Як Україна згадується в західних фільмах і серіалах

Як Україна згадується в західних фільмах і серіалах

30 Травня 2020
10838
30 Травня 2020
11:00

Як Україна згадується в західних фільмах і серіалах

10838
Українські актори, українські локації та Україна в кіносюжетах представлені нечасто. А в якому контексті?
Як Україна згадується в західних фільмах і серіалах
Як Україна згадується в західних фільмах і серіалах

Як представлена Україна у світі за межами геополітичних дискусій, нам переважно не відомо. Єдине, з чого ми можемо робити висновки про наш «імідж», – це кіно. «Детектор медіа» вже кілька разів показував «вигляд» українців у британському, польському та американському телесеріалах. Нині вдалося назбирати більше прикладів, з яких вимальовується строката картина, варта розлогої інтерпретації.

Ця інтерпретація винятково суб’єктивна. Адже ми не знаємо про конкретні наміри творців щодо використання слів і понять, дотичних до нас чи нашої території («Україна», «українці», «Київ»), чи щодо залучення наших акторів або ж наших локацій. Тобто, запрошення українського артиста в міжнародний проєкт може не мати ані найменшого значення. А може мати значення для сенсу всього фільму, але частіше – тільки певних ситуацій, де використовують «слов’янську зовнішність» або «рускій язик». Адже в більшості випадків – особливо, коли йдеться про американців, – українці, росіяни чи білоруси є або «росіянами», або «слов’янами», позбавленими ідентичності через стереотипи та брак освіченості.

Чи ситуація міняється? Чи стало інакше за останні 5-6 років, з часів Революції гідності, збитого сепаратистами літака малайзійських авіаліній і початку російсько-української війни? Дуже повільно, не масово, одинично. Завдяки укладенню договорів про копродукцію між Україною та іншими країнами, проведенню Днів українського кіно та появі поодиноких фільмів у прокаті та на OTT-платформах, на кшталт «Племені» Мирослава Слабошпицького чи документального фільму Winter on Fire: Ukraine's Fight for Freedom, купленого платформою Netflix.

Добре, що Іванка Сахно зіграла у голлівудському фільмі «Шпигун, який мене кинув» з Мілою Куніс та Джастіном Теро, але провал фільму в американському прокаті поставив хрест на «доброму». Цікава поява музики піаніста з Донецька Сергія Салова (і його самого в ролі «українського піаніста») в канадському фільмі «Кода» із зірками Голлівуду Патріком Стюартом, Кеті Холмс і Джанкарло Еспозіто в головних ролях. Чудова згадка про кардинала, спочилого патріарха Української греко-католицької церкви Любомира Гузара у фільмі Фернандо Мейрелліша «Два Папи». І ще краще, що в планах післякарантинного відновленого виробництва в Польщі стоїть фільм «Носоріг» Олега Сенцова, підтриманий Польським інститутом. І просто супер, що український ютуб-канал Kids Diana Show, який має 123 мільйони підписників, уклав контракт з американською студією дитячого цифрового контенту Pocket.watch. Але зовсім зле, що ці поодинокі добрі факти зникають під глобальною, тиражованою на весь світ негативною «згадкою» України в чергових виступах Трампа щодо колишнього посла США Марі Йованович, щодо компанії CrowdStrike, «якою володіє заможний українець», та щодо президента Зеленського.

Чи має значення, що в серіалі «Ніколи не дорослішай» (High Fidelity) головну роль власниці магазину платівок грає Зої Кравіц, чиї предки походять і з України також? Гадаю, ні, не має. А от те, що колишню дівчину головної героїні грає наша акторка Іванка Сахно може й мати. Для серіалу національність героїні Іванки не є суттєвою (вона й не називалася), але на кастинг-директора могла мати вплив, зважаючи на минулорічний британський серіал «Роки й роки», де один з центральних персонажів грає хлопця-гомосексуала – біженця з України, яку, за сюжетом, загарбала РФ і де переслідують гомосексуалів. Чим не знак-стереотип?

Тут можна дотично пригадати і популярний британсько-американський серіал каналу ВВС «Вбиваючи Еву» про Оксану-Вілланель, росіянку-бісексуалку і серійну вбивцю. У третьому сезоні з’являється, зокрема, український актор з Дніпра Роб Фельдман. Чому? Знову ж таки, його національність не грала ролі – лише його винятково добре знання англійської мови, талант і участь у таких міжнародних проектах, як французько-українсько-бельгійська «Холодна кров», польська «Ватага» чи копродукційний проєкт України, Німеччини, Грузії та Болгарії «Урсус». Також грав роль факт зйомок конкретно п’ятого епізоду третього сезону «Вбиваючи Еву» в Україні, очевидно, в Карпатах. Хоча за сюжетом героїня приїздить до Росії, де бере участь у «святі врожаю», конкурсі «кидання кизяків», а у фіналі спалює рідну хату з частиною своєї дурнуватої родини.

У цьому сенсі Україна існує для світу як знімальний майданчик, як сервіс для надання локацій, декорацій і просто красивої території. Наприклад, п’ятий сезон французького серіалу «Бюро легенд» (як і його попередні сезони) частково знімався у нас, адже мова йшла про Росію, а там аж ніяк не дозволили б французам знімати про тероризм ФСБ і загалом РФ. Тому Москва була відтворена київським центром і Солом’янкою. Відтак, одну з головних ролей – високопоставленого офіцера ФСБ – грає український актор Олексій Горбунов, а Україна згадується з розвитком подій і в ключових геополітичних моментах – коли йдеться про «війну», «сепаратистів», «Донбас» чи перехід кордонів.

