом расследования».
Ще одна маленька війна в Одесі
Доки Президент та прем’єр-міністр змагалися відносно мирними методами за контроль над Фондом держмайна і Одеський припортовий, зовсім поруч, в одеському порту «Південний», тривала справжня війна. Цікаво, що Ющенко, протестуючи проти приватизації ОПЗ, жодним чином не відреагував на сутички в «Південному», незважаючи на те, що там було реальне кровопролиття, з яким ледве могла впоратися міліція.
Автори припускають, що таке дивне мовчання влади зумовлене тим фактом, що керівником порту, якого хотіли зсунути справжні рейдери, був тісно пов’язаний із БЮТ. Однак і сама лідерка вирішила не коментувати події в Одесі. БЮТ обмежився лише заявою Мінтрансу, в якій визнав свого ставленика головним. Зрештою, міліція допомогла йому вигнати нападників. Проте все це нагадувало справжню виставу: адже незважаючи на жорсткий опір міліції, нападники безперешкодно залишили підприємство і зникли.
«Справжня битва за українські береги
(СТБ, "Вікна-новини", 07.05.2008)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Справжня битва за українські береги. Беркутівці сьогодні вночі стало на герць з приватною охороною, яка боронила штаб одеського порту "Південний". На підприємство претендують два керівники. Вони воюють і в судах і просто неба. Кілька годин тому охоронці тримали опір міліціянтів. В них летіло каміння, пляшки із запальною суммішю, струмені водяних брандсбойтів, А коли запал сторін вщух одному з міліційних керівників вдалося розпочати переговори. Дипломатія перемогла. Охоронці відійшли з позиції, що тримали від кінця квітня і організовано в автобусах поїхали по своїх мирних домівках".
Олександр ІЛЬКО, заступник керівника порту "Південний": "Было не менее чем 50-100 человек. Если зайти в управление порта, то, в общем-то, к сожалению, управление порта напоминает цитадель. Потому что те люди фактически баррикадировались. То есть, решетки наварены везде. Поэтому задача администрации, первое – обеспечить безопасность сотрудников, то есть здесь будут работать саперы. Потому что все видели, все летит, и горело на центральной алее управление. Мы подготовим порт, прочистим его от незваных гостей, создадим для портовиков нормальные условия для нормальной работы"».
«Битва за порт "Южный" продолжается
("Украина", "События", 07.05.2008)
Елена КОТ, ведущая: Битва за порт "Южный" продолжается. Сегодня ночью здесь развернулось настоящее сражение. Стражи порядка, судебные исполнители и "Беркут" тщетно пытались освободить помещение от прежних владельцев. Частная охрана, игнорируя решение суда, оказала вооруженное сопротивление с применением бутылок с зажигательной смесью и пожарных брандспойтов. Однако позже под натиском осады все же пришлось сдаться. Теперь нынешние владельцы порта "Южный" подсчитывают убытки. За 12 дней боевых действия здание едва не рухнуло.
Юрий КРУК, директор порта "Южный": "Видели, как все происходило. Группу организованную, которая тут засела со спецсредствами. Те взрывпакеты с зажигательной смесью, которые летели с крыши в сторону сотрудников милиции. Поэтому, конечно же, все это ничем иным как беззаконием не назовешь. Я надеюсь и коллектив весь надеется, что понесут ответственность эти люди".
Елена КОТ, ведущая: Это уже второй захват предприятия. 25 апреля группа неизвестных захватила порт "Южный" с целью добиться восстановления на должности его экс-начальника Владимира Васильева, ссылаясь на решение одного из районных судов. Сторонники Васильева удерживали здание управления порта до настоящего времени».
Отже, в цілому боротьба за ОПЗ у телепросторі не дала жодній стороні видимої переваги. Головним ефектом стало зростаюче відчуття повної абсурдності ситуації, коли двоє головних посадових осіб у державі не можуть домовитися про елементарні речі в держуправлінні та припинити в країні зростання хаосу. Хоча сама по собі технологія нагнітання страху анархії є досить ефективною. Питання в тому, хто – Президент чи прем’єр-міністр – встигне нею скористатися...
Росіяни йдуть!
5 травня «ТСН» «1+1» повідомила на перший погляд безпрецедентну новину: в Криму на узбережжі українські прикордонники знайшли невідому авіаційну ракету. Після того як з’ясувалося, що вона не може належати українським ВМС, ЧМФ Росії визнав, що це була його ракета. Далі події розвивалися дуже дивним чином: без будь-якого розслідування й експертизи ракету було передано представникам російського флоту. МЗС навіть стримано висловив здивування: чому українці так швидко передали ракету росіянам?
Наступного дня росіяни заявили, що ракета – макет і жодної небезпеки для життя людей не представляла. Проте перевірити правоту їхніх слів уже було неможливо. По суті, українське керівництво Міноборони «тупо здало» гарний привід для початку гучного скандалу і розслідування, яке чітко показало би світу безпрецедентний рівень нехтування росіянами нормами міжнародного права і могло би стати додатковим фактором для підтримки курсу України в НАТО.
Натомість росіяни почали використовувати шум навколо ракети, щоби показати неадекватність і агресивність української сторони. Ще одна інформаційна перемога росіян, яка ще дошкульніша від того, що постала вона із серйозного прорахунку з ракетою. Атаку українського МЗС було використано кримськими комуністами, аби почати збирання підписів на півострові про недопущення виведення російського флоту і збереження бази «довічно».
«На березі Криму знайшли російську ракету
(“1+1”, "ТСН", 05.05.2008)
Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: На березі Криму знайшли російську ракету. Експериментальну, протичовнову для бойових літаків. Біля села Привітне, неподалік від Алушти патруль знайшов дивний боєприпаси. Українські ВМС повідомили: жодних пусків не було. Своє право на знахідку заявив Чорноморський флот Росії. Український ВМФ обурений брутальним порушенням чинних угод про перебування російського Чорноморського флоту. Про своє навчання російські вояки мають попереджати за 7 днів до проведення стрільб. Україна не тільки не знала про експериментальні пуски на власній території, але і не уявляла який район Чорного моря став небезпечним для судноплавства. За інформацією “ТСН”, скандальну експериментальну ракету українські вояки повернули російським збройним силам».
«Україна звинувачує Росію у випробуванні зброї на нашій території
(Перший національний, "Новини", 06.05.2008)
Олександр ПРОСЯНИК, ведучий: Україна звинувачує Росію у випробуванні зброї на нашій території. У вітчизняному Міністерстві закордонних справ стверджують: Чорноморський флот Російської Федерації запускав протичовнову ракету в Криму. Без жодних узгоджень та дозволів. МЗС України передало представникові зовнішньополітичного відомства Росії ноту протесту. А разом із нею – документи, що підтверджують приналежність протичовнової зброї до майна однієї з частин російського флоту. Ракету українці знайшли, ще 27 квітня. Стріляли нею, за даними МЗС, 20 днів тому. Чому російські ВМФ проводили випробування в акваторії України, вони не пояснили. Заявили лише, що авіаційна торпеда – це звичайна капсула без вибухової речовини. І за жодних обставин вона не могла завдати шкоди довкіллю і тим паче безпеці людей».
«Україна і Росія у центрі військового скандалу
(“1+1”, "ТСН", 06.05.2008)
Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: Україна і Росія у центрі військового скандалу. Цього разу причиною непорозумінь стала цікава знахідка поблизу Алушти – російська бойова, експериментальна ракета. Москва наполягає, що то був макет, але чомусь обіцяла взяти той макет під охорону. Міністерство закордонних справ України вже висловило свій протест.
Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Найбільше Київ непокоїть, що випробування, на яких ракету загубили, з Україною ніхто не погоджував.
Людмила ДОБРОВОЛЬСЬКА, ведуча: Максиме як розгортаються події? Що кажуть українці і що росіяни? Останні і далі наполягають що ракета несправжня?
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Насправді сьогодні з дипломатичних каналів стало відомо – росіяни офіційно визнали, про те що без узгодження з українською стороною, в середині минулого місяця, орієнтовно 15 числа, вони проводили ракетні пуски. Ці ракетні пуски проводилися з полігону десь поблизу Феодосії, майже в 80 кілометрах від місця, де зрештою знайшли цю ракету. Зараз українські дипломати говорять про те, що однозначно це є грубим порушенням усіх угод, які регламентують перебування російського Чорноморського флоту в Криму. Є навіть окрема угода від 16 березня 2000 року, підписана урядами України та Росії, угода про бойову підготовку російського Чорноморського флоту. Там сказано про те, що про будь-які стрільби та пуски росіяни мають як мінімум за тиждень попереджати українську сторону. Ці 7 днів необхідні для того, аби українці встигли розчистити територію майбутніх пусків від повітряних та морських суден і нічого не влучило, ця ракета не могла нікуди влучити, під час випробувань. Зараз дипломати говорять, що звичайний інцидент з російською експериментальною ракетою не стане причиною достроково підіймати питання про те, щоб виводити достроково Чорноморський флот з Криму. Однак, якщо такі випадки будуть повторюватися і особливо з використанням зброї, то раніше чи пізніше Україна змушена буде змінити свою позицію.
Василь КИРИЛИЧ, речник МЗС України: "Випробування цієї ракети проходило поза правовим полем, вийшло за межі правового поля. Це безумовно ускладнює питання скажімо і функціонування, і базування, і взаємин, і діалогу в частині перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України".
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Можу додати, що за підрахунками українських дипломатів, це як мінімум 3, офіційно відомий, випадок коли з вини російського Чорноморського флоту в Криму, українці на власній території опинилися під загрозою. Можна пригадати лише минулорічний постріл, який пролунав тут, в центрі Севастополя з російського десантного корабля.
Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Максиме, якщо Україна називає знахідку авіаційною торпедою, то росіяни, як відомо, знижують її статус до слів "макет", "капсула", то що ж це насправді? І власне чи була загроза від цієї знахідки довкіллю і головне життю людей?
Максим СУХЕНКО, кореспондент: Так росіяни називають цю знахідку ракетною капсулою, іншими словами її можна назвати повноцінною ракетою із своїми двигунами, системами наведення, системою прицілювання, але без боєголовки. Це ми можемо вірити, тому що бачимо під час випробувань, під час експерименту ця ракета не вибухнула і її цілою прибило до українського берега. І тут виникає найцікавіше запитання що саме за ракетоносій росіяни випробовували на українській території, не ставлячи господарів до відома. Зараз ми не маємо досі офіційної позиції від українського військово-морського флоту, що саме випадково потрапило їм до рук. Однак експерти цивільні, з якими ми спілкувалися, розповіли нам дуже цікаві речі. Виявляється російський військовий флот зараз випробовує дві нові торпеди, або реактивні торпеди, протикорабельні торпеди. Перша з них - це досить відома система Шквал, це розробка ще з 60 років, вона унікальна тим, що ця реактивна торпеда рухається у газовому кокні, який дозволяє розвивати надзвичайну, для підводної торпеди швидкість, майже 100 метрів на секунду, аналогів немає такої ракети навіть у американців. Якщо ж це не Шквал, то це абсолютно нова російська розробка Х31-А. офіційно її зараз росіяни мають випробовувати десь у Тихому океані і цієї унікальної ракети зараз немає навіть на озброєні російського флоту. Тому ми вже завтра сподіваюсь від українських фахівців зможемо дізнатися що ж саме потрапило випадково до рук українських моряків».
«Україна звинувачує Росію у випробуванні зброї на нашій території
(Перший національний, "Новини", 06.05.2008)
Олександр ПРОСЯНИК, ведучий: Україна звинувачує Росію у випробуванні зброї на нашій території. У вітчизняному Міністерстві закордонних справ стверджують: Чорноморський флот Російської Федерації запускав протичовнову ракету в Криму – без жодних узгоджень та дозволів. МЗС України передало представнику зовнішньополітичного відомства Росії ноту протесту. А разом із нею – документи, що підтверджують приналежність протичовнової зброї до майна однієї з частин російського флоту. Однак речник Чорноморського флоту всі звинувачення заперечує. Каже: росіяни бойових ракет у Криму не губили. А українці знайшли лише макет, який не становить жодної загрози. Та МЗС України таку заяву бере під сумів.
Василь КИРИЛИЧ, речник МЗС України: "Зі сторони Чорноморського флоту було заявлено, що вони забезпечать охорону цього об'єкта. Це перше. Друге – ідеться про макет. Якщо макет, ну то макет не складає жодної проблеми і загрози. Ну то передайте – хай журналісти глянуть, як виглядає цей макет. І третє – я не знаю, чому була велика поквапність негайно розчленувати переполовинити цей макет і передати його"».
«Кримські комуністи почуватимуться самотньо без російських військових кораблів
("Украина", "События", 06.05.2008)
Сергій ГРУНОВ, ведучий: Кримські комуністи почуватимуться самотньо без російських військових кораблів, сьогодні у Сімферополі вони почали збирати підписи, щодо надання Чорноморського флоту Росії права безстрокового базування на півострові. Тепер із підписами планують відправити до Києва.
Олександр Іванов, учасник акції: "Мы должны четко понимать, что отказавшись от Черноморского флота в Росси в Севастополе, мы по сути откажемся отчасти от себя, от своей исторической памяти, от своей самоидентичности как русских, живущих в Крыму, и как восточных славян прежде всего"».
Причина, чому ситуацію вирішили «спустити на гальмах», стала зрозумілою 7 травня: сам міністр оборони озвучив версію росіян про «безпечність» ракети «випадково» в день інавгурації нового російського Президента. Після такого в цивілізованій країні такий міністр був би відправлений у відставку...
«Своєрідний подарунок Кремлеві зробив і український міністр оборони
(СТБ, "Вікна-новини", 07.05.2008)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Своєрідний подарунок Кремлеві зробив і український міністр оборони. Юрій Єхануров заявив, з найдена у Криму російська авіаційна торпеда загрози Україні не несла».
Але цього ж дня з’явилася ще більш дивна інформація – справжній подарунок для кремлівських пропагандистів: СБУ та МЗС виступили проти проведення параду моряків у Севастополі на честь 225-ої річниці російського флоту. Кращої нагоди для шквалу антиукраїнської пропаганди в Криму годі було й вигадувати...
Наступного дня, 8 травня, з’явилася інформація про те, що, згідно із соціологічним опитуванням у Росії, Україну вважають третьою в списку недружніх держав після США та Грузії.
Проте парад все-таки відбувся і, більше того, на умовах України – без демонстрації військової техніки та зі спільним маршируванням моряків двох країн. Ложку дьогтю додав лише мер Москви Лужков, заявивши вкотре про належність Севастополя Росії. Отже, Росія так і не відмовилася від ескалації інформаційної війни в Криму, зробивши новий хід у вигляді завуальованих територіальних претензій та граючи на ностальгічних почуттях мешканців Севастополя:
«Загублена російським Чорноморським флотом ракета може мати політичні наслідки
(“1+1”, "ТСН", 07.05.2008)
Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Загублена російським Чорноморським флотом ракета може мати політичні наслідки. Турбуючись про безпеку людей, СБУ підтримала владу Се6вастополя, та проти проведення у місті пораду російських моряків. 14 травня Чорноморський флот планує відзначити 225 років. Україна пропонує святкувати разом. Росіяни і далі готуються до самостійного дійства».
«Російський чорноморський флот ігнорує українську владу
(Перший національний, "Новини", 07.05.2008)
Юлія БОРИСКО, ведуча: Російський чорноморський флот ігнорує українську владу. Він завив про намір не зважати на заборону СБУ та керівництва Севастополя і таки провести в неділю військовий парад. Парад на честь 225-ої річниці Флоту відбудеться за будь яких погоди, і політичного клімату, обіцяють російські військові. За даними агентства Інтерфакс, Севастопольська адміністрація минулого місяця у письмовій формі тричі відмовляла російському флоту проводити свято в місті. Військовим морякам пропонували обмежитись акцією на воді. Крім СБУ заборону підтримало українське МЗС».
«Свято, яке знову мало не посварило дві країни
(“Iнтер”, "Подробиці тижня", 11.05.2008)
Руслан СЕНІЧКІН, ведучий: Свято, яке знову мало не посварило дві країни. Чорноморському флоту Росії – 225 років. Тридцять бойових кораблів, військова техніка, підрозділи морської піхоти – це спільний парад Чорноморського флоту України та Росії, який сьогодні побачив Севастополь. Але він міг би і не відбутися, якби Київ та Москва не домовились. Цього тижня розпочалася чергова дипломатична дискусія. Україна пропонувала спільне святкування з військовою технікою обох країн. Росія була проти. Але в останні дні домовитися таки вдалося. Навіть інформація про можливі провокації не зірвала урочистостей. Під час проходу бойових кораблів по бухті жодних ексцесів серед багатотисячного натовпу не було. Єдине свято флотів України та Росії відбулося. Усе бачив Максим Кошелєв.
Максим КОШЕЛЄВ, кореспондент: Центром міста важко було пройти - натовп людей заполонив площу Нахімова, Графську пристань і набережну. 225-ту річницю заснування Чорноморського флоту тут святкують так само бучно, як і День Перемоги. Головне, на що чекали люди, – парад кораблів. Розпочали його із заходу в бухту вітрильника "Паллада". Саме з подібних кораблів 1783-го року і було утворено Чорноморський флот. Слідом за "Палладою" повз трибуни пройшли майже три десятки суден Чорноморського флоту Росії – від мінних тральщиків до ракетних крейсерів та підводних човнів. Натовп у захваті. Особливу увагу глядачів привернув показовий виступ російської морської піхоти зі стріляниною холостими. Саме такі – занадто гучні – моменти і стали причиною того, що міська влада ще на етапі репетицій намагалася заборонити проведення параду. Сьогоднішнього параду могло і не відбутися. Міська державна адміністрація Севастополя наполягала на тому, щоб містом не пересувалась військова техніка. Та пропонувала, аби українські моряки взяли участь у параді разом із російськими колегами. Втім, згодом сторони дійшли компромісу. Хоч як дивно, але ніхто з російського військового керівництва сьогодні не давав коментарів з нагоди свята і підготовки параду. Навіть міністр оборони Росії та головнокомандувач флоту-ювіляра проігнорували журналістів. Несподівано зіграв у мовчанку і мер Москви Юрій Лужков – адже напередодні Служба безпеки України порадила йому не робити різких заяв, аби не отримати статусу персони нон-грата. Але ближче до вечора Юрій Лужков все ж таки зробив заяву у традиційному для себе дусі. Він підкреслив, що Росія ніколи не поступиться своїми інтересами у Севастополі.
Юрій ЛУЖКОВ: "В 54-м году Севастополь не вошел в число тех областей, тех территорий, которые Хрущев передал Украине. И мы говорим о том, что этот вопрос остался нерешенным и мы его будем решать в пользу тех государственных позиций и того государственного права, которое имеет Россия по отношению к своей военно-морской базе в Севастополе".
Максим КОШЕЛЄВ, кореспондент: А от депутат Держдуми Росії Костянтин Затулін із пресою поспілкувався охоче. Каже, парад йому сподобався, але могло бути і краще.
Костянтин ЗАТУЛІН, депутат Державної Думи РФ: "Мог бы быть и лучше, если бы ему не чинили препятствий до самого последнего момента и не создавали вокруг 225-летия флота напряженность. Я думаю, что всем понятно, что я имею в виду – только накануне этого праздника удалось снять возражения со стороны Украины по организации военно-морского парада. Вот этот парад является результатом определенного компромисса. Мне кажется, что компромиссы можно находить по более значимым поводам, чем сводить счеты с Черноморским флотом".
Максим КОШЕЛЄВ, кореспондент: Це не зведення рахунків, а звичайні вимоги законодавства – відповів Затуліну мер Севастополя Сергій Куніцин, – треба поважати Україну.
Сергій КУНІЦИН, голова Севастопольської МДА: "Я могу порекомендовать Константину Затулину высказываться у себя на родине. А здесь, в Севастополе, в Украине, есть власть. Мы действуем четко в рамках законодательства Украины, в соответствии с законодательством Украины. Вы убедились в том, что мероприятия прошли конструктивно, участвовали оба флота. И так должно быть. И наша принципиальная позиция была в том, чтобы два флота участвовали вместе, чтобы два командующих принимали парад, чтобы наши корабли стояли в первой линии. Никаких других препятствий мы не чинили".
Максим КОШЕЛЄВ, кореспондент: Українські та російські моряки і справді провели парад пліч-о-пліч. У почесній лінії стояли українські кораблі "Костянтин Ольшанський" та "Балда". Парад скінчився а жителі та гості Севастополя продовжили святкування».
Київські вибори
Політики – кандидати в мери Києва – продовжили дивувати своїми обіцянками. А телеканали – прихованою рекламою під виглядом новин. Отже, рейтинг київських замовних матеріалів на телебаченні:
Новий канал
29.04 – сюжет про кільцеву електричку від Турчинова.
30.04 – сюжет про радіоактивну загрозу для киян на заводі «Радон», від якої «врятує» Турчинов.
30.04 – сюжет про Черновецького – «винищувача тисняв» на дорогах.
01.05 – сюжет про похід Черновецького на столичний Володимирський ринок. Журналісти цього разу були в гуморі і дали синхрон не на користь мера: «Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, київський міський голова: "Ознакомился с ценами, весьма познавательно для главного лица в городе, это, цены просто безумны. Я не представляю, кто по ним может покупать те или иные продукты».
05.05 – сюжет на основі псевдосенсаційної, викривальної прес-конференції заступника Черновецького – Віталія Журавського про «забудовників» у списках БЮТ, НУНС та Блоку Кличка (двічі за вечір).
05.05 – сюжет про Кільцевий автошлях навколо Києва від Турчинова і новий громадський транспорт за 1 гривню від Черновецького.
07.05 – дайджест, у якому Черновецький відкривав музей і парк партизанської слави та хвалив себе за благоустрій Дарницького району, Томенко обіцяв «повернути Києву ім’я справжньої столиці науки і культури, охорони здоров’я і спорту в Україні», Тягнибок зобов’язувався «створити муніципальний центр здоров’я для киян та очистити столицю від нелегалів» та викривав «латифундистів» у списках Черновецького та Турчинова, лідер Громадського активу Києва Олександр Пабат презентує фотовиставку «злочинних забудов Києва».
08.05 – Черновецький обіцяє замінити всі хрущовки в Дарниці на комфортабельні висотки.
08.05 – Кличко привіз у Київ екс-мера Нью-Йорка Р. Джуліані, щоби той розказав, як боротися із корупцією.
08.05 – Турчинов привітав ветеранів з Днем Перемоги і пообіцяв їм після вибрів спецмагазини з низькими цінами.
09.05 – Чернівецький для ветеранів запалює стелу на площі Перемоги.
ICTV
29.04 – сюжет про кільцеву електричку від Турчинова.
01.05 – сюжет про похід Черновецького на столичний Володимирський ринок. Журналісти показали, як мер піклується про дрібний бізнес: «Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, київський міський голова: "Как только заработает сессия, мы поставим вопрос об интервенции на рынке, или компенсации с бюджета для производителей, то есть мелких производителей, конечно, не крупных, потому что крупные и так жиреют”».
04.05 – Черновецький обіцяє достроково у 2010 році здати новий Подільсько-Воскресенський міст, з’єднавши Троєщину з правим берегом.
04.05 – піар Пилипишина на тлі дитячого фестивалю графіті, який обіцяє будувати загадкові «дитячі центри».
05.05 – сюжет про Кільцевий автошлях навколо Києва і дешеві ліки від Турчинова та про критику популізму від Горбаля.
06.05 – сюжет-реклама голови НДП Людмили Супрун, піар лідера ГАКу Олександра Пабата на тлі ветеранів, соціальні доплати від БЮТу.
07.05 – БЮТ в образі Турчинова викриває «чорний піар» у вигляді фальшивих «Вечірніх вістей», Томенко обіцяє змінити дозвільну систему для забудовників, Тягнибок – «повернення стольному граду України-Русі його місії – місії великої держави, історичної місії одного з центрів світової цивілізації», Черновецький відкривав музей і парк партизанської слави та хвалив себе за благоустрій Дарницького району.
08.05 – сюжет-реклама ГАКу фотовиставки «злочинних забудов Києва».
08.05 – сюжет про те, як Турчинов у шпиталі для інвалідів війни у Пуща-Водиці обіцяє спецмагазини з низькими цінами для ветеранів, Чернівецький обіцяє замінити всі хрущовки в Дарниці на комфортабельні висотки, Пилипишин обіцяє боротьбу з малолітніми наркоманами.
09.05 – Черновецький пишався своїм батьком-фронтовиком, Кличко також «воєнний» у третьому поколінні, Катеринчук на честь ветеранів їздив на квадроциклах навколо Києва, а Горбаль «скромно» організував на Співочому полі столиці святковий концерт та польову кухню, Людмила Супрун дала всім по 10 соток київської землі, Пилипишин пообіцяв усім пенсіонерам ще одну додаткову «київську» пенсію.
10.05 – Турчинов в Парку Перемоги роздавав ветеранам кашу й обіцяв ремонтувати каналізацію.
Перший національний
05.05 – сюжет про Кільцевий автошлях навколо Києва від Турчинова, новий громадський транспорт за 1 гривню від Черновецького, боротьбу з наркотиками та дешеві кредити від Кличка.
«Інтер»
05.05 – сюжет про новий громадський транспорт за 1 гривню від Черновецького.
11.05 – сюжет із претензією на об’єктивність, проте містить приховану рекламу Черновецького, Горбаля і Пилипишина, стьоб над Кличком та антирекламу БЮТ на улюблений «Інтером» мотив про високу інфляцію:
«Київ останні тижні – сліпнуть очі
(“Iнтер”, "Подробиці тижня", 11.05.2008)
Руслан СЕНІЧКІН, ведучий: Київ останні тижні – сліпнуть очі. Так багато яскравих прапорів, плакатів, наметів. Мало не на кожній вулиці плазмові екрани з агітаційними роликами під бадьору музику. Їх крутять навіть, у ночі. Намети підсвічують різнокольоровими лампочками та ліхтарями. Все це нагадує якесь розважальне шоу. Політика на думку майже не спадає. Тим більше, що гасла і політичні обіцянки дуже схожі. Вони буквально зливаються в єдиний потік і не затримуються у голові. Як же розібратись в цьому калейдоскопі гасел та обіцянок. Наші кореспонденти порівняли програми 5 поки найрейтінговіших кандидатів. Всі співрозмовники звертали увагу на камеру, тому раз по раз кидали міцні слівця. Думки людей про кандидатів та їх передвиборчі програми.
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Вони всі різні зовні. Чим вони відрізняються зсередини? Ми шукаємо відмінності у програмах 5-х кандидатів у мери Києва. Вбравшись у бютівський одяг, збираємося розпитувати людей про Турчинова та його програму. Перед цим мене інструктують. Рук на грудях не складати, не курити і постійно посміхатись. З агітпродукції давати треба все, про що попросять люди. Найбільше людей цікавлять саме різні предмети із символікою. Про програми кандидатів мало хто знає і мало хто хоче знати. Ось, приміром, ця пані збирає різні "фірмові" прапорці й ручки – для онука на пам'ять. Більше їй нічого від виборів і не треба, адже вважає, що кандидати з неї знущаються. Наприклад, жінка не розуміє, чому віце-прем'єра Турчинова раптом зацікавив пост мера, хоч і столиці.
"Я поражаюсь: на посту вице-премьера первого, я считаю он мог бы принести больше пользы. Почему ему так хочется облокотиться об киевлян – я не знаю. А вот если б вы мне маечку дали, я б стояла и орала, что Турчинов – лучший человек в мире".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Незрозумілою для цього дідуся є роздільність помаранчевих кандидатів у мери. На його думку, вони мали би йти однією командою. Тоді б і вибирати було легше. А так йому доводиться розриватися між сильними та розумними. Особливо популярними серед старших людей є листівки з вітанням до Дня Перемоги. За допомогою такої вдалось зав'язати розмову з пані Надією.
Пані НАДІЯ: "А шо ж оце таке – молоко, м'ясо – оце все таке дороге. Да даже та цибуля – 7 рублів. На Україні цибуля 7 рублів!!!".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Цікаво, що боротися з інфляцією у Києві збираються тільки "регіонали" та Черновецький. У програмі біло-сердечних про боротьбу зі зростанням цін - ані слова.
Одним із ключових гасел Віктора Пилипишина є "діти передусім". І те, що дітям, на його думку треба, – чисте повітря. Агітують за цього кандидата велосипедисти. Я також сідаю на велосипед. Поки на стадіоні чекають приїзду кандидата, ми їдемо агітувати по району. Паркуємося неподалік базару.
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: "Дана акція проводиться для того, щоб пояснити людям, що Київ є забруднене місто, хоч воно красиве і зелене.
ПЕРЕХОЖИЙ: "Ну… это более-менее конструктивная позиция. Я конструктивний человек, не человек эмоций".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Може, ще вам маску дати, щоб ви і зараз дихали чистим повітрям?".
ПЕРЕХОЖИЙ: "Нет, спасибо, маски не ношу".
ПЕРЕХОЖА: "Мне нравится, сам Литвин выступает. Как он говорит, когда свобода у нас бывает слова – по пятницам".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Серед інших ексклюзивних пунктів у програмі цього кандидата – боротьба з розповсюдженням СНІДу, туберкульозу, а також розвиток у Києві вітчизняного кінематографа.
Най відоміший у світі кандидат у мери Києва – Віталій Кличко. За нього агітувати просто. Значки з прізвищем боксера розходяться швидко. З ними можна і програму кандидата дати.
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: "А можна вашому хлопчику значок подарувати".
ПЕРЕХОЖИЙ: "Можна".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Цього тижня оголосили про намір розробити міську молодіжну програму. На думку цієї киянки, така ініціатива викликала б довіру, якби розпочинали її не перед виборами.
ПЕРЕХОЖА: "Вот в принципе в своей работе, прежде чем становится мэром, человек должен что-то сделать, как-то себя реализовать. Ну, например, что-то социальное, чтобы люди это ощутили сами по себе. Хоть это был бы порядок где-то, в чем-то, где есть беспорядок".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Так, як біля наметів інших кандидатів, попрацювати біля наметів чинного мера Леоніда Черновецького нам не вдалося. Але про його програму є що розповісти. Серед ексклюзивних пунктів – підвищення якості питної води, жорсткий контроль за використанням бюджетних коштів. А також боротьба інфляцією в Києві як нагадування про мінуси роботи конкурента з Блоку Тимошенко.
Партія Регіонів та її кандидат у мери Василь Горбаль направили нас у тихий віддалений район столиці. Зав'язую розмову з розчарованим прихильником помаранчевих.
ПЕРЕХОЖИЙ: "Цим партіям вже не повірю ніяким. Треба, щоб якась нова прийшла. Не повірю, все. Не повірю".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент:: А що би мав зробити кандидат у мери, щоб ви зрозуміли, що це ваш кандидат?
ПЕРЕХОЖА: "Ну щоб він нам допоміг у чомусь".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент:: Наприклад?
ПЕРЕХОЖА: "Щось молодим людям, щоб вони могли збудувати собі якесь житло. У мене два сина, які не мають житла – з нами живуть".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Соціальне житло – це одна з тих обіцянок, виконати яку зобов'язуються всі кандидати. Горбаль іще обіцяє фінансувати будівництво квартир для молодих сімей. Але хаотичної забудови міста, сказано у програмі, не буде. Дивіться такий пункт – зупиню хаотичну забудову столиці. Вам таке підходить? Хороша обіцянка? Це те, що зараз на часі, чи ні?
ПЕРЕХОЖИЙ: Мене це не хвилює.
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: А чим вам подобається Горбаль?
ПЕРЕХОЖИЙ: "Ну… наш спонсор. Спасибо, бабушку кормит".
Роман ВІНТОНІВ, кореспондент: Проаналізувавши програми, бачимо: розв'язати проблеми, які турбують більшість киян, обіцяють усі п'ятеро згаданих кандидатів. Ось їхні спільні обіцянки: європейський рівень комунальних послуг, реконструкція житлово-комунального господарства, затвердження Генплану, боротьба із заторами на дорогах; будівництво дитячих майданчиків, спортивних комплексів та соціального житла; мораторій на будівництво у центрі міста; озеленення міста та боротьба з корупцією».
СТБ
06.05 – цікавий сюжет про різке подорожчання хліба в Києві. Зважаючи на те, що Черновецький своєю заслугою називає (з численних білбордів у столиці) найнижчі ціни на хліб в Україні, сюжет, можливо, замовлений його суперниками.
«В Україні знову дорожчає хліб
(СТБ, "Вікна-новини" 06.05.2008)
Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: В Україні знову дорожчає хліб. Навіть у столиці. Попри вибори ціна буханця зросла майже на 50-60 копійок.
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Поки напередодні виборів політики навперебій обіцяють киянам вирішити усі міські проблеми, у хлібних магазинах дорожчає головний продукт харчування. Найсмачніші види хлібів коштують в середньому на півгривні дорожче. У хлібному кіоску продавчиня адаптує до подорожчання покупців, які за звичкою дають за буханці попередніми цінами. Доводиться весь час нагадувати про доплату.
Продавщиця: Подорожав "Бородінський", "Білоруський", дуже.
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: А наскільки подорожчав?
Продавщиця: Був – 3,40 "Білоруський", зараз – 4 гривні 60 копійок. І "Бородінський" був 2,60, а зараз 3,30.
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Здорожчують хліб у столиці за перевіреною методикою. Найпопулярніший батон коштує на 46 копійок більше. Та запевняють: це інший сорт, а тогою що смакував так само, а був дешевший, уже не завозять.
Продавщиця: Зараз був батон – 400 грам, зараз полкіло. Називається "Київський нарізний", і коштує 1 гривна 85.
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Київ – місто хлібне. Здороженням городяни засмучені не тому, що на найуживаніший продукт грошей не вистачить, а тому, що на решту менше лишиться.
Киянка: "Я не вважаю себе достатньо забезпеченою, але не й з бідних. Важко, і розчарування".
Киянка: "Мы ж просто прекрасно понимаем, что если хлеб подорожает, то, естественно. сразу… Вот для сравнения я пошла сейчас, глянула, сколько же стоит торт или заварное пирожное, которое я покупаю себе иногда на завтрак. Вот тут же подскочили цены на все кондитерские изделия. Это же естественно".
Киянка: "Говорили, що не буде дорожчати, бо дуже великі запаси зерна. А обіцяють, значить, це, може, піар у них такий, хто його знає".
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Політичний підтекст у різкому піднятті цін на київський хліб угледіли і експерти, хоча і кажуть: справжня причина - економічна - дороге зерно.
Лариса ГУК, експертка аграрного ринку: "В Києві будуть вибори. І от поки влада міняється традиційно, ну якщо взяти у рамках або всієї України, або окремо взятого міста. Поки влада міняється, завжди можна змінити ціну на свою користь, тобто підвищити".
Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: 5-річному Сергієві до політики і економіки байдуже. Проте подорожчання хліба відчув і він. Дід сказав: улюблених хлопцевих бубликів купуватиме менше.
Дід: "Раніше я йому купував сушку, вона коштувала 4 гривні, останнім часом 6 – на дві гривні. Це ж 400 грамів"».
Єдине, що варто відзначити, так це те, що ліві практично не використали свято Першого травня для агітації у столиці. Принаймні, жодних цікавих меседжів на цю тему телевізійники не почули ані від Петра Симоненка, ані Олександра Мороза, ані Наталі Вітренко.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
Бурковський
5877 дн. тому
Шановний недведчук!
Дайте дату і час конкретних замовних матеріалів по виборах на "Плюсах". Будемо справді вдячні і врахуємо у подальшій роботі!
Шановна пані Березівська!
А чому Ви в сюжеті не вказали, що все таки є два сорти "Хліб український" та "батон пшеничний", на які ціни дійсно фіксовані (інша справа, якою ціною і з якою метою). І поділіться, будь ласка. досвідом спілкування з лікеро-горілчаним лобі, яке підштовхнуло Вас до ще одного розкртикованог онами сюжету («Інфляція дісталася й горілки, причому алкоголь може подорожчати за всі інші продукти http://www.telekritika.ua/media-continent/monitoring/politprogram/2008-05-14/38382 )
З повагою.
недведчук
5877 дн. тому
а как понимать отсутствие "плюсов" в обзоре джинсы на киевских выборах? как технологию телекритики?
Березівська
5877 дн. тому
Шановна Телекритика! Якщо на вашу думку здорожчання кількох видів хліба на півгривні не варте ефіру в новинах, то я з цим не погоджуюсь. Коли дорожчає головний продукт харчування про це треба говорити, незалежно від того - кому це піде на користь, а кому зашкодить. Це те що впливає на життя кожного українця. Готуючи сюжет до ефіру я найменше думала про те кому ця інформація невигідна, а сподівалась що розголос про здорожчення хлібів в одному із районів Києва,призупинить це в інших районах столиці. З повагою.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