Можна було б думати, що війна останнім часом є «кращим» конвертованим інформаційним товаром України, як у 2013-2014 роках Революція гідності. Втім, так не сталося, як гадалося. Попри 13 тисяч загиблих солдат, 6 років війни без одночасних масових жертв – це нецікаво світу, звиклого до війн в Африці чи великих терактів на Близькому Сході або в інших постійно гарячих точках планети. Україна цікава лише для українців за межами країни, і тому представники нашої діаспори час від часу знімають документальне кіно. Наприклад, у Чехії зняли фільм «Тут у Києві не стріляють» Мартіна Окнехта і Якуба Шеді, а в Канаді – «У кожного своя війна» Ольги Антімони і Володимира Странгера.

В інших випадках ми набуваємо інших ознак, інших характеристик. До прикладу, в британсько-німецько-американському серіалі Netflix «Бар “Едді”», з режисурою двох серій Демієна Шазелля, «українець» опиняється в дивній ситуації. За сюжетом головний герой, власник джаз-клубу, стає центром шантажу одного паризького бандюка з балканським корінням. Бандюк, аби відвернути увагу поліції від вчиненого ним вбивства, наказує герою-джазмену свідчити проти іншого чоловіка. Герой питає, хто це, а бандюк і каже: «Українець, але він не проти, йому вже заплатили»... «Підстава» з чіткою назвою національності вказує на певну, вже сформовану характеристику, принаймні у Франції, де відбуваються події. Надалі ситуація розвивається в несподіваний спосіб: поліція знаходить «українця», але він не винен, бо не вбивав. Тобто його оббрехали і звели наклеп. І це вже цікаво співпадає з історією, де були підстави-провокації щодо українців з боку енкаведешників на Західній Україні 1940-1950-х чи російських військових на Донбасі 2014-2015-го. Та чи так глибоко копали творці серіалу й мали на меті саме такі паралелі?

Важливо тут те, що залучення українців до форми «підстави» не одиничний випадок. Це ще не є правилом, та викликає бажання розібратися, чому. Певно, вишенькою на торті в цих прикладах стане деталь з пазлу американського серіалу від каналу-провокатора НВО «Світ “Дикий Захід”». У третьому сезоні людиноподібна робот у виконанні чарівної Евен Рейчел Вуд тікає зі свого парку атракціонів і, вважаючи себе особливою, пробирається до світу людей, яким хоче як мінімум помститися за пригноблення роботів, а як максимум встановити свій прядок. У першій серії щодо неї звучить така інформація від одного з героїв: «Лара Еспен. Була 12-річною дівчинкою з України, яка 10 років тому померла в ДТП. Батьки віддали її тіло медицині. Три місяці тому зникла її кров та зразки тканин... Я не знаю, хто це, але вона, бляха, точно не мертва дівчина з Києва!»

Чому героїня використала ці дані – не так важливо, інша справа – що було в голові у сценаристів, якщо вони придумали таку історію? Чому прописана «дівчинка з України»? Випадково, навмисно, третій варіант? Можливо, творцям йшлося про іммігрантів, або про перекупників людських органів, або про підступ, про який протягом року говорить президент Трамп, згадуючи Україну. Всі ці три аспекти згадуються в американській пресі, дозволяючи асоціювати Україну з підступною державою. Чи мова, знову ж таки, у копанні історії та глибокому поінформуванні копачів-сценаристів?

Так чи так, до географічних, національних, політичних, воєнних та інших асоціацій, які виникають в іноземних кінематографістів щодо українців та України, додалася ще одна. Добре, що з часом асоціація з проституцією зникла (хоча, може, в польських, угорських та італійських серіалах і фільмах таке досі де-не-де з’являється). Втім, ідентичність українців у творчих вибриках небагатьох сценаристів є суто суб’єктивною, не прогнозованою і скоріше спорадичною, хоч у ній і помітне відлуння реальності.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10838
Читайте також
19.06.2021 11:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
8 983
29.11.2020 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 971
28.11.2020 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
3 417
30.08.2020 11:00
Ігор Грабович
для «Детектора медіа»
6 149
31.07.2020 11:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
4 015
28.07.2020 15:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 276
21.07.2020 10:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
3 067
18.07.2020 11:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
2 397
17.07.2020 15:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
4 668
11.02.2020 16:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
11 763
20.01.2020 12:30
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 967
19.06.2019 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
4 831
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
sapsan
1507 дн. тому
"Лара Еспен. Була 12-річною дівчинкою з України, яка 10 років тому померла в ДТП. Батьки віддали її тіло медицині. Три місяці тому зникла її кров та зразки тканин... Я не знаю, хто це, але вона, бляха, точно не мертва дівчина з Києва!" А в кінці серіалу вона розповідає, що всі роботи були створені з неї. Людина ж, котра хоче і далі контролювати весь світ, влаштовуює їй тортури -- вичищає пам'ять блок за блоком щоб та віддала ключ від даних про всіх людей, котрі побували в парку...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду